Справа № 120/584/19-а
Головуючий суддя 1-ої інстанції - Чернюк Алла Юріївна
Суддя-доповідач - Моніч Б.С.
12 вересня 2019 року
м. Вінниця
Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
головуючого судді: Моніча Б.С.
суддів: Охрімчук І.Г. Капустинського М.М. ,
за участю:
секретаря судового засідання: Довганюк В.В.,
позивача, представника позивача, представника відповідача,
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Національного агенства України з питань державної служби на рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 12 квітня 2019 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Національного агенства України з питань державної служби про визнання відмови неправомірною та зобов'язання вчинити дії,
І. ІСТОРІЯ СПРАВИ, КОРОТКИЙ ЗМІСТ ПОЗОВНИХ ВИМОГ
В лютому 2019 року ОСОБА_1 звернулось до Вінницького окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Національного агенства України з питань державної служби в якому просила:
- визнати протиправною відмову відповідача від 02.11.2018 року № 7977/80-18 щодо поновлення її на посаді головного спеціаліста відділу інформаційного супроводу та зв'язків з громадськістю управління стратегічного планування та інформаційно-аналітичного забезпечення Національного агенства України з питань державної служби;
- зобов'язати відповідача поновити її на посаді головного спеціаліста відділу інформаційного супроводу та зв'язків з громадськістю управління стратегічного планування та інформаційно-аналітичного забезпечення Національного агентства України з питань державної служби.
В обґрунтування позовних вимог зазначала, що 08.05.2013 року її призначено на посаду головного спеціаліста відділу аналітичного та організаційного забезпечення Управління організаційної та кадрової роботи Національного агентства України з питань державної служби (на період відпустки по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку основного працівника ОСОБА_2 ) у порядку переведення з управління праці та соціального захисту населення Хмільницької РДА Вінницької області відповідно до статей 25-28 Закону України "Про державну службу".
01.07.2015 року позивача переведено на посаду головного спеціаліста відділу інформаційного супроводу та зв'язків з громадськістю управління стратегічного планування та інформаційно-аналітичного забезпечення Національного агентства України з питань державної служби.
02.11.2015 року між позивачем та Національним агентством України з питань державної служби було укладено договір №4 про підготовку аспіранта за рахунок державного замовлення з відривом від виробництва. За даним договором відповідач виступив Замовником. У відповідності до п.п.1.1. п.1. зазначеного договору Замовник зобов'язується надати випускникові після закінчення роботу в передбаченому законодавством України порядку. В свою чергу позивач, після закінчення навчання в аспірантурі, зобов'язана відпрацювати не менш як три роки у відповідача, який її направив на навчання.
Постановою Кабінету Міністрів України від 18.08.2017 року № 650 було внесено зміни до Постанови КМУ від 7 грудня 2016 р. № 920 "Про реорганізацію Дипломатичної академії України при Міністерстві закордонних справ". Згідно п.1 зазначеної Постанови аспірантів Дипломатичної академії України при Міністерстві закордонних справ переведено до Київського національного університету імені Тараса Шевченка з 1 вересня 2017 року.
На виконання зазначеної Постанови 01.09.2017 року, між позивачем та Київським національним університетом імені Тараса Шевченка було укладено угоду № 104 про підготовку аспіранта, який навчається в аспірантурі з відривом від виробництва, за рахунок державного замовлення. Вказаною угодою також передбачені зобов'язання стосовно надання роботи (п.5) та обов'язку відпрацювання (п.8).
03.10.2018 року позивач звернулася з заявою до Національного агентства України з питань державної служби щодо працевлаштування до Центрального апарату Національного агентства України з питань державної служби після закінчення навчання.
Листом Національного агентства України з питань державної служби від 02.11.2018 року позивачу відмовлено у працевлаштуванні, повідомлено про можливість прийняття на публічну службу лише шляхом конкурсного відбору.
Вважаючи відмову відповідача протиправною, та такою, що порушує законні права та інтереси, позивач звернулася до суду з даним адміністративним позовом.
ІІ. ЗМІСТ РІШЕНННЯ СУДУ ПЕРШОЇ ІНСТАНЦІЇ
Рішенням Вінницького окружного адміністративного суду від 12 квітня 2019 року позов ОСОБА_1 задоволено частково.
Визнано протиправною відмову Національного агентства України з питань державної служби № 7977/80-18 від 02.11.2018 року у працевлаштуванні ОСОБА_1
Зобов'язано Національне агентство України з питань державної служби вчинити дії щодо працевлаштування ОСОБА_1 , відповідно до умов договору № 4 від 02.11.2015 року про підготовку аспіранта за рахунок державного замовлення з відривом від виробництва та угоди № 140 від 01.09.2017 року, з урахуванням висновків суду.
В решті позовних вимог відмовлено.
Стягнуто на користь ОСОБА_1 понесені нею судові витрати по сплаті судового збору у розмірі 384,20 грн. (триста вісімдесят чотири гривні двадцять копійок) за рахунок бюджетних асигнувань Національного агентства України з питань державної служби.
ІІІ. ОБСТАВИНИ СПРАВИ
Наказом Національного агентства України з питань державної служби № 110-к/о від 08.05.2013 року ОСОБА_1 призначено на посаду головного спеціаліста відділу аналітичного та організаційного забезпечення Управління організаційної та кадрової роботи Національного агентства України з питань державної служби (на період відпустки по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку основного працівника ОСОБА_2 ) у порядку переведення з управління праці та соціального захисту населення Хмільницької РДА Вінницької області відповідно до статей 25-28 Закону України "Про державну службу".
Між позивачем та Національним агентством України з питань державної служби укладено договір про підготовку аспіранта за рахунок державного замовлення з відривом від виробництва № 4 від 02.11.2015 року, за умовами якого відповідач зобов'язався зокрема надати ОСОБА_1 після закінчення навчання роботу в порядку, передбаченому законодавством України.
У зв'язку із цим наказом Національного агентства України з питань державної служби № 236/к-о від 02.11.2015 року, позивача звільнено за власним бажанням, як таку, що зарахована до аспірантури з відривом від виробництва до Дипломатичної академії України при МЗС України, відповідно до ст. 32 КЗпП України.
Наказом Дипломатичної академії України при Міністерстві закордонних справ України № 47 від 28.10.2015 року позивача зараховано до аспірантури з відривом від виробництва. 31.08.2017 року наказом начальника відділу кадрів Дипломатичної академії України при Міністерстві закордонних справ України № 22-с від 29.08.2017 року, ОСОБА_1 відраховано у зв'язку з переведенням до Київського національного університету імені Тараса Шевченка.
Відтак, між позивачем та Київським національним університетом імені Тараса Шевченка укладено угоду про підготовку аспіранта, який навчається в аспірантурі з відривом від виробництва, за рахунок державного замовлення № 140 від 01.09.2017 року, за умовами якого Київський національний університет імені Тараса Шевченка зобов'язується після закінчення навчання в аспірантурі, за умови виконання індивідуального плану, забезпечити місцем працевлаштування згідно з державним замовленням та цією угодою. Крім того, аспірант зобов'язується відпрацювати не менше трьох років у Національному агентстві України з питань державної служби.
Наказом Київського національного університету імені Тараса Шевченка № 414-34 від 31.08.2017 року, позивача зараховано до аспірантури з відривом від виробництва за державним замовленням за переводом з Дипломатичної академії України.
Відповідно до наказу начальника відділу кадрів Київського національного університету імені Тараса Шевченка № 636-34 від 06.11.2018 року, ОСОБА_1 відраховано з аспірантури у зв'язку з закінченням терміну навчання з 31.10.2018 року.
Закінчивши навчання, позивач звернулась до Національного агентства України з питань державної служби із заявою від 03.10.2018 року, у якій просила призначити її на посаду державного службовця, для подальшої роботи у центральному апараті Нацдержслужби відповідно до п. 1.1 розділу 1 Договору № 4 від 02.11.2015 року, як таку, що закінчила навчання 31.10.2018 року у Київському національному університеті імені Тараса Шевченка відповідно до Угоди № 140 від 01.09.2017 року та постанови Кабінету Міністрів України від 18.08.2017 року № 650.
Відповідач у листі № 7977/80-18 від 02.11.2018 року повідомив ОСОБА_1 , що відповідно до статті 21 Закону України "Про державну службу" вступ на державну службу здійснюється шляхом призначення громадянина України на посаду державної служби за результатами конкурсу. Прийняття громадян України на посади державної служби без проведення конкурсу забороняється, крім випадків, передбачених цим Законом. Випадки прийняття на посади державної служби без проведення конкурсу передбачені частиною 5 статті 22, статтею 41, частиною 3 статті 87 Закону. Відтак, працевлаштування позивача можливе лише шляхом конкурсного відбору.
Не погоджуючись з таким рішеннями відповідача, позивач звернувся з цим позовом до суду за захистом його порушених прав.
IV. ОЦІНКА СУДУ ПЕРШОЇ ІНСТАНЦІЇ
Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що відповідач, як суб'єкт владних повноважень не довів суду правомірність відмови позивачці у працевлаштуванні відповідно до умов договору, тоді як ОСОБА_1 свої вимоги довела і обґрунтувала належними та допустимими доказами.
V. ДОВОДИ АПЕЛЯЦІЙНОЇ СКАРГИ
Не погодившись з таким рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій, вказуючи на неповне з'ясування обставин справи, порушення норм матеріального та процесуального права, просить рішення суду скасувати та відмовити в задоволені позову.
Доводи зазначені в апеляційній скарзі скаржника зводяться до того, що прийняття громадян України на посади державної служби без проведення конкурсу, відповідно до норм Закону України "Про державну службу", який регулює відносини, що виникають у зв'язку із вступом на державну службу, забороняється, крім випадків, передбачених зазначеним законом.
VI. ОЦІНКА АПЕЛЯЦІЙНОГО СУДУ
Апеляційний суд, перевіривши доводи апеляційної скарги, виходячи з меж апеляційного перегляду, визначених ст. 308 КАС України, а також надаючи оцінку правильності застосування судом норм матеріального чи порушення норм процесуального права у спірних правовідносинах, виходить з наступного.
Згідно з ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Як передбачено ч.1 ст.2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Відповідно до вимог ч.1 ст.5 Кодексу адміністративного судочинства України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або інтереси.
Згідно з вимогами ч.1 ст.6 КАС України суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого, зокрема, людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави.
Відповідно до ч.2 ст.2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Згідно з ч.ч.1,2 ст. 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Відповідно до ст. 1 Закону України "Про Державну службу" (далі - Закон №3723-ХІІ) державна служба в Україні - це професійна діяльність осіб, які займають посади в державних органах та їх апараті щодо практичного виконання завдань і функцій держави та одержують заробітну плату за рахунок державних коштів. Ці особи є державними службовцями і мають відповідні службові повноваження.
Ст. 4 цього Закону визначено, що право на державну службу мають громадяни України незалежно від походження, соціального і майнового стану, расової і національної приналежності, статі, політичних поглядів, релігійних переконань, місця проживання, які одержали відповідну освіту і професійну підготовку та пройшли у встановленому порядку конкурсний відбір, або за іншою процедурою, передбаченою Кабінетом Міністрів України.
Згідно зі ст. 29 Закону №3723-ХІІ державним службовцям створюються умови для навчання і підвищення кваліфікації у відповідних навчальних закладах (на факультетах) та шляхом самоосвіти.
Державні службовці підвищують свою кваліфікацію постійно, у тому числі через навчання у відповідних навчальних закладах, як правило, не рідше одного разу на п'ять років. Результати навчання і підвищення кваліфікації є однією з підстав для просування по службі.
При Президенті України діє Національна академія державного управління - державний вищий навчальний заклад з підготовки, перепідготовки і підвищення кваліфікації державних службовців.
Як було зазначено, 02.11.2015 року між ОСОБА_1 та Національним агенством України з питань державної служби укладено договір № 4 про підготовку аспіранта за рахунок державного замовлення з відривом від виробництва.
Так, відповідно до пп. 1-3 п. 1 вказаного договору відповідач зобов'язався зарахувати позивача на період навчання до кадрового резерву на посаду директора Департаменту гендерної політики та оздоровлення дітей та надати випускнику після закінчення навчання в аспірантурі посаду не нижче тієї, яку він займав до вступу в Національну академію, рівноцінну за оплатою праці та характером діяльності, а також можливість реалізації переважного права на зайняття вакантної посади чи просування по службі без конкурсного відбору або стажування та зарахування його кадрового резерву на посади 1-4 категорій. Крім того, забезпечити в установленому порядку працевлаштування випускника Національної академії також у разі скорочення чисельності штату, зміни структури чи зміни керівника органу, установи.
Відповідно до п. 2 договору особа направлена на навчання, зобов'язується, зокрема: у встановлений термін захистити дисертацію або подати її спеціалізованій вченій раді Національної академії; прибути після закінчення національної академії на державну службу чи службу в органам місцевого самоврядування до відповідного органу, установи у визначений строк.
Відповідно до пунктів 1 Положення про прийом слухачів до Національної академії державного управління при Президентові України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 01 квітня 2013 року № 255 Національна академія державного управління при Президентові України (далі - Національна академія) як головний державний вищий навчальний заклад у системі підготовки, перепідготовки та підвищення кваліфікації фахівців у галузі знань "державне управління" здійснює підготовку осіб для роботи на посадах першої - четвертої категорії в органах державної влади та органах місцевого самоврядування, а також формування відповідного кадрового резерву.
Відповідно до пунктів 1-4 Положення про працевлаштування випускників Національної академії державного управління при Президентові України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 01 квітня 2013 року №255 (чинного на час укладення договору направлення на навчання) випускники Національної академії, які навчалися за денною формою за державним замовленням за спеціальністю "Публічне управління та адміністрування" галузі знань "Управління та адміністрування", працевлаштовуються органами державної влади, органами місцевого самоврядування та іншими органами, установами, на які поширюється дія Законів України "Про державну службу" та "Про службу в органах місцевого самоврядування", з якими укладено договори-направлення на навчання за денною формою до Національної академії відповідно до Положення про прийом слухачів до Національної академії державного управління при Президентові України (далі - органи, установи).
Органи, установи забезпечують надання випускникам Національної академії посад, на яких вони перебувають у кадровому резерві згідно з договорами-направленнями, або, як виняток, не нижче тих, які вони займали до вступу до Національної академії, рівноцінних за оплатою праці та характером діяльності, після проходження спеціальної перевірки відомостей щодо осіб, які претендують на зайняття посад, пов'язаних з виконанням функцій держави або місцевого самоврядування, а також реалізацію переважного права на зайняття вакантної посади чи просування по службі без конкурсного відбору або стажування та зарахування їх до кадрового резерву на посади першої - четвертої категорії.
Відповідальність за прийняття випускників Національної академії на посади державних службовців, посадових осіб місцевого самоврядування покладається на керівника органу, установи.
У разі ліквідації чи реорганізації органу, установи, де раніше працювали випускники Національної академії, їх працевлаштовує орган, установа, що є правонаступником, або орган, установа, на які покладено відповідні функції. Зобов'язання щодо працевлаштування випускників Національної академії зберігається також у разі скорочення чисельності штату і зміни структури органу, установи. Зміна керівника органу, установи не є підставою для відмови у працевлаштуванні випускників Національної академії.
Протягом місяця після початку навчання Національна академія подає відповідному органові, установі та Нацдержслужбі повідомлення про вступників, які розпочали навчання. На підставі цього повідомлення органи, установи зараховують слухачів Національної академії до кадрового резерву згідно з пунктом 23 Положення про прийом слухачів до Національної академії державного управління при Президентові України.
Органи, установи подають щороку в січні до Національної академії та Нацдержслужби підтвердження щодо перебування слухачів у кадровому резерві із зазначенням повної назви посади, на яку випускників Національної академії буде призначено після її закінчення.
Керівник органу, установи призначає на посаду випускника Національної академії відповідно до штатного розпису з урахуванням вимог, зазначених у пункті 1 цього Положення.
Відповідно до пункту 9 Положення про працевлаштування випускників Національної академії державного управління при Президентові України орган, установа у місячний строк після прибуття випускника Національної академії надсилає Національній академії і Нацдержслужбі повідомлення за формою згідно з додатком 2, а також інформує Національну академію та Нацдержслужбу про причини непрацевлаштування випускника.
Отже, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що Міністерство соціальної політики України зобов'язане надати позивачці, як випускнику Національної академії, після закінчення навчання в аспірантурі посаду не нижче тієї, яку вона займала до вступу в Національну академію, рівноцінну за оплатою праці та характером діяльності.
Щодо посилань відповідача на те, що позивач може бути прийнята на посаду державної служби категорії "Б" лише за результатами спеціальної перевірки відповідно до Закону України "Про запобігання корупції" та за результатами конкурсу, слід зазначити наступне.
Так, листом Національного агентства України з питань державної служби від 31.11.2016 року №9226/13-16 роз'яснено, що особи, які до 01 травня 2016 року вступили до вищих навчальних закладів на навчання за державним замовленням, повинні повернутися на державну службу на умовах, визначених угодою, тобто без проведення конкурсу.
Крім того, у листі Національного агентства України з питань державної служби від 31.10.2016 року №20-р/з "Щодо працевлаштування осіб, які навчалися за державним замовленням за денною формою навчання за спеціальностями галузі знань "Державне управління", у зв'язку з набранням чинності з 01 травня 2016 року Закону України від 10 грудня 2015 року №889-VIII "Про державну службу" зазначено, що відповідно до пункту 3 частини третьої статті 13 Закону України від 10 грудня 2015 року N 889-VIII "Про державну службу" та підпункту 8 пункту 4 Положення про Національне агентство України з питань державної служби, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 01 жовтня 2014 року N 500, Нацдержслужба відповідно до покладених на неї завдань надає роз'яснення щодо застосування законодавства з питань державної служби та служби в органах місцевого самоврядування.
Згідно зі статтею 21 Закону вступ на державну службу здійснюється шляхом призначення на посаду державної служби за результатами конкурсу. Прийняття громадян України на посади державної служби без проведення конкурсу забороняється, крім випадків, передбачених цим Законом. Відповідно до пункту 7 статті 48 Закону на строк професійного навчання за державним службовцем зберігаються його посада та заробітна плата.
Статтею 58 Конституції України встановлено, що закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом'якшують або скасовують відповідальність особи, а статтею 22 визначено, що при прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод.
У Рішенні Конституційного Суду України від 09 лютого 1999 року по справі N 1-7/99 (справа про зворотну дію в часі законів та інших нормативно-правових актів) визначено, що дію нормативно-правового акта в часі треба розуміти так, що вона починається з моменту набрання цим актом чинності і припиняється з втратою ним чинності, тобто, до події, факту застосовується той закон або інший нормативно-правовий акт, під час дії якого вони настали або мали місце.
Таким чином, особа, яка вступила до вищого навчального закладу в період та на умовах, визначених законодавством на час вступу, повинна працевлаштовуватися на державну службу на умовах договору (без конкурсного відбору), розірвання якого може призвести до звуження прав такої особи.
Нацдержслужбою ініційовано прийняття постанови Кабінетом Міністрів України від 27 вересня 2016 року N 674 "Деякі питання реформування системи професійного навчання державних службовців і посадових осіб місцевого самоврядування", відповідно до абзацу другого пункту 2 якої особи, які вступили до вищих навчальних закладів до набрання чинності цією постановою, продовжують навчання відповідно до спеціальностей галузі знань "Державне управління" або спеціальності "Публічне управління та адміністрування" галузі знань "Управління та адміністрування" і працевлаштовуються на умовах, що були визначені до набрання чинності цією постановою.
Крім того, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про необґрунтованість доводів відповідача щодо невиконання ОСОБА_3 умов договору-направлення від 04 вересня 2013 року №09-15/13.
Так, згідно з витягом з протоколу №6 засідання кафедри державного менеджменту Національної академії від 30 листопада 2016 року ухвалено, що за актуальністю, ступенем новизни, обґрунтованості, наукової та практичної цінності здобутих результатів рекомендувати дисертацію ОСОБА_3 на тему "Взаємовідносини органів влади та громадськості у протидії торгівлі людьми", за спеціальністю 25.00.01 - теорія та історія державного управління на винесення до розгляду на спеціалізовану вчену раду.
Рішенням Спеціалізованої вченої ради Національної академії від 14 грудня 2017 року на підставі прилюдного захисту дисертації ОСОБА_3 "Взаємовідносини органів влади та громадськості у протидії торгівлі людьми" у вигляді рукопису за спеціальністю 25.00.01 - теорія та історія державного управління присуджено науковий ступінь кандидата наук з державного управління.
20.03.2018 року ОСОБА_3 видано диплом кандидата наук серії НОМЕР_1 на підставі рішення Атестаційної колегії.
Позивачем згідно Списку установ, до яких обов'язково надсилається автореферат дисертації, підготовлений спеціалізованою вченою радою, вказаний автореферат було надіслано на адресу 32 установ, в тому числі і Міністерству соціальної політики України.
Крім того, як вбачається з відзиву відповідача на позовну заяву, Міністерство самостійно направляло запит до Національної академії щодо підготовки ОСОБА_3 в аспірантурі на що було отримано відповідь про проведення попередньої експертизи дисертації позивача.
Таким чином, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що поведінка відповідача у межах спірних правовідносин носить характер протиправної бездіяльності.
З огляду на викладене, колегія суддів вважає, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи і судове рішення ухвалено у відповідності до норм матеріального та процесуального права, доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують, тому підстав для скасування рішення не вбачається.
Тому, зважаючи на викладене, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції та вважає, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи, судове рішення ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права, доводами апеляційної скарги висновки, викладені в судовому рішенні, не спростовуються і підстав для його скасування не вбачається.
VII. ВИСНОВКИ СУДУ
Відповідно частини першої статті 316 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
З огляду на викладене, з урахуванням сукупності встановлених у справі обставин та наявних у ній доказів колегія суддів дійшла висновку про обґрунтованість рішення суду першої інстанції та відсутність підстав для його скасування.
За таких обставин доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції і не дають підстав для скасування оскаржуваного рішення. Фактично вони зводяться, до повторення заперечень проти позовної заяви та незгоди з обставинами, які вірно встановлені судом першої інстанції та яким надана належна юридична оцінка.
Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд
апеляційну скаргу Національного агенства України з питань державної служби залишити без задоволення, а рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 12 квітня 2019 року - без змін.
Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку згідно зі ст.ст.328, 329 КАС України.
Постанова суду складена в повному обсязі 16 вересня 2019 року.
Головуючий Моніч Б.С.
Судді Охрімчук І.Г. Капустинський М.М.