про повернення апеляційної скарги
16 вересня 2019 рокуЛьвів№ 857/7914/19
Восьмий апеляційний адміністративний суд в складі колегії суддів:
судді-доповідача -Ільчишин Н. В.
суддів -Гуляка В. В.
Шинкар Т. І.
перевіривши апеляційну скаргу Головного управління ДФС у Львівській області на рішення Львівського окружного адміністративного суду від 19 червня 2019 року у справі № 813/3001/17 за адміністративним позовом Підприємства СК " Матіола " до Головного управління ДФС у Львівській області про визнання незаконною податкової вимоги, штрафу, податкової застави,
Ухвалою судді Восьмого апеляційного адміністративного суду від 02 серпня 2019 року апеляційну скаргу залишено без руху у зв'язку з невідповідністю апеляційної скарги вимогам статті 296 Кодексу адміністративного судочинства України, а саме: не додано документа про сплату судового збору та надано десятиденний строк з дня вручення копії цієї ухвали для усунення виявлених недоліків.
Згідно з повідомленням про вручення поштового відправлення із штриховим ідентифікатором № 7900727352631 копію зазначеної ухвали скаржник отримав 12 серпня 2019 року.
21.08.2019 до суду надійшла заява Головного управління ДФС у Львівській області про виконання вимог ухвали від 02.08.2019 щодо продовження процесуального строку на сплату судового збору за апеляційне оскарження на строк не менше 20 днів.
Ухвалою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 23 серпня 2019 року частково задоволено заяву Головного управління ДФС у Львівській області та продовжено строк для усунення недоліку апеляційної скарги на 5 днів з дня отримання копії вказаної ухвали.
Згідно із Списком №4203 листів рекомендованих з повідомленням про вручення Восьмого апеляційного адміністративного суду, апелянт зазначений за порядковим номером 28 та Списку №7797 згрупованих поштових відправлень листів рекомендованих за штриховим ідентифікатором № 7900727420491, на підставі даних сайту Укрпошти копію зазначеної ухвали скаржник за вказаним штриховим ідентифікатором отримав 30 серпня 2019 року.
06.09.2019 судом апеляційної інстанції зареєстровано заяву Головного управління ДФС у Львівській області (отримано суддею-доповідачем 16.09.2019), подану на виконання вимог ухвали суду апеляційної інстанції від 23.08.2019, про продовження строку на сплату судового збору за подання апеляційної скарги на строк не менше 15 днів, яка мотивована тим, що Державним бюджетом України передбачено кошти на сплату судового збору, однак такі надходять на рахунок скаржника частинами.
Вирішуючи подану заяву, суд апеляційної інстанції виходить з наступного.
Відповідно до пункту 6 частини 5 статті 44 Кодексу адміністративного судочинства України учасники справи зобов'язані виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки.
Згідно з частиною 1 статті 45 Кодексу адміністративного судочинства України учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами. Зловживання процесуальними правами не допускається.
Скаржник є державним органом, що здійснює адміністрування податків, зборів, платежів, тобто суб'єктом, що реалізує свою владну компетенцію, утримується за рахунок Державного бюджету України та має право в межах бюджетних асигнувань здійснити розподіл коштів, якими можна було б забезпечити сплату судового збору.
Відповідно до висновку Європейського суду з прав людини, викладеному в рішенні від 18.10.2005 у справі «МШ «Голуб» проти України», право на звернення до суду, одним з аспектів якого є право доступу до суду, не є абсолютним; воно може бути обмеженим, особливо щодо умов прийнятності скарги, оскільки за своєю природою це право вимагає регулювання з боку держави, яка щодо цього користується певними межами самостійного оцінювання.
В свою чергу, заявник зобов'язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, які пов'язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання (пункт 109 рішення Європейського суду з прав людини у справі «Union Alimentaria Sanders S.A. v. Spain» від 07.07.1989).
Враховуючи положення Кодексу адміністративного судочинства України, прецеденту практику Європейського суду з прав людини, а також те, що мотиви продовження строку на усунення недоліку апеляційної скарги в обох заявах скаржника є ідентичними, суд апеляційної інстанції приходить до висновку, що обставини, пов'язані з фінансуванням установ чи організацій з Державного бюджету України не є підставою для систематичного продовження строку на усунення недоліків апеляційної скарги та зловживання процесуальними правами.
До того ж, суд апеляційної інстанції звертає увагу, що у апелянта було достатньо часу для виконання вимог ухвали Восьмого апеляційного адміністративного суду від 02.08.2019 та усунення недоліків апеляційної скарги, а тому в задоволенні заяви про продовження строку на усунення недоліків апеляційної скарги слід відмовити.
Згідно з частиною 2 статті 298 Кодексу адміністративного судочинства України до апеляційної скарги, яка оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 296 цього Кодексу, застосовуються положення статті 169 цього Кодексу.
Відповідно до пункту 1 частини 4 статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України апеляційна скарга повертається скаржнику, якщо останній не усунув недоліки апеляційної скарги, яку залишено без руху, у встановлений судом строк.
На підставі викладеного, керуючись статтями 169, 296, 298 Кодексу адміністративного судочинства України,
В задоволенні заяви Головного управління ДФС у Львівській області про продовження строку на сплату судового збору за подання апеляційної скарги - відмовити.
Апеляційну скаргу Головного управління ДФС у Львівській області на рішення Львівського окружного адміністративного суду від 19 червня 2019 року у справі № 813/3001/17 повернути скаржнику.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та може бути оскаржена протягом тридцяти днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.
Суддя-доповідач Н. В. Ільчишин
судді В. В. Гуляк
Т. І. Шинкар