12 вересня 2019 рокуЛьвів№ СК-857/1333/19
Восьмий апеляційний адміністративний суд в складі:
головуючого судді - Носа С. П.,
суддів - Кухтея Р.В., Шевчук С. М.;
за участю секретаря судового засідання - Джули В. М.;
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області (правонаступника Калуського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Івано-Франківської області) на рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 18 грудня 2018 року в справі № 0940/2231/18 (головуючий суддя - Григорук О. Б., м. Івано-Франківськ) за позовом ОСОБА_1 до Калуського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Івано-Франківської області про визнання протиправною відмови та зобов'язання до вчинення дій,-
ОСОБА_1 звернувся з адміністративним позовом до Калуського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Івано-Франківської області про визнання протиправною відмови в переведенні позивача з пенсії за віком відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" на пенсію за віком відповідно до Закону України "Про державну службу" та зобов'язання перевести позивача на пенсію за віком відповідно до Закону України "Про державну службу" з 10.10.2018, врахувавши при обчисленні пенсії стаж державної служби тривалістю 21 рік 6 місяців 18 днів та заробітну плату згідно довідок від 09.10.2018 за №№28/03-09/09, 29/03-09/09, 30/03-09/09, виданих Управлінням агропромислового розвитку Калуської райдержадміністрації.
В обґрунтування вимог позовної заяви зазначає, що відповідач відмовив позивачу в переведенні на інший вид пенсії, повідомивши, що період строкової військової служби не віднесено до відповідних категорій посад державних службовців, тому немає підстав для врахування 20-річного стажу державної служби, вважаючи наведену відмову Калуського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Івано-Франківської області протиправною, позивач звернувся з даним позовом до суду.
Рішенням Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 18 грудня 2018 року адміністративний позов задоволено частково. Визнано протиправними дії Калуського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Івано-Франківської області щодо відмови ОСОБА_1 в переведенні з пенсії за віком відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" на пенсію за віком відповідно до Закону України "Про державну службу". Зобов'язано Калуське об'єднане управління Пенсійного фонду України Івано-Франківської області перевести ОСОБА_1 з пенсії за віком відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" на пенсію за віком відповідно до Закону України "Про державну службу" з 29.10.2018. В задоволенні решти позовних вимог відмовлено.
Не погоджуючись з прийнятим рішенням, відповідачем - Калуським об'єднаним управлінням Пенсійного фонду України Івано-Франківської області подано апеляційну скаргу, в якій висловлено прохання скасувати оскаржуване рішення та прийняти постанову, якою відмовити в задоволенні позовних вимог в повному обсязі.
В обґрунтування вимог апеляційної скарги вказано, що висновки суду першої інстанції не відповідають обставинам справи, судом порушено норми матеріального права та неповно з'ясовано обставини, що мають значення для справи, а обставини, які мають значення для справи, які суд першої інстанції вважав встановленими були недоведеними належними та допустимими доказами, внаслідок чого оскаржуване рішення повинно бути скасоване. Також вказано, що військова служба ОСОБА_1 не зараховується до стажу державної служби, оскільки це не передбачена статтею 25 Закону України "Про державну службу" (в редакції від 16.12.1993). Окрім цього, вказано, що позивач звернувся 10.10.2018 до Калуського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Івано-Франківської області із заявою про надання роз'яснення, а не заявою про перехід на інший вид пенсії, а заява від 29.10.2018 також не відповідає вимогам Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".
Судом апеляційної інстанції проведено процесуальне правонаступництво згідно зі ст. 52 КАС України, а саме відповідача - Калуське об'єднане управління Пенсійного фонду України Івано-Франківської області, замінено його правонаступником Головним управлінням Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області (на підставі заяви Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області про процесуальне правонаступництво № 10935/06 від 03 липня 2019 року).
Неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи відповідно до ч. 2 ст. 313 КАС України, тому відповідно до ч.4 ст. 229 КАС України у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Заслухавши суддю-доповідача, проаналізувавши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів не знаходить підстав для її задоволення.
Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Встановлено, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , перебуває на обліку в Калуському об'єднаному управлінні Пенсійного фонду України Івано-Франківської області та з 28.08.2014 отримує пенсію за віком відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".
10.10.2018 ОСОБА_1 звернувся до відповідача із заявою, в якій просив надати роз'яснення про перехід із призначеної звичайної пенсії за віком на пенсію державного службовця (а.с.22).
23.10.2018 Калуське об'єднане управління Пенсійного фонду України Івано-Франківської області листом №606/М-15 надало позивачу роз'яснення щодо загальних умов переходу на пенсію за віком відповідно до Закону України "Про державну службу" (а.с.23). При цьому відповідач зазначив, що період строкової військової служби не віднесено до відповідних категорій посад державних службовців.
29.10.2018 ОСОБА_1 звернувся до Калуського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Івано-Франківської області з заявою про переведення з пенсії за віком відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" на пенсію за віком відповідно до Закону України "Про державну службу". В наведеній заяві від 29.10.2018 позивач також просив надати чіткий та ґрунтовний розрахунок стажу роботи (в тому числі на державній службі) та заробітної плати, а при розрахунку розміру пенсії врахувати заробітну плату згідно довідок від 09.10.2018 за №№28/03-09/09, 29/03-09/09, 30/03-09/09, виданих Управлінням агропромислового розвитку Калуської райдержадміністрації (а.с.24).
12.11.2018 Калуське об'єднане управління Пенсійного фонду України Івано-Франківської області листом №626/М-15 відмовило позивачу в переведенні на інший вид пенсії, повідомивши, що період строкової військової служби не віднесено до відповідних категорій посад державних службовців, тому не має підстав для врахування 20 - річного стажу державної служби (а.с.25).
Згідно із ч. 2 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Судом апеляційної інстанції здійснено перевірку висновків суду першої інстанції щодо відповідності дій відповідача вимогам ч. 2 ст. 2 КАС України, внаслідок чого суд апеляційної інстанції погоджується з такими та вважає за необхідне зазначити наступне.
Відповідно до статті 10 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" особі, яка має одночасно право на різні види пенсії (за віком, по інвалідності, у зв'язку з втратою годувальника), призначається один із цих видів пенсії за її вибором. Особі, яка має право на довічну пенсію, призначається один з видів довічної пенсії за її вибором.
Згідно зі ст. 6 Закону України "Про пенсійне забезпечення" особам, які мають одночасно право на різні державні пенсії, призначається одна пенсія за їх вибором, за винятком пенсій інвалідам внаслідок поранення, контузії чи каліцтва, що їх вони дістали при захисті Батьківщини або при виконанні інших обов'язків військової служби, або внаслідок захворювання, пов'язаного з перебуванням на фронті чи з виконанням інтернаціонального обов'язку.
01.05.2016 набув чинності Закон України "Про державну службу" від 10.12.2015 №889-VIII, згідно частини 2 Прикінцевих та перехідних положень якого визнано такими, що втратили чинність, зокрема, Закон України "Про державну службу" від 16.12.1993 №3723-ХІІ, крім статті 37, що застосовується до осіб, зазначених у пунктах 10 і 12 цього розділу.
Так, частиною 1 статті 37 Закону України "Про державну службу" від 16.12.1993 №3723-ХІІ визначено, що на одержання пенсії державних службовців мають право чоловіки, які досягли віку 62 роки, та жінки, які досягли пенсійного віку, встановленого статті 26 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", за наявності страхового стажу, необхідного для призначення пенсії за віком у мінімальному розмірі, передбаченого абзацом 1 частини 1 статті 28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", у тому числі стажу державної служби не менш як 10 років, та які на час досягнення зазначеного віку працювали на посадах державних службовців, а також особи, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців, незалежно від місця роботи на час досягнення зазначеного віку.
До досягнення віку, встановленого першим реченням частини 1 цієї статті, право на пенсію за віком мають державні службовці - чоловіки 1955 року народження і старші після досягнення ними такого віку: 61 рік - які народилися з 1 січня 1954 року по 31 грудня 1954 року.
Таким чином, необхідною умовою для наявності у осіб, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців, права на пенсію відповідно до згаданої статті є досягнення такими особами певного віку та наявність страхового стажу, передбаченого абзацом 1 частини 1 статті 28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".
Тобто до набрання чинності Законом України "Про державну службу" від 10.12.2015 №889-VIII - 01.05.2016, право на пенсію державного службовця мали особи, які: а) досягли певного віку та мають передбачений законодавством страховий стаж; б) мали стаж державної служби не менш як 10 років, та на час досягнення зазначеного віку працювали на посадах державних службовців; а також особи, які мали не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців, незалежно від місця роботи на час досягнення зазначеного віку.
Після 01.05.2016, відповідно до статті 90 Закону України "Про державну службу" від 10.12.2015 №889-VIII пенсійне забезпечення державних службовців здійснюється відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".
Так, відповідно до пункту 10 Прикінцевих та перехідних положень Закону України "Про державну службу" від 10.12.2015 №889-VIII державні службовці, які на день набрання чинності цим Законом займають посади державної служби та мають не менш як 10 років стажу на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державних службовців, визначених статтею 25 Закону України "Про державну службу" від 16.12.1993 №3723-ХІІ та актами Кабінету Міністрів України, мають право на призначення пенсії відповідно до статті 37 Закону України "Про державну службу" від 16.12.1993 №3723-ХІІ у порядку, визначеному для осіб, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців.
Згідно пункту 12 Прикінцевих та перехідних положень Закону України "Про державну службу" від 10.12.2015 №889-VIII для осіб, які на день набрання чинності цим Законом мають не менш як 20 років стажу на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державної служби, визначених статтею 25 Закону України "Про державну службу" від 16.12.1993 №3723-ХІІ та актами Кабінету Міністрів України, зберігається право на призначення пенсії відповідно до статті 37 Закону України "Про державну службу" від 16.12.1993 №3723-ХІІ в порядку, визначеному для осіб, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців.
Тобто Прикінцевими та перехідними положеннями Закону України "Про державну службу" від 10.12.2015 №889-VIII передбачено, що за наявності у особи станом на 01.05.2016 певного стажу держслужби (10 років для осіб, що на зазначену дату займали посади державної служби, або 20 років стажу держслужби незалежно від того, чи працювала особа станом на 01.05.2016 на держслужбі), така особа зберігає право на призначення пенсії відповідно до статті 37 Закону України "Про державну службу" від 16.12.1993 №3723-ХІІ, але за певної додаткової умови: у порядку, визначеному для осіб, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців.
З огляду на зміст зазначених норм чинного законодавства, обов'язковою умовою для збереження у особи права на призначення пенсії відповідно до статті 37 Закону України "Про державну службу" від 16.12.1993 №3723-ХІІ після 01.05.2016 є дотримання сукупності вимог, визначених частиною 1 статті 37 Закону України "Про державну службу" від 16.12.1993 №3723-ХІІ і Прикінцевих та перехідних положень Закону України "Про державну службу" від 10.12.2015 №889-VIII, а саме щодо віку, страхового стажу, стажу державної служби.
Аналогічна правова позиція щодо застосування зазначених норм матеріального права була висловлена у рішенні Верховного Суду від 04.04.2018 за результатом розгляду зразкової справи № 822/524/18.
Встановлено, що до стажу державної служби ОСОБА_1 зараховано періоди роботи з 02.01.1992 по 14.06.1992 (5 місяців 13 днів) - головний спеціаліст - головний інженер управління сільського господарства Калуського райвиконкому; з 15.06.1992 по 10.09.1994 (2 роки 2 місяці 26 днів) - головний спеціаліст - головний інженер управління сільського господарства і продовольства Калуської державної адміністрації; з 11.09.1994 по 28.12.1995 (1 рік 3 місяці 18 днів) - головний спеціаліст - головний інженер управління сільського господарства і продовольства Калуського райвиконкому; з 29.12.1995 по 01.03.1997 (1 рік 2 місяці 3 дні) - головний спеціаліст - головний інженер управління сільського господарства і продовольства Калуської державної адміністрації; з 03.03.1997 по 05.06.1997 (3 місяці 3 дні) - головний інженер - інспектор держтехнагляду Калуського району і м. Калуша Інспекції державного технічного нагляду Івано-Франківської обласної держадміністрації; з 06.06.1997 по 21.08.2004 (7 років 2 місяці 17 днів) - головний спеціаліст - головний інженер управління сільського господарства і продовольства Калуської державної адміністрації; з 24.07.2008 по 31.03.2015 (6 років 8 місяців 8 днів) - начальник управління агропромислового розвитку Калуської районної державної адміністрації.
Також встановлено, що військова служба, яку позивач проходив з 14.05.1974 по 13.05.1976, не зарахована до стажу державної служби.
Відповідно до пункту 8 Прикінцевих та перехідних положень Закону України "Про державну службу" від 10.12.2015 №889-VIII стаж державної служби за періоди роботи (служби) до набрання чинності цим Законом обчислюється у порядку та на умовах, установлених на той час законодавством.
Так, Порядок обчислення стажу державної служби, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 03.05.1994 №283, був чинний до 01.05.2016.
Згідно пункту 3 вказаного Порядку до стажу державної служби включається також час військової служби у Збройних Силах та інших військових формуваннях.
Окрім цього, частиною 1 статті 2 Закону України "Про військовий обов'язок і військову службу" військова служба є державною службою особливого характеру, яка полягає у професійній діяльності придатних до неї за станом здоров'я і віком громадян України (за винятком випадків, визначених законом), іноземців та осіб без громадянства, пов'язаній із обороною України, її незалежності та територіальної цілісності. Час проходження військової служби зараховується громадянам України до їх страхового стажу, стажу роботи, стажу роботи за спеціальністю, а також до стажу державної служби.
Враховуючи, що ОСОБА_1 станом на 01.05.2016 досяг 61-річного віку, має необхідний страховий стаж роботи, та має не менш як 20 років стажу державної служби, він набув права на призначення пенсії відповідно до статті 37 Закону України "Про державну службу" від 16.12.1993 №3723-ХІІ на підставі пунктів 10, 12 Прикінцевих та перехідних положень Закону України "Про державну службу" від 10.12.2015 №889-VIII, а тому відмова відповідача у переведенні його на пенсію відповідно статті 37 Закону України "Про державну службу" від 16.12.1993 №3723-ХІІ є протиправною.
Такий висновок суду відповідає правовій позиції Верховного Суду, зазначеній в постанові від 03.07.2018 за результатом розгляду справи №569/350/17.
Щодо позовної вимоги про зобов'язання відповідача перевести позивача на пенсію за віком відповідно до Закону України "Про державну службу" з 10.10.2018, то суд вказує на таке.
Відповідно до частини 1 статті 44 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" заява про призначення (перерахунок) пенсії та необхідні документи подаються до територіального органу Пенсійного фонду або до уповноваженого ним органу чи уповноваженій особі в порядку, визначеному правлінням Пенсійного фонду за погодженням із центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сферах трудових відносин, соціального захисту населення, особисто або через представника, який діє на підставі виданої йому довіреності, посвідченої нотаріально.
Згідно частини 3 статті 45 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" переведення з одного виду пенсії на інший здійснюється з дня подання заяви на підставі документів про страховий стаж, заробітну плату (дохід) та інших документів, що знаходяться на час переведення з одного виду пенсії на інший в пенсійній справі, а також додаткових документів, одержаних органами Пенсійного фонду.
В свою чергу, Порядок подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" затверджений постановою Правління Пенсійного фонду України від 25.11.2005 №22-1.
Так, згідно пункту 1.1 вищевказаного Порядку заява про призначення пенсії непрацюючим особам, а також членам сім'ї у зв'язку з втратою годувальника подається заявником особисто або через представника, який діє на підставі виданої йому довіреності, посвідченої нотаріально, безпосередньо до управління Пенсійного фонду України у районі, місті, районі у місті, об'єднаного управління за місцем проживання (реєстрації).
Заява про переведення з одного виду пенсії на інший подається пенсіонером особисто або його законним представником до органу, що призначає пенсію, за місцем перебування на обліку як одержувача пенсії (пункт 1.5 Порядку).
Відповідно до пункту 2.8 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" поновлення виплати пенсії, переведення з одного виду пенсії на інший здійснюються за документами, що є в пенсійній справі та відповідають вимогам законодавства, що діяло на дату призначення пенсії.
Згідно пункту 4.1 Порядку орган, що призначає пенсію, розглядає питання про призначення пенсії, перерахунок та поновлення виплати раніше призначеної пенсії, а також про переведення з одного виду пенсії на інший при зверненні особи з відповідною заявою.
Заяви про переведення з одного виду пенсії на інший, про перерахунок пенсії й поновлення виплати раніше призначеної пенсії приймаються органом, що призначає пенсію, за наявності в особи всіх необхідних документів.
Заяви осіб про призначення, перерахунок, поновлення, переведення з одного виду пенсії на інший реєструються в журналі реєстрації рішень органу, що призначає пенсію. Особі або посадовій особі органом, що призначає пенсію, видається розписка із зазначенням дати прийняття заяви, а також переліку одержаних і відсутніх документів, які необхідно подати у тримісячний строк з дня прийняття заяви. Копія розписки зберігається в пенсійній справі.
При прийманні документів орган, що призначає пенсію: 1) перевіряє правильність оформлення заяви, відповідність викладених у ній відомостей про особу даним паспорта та документам про стаж; 2) перевіряє зміст і належне оформлення наданих документів; 3) перевіряє копії відповідних документів, фіксує й засвідчує виявлені розбіжності (невідповідності). Орган, що призначає пенсію, має право вимагати від підприємств, установ та організацій, фізичних осіб дооформлення у тримісячний строк з дня подання заяви прийнятих і подання додаткових документів, передбачених законодавством, а також перевіряти обґрунтованість їх видачі; 4) видає пам'ятку пенсіонеру, копія якої зберігається у пенсійній справі (пункт 4.2 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування").
Як встановлено судом вище, 10.10.2018 ОСОБА_1 звернувся до відповідача із заявою, в якій просив надати роз'яснення про перехід із призначеної звичайної пенсії за віком на пенсію державного службовця (а.с.22). Тобто, з огляду на зміст наведеної заяви від 10.10.2018 жодних вимог про переведення з одного виду пенсії на інший позивач не зазначав, а просив лише надати роз'яснення щодо такого переходу. При цьому, до вказаної заяви не було долучено жодного документу на обґрунтування порушеного в заяві питання.
За вказаних обставин, заява ОСОБА_1 від 10.10.2018 не є відповідною заявою про переведення з одного виду пенсії на інший, що передбачена Порядком подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", а тому факт подання 10.10.2018 такої заяви позивачем не може породжувати для Калуського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Івано-Франківської області будь-яких інших зобов'язань, окрім надання ОСОБА_1 роз'яснення з порушеного в наведеній заяві питання.
Що стосується заяви позивача від 29.10.2018, з якою ОСОБА_1 звернувся до Калуського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Івано-Франківської області, то вказана заява містить чітко сформульовану прохальну частину, в якій позивач просив прийняти рішення про переведення з пенсії за віком відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" на пенсію за віком відповідно до Закону України "Про державну службу" (а.с.24). При цього, наведена заява від 29.10.2018 окрім нормативного обґрунтування також містить відомості про дату народження, місце проживання (реєстрації), номер телефону, доводи ОСОБА_1 щодо наявності стажу державної служби понад 20 років, перелік доданих документів, зокрема довідок від 09.10.2018 за №№28/03-09/09, 29/03-09/09, 30/03-09/09, виданих Управлінням агропромислового розвитку Калуської райдержадміністрації, та повідомлення, що решта необхідних документів про його стаж роботи (трудова книжка, військовий квиток, тощо) знаходяться в матеріалах пенсійної справи.
Таким чином, наведена заява від 29.10.2018 містить необхідні відомості про ОСОБА_1 , обов'язковість зазначення яких передбачено додатком 3 до Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", який встановлює форму заяви про призначення/перерахунок пенсії.
Окрім цього, пункт 4.2 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" передбачає обов'язок органу Пенсійного фонду України при прийманні документів перевіряти правильність оформлення заяви, відповідність викладених у ній відомостей про особу даним паспорта та документам про стаж, перевіряти зміст і належне оформлення наданих документів.
З огляду на зміст листа Калуського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Івано-Франківської області від 12.11.2018 №626/М-15 відповідач не вказав жодних зауважень щодо недотримання позивачем форми чи змісту заяви від 29.10.2018 про переведення з одного виду пенсії на інший, а тому такі доводи, що викладені у відзиві Калуського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Івано-Франківської області є необґрунтованими та не можуть бути підставами для позбавлення позивача права на вибір пенсії, передбаченого статтею 10 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" та статтею 6 Закону України "Про пенсійне забезпечення".
Підсумовуючи вищевикладене, суд першої інстанції дійшов вірного висновку про те, що позов слід задовольнити частково, а саме визнати протиправними дії Калуського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Івано-Франківської області щодо відмови ОСОБА_1 в переведенні з пенсії за віком відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" на пенсію за віком відповідно до Закону України "Про державну службу" та зобов'язати відповідача перевести позивача з пенсії за віком відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" на пенсію за віком відповідно до Закону України "Про державну службу" з 29.10.2018.
Згідно з ст.316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
З огляду на викладене, суд апеляційної інстанції приходить до переконання, що суд першої інстанції дійшов правильного висновку про часткове задоволення позовних вимог, доводи апеляційної скарги висновків суду першої інстанції не спростовують, тому підстав для скасування рішення суду першої інстанції немає.
Керуючись статтями 229, 241, 250, 308, 310, 316, 321, 322, 325, 329 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області (правонаступника Калуського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Івано-Франківської області) - залишити без задоволення, а рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 18 грудня 2018 року в справі № 0940/2231/18 - без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та не підлягає оскарженню в касаційному порядку, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України.
Головуючий суддя С. П. Нос
судді Р. В. Кухтей
С. М. Шевчук
Повне судове рішення складено 16 вересня 2019 року.