12 вересня 2019 рокуЛьвів№ 857/6715/19
Восьмий апеляційний адміністративний суд в складі:
головуючого судді - Носа С. П.,
суддів - Кухтея Р.В., Шевчук С. М.;
за участю секретаря судового засідання - Джули В. М.;
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 21 травня 2019 року в справі № 300/442/19 (головуючий суддя - Чуприна О. В., м. Івано-Франківськ) за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Івано-Франківській області про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити дії, -
ОСОБА_1 звернувся з позовом до Головного управління Національної поліції в Івано-Франківській області про визнання протиправними дій щодо відмови у виплаті одноразової грошової допомоги та зобов'язання виплатити таку допомогу в розмірі 250 розмірів прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб на 1 січня календарного року, в якому прийнято рішення про виплату, як інваліду ІІІ групи.
В обґрунтування вимог позовної заяви зазначає, що ОСОБА_1 вважає протиправною відмову у виплаті одноразової грошової допомоги у зв'язку із визначенням після звільнення з органів внутрішніх справ інвалідності, що настала внаслідок травми, отриманої під час виконання позивачем службових обов'язків, пов'язаних із виконанням повноважень, та вказує на необґрунтоване трактування відповідачем положень пункту 3 частини 1 стаття 97 Закону України "Про Національну поліцію". Стверджує про те, що чинним законодавство не пов'язано виплату одноразової грошової допомоги з підставами звільнення, а є конкретні підстави, визначені статтею 101 Закону України "Про Національну поліцію", за яких призначення і виплата вказаної допомоги не здійснюється.
Рішенням Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 21 травня 2019 року в задоволенні позову відмовлено.
Не погоджуючись з прийнятим рішенням, ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій висловлено прохання скасувати оскаржуване рішення та прийняти постанову, якою задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.
В обґрунтування вимог апеляційної скарги вказано, що висновки суду першої інстанції не відповідають обставинам справи, судом порушено норми матеріального права та неповно з'ясовано обставини, що мають значення для справи, а обставини, які мають значення для справи, які суд першої інстанції вважав встановленими були недоведеними належними та допустимими доказами, внаслідок чого оскаржуване рішення повинно бути скасоване. Також вказано, що наказом Головного управління Національної поліції в Івано-Франківській області від 28.09.2017 за №419 о/с, ОСОБА_1 звільнено зі служби в поліції за підпунктом 7 пункту 1 статті 77 Закону України "Про Національну поліцію" (за власним бажанням), у званні майора поліції, старшого оперуповноваженого сектору кримінальної поліції Тисменицького відділу поліції Головного управління Національної поліції в Івано-Франківській області. Постановою медичної військово-лікарської комісії №384 отриману в 2004 році травму пов'язано з виконанням службових обов'язків, а захворювання пов'язано з проходженням служби в поліції, попри це, відповідачем, після отримання травми та після звільнення ОСОБА_1 зі служби, не було виплачено одноразової грошової допомоги, у зв'язку із встановленням травми, пов'язаної з виконанням службових обов'язків, що є незаконним порушенням прав позивача.
Позивач, у судовому засіданні, вимоги апеляційної скарги підтримав та просить її задовольнити в повному обсязі.
Інші особи, у судове засідання не з'явилися, хоча належним чином були повідомлені про дату, час і місце судового засідання, що відповідно до частини другої статті 313 Кодексу адміністративного судочинства України не перешкоджає розгляду справи за їхньої відсутності.
Заслухавши суддю-доповідача, пояснення позивача, проаналізувавши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів не знаходить підстав для її задоволення.
Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Встановлено, що ОСОБА_1 з 25.08.1998 по 30.09.2017 проходив службу в поліції, в тому числі на посаді оперуповноваженого відділення карного розшуку Ямницького СВМ Тисменицького РВ УМВС в Івано-Франківській області і на посаді старшого оперуповноваженого сектору кримінальної поліції Тисменицького відділу поліції Головного управління Національної поліції в Івано-Франківській області.
Згідно наказу від 28.09.2017 за №419 о/с ОСОБА_1 за власним бажанням звільнений зі служби в поліції з 30.09.2017 відповідно до підпункту 7 пункту 1 статті 77 Закону України "Про Національну поліцію" (а.с.13, 35).
11.04.2018 позивач звернувся до Головного управління Національної поліції в Івано-Франківській області із заявою про виплату одноразової грошової допомоги у разі загибелі чи втрати працездатності, в якій просив провести виплату вказаної допомоги, у зв'язку з отриманням останнім травми, пов'язаної з виконанням службових обов'язків (встановлено третю групу інвалідності), і на підтвердження чого долучивши відповідні документи (а.с.61).
Головне управління Національної поліції в Івано-Франківській області розглянуло заяву позивача про виплату одноразової грошової допомоги у разі загибелі чи втрати працездатності від 11.04.2018 та відмовило ОСОБА_1 у призначенні одноразової грошової допомоги, у зв'язку з відсутністю у підпункті 3 пункту 1 статті 97 Закону України "Про Національну поліцію" такого випадку як звільнення за пунктом 7 частини 1 статті 97 вказаного Закону (за власним бажанням). Наведене засвідчуються висновком про відмову у призначенні ОСОБА_1 одноразової грошової допомоги, складеного 19.11.2018 і затвердженого 21.11.2018 начальником Головного управління Національної поліції в Івано-Франківській області, копія якого подана до справи відповідачем (а.с.60).
Відповідач, листом від 12.12.2018 за №1017/108/12/29-18р повідомив позивача про відсутність підстав для виплати одноразової грошової допомоги, у зв'язку із встановленням травми пов'язаної з виконанням службових обов'язків, оскільки ОСОБА_1 звільнений зі служби за власним бажанням, а не через хворобу - за рішенням медичної комісії про непридатність до служби в поліції (а.с.21).
Згідно із ч. 2 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Судом апеляційної інстанції здійснено перевірку висновків суду першої інстанції щодо відповідності дій відповідача вимогам ч. 2 ст. 2 КАС України, внаслідок чого суд апеляційної інстанції погоджується з такими та вважає за необхідне зазначити наступне.
Встановлено, що ОСОБА_1 з 21.02.2018 встановлено третю групу інвалідності, у зв'язку із травмою, пов'язаною з виконанням службових обов'язків (ступінь втрати професійної працездатності 30%), що засвідчується довідкою до акта огляду медико-соціальною експертною комісією від 28.03.2018 серії АВ за №1104052 і довідкою про результати визначення у застрахованої особи ступеня втрати професійної працездатності у відсотках від 28.03.2018 серії АГ №0023854, копії яких містяться в матеріалах справи (а.с.22, 23).
Так, в матеріалах справи міститься висновок від 20.09.2017, затверджений головою Ліквідаційної комісії УМВС України в Івано-Франківській області, складений за результатами проведення службового розслідування по факту отримання травми 08.02.2004 оперуповноваженим відділення карного розшуку ОСОБА_1 , під час здійснення розшукових заходів в с. Хриплин Івано-Франківської міської ради.
Відповідно до вказаного висновку службового розслідування, нещасний випадок, який трапився 08.02.2004 із майором поліції ОСОБА_1 під час проведення розшукових заходів в с. Хриплин Івано-Франківської міської ради по встановленню місця знаходження розшукуваного ОСОБА_2 , комісія визнала таким, що стався у період проходження служби при виконанні службових обов'язків (а.с.40-42, 70-72).
Окрім іншого, в матеріалах справи міститься акт про нещасний випадок (у тому числі поранення) за №5 форми Н-1*, затверджений головою Ліквідаційної комісії УМВС України в Івано-Франківській області 20.09.2017, згідно висновку якого нещасний випадок, який мав місце з ОСОБА_1 08.02.2004 о 2 год. 30 хв. є таким, що стався в період проходження служби під час виконання службових обов'язків (а.с.18-19, 73-75).
Також встановлено, що позивачу відмовлено у призначенні одноразової грошової допомоги, "…у зв'язку з відсутністю у підпункті 3 пункту 1 статті 97 Закону України "Про Національну поліцію" випадку у зв'язку зі звільненням за пунктом 7 частини 1 статті 97 вказаного Закону (за власним бажанням) частини 1 статті 77…", що засвідчується копією Висновку про відмову у призначенні ОСОБА_1 одноразової грошової допомоги, складеного 19.11.2018 і затвердженого 21.11.2018 начальником Головного управління Національної поліції в Івано-Франківській області (а.с.60).
Разом з тим, за змістом листа відповіді №1017/108/12/29-18р від 12.12.2018 "…Оскільки у пункту 3 частини 1 статті 97 Закону України "Про Національну поліцію" вичерпний та такий, що не підлягає розширеному тлумаченню, перелік підстав призначення та виплати одноразової грошової допомоги тому, якщо Вас не було звільнено відповідно до пункту 2 частини 1 статті 77 Закону України "Про Національну поліцію", а саме через хворобу - за рішенням медичної комісії про непридатність до служби в поліції, а звільнено з інших підстав передбачених даною статтею (в даному випадку за власним бажанням), то підстав для виплати одноразової грошової допомоги немає." (а.с.21).
З приводу вищевказаного, колегія суддів суду апеляційної інстанції зазначає наступне.
7 листопада 2015 року набрав чинності Закон України "Про Національну поліцію"за №580-VIII від 02.07.2015 (надалі по тексту також - Закон №580-VIII).
З метою врегулювання питання щодо порядку та умов виплати одноразової грошової допомоги в разі загибелі (смерті) чи втрати працездатності поліцейського, відповідно до статей 97-101 Закону №580-VIII, прийнято Порядок та умови виплати одноразової грошової допомоги в разі загибелі (смерті) чи втрати працездатності поліцейського, затвердженого наказом Міністерства внутрішніх справ України від 11.01.2016 за №4 (надалі по тексту також - Порядок №4).
Відповідно до підпункту 2 пункту 4 Розділу 1 Порядку №4 одноразова грошова допомога призначається у разі загибелі (смерті), інвалідності, чи втрати працездатності поліцейського під час виконання службових обов'язків (пункти 3, 5 частини першої статті 97 Закону) - випадок, пов'язаний із здійсненням повноважень та основних завдань міліції або поліції, чи участі в антитерористичній операції, захисту незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України.
Згідно із підпунктом 2 пункту 1 Розділу ІІ Порядку №4 днем виникнення права на отримання одноразової грошової допомоги у разі встановлення поліцейському інвалідності - дата з якої встановлено інвалідність, що зазначена в довідці до акта огляду медико-соціальної експертної комісії, у разі відсутності дати з якої встановлено інвалідність - дата видачі довідки до акта огляду медико-соціальної експертної комісії.
За змістом пункту 2 Розділу ІІ Порядку №4, одноразова грошова допомога у разі загибелі (смерті) поліцейського чи втрати працездатності поліцейського призначається та виплачується у випадках та в розмірах, визначених Законом України "Про Національну поліцію", особам, які мають право на її отримання, відповідно до цього Закону.
Заява (рапорт) про виплату одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті) чи втрати працездатності поліцейського (додаток 1) подається керівнику органу поліції, навчального закладу за останнім місцем проходження служби поліцейським або за останнім місцем проходження поліцейським служби перед відрядженням до інших органів (надалі по тексту також - останнім місцем проходження служби) (пункт 3 Розділу ІІІ Порядку №4).
Пунктом 5 Розділу ІІІ Порядку №4 визначено, що для виплати одноразової грошової допомоги у разі часткової втрати працездатності без визначення інвалідності чи в разі визначення інвалідності поліцейський поряд з іншим, подає: заяву (рапорт) про виплату грошової допомоги у зв'язку з установленням втрати працездатності чи інвалідності; довідку медико-соціальної експертної комісії про результати визначення ступеня втрати професійної працездатності (у відсотках); копію довідки до акта огляду медико-соціальною експертною комісією; копію постанови відповідної ВЛК щодо встановлення причинного зв'язку поранення (контузії, травми або каліцтва), захворювання; копії акта розслідування нещасного випадку та акта, що свідчить про причини та обставини поранення (контузії, травми або каліцтва) поліцейського, зокрема про те, що воно не пов'язане з учиненням ним кримінального чи адміністративного правопорушення або не є наслідком учинення ним дій у стані алкогольного, наркотичного, токсичного сп'яніння або навмисного спричинення собі тілесного ушкодження, за формою, що затверджується МВС.
Також, згідно пункту 3 розділу IV Порядку №4 рішення про призначення виплати одноразової грошової допомоги приймається керівником органу поліції або навчального закладу у якому проходив (проходить) службу поліцейський, у п'ятнадцятиденний строк з дня затвердження висновку, шляхом видання наказу про виплату такої допомоги, а в разі відмови - письмовим повідомленням заявника із зазначенням підстав такої відмови.
За змістом пунктів 2, 7 частини 1 статті 77 Закону №580-VIII поліцейський звільняється зі служби в поліції, а служба в поліції припиняється через хворобу - за рішенням медичної комісії про непридатність до служби в поліції або за власним бажанням.
Положеннями пункту 3 частини 1 статті 97 Закону №580-VIII визначено, що одноразова грошова допомога в разі загибелі (смерті), визначення втрати працездатності поліцейського (надалі по тексту також - одноразова грошова допомога) є соціальною виплатою, гарантованою допомогою з боку держави, яка призначається і виплачується особам, які за цим Законом мають право на її отримання, у разі визначення поліцейському інвалідності, що настала внаслідок поранення (контузії, травми або каліцтва), отриманого під час виконання ним службових обов'язків, пов'язаних із виконанням повноважень та основних завдань міліції або поліції, чи участі в антитерористичній операції, захисту незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України, протягом шести місяців після звільнення його з поліції внаслідок причин, зазначених у цьому пункті.
Розміри одноразової грошової допомоги поліцейським, а в разі їх загибелі (смерті) - особам, які за цим Законом мають право на її отримання, визначаються виходячи з розміру прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб на 1 січня календарного року, в якому прийнято рішення про виплату, зокрема: визначення поліцейському внаслідок причин, зазначених у пункті 3, інвалідності III групи - 250 розмірів прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб на 1 січня календарного року, в якому прийнято рішення про виплату (пункт 3 частини 1 статті 99 Закону №580-VIII).
Таким чином, суд зазначає, що вказане положення Закону застосовується виключно за обов'язкової одночасної наявності, що найменше, трьох умов (причина інвалідності, час настання інвалідності та причина звільнення): інвалідність повинна наступити внаслідок поранення (контузії, травми або каліцтва), отриманого під час виконання ним службових обов'язків, пов'язаних із виконанням повноважень та основних завдань міліції або поліції; інвалідність повинна наступити не пізніше, ніж протягом шести місяців після звільнення особи з поліції; причина звільнення такої особи з поліції повинна бути зумовлена пораненням, отриманим під час виконання нею службових обов'язків, пов'язаних із виконанням повноважень та основних завдань міліції або поліції.
Аналогічний правовий висновок сформований Верховним Судом у постановах, зокрема, від 14 листопада 2018 року у справі №823/1225/18 (№К/9901/60978/18), від 20 лютого 2019 року у справі №812/484/18 (№К/9901/64744/18), від 19 вересня 2018 року у справі №373/1188/16-а (№К/9901/23186/18), від 20 вересня 2018 року у справі №296/9456/16-а (№К/9901/34440/18) і від 14 листопада 2018 року у справі №822/2525/17 (№К/9901/3698/17).
Встановлено, що майора поліції ОСОБА_1 ., старшого оперуповноваженого сектору кримінальної поліції Тисменицького відділу поліції Головного управління Національної поліції в Івано-Франківській області, звільнено зі служби в поліції з 30.09.2017 на підставі наказу від 28.09.2017 за №419 о/с (а.с.13).
У спірному випадку причиною звільнення позивача зі служби в поліції зазначено "за власним бажанням" відповідно до пункту 7 частини 1 статті 77 Закону України "Про Національну поліцію" (а.с.13).
З наведеного слідує, що ОСОБА_1 звільнений зі служби в поліції за власним бажанням, та таке звільнення позивача не пов'язане із визначенням йому інвалідності, що настала внаслідок травми, отриманої під час виконання ним службових обов'язків, пов'язаних із виконанням повноважень.
Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції про те, що у даному випадку, відсутній причинний зв'язок між звільненням ОСОБА_1 зі служби в поліції та визначенням інвалідності, у зв'язку із травмою, отриманою під час виконання ним службових обов'язків, пов'язаних із виконанням повноважень, так як позивач звільнений за власним бажанням, а не через хворобу за рішенням медичної комісії про непридатність до служби в поліції, що є однією з умов для призначення виплати одноразової грошової допомоги.
Пунктом 3 частини 1 статті 97 ЗУ "Про Національну поліцію" встановлено вичерпний та такий, що не підлягає розширеному тлумаченню, перелік підстав із відповідними умовами для призначення та виплати одноразової грошової допомоги.
Відтак, тільки в сукупності що найменше, трьох умов, визначених вищевказаною нормою Закону позивач набув би права на призначення і виплату йому одноразової грошової допомоги, у зв'язку із встановленням інвалідності, пов'язаної з травмою, отриманою підчас виконання службових обов'язків 08.02.2004.
Згідно з ст.316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
З огляду на викладене, суд апеляційної інстанції приходить до переконання, що суд першої інстанції дійшов правильного висновку про відмову в задоволенні позовних вимог, доводи апеляційної скарги висновків суду першої інстанції не спростовують, тому підстав для скасування рішення суду першої інстанції немає.
Керуючись статтями 229, 241, 250, 308, 310, 316, 321, 322, 325, 329 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - залишити без задоволення, а рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 21 травня 2019 року в справі № 300/442/19 - без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та не підлягає оскарженню в касаційному порядку, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України.
Головуючий суддя С. П. Нос
судді Р. В. Кухтей
С. М. Шевчук
Повне судове рішення складено 16 вересня 2019 року.