Справа № 2340/5001/18 Суддя (судді) суду 1-ї інстанції:
П.Г. Паламар
Іменем України
13 вересня 2019 року м. Київ
Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
судді-доповідача Сорочка Є.О.,
суддів Літвіної Н.М.,
Федотова І.В.,
за участю секретаря с/з Грисюк Г.Г.,
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 17 травня 2019 року, що прийнята у місті Черкаси, у справі за адміністративним позовом Відділу державного архітектурно-будівельного контролю Уманської міської ради до ОСОБА_1 про зобов'язання вчинити дії,
Позивач звернувся до суду з адміністративним позовом, в якому просив зобов'язати ОСОБА_1 , за власний рахунок, знести самочинно забудований житловий будинок по АДРЕСА_1 .
Рішенням Черкаського окружного адміністративного суду від 17 травня 2019 року позов задоволено.
Позивач в апеляційній скарзі просить скасувати вказане судове рішення та ухвалити нове, яким відмовити у задоволенні позову, оскільки вважає, що судом першої інстанції неповно з'ясовано обставини справи, висновки суду не відповідають обставинам справи, судом неправильно застосовано норми матеріального права, порушено норми процесуального права.
Доводи апеляційної скарги ґрунтуються на тому, що підстави для знесення спірного будинку відсутні.
Позивач у відзиві на апеляційну скаргу просить відмовити у її задоволенні, посилаючись на необґрунтованість доводів скаржника.
Дослідивши матеріали справи, перевіривши підстави для апеляційного перегляду, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.
Судом першої інстанції встановлено та матеріалами справи підтверджується, що 07.07.2017 Відділом архітектури, містобудування та кадастру Уманської міської ради видано ОСОБА_1 будівельний паспорт, реєстраційний номер 1185.
У відповідності до будівельного паспорту, право власності або користування земельною ділянкою встановлено згідно Витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію прав та їх обтяжень від 19.06.2017, індексний номер витягу 89935879, реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна:1277446971108, кадастровий номер 7110800000:02:005:0487.
Відділом державного архітектурно-будівельного контролю Уманської міської ради, 07.11.2018 на підставі вимоги головного інспектора будівельного нагляду управління ДАБІ у Черкаській області №1023-5-1.20/1208 від 06.11.2018, згідно направлення для проведення позапланової перевірки №231 від 06.11.2018, проведено позапланову перевірку дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил ОСОБА_1 при проведенні будівельних робіт по АДРЕСА_1 .
За результатами позапланової перевірки, складено акт проведення планового (позапланового) заходу державного нагляду (контролю) щодо дотримання суб'єктами містобудування вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил під час виконання підготовчих та будівельних робіт від 07.11.2018 №231 згідно якого встановлено, що замовник будівництва ОСОБА_1 проводить будівництво житлового будинку на підставі повідомлення про початок виконання будівельних робіт №ЧК 061172060931 від 25.07.2018 та будівельного паспорта НОМЕР_1 від 07.07.2017, на момент перевірки збудовано фундамент та стіни в розмірах, які зазначені в схемі забудови земельної ділянки будівельного паспорта.
В ході проведені вищевказаної перевірки виявлено порушення, а саме: замовник будівництва по АДРЕСА_1 , проводить будівельні роботи з порушенням протипожежних відстаней до сусідньої будівлі згідно таб.2 ДБН Б.2.2-12:2018, так відстань до існуючого гаража, що знаходиться на суміжній ділянці - 4м., крім того, збудовано підвал під будинком, що не відповідає намірам забудови згідно будівельного паспорта НОМЕР_1 від 07.07.2017.
За наслідками виявлених порушень, 07.11.2018 відділом складено протокол про адміністративне правопорушення №79, припис про усунення виявлених порушень №80, припис про зупинення будівельних робіт від №79, а також в.о. начальника відділу розглянуто справу про адміністративне правопорушення відносно замовника будівництва та винесено постанову №79 про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , якою відповідача визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого частиною першою статті 96 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі - КУпАП) та накладено на позивача адміністративне стягнення у вигляді штрафу.
Також, головним інспектором будівельного нагляду Шинкарук С.М. 14.11.2018 винесено рішення №1644 яким скасовано дію будівельного паспорта НОМЕР_1 від 07.07.2017.
В подальшому, 10.12.2018 на підставі направлення для проведення планового (позапланового) заходу від 05.12.2018 №250, з метою перевірки виконання вимог припису №80 та №79, відділом державного архітектурно-будівельного контролю Уманської міської ради проведено позапланову перевірку про що складено акт №250 та встановлено, що приписи відділу не виконано, а саме: станом на 10.12.2018, забудовник продовжує будівництво, а саме провів роботи по монтажу перекриття з бетонних плит, чим порушив умови припису № 79 про зупинення підготовчих та будівельних робіт від 07.11.2018. Одночасно припис №80 про усунення порушення вимог законодавства від 07.11.2018, не виконано, що є порушенням вимог пп.а п.3 ч.3 ст. 41 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності».
За фактом вищевказаного правопорушення 10.12.2018, складено протокол про адміністративне правопорушення № 92 та винесено постанову №92 по справі про адміністративне правопорушення, якою відповідача визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого частиною першою статті 188-42 КУпАП та накладено на позивача адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 6800 грн, який добровільно сплачено ОСОБА_1 10.12.2018.
Також, 10.12.2018 в.о. начальника відділу винесено наказ №420 про скасування реєстрації повідомлення про початок виконання будівельних робіт щодо об'єктів, будівництво яких здійснюється на підставі будівельного паспорту від 25.07.2018 №ЧК 061172060931, на об'єкт: «Будівництво житлового будинку», по АДРЕСА_1 , замовник - ОСОБА_1 .
З метою знесення самочинно збудованого будівництва та приведення земельної ділянки до попереднього стану позивач звернувся до суду.
Суд першої інстанції в оскаржуваному рішенні дійшов висновків про те, що будівельні роботи, були здійснені після скасування дії будівельного паспорта, в зв'язку з чим будівництво має ознаки самочинного, оскільки такі роботи були проведені за відсутності документа який дає право на їх виконання, при цьому, здійснення відповідачем перебудови зведеної споруди відповідно до державних норм та будівельних правил є неможливим.
Колегія суддів суду апеляційної інстанції при прийнятті цієї постанови виходить з такого.
Відповідно до частини першої статті 10 Закону України «Про архітектурну діяльність» від 20 травня 1999 року № 687-ХІV (далі - Закон № 687-ХІV) для забезпечення під час забудови територій, розміщення і будівництва об'єктів архітектури додержання суб'єктами архітектурної діяльності затвердженої містобудівної та іншої проектної документації, вимог вихідних даних, а також з метою захисту державою прав споживачів будівельної продукції здійснюється в установленому законодавством порядку державний архітектурно-будівельний контроль та нагляд.
За змістом статті 41 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» від 17.02.2011 № 3038-VI (далі - Закон № 3038-VI) державний архітектурно-будівельний контроль - сукупність заходів, спрямованих на дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил. Державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється органами державного архітектурно-будівельного контролю в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Згідно із частиною першою статті 34 Закону № 3038-VI замовник має право виконувати будівельні роботи після: подання замовником повідомлення про початок виконання будівельних робіт відповідному органу державного архітектурно-будівельного контролю - щодо об'єктів будівництва, які за класом наслідків (відповідальності) належать до об'єктів з незначними наслідками (СС1), та щодо об'єктів, будівництво яких здійснюється на підставі будівельного паспорта та які не потребують отримання дозволу на виконання будівельних робіт згідно з переліком об'єктів будівництва, затвердженим Кабінетом Міністрів України. Форма повідомлення про початок виконання будівельних робіт та порядок його подання визначаються Кабінетом Міністрів України; видачі замовнику органом державного архітектурно-будівельного контролю дозволу на виконання будівельних робіт - щодо об'єктів, які за класом наслідків (відповідальності) належать до об'єктів з середніми (СС2) та значними (СС3) наслідками або підлягають оцінці впливу на довкілля згідно із Законом України "Про оцінку впливу на довкілля".
На підставі статті 376 Цивільного кодексу України (далі - ЦК) житловий будинок, будівля, споруда, інше нерухоме майно вважаються самочинним будівництвом, якщо вони збудовані або будуються на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети, або без відповідного документа, який дає право виконувати будівельні роботи чи належно затвердженого проекту, або з істотними порушеннями будівельних норм і правил (частина перша). Особа, яка здійснила або здійснює самочинне будівництво нерухомого майна, не набуває права власності на нього (частина друга). У разі істотного відхилення від проекту, що суперечить суспільним інтересам або порушує права інших осіб, істотного порушення будівельних норм і правил суд за позовом відповідного органу державної влади або органу місцевого самоврядування може постановити рішення, яким зобов'язати особу, яка здійснила (здійснює) будівництво, провести відповідну перебудову. Якщо проведення такої перебудови є неможливим або особа, яка здійснила (здійснює) будівництво, відмовляється від її проведення, таке нерухоме майно за рішенням суду підлягає знесенню за рахунок особи, яка здійснила (здійснює) будівництво. Особа, яка здійснила (здійснює) самочинне будівництво, зобов'язана відшкодувати витрати, пов'язані з приведенням земельної ділянки до попереднього стану (частина сьома).
Частиною першою статті 38 Закону № 3038-VI передбачено, що в разі виявлення факту самочинного будівництва об'єкта, перебудова якого з метою усунення істотного відхилення від проекту або усунення порушень законних прав та інтересів інших осіб, істотного порушення будівельних норм є неможливою, посадова особа органу державного архітектурно-будівельного контролю видає особі, яка здійснила (здійснює) таке будівництво, припис про усунення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил з визначенням строку для добровільного виконання припису. У разі якщо особа в установлений строк добровільно не виконала вимоги, встановлені у приписі, орган державного архітектурно-будівельного контролю подає позов до суду про знесення самочинно збудованого об'єкта та компенсацію витрат, пов'язаних з таким знесенням.
Отже, позов про знесення самочинно збудованого об'єкта містобудування може бути пред'явлено органом державного архітектурно-будівельного контролю до суду в разі, якщо особа в установлений строк добровільно не виконала вимог, встановлених у приписі про усунення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил.
Як зазначалося, відповідачу виносився припис про усунення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил та припис про зупинення виконання будівельних робіт у зв'язку зі здійсненням будівництва житлового будинку із недотриманням протипожежної відстані до сусідньої будівлі, збудовано підвал під будинком, якого не має в намірах забудови будівельного паспорта.
Доказів оскарження або скасування вказаних приписів відповідачем надано не було, а матеріали справи не містять.
В подальшому, за результатами повторної перевірки, позивачем було встановлено, що в порушення припису про зупинення будівельних робіт, відповідачем продовжувалося будівництво (проведено роботи монтажу перекриття з бетонних плит), а також не виконано вимоги припису щодо усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил щодо здійснення будівництва житлового будинку із недотриманням протипожежної відстані до сусідньої будівлі, влаштуванням підвалу під будинком, якого не має в намірах забудови будівельного паспорта.
Також, як вірно встановлено судом першої інстанції, 14.11.2018 головним інспектором будівельного нагляду Шинкарук С.М. винесено рішення №1644 яким скасовано дію будівельного паспорта НОМЕР_1 від 07.07.2017, а 10.12.2018 в.о. начальника відділу винесено наказ №420 про скасування реєстрації повідомлення про початок виконання будівельних робіт.
Доказів оскарження або скасування вказаних рішень відповідачем надано не було, а матеріали справи не містять.
Отже, позивачем виконувалися будівельні роботи з порушеннями будівельних норм і правил та у зв'язку із скасуванням будівельного паспорта та повідомлення про початок виконання будівельних робіт - без відповідних документів, які дають право виконувати будівельні роботи.
Відповідно до частини десятої статті 41 Закону № 3038-VI суб'єкт господарювання має право звернутися до суду щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності посадових осіб органу державного архітектурно-будівельного контролю. Згідно із частиною другою статті 38 Закону № 3038-VI за рішенням суду самочинно збудований об'єкт підлягає знесенню з компенсацією витрат, пов'язаних зі знесенням об'єкта, за рахунок особи, яка здійснила (здійснює) таке самочинне будівництво. У разі неможливості виконання рішення суду особою, яка здійснила таке самочинне будівництво (смерть цієї особи, оголошення її померлою, визнання безвісно відсутньою, ліквідація чи визнання її банкрутом тощо), знесення самочинно збудованого об'єкта здійснюється за рішенням суду за рахунок коштів правонаступника або за рішенням органу місцевого самоврядування за рахунок коштів місцевого бюджету та в інших випадках, передбачених законодавством.
Оскільки здійснення будівельних робіт з порушеннями будівельних норм і правил та без відповідних документів, які дають право виконувати будівельні роботи є ознаками самочинного будівництва, враховуючи, що відповідач не навів обставин можливості перебудови спірного об'єкту, а враховуючи порушення вимог щодо протипожежної відстані до сусідніх об'єктів суд не вбачає за можливе здійснення такої перебудови, то спірний об'єкт самочинного будівництва підлягає знесенню.
Посилання в апеляційній скарзі на те, що у будівельному паспорті сусідній гараж позначений як такий, що підлягає знесенню, суд відхиляє, оскільки будівельний паспорт одного об'єкта не може створювати будь-які наслідки для інших об'єктів. Крім того, зазначений будівельний паспорт був скасований рішенням головного інспектора будівельного нагляду Шинкарук С.М. від 14.11.2018 №1644, у якому, окрім іншого зазначено, що відмітка про знесення гаража була здійснена без згоди його власника.
Доводи апеляційної скарги щодо недоліків спірних приписів суд також апеляційної інстанції відхиляє, оскільки такі приписи не є предметом даного спору. При цьому, вказані приписи містять як чіткі вимоги, які слід було виконати, так і строки їх виконання (повідомлення про виконання).
Ураховуючи те, що відповідач без дозвільних документів з порушеннями будівельних норм і правил здійснював спірне будівництво, а також не виконав у встановлений строк вимог приписів, колегія суддів на підставі положень статті 376 ЦК вважає обґрунтованим висновок суду першої інстанції про задоволення позовних вимог та зобов'язання відповідача знести об'єкт самочинного будівництва.
Аналогічну позицію у подібних правовідносинах висловила Велика Палата Верховного Суду у постанові від 16 жовтня 2018 року по справі № 826/12543/16.
Відповідно до частини п'ятої статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС), при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Згідно з частини шостої статті 13 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду, враховуються іншими судами при застосуванні таких норм права.
Підсумовуючи викладене, за результатами розгляду апеляційної скарги колегія суддів суду апеляційної інстанції дійшла висновку, що суд першої інстанції прийняв правильне рішення про задоволення позову.
Відповідно до пункту 30 рішення Європейського Суду з прав людини у справі «Hirvisaari v. Finland» від 27 вересня 2001 року, рішення судів повинні достатнім чином містити мотиви, на яких вони базуються для того, щоб засвідчити, що сторони були заслухані, та для того, щоб забезпечити нагляд громадськості за здійсненням правосуддя .
Згідно пункту 29 рішення Європейського Суду з прав людини у справі «Ruiz Torija v. Spain» від 9 грудня 1994 року, статтю 6 не можна розуміти як таку, що вимагає пояснень детальної відповіді на кожний аргумент сторін. Відповідно, питання, чи дотримався суд свого обов'язку обґрунтовувати рішення може розглядатися лише в світлі обставин кожної справи
Згідно пункту 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов'язку може змінюватися залежно від характеру рішення.
Доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують, оскільки ґрунтуються на невірному трактуванні фактичних обставин та норм матеріального права, що регулюють спірні правовідносини.
Повноваження суду апеляційної інстанції за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення встановлені статтею 315 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС).
Відповідно до пункту першого частини першої статті 315 КАС за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін.
За змістом частини першої статті 316 КАС суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Оскільки судове рішення ухвалене судом першої інстанції з додержанням норм матеріального і процесуального права, на підставі правильно встановлених обставин справи, а доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують, то суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а оскаржуване судове рішення - без змін.
Керуючись статтями 34, 243, 311, 316, 321, 325, 328, 329, 331 КАС, суд
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 17 травня 2019 року - без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати прийняття та може бути оскаржена у випадках, передбачених пунктом другим частини п'ятої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду. В інших випадках постанова не підлягає касаційному оскарженню.
Суддя-доповідач Є.О. Сорочко
Суддя Н.М. Літвіна
Суддя І.В. Федотов