11 вересня 2019 року№ 857/6487/19
Восьмий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
головуючого судді - Качмара В.Я.,
суддів - Курильця А.Р., Мікули О.І.,
при секретарі судового засідання - Пильо І.І.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Львові апеляційну скаргу Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення ліквідації Публічного акціонерного товариства «Банк Михайлівський» Смолія Богдана Володимировича на рішення Львівського окружного адміністративного суду від 8 травня 2019 року у справі №813/1985/18 (суддя Коморний О.І., рішення ухвалене о 15/20 год, м.Львів, повний текст складено 17 травня 2019 року) за позовом ОСОБА_1 до Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення ліквідації Публічного акціонерного товариства «Банк Михайлівський» Волкова Олександра Юрійовича та Фонду гарантування вкладів фізичних осіб про визнання права та зобов'язання вчинити дії, -
У травні 2019 року ОСОБА_1 звернувся до суду із позовами до Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб (далі - Фонд) на здійснення ліквідації Публічного акціонерного товариства «Банк Михайлівський» (далі - ПАТ) Волкова О.Ю. (далі - Уповноважена особа-1) та Фонду в якому просив:
визнати право позивача на отримання, відповідно до Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» (далі - Закон №4452-VI), відшкодування за вкладом на рахунку № НОМЕР_1 (далі - Рахунок) відкритий в ПАТ і віднести його до переліку рахунків за якими вкладник має право на відшкодування коштів в сумі 75106,56 грн за рахунок Фонду;
зобов'язати Уповноважену особу-1 включити дані про поточний Рахунок відкритий в ПАТ до переліку рахунків, за якими вкладник має право на відшкодування коштів за вкладом у ПАТ за рахунок Фонду в межах гарантованої суми із майновими вимогами 75106,56 грн.
Ухвалою Львівського окружного адміністративного суду від 8 травня 2019 року закрито провадження у справі в частині вимог про визнання права ОСОБА_1 на отримання, відповідно до Закону №4452-VI, відшкодування за вкладом на Рахунку, що відкритий в ПАТ.
Рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 8 травня 2019 року позов задоволено.
Не погодившись із ухваленим рішенням, його оскаржив Уповноважена особа Фонду на здійснення ліквідації ПАТ Смолія Б.В., (далі - Уповноважена особа-2), який із покликанням на неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи, неправильне застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні позову.
В доводах апеляційної скарги з посиланням на окремі обставини справи вказує, що позивач не має права на відшкодування, оскільки договір позики №980-034-000239979 від 16.05.2016 укладений з Товариством з обмеженою відповідальністю «Інвестиційно-розрахунковий центр» (далі - ТОВ) без участі ПАТ як повіреного. Також зазначив, що за результатами проведеної перевірки правочинів з метою виявлення правочинів, що є нікчемними, встановлено нікчемність операцій з переказу коштів від ТОВ позивачу відповідно до пунктів 7-9 частини третьої статті 38 Закону №4452-VI, оскільки договори відступлення права між ПАТ та ТОВ укладені з порушенням обмежень, встановлених постановою Правління Національного банку України від 22.12.2015 №917/БТ «Про віднесення ПАТ «Банк Михайлівський» до категорії проблемних» (далі - НБУ, Постанова №917/БТ відповідно), а отже кошти на рахунок позивача надходили внаслідок нікчемних договорів відступлення прав вимог з метою створення в майбутньому штучного зобов'язання Фонду на відшкодування грошових коштів за рахунок держави.
Позивач відзиву на апеляційну скаргу не подав.
Учасники справи, в судове засідання не з'явились, про дату, час і місце розгляду справи були повідомлені належним чином, а тому, апеляційний суд, відповідно до частини четвертої статті 229 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС), вважає за можливе провести розгляд справи за відсутності учасників справи, без здійснення фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу.
Крім того, апелянтом подано клопотання про розгляд справи за відсутності його представника.
Заслухавши суддю-доповідача, переглянувши справу за наявними у ній доказами, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції приходить до переконання, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Задовольняючи позов суд першої інстанції виходив з того, що гарантії Закону №4452-VI поширюються на позивача, а Уповноважена особа-1 всупереч вимогам Закону №4452-VІ та нормативно-правових актів Фонду безпідставно не внесла позивача до переліку рахунків за якими вкладники мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок коштів Фонду (далі - Перелік).
Такі висновки суду першої інстанції відповідають встановленим обставинам справи, зроблені з додержанням норм матеріального і процесуального права, з таких міркувань.
Судом першої інстанції встановлено та підтверджено матеріалами справи, що ОСОБА_1 16.05.2016 уклав з ПАТ договір №980-034-000002430 про відкриття банківського рахунку «Поточний рахунок «Ощадний» № НОМЕР_1 (далі - Договір банківського рахунку; а.с.180).
Цього ж дня, позивачем з ТОВ укладено договір №980-034-000239979 «Суперкапітал» (Новий) (з виплатою процентів щомісячно) (далі - Договір), відповідно до якого сума 75000 грн з Рахунку були переведені на рахунок № НОМЕР_2 ТОВ. Даним Договором передбачено, що ТОВ сплачує проценти та повертає кошти позивача на відкритий Рахунок у ПАТ (а.с.181-182).
19.05.2016 ТОВ здійснено переказ коштів на Рахунок в ПАТ з призначенням платежу «Оплата процентів по Договору в сумі 106,56 грн та з призначенням платежу «Повернення коштів згідно з Договором в сумі 75000 грн, що підтверджується довідкою про стан рахунку від 02.10.2017 (а.с.10).
На підставі рішення правління НБУ від 23.05.2016 №14/БТ «Про віднесення ПАТ «Банк Михайлівський» до категорії неплатоспроможних»», виконавчою дирекцією Фонду прийнято рішення «Про запровадження тимчасової адміністрації у ПАТ «Банк Михайлівський» та делегування повноважень тимчасового адміністратора банку» №812.
Відповідно до рішення Правління НБУ від 12.07.2016 №124-рш «Про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію ПАТ «Банк Михайлівський» виконавчою дирекцією Фонду прийнято рішення від 12.07.2016 №1213 «Про початок процедури ліквідації ПАТ «Банк Михайлівський» та делегування повноважень ліквідатора банку», згідно з яким розпочато процедуру ліквідації з 13.07.2016 до 12.07.2018 включно.
Рішенням виконавчої дирекції Фонду від 24.01.2017 №265 делеговані повноваження Уповноваженої особи-1: Волкову О.Ю. з 25.01.2017 визначені статтями 37, 38, 47-52, 52-1, 53 Закону №4452-VI; Гриценку В.В. з 25.01.2017 визначені пунктами 4, 5, 6 та 8 частини другої статті 37, пунктом 4 частини першої статті 48 Закону №4452-VI.
Рішенням виконавчої дирекції Фонду від 08.02.2018 №383 змінено уповноважену особу Фонду на ліквідацію ПАТ та визначено її повноваження. Згідно із зазначеним рішенням з 09.02.2018 відкликано повноваження ліквідатора ПАТ делеговані Гриценку В.В. , та призначено Уповноваженою особою-2 Смолія Б.В. , якому делеговано повноваження ліквідатора ПАТ, визначені пунктами 4, 5, 6 та 8 частини другої статті 37, пунктом 4 частини першої статті 48 Закону №4452-VI, а саме: організація правової роботи, зокрема, юридичного супроводження діяльності банку та представництва інтересів банку в органах судової влади, органах прокуратури, правоохоронних органах та органах виконавчої служби України; проведення аудиторських перевірок та юридичних експертиз діяльності банку; представництва банку в органах державної влади в межах повноважень, визначених вищезазначеним рішенням.
На підставі пункту 2 частини п'ятої статті 12, частини першої статті 35, частини п'ятої статті 44, частини третьої статті 48 Закону №4452-VI виконавча дирекція Фонду прийняла рішення від 21.06.2018 №1758 про продовження строків здійснення процедури ліквідації ПАТ строком на два роки з 13.07.2018 до 12.07.2020 включно.
Згідно із зазначеним рішенням продовжено повноваження ліквідатора ПАТ, визначені Законом №4452-VI, зокрема, статтями 37, 38, 47-52, 52-1, 53 Закону, в тому числі з підписання всіх договорів, пов'язаних з реалізацією активів банку у порядку, визначеному Законом, окрім повноважень в частині організації реалізації активів банку та повноважень, визначених пунктами 4, 5, 6 та 8 частини другої статті 37, пунктом 4 частини першої статті 48 Закону №4452-VI Волкову О.Ю. строком на два роки з 13.07.2018 до 12.07.2020 включно.
Також відповідно до вищезазначеного рішення Смолію Б.В. строком на два роки з 13.07.2018 до 12.07.2020 включно продовжено повноваження ліквідатора ПАТ, визначені пунктами 4, 5, 6 та 8 частини другої статті 37, пунктом 4 частини першої статті 48 Закону №4452-VI, а саме повноваження з: організації правової роботи, зокрема, юридичного супроводження діяльності ПАТ та представництва інтересів Банку в органах судової влади, органах прокуратури, правоохоронних органах та органах виконавчої служби України; проведення аудиторських перевірок та юридичних експертиз діяльності Банку; представництва ПАТ в органах державної влади в межах повноважень, визначених цим рішенням.
30.11.2016, 30.01.2017, 01.03.2017 позивач звернувся з заявами до ПАТ про включення його до Переліку (а.с.7-9).
Листом від 09.06.2017 Уповноважена особа-1 повідомив, що Договір не відповідає вимогам Закону України «Про внесення змін до деяких законів України щодо відшкодування фізичним особам через систему гарантування вкладів фізичних осіб шкоди, завданої зловживанням у сфері банківських та інших фінансових послуг» (далі - Закон №1736-VIII) за своїм суб'єктним складом у зв'язку із зазначеним відсутні правові підстави для включення інформації про ОСОБА_1 до Переліку (а.с.11).
Враховуючи, що Уповноваженою особою-1 не було включено відомості щодо позивача до Переліку, позивач звернувся до суду з даним позовом.
Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Правові, фінансові та організаційні засади функціонування системи гарантування вкладів фізичних осіб, повноваження Фонду, порядок виплати Фондом відшкодування за вкладами, а також регулювання відносини між Фондом, банками, НБУ, визначення повноважень та функцій Фонду щодо виведення неплатоспроможних банків з ринку і ліквідації банків встановлюються Законом №4452-VI (в редакції, чинній на час виникнення спірних відносин).
Статтею 2 Закону №4452-VI передбачено, що вклад - це кошти в готівковій або безготівковій формі у валюті України або в іноземній валюті, які залучені банком від вкладника (або які надійшли для вкладника) на умовах договору банківського вкладу (депозиту), банківського рахунку або шляхом видачі іменного депозитного сертифіката, включаючи нараховані відсотки на такі кошти; вкладником є фізична особа (крім фізичних осіб - суб'єктів підприємницької діяльності), яка уклала або на користь якої укладено договір банківського вкладу (депозиту), банківського рахунку або яка є власником іменного депозитного сертифіката; уповноважена особа Фонду - це працівник Фонду, який від імені Фонду та в межах повноважень, передбачених цим Законом та/або делегованих Фондом, виконує дії із забезпечення виведення банку з ринку під час здійснення тимчасової адміністрації неплатоспроможного банку та/або ліквідації банку.
Згідно з частиною першою статті 3 Закону №4452-VI Фонд є установою, що виконує спеціальні функції у сфері гарантування вкладів фізичних осіб та виведення неплатоспроможних банків з ринку і ліквідації банків у випадках, встановлених цим Законом.
Відповідно до частини першої статті 26 Закону №4452-VI Фонд гарантує кожному вкладнику банку відшкодування коштів за його вкладом. Фонд відшкодовує кошти в розмірі вкладу, включаючи відсотки, нараховані на день початку процедури виведення Фондом банку з ринку, але не більше суми граничного розміру відшкодування коштів за вкладами, встановленого на дату прийняття такого рішення, незалежно від кількості вкладів в одному банку. Сума граничного розміру відшкодування коштів за вкладами не може бути меншою 200 000 гривень. Адміністративна рада Фонду не має права приймати рішення про зменшення граничної суми відшкодування коштів за вкладами.
Гарантії Фонду не поширюються на відшкодування коштів за вкладами у випадках, передбачених цим Законом.
Відповідно до частини другої статті 26 Закону №4452-VI вкладник має право на одержання гарантованої суми відшкодування коштів за вкладами за рахунок коштів Фонду в межах граничного розміру відшкодування коштів за вкладами. Під час тимчасової адміністрації вкладник набуває право на одержання гарантованої суми відшкодування коштів за вкладами за рахунок коштів Фонду в межах граничного розміру відшкодування коштів за вкладами за договорами, строк дії яких закінчився станом на день початку процедури виведення Фондом банку з ринку, та за договорами банківського рахунку з урахуванням вимог, визначених частиною четвертою цієї статті. Фонд має право не включати до розрахунку гарантованої суми відшкодування коштів за договорами банківського рахунка до отримання в повному обсязі інформації про операції, здійснені платіжною системою (внутрішньодержавною та міжнародною). Виплата гарантованої суми відшкодування за договорами банківського рахунка здійснюється тільки після отримання Фондом у повному обсязі інформації про операції, здійснені платіжною системою (внутрішньодержавною та міжнародною).
Перелік підстав, за наявності яких Фонд не відшкодовує коштів за вкладами зазначено у частині четвертій статті 26 Закону №4452-VI.
Відповідно до частин п'ятої та шостої статті 36 Закону №4452-VI під час тимчасової адміністрації не здійснюється: 1) задоволення вимог вкладників та інших кредиторів банку;. Обмеження, встановлене пунктом 1 частини п'ятої цієї статті, не поширюється на зобов'язання банку щодо: 1) виплати коштів за вкладами вкладників за договорами, строк яких закінчився, та за договорами банківського рахунку вкладників. Зазначені виплати здійснюються в межах суми відшкодування, що гарантується Фондом, в національній валюті України. Вклади в іноземній валюті перераховуються в національну валюту України за офіційним курсом гривні, встановленим Національним банком України до іноземних валют на день початку процедури виведення Фондом банку з ринку та здійснення тимчасової адміністрації відповідно до цієї статті; 5) здійснення операцій з переказу коштів фізичних та юридичних осіб, що надійшли на їхні рахунки, починаючи з наступного дня після запровадження процедури тимчасової адміністрації.
Пунктом 6 розділу ІІ «Положення про порядок відшкодування Фондом гарантування вкладів фізичних осіб коштів за вкладами» затвердженого рішенням виконавчої дирекції Фонду від 09.08.2012 №14 (далі - Положення) передбачено, що уповноважена особа Фонду протягом 15 робочих днів з дня початку процедури виведення Фондом банку з ринку формує та надає до Фонду станом на день початку процедури виведення Фондом банку такі переліки:
1) перелік рахунків, за якими вкладники мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок коштів Фонду, із визначенням сум, що підлягають відшкодуванню, згідно з додатком 4 до цього Положення;
2) перелік рахунків вкладників, кошти яких не підлягають відшкодуванню Фондом відповідно до пунктів 4-6 частини четвертої статті 26 Закону, згідно з додатком 5 до цього Положення;
3) переліки рахунків за формою, визначеною у додатку 6 до цього Положення
Переліки, зазначені у цьому пункті, надаються до Фонду на паперових та електронних носіях разом із супровідним листом. У супровідному листі зазначаються назви переліків, кількість інформаційних рядків та підсумкові значення сум.
Переліки на паперових носіях (пронумерованих, прошитих) складаються в алфавітному порядку за прізвищами вкладників та засвідчуються підписами уповноваженої особи Фонду, головного бухгалтера банку та відбитком печатки банку (за наявності), в електронному вигляді - у csv-файлах. Дані на паперових носіях та в електронному вигляді повинні бути ідентичними.
Інформація про вкладника в переліках має забезпечувати можливість його ідентифікації відповідно до законодавства.
Переліки в електронному вигляді можуть бути передані до Фонду засобами електронної пошти Національного банку України.
Перелік, формується за структурою, визначеною у додатку 7 до цього Положення, та не включає інформацію про вкладників, кошти яких не підлягають відшкодуванню Фондом відповідно до частини четвертої статті 26 Закону, а також про рахунки, здійснення банком операцій за якими обмежено.
Протягом дії тимчасової адміністрації та/або ліквідації банку уповноважена особа Фонду може надавати зміни та/або доповнення до переліків.
Як передбачено у пунктах 2, 3 розділу IV Положення, Фонд складає на підставі Переліку загальний Реєстр вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду, за формою, наведеною у додатку 11 до цього Положення. Загальний Реєстр складається на паперових та електронних носіях.
Враховуючи наведене, уповноважена особа Фонду наділена повноваженнями на формування повного Переліку (з урахуванням положень статті 26 Закону № 4452-VI). Процедура визначення вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами передбачає такі послідовні етапи: складення уповноваженою особою Фонду Переліку та визначення розрахункових сум відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду; передача уповноваженою особою Фонду сформованого Переліку до Фонду; складення Фондом на підставі отриманого Переліку Загального реєстру; затвердження виконавчою дирекцією Фонду Загального реєстру.
Передбачені Законом №4452-VI гарантії за вкладом поширюються на осіб, які мають правовий статус вкладника неплатоспроможного банку (у розумінні статті 2 Закону №4452-VI).
За договором банківського вкладу (депозиту) одна сторона (банк), що прийняла від другої сторони (вкладника) або для неї грошову суму (вклад), що надійшла, зобов'язується виплачувати вкладникові таку суму та проценти на неї або дохід в іншій формі на умовах та в порядку, встановлених договором (частина перша статті 1058 Цивільного кодексу України; далі - ЦК).
До відносин банку та вкладника за рахунком, на який внесений вклад, застосовуються положення про договір банківського рахунка, якщо інше не встановлено цією главою або не випливає із суті договору банківського вкладу (частина третя статті 1058 ЦК).
За договором банківського рахунка банк зобов'язується приймати і зараховувати на рахунок, відкритий клієнтові (володільцеві рахунка), грошові кошти, що йому надходять, виконувати розпорядження клієнта про перерахування і видачу відповідних сум з рахунка та проведення інших операцій за рахунком. Банк має право використовувати грошові кошти на рахунку клієнта, гарантуючи його право безперешкодно розпоряджатися цими коштами (частини перша та друга статті 1066 ЦК).
Договір банківського рахунку укладається для відкриття клієнтові або визначеній ним особі рахунку в банку на умовах, погоджених сторонами (частина перша статті 1067 ЦК України).
Банк зобов'язаний вчиняти для клієнта операції, які передбачені для рахунків даного виду законом, банківськими правилами та звичаями ділового обороту, якщо інше не встановлено договором банківського рахунка. Банк зобов'язаний зарахувати грошові кошти, що надійшли на рахунок клієнта, в день надходження до банку відповідного розрахункового документа, якщо інший строк не встановлений договором банківського рахунку або законом (частини перша та друга статті 1068 ЦК).
Згідно з частиною другою статті 37 Закону №4452-VI Фонд безпосередньо або уповноважена особа Фонду у разі делегування їй повноважень має право: 1) вчиняти будь-які дії та приймати рішення, що належали до повноважень органів управління і органів контролю банку; 3) продовжувати, обмежувати або припиняти здійснення банком будь-яких операцій; 4) повідомляти сторони за договорами, зазначеними у частині другій статті 38 цього Закону, про нікчемність цих договорів та вчиняти дії щодо застосування наслідків нікчемності договорів; 11) вчиняти дії, спрямовані на виконання плану врегулювання, відповідно до цього Закону та нормативно-правових актів Фонду.
Частиною другою статті 38 Закону №4452-VI передбачено, що протягом дії тимчасової адміністрації Фонд зобов'язаний забезпечити перевірку правочинів (у тому числі договорів), вчинених (укладених) банком протягом одного року до дня запровадження тимчасової адміністрації банку, на предмет виявлення правочинів (у тому числі договорів), що є нікчемними з підстав, визначених частиною третьою цієї статті.
Згідно з частиною третьою статті 38 Закону № 4452-VI правочини (у тому числі договори) неплатоспроможного банку є нікчемними з таких підстав: 7) банк уклав правочини (у тому числі договори), умови яких передбачають платіж чи передачу іншого майна з метою надання окремим кредиторам переваг (пільг), прямо не встановлених для них законодавством чи внутрішніми документами банку; 8) банк уклав правочин (у тому числі договір) з пов'язаною особою банку, якщо такий правочин не відповідає вимогам законодавства України; 9) здійснення банком, віднесеним до категорії проблемних, операцій, укладення (переоформлення) договорів, що призвело до збільшення витрат, пов'язаних з виведенням банку з ринку, з порушенням норм законодавства.
Відповідно до частини четвертої статті 38 Закону №4452-VI Фонд: 1) протягом дії тимчасової адміністрації, а також протягом ліквідації повідомляє сторони за договорами, зазначеними у частині другій статті 38 цього Закону, про нікчемність цих договорів та вчиняє дії щодо застосування наслідків нікчемності договорів.
Як встановлено вище, 19.05.2016, тобто до моменту запровадження тимчасової адміністрації у ПАТ, на поточний Рахунок позивача відкритий в ПАТ зараховані грошові кошти в сумі 75106,56 грн, які надійшли у безготівковій формі з рахунку ТОВ.
Необхідно зазначити, що кошти, які позивач вніс на Рахунок у банку, та які у подальшому з його Рахунку перераховані ТОВ і потім позивачеві повернуті ТОВ на його поточний Рахунок у банку, у розумінні пункту 3 частини першої статті 2 Закону №4452-VI є вкладом.
Тобто вказана операція за змістом фактичних обставин відповідає ознакам вкладу у розумінні статті 2 Закону №4452-VI.
19.11.2016 набрали чинності положення пункту 15 Прикінцевих Положень Закону №1736-VIII, яким передбачено, що до вкладу прирівнюються кошти, які залучені від фізичної особи як позика або вклад до небанківської фінансової установи через банк, що виступив повіреним за відповідним договором і на день набрання чинності Законом №1736-VIII віднесений до категорії неплатоспроможних, якщо при цьому банком не було поінформовано фізичну особу під розпис про непоширення на такі кошти гарантій, передбачених цим Законом, а фізична особа, яка розмістила, надала такі кошти, прирівнюється до вкладника.
Враховуючи наведені вище положення, слід зазначити, що до вкладу прирівнюються кошти, які залучені від фізичної особи як позика або вклад до небанківської фінансової установи через банк, що виступив повіреним за відповідним договором і на день набрання чинності Законом №1736-VIII віднесений до категорії неплатоспроможних, якщо при цьому банком не було поінформовано фізичну особу під розпис про непоширення на такі кошти гарантій, передбачених цим Законом, а фізична особа, яка розмістила, надала такі кошти, прирівнюється до вкладника.
Даний висновок узгоджується з правовою позицією Великої Палати Верховного Суду, що міститься у постанові від 12 грудня 2018 року у справі №761/12676/17.
При цьому, в матеріалах справи відсутні докази повідомлення ПАТ позивача під розпис про непоширення на такі кошти за Договором відповідних гарантій.
Зазначене свідчить про те, що і нормами Закону №1736-VIII підтверджується право ОСОБА_1 на відшкодування коштів за Договором за рахунок Фонду.
Крім того суд зауважує, що позивач жодним чином не був задіяний до правочинів, які вчинялися ПАТ з ТОВ та іншими юридичними особами, тобто він не міг на них ні вплинути ні змінити. Аналогічним чином, позивач не був наділений жодними правами у правовідносинах, які стосувалися здійснення ТОВ переказу грошових коштів на його рахунок, відкритий у ПАТ, позивач виступав лише одержувачем таких коштів, а виконавцем відповідної транзакції був саме банк. Отже, саме по собі виконання ПАТ транзакції по зарахуванню коштів на рахунок позивача, відповідно до укладеного з ним Договору банківського рахунку не може кваліфікуватися як нікчемний правочин, оскільки жодним чином не суперечить чинному законодавству.
З огляду на вказане, суд апеляційної інстанції погоджується з висновком суду першої інстанції та вважає, що в розумінні статті 2 Закону №4452-VI позивач є вкладником ПАТ, а кошти, які надійшли для нього як вкладника за відповідним договором, в розумінні тієї ж статті, є вкладом, на який поширюються гарантії, передбачені статтею 26 цього Закону, а відтак відповідач зобов'язаний включити дані про Рахунок ОСОБА_1 до Переліку.
Відповідно до статті 316 КАС суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Підсумовуючи, враховуючи вимоги наведених правових норм, суд апеляційної інстанції приходить до висновку, що при ухваленні оскаржуваного судового рішення суд першої інстанцій, правильно встановив обставини справи, не допустив порушень норм матеріального та процесуального права, які могли б бути підставою для його скасування, а тому апеляційну скаргу слід залишити без задоволення.
Керуючись статтями 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 КАС, суд,
Апеляційну скаргу Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення ліквідації Публічного акціонерного товариства «Банк Михайлівський» Смолія Богдана Володимировича залишити без задоволення, а рішення Львівського окружного адміністративного суду від 8 травня 2019 року - без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених пунктом 2 частини п'ятої статті 328 КАС.
Головуючий суддя В. Я. Качмар
судді А. Р. Курилець
О. І. Мікула
Повне судове рішення складено 16 вересня 2019 року.