про відкриття апеляційного провадження
Справа № 120/1408/19-а
Головуючий суддя І інстанції - Слободонюк Михайло Васильович
Суддя-доповідач - Моніч Б.С.
16 вересня 2019 року
м. Вінниця
Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
судді-доповідача: Моніча Б.С.
суддів: Охрімчук І.Г. Капустинського М.М.
перевіривши матеріали апеляційної скарги ОСОБА_1 на рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 04 липня 2019 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Донецько-Луганського регіонального управління Державної прикордонної служби України про визнання бездіяльності неправомірною та зобов'язання вчинити дії,
Рішенням Вінницького окружного адміністративного суду від 04 липня 2019 року позов задоволено частково.
Не погодившись із судовим рішенням, позивач подав апеляційну скаргу.
Ухвалою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 21 серпня 2019 року апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 - адвоката Балтака Дмитра Олеговича залишено без руху у зв'язку з пропуском строку звернення до суду та запропоновано протягом десяти днів з моменту отримання даної ухвали звернутися до суду апеляційної інстанції з заявою про поновлення строку або вказати інші підстави для поновлення строку.
13 вересня 2019 року до суду на виконання ухвали про залишення апеляційної скарги без руху надійшла заява, у якій скаржник просив поновити строк для подання апеляційної скарги, посилаючись на те, що представник апелянта перебував у щорічній основній відпустці поза межами Вінницької області, що й вплинуло на своєчасність звернення зі скаргою.
Перевіривши доводи клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження та матеріали справи, колегія суддів вважає, що воно підлягає задоволенню з наступних підстав.
Згідно з вимогами частини першої статті 121 КАС України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.
Поважними причинами визнаються лише такі обставини, які є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, що оскаржує судове рішення та пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій та підтверджені належними доказами.
Частиною 1 ст.17 Закону України „Про виконання рішення та застосування практики Європейського Суду з прав людини" визначено, що суди України застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основних свобод та протоколи до неї і практику Європейського суду, як джерела права.
Зокрема, у справі Delcourt v. Belgium Європейський суд зазначив, що у демократичному суспільстві у світлі розуміння Конвенції (Європейська конвенція про захист прав людини і основних свобод 1950 року, ратифікована Законом України від 17.07.1997 № 475/97 право на справедливий суд посідає настільки значне місце, що обмежувальне тлумачення статті 6 не відповідало б меті та призначенню цього положення. У справі Bellet v. Frаnсе Суд зазначив, що стаття 6 § 1 Конвенції містить гарантії справедливого судочинства, одним з аспектів яких є доступ до суду. Рівень доступу, наданий національним законодавством, має бути достатнім для забезпечення права особи на суд з огляду на принцип верховенства права в демократичному суспільстві. Для того, щоб доступ був ефективним, особа повинна мати чітку практичну можливість оскаржити дії, які становлять втручання у її права. Отже, як свідчить позиція Суду у багатьох справах, основною складовою права на суд є право доступу, в тому розумінні, що особі має бути забезпечена можливість звернутись до суду для вирішення певного питання, і що з боку держави не повинні чинитись правові чи практичні перешкоди для здійснення цього права.
Як випливає з рішення Європейського Суду з прав людини у справі Іліан проти Туреччини, правило встановлення обмежень до суду у зв'язку з пропуском строку звернення до суду повинно застосовуватися з певною гнучкістю і без надзвичайного формалізму, воно не застосовується автоматично і не має абсолютного характеру; перевіряючи його виконання, слід звертати увагу на обставини справи.
Враховуючи викладене та незначний час пропуску строку , суд вважає, що підстави пропуску позивачем строку на оскарження є поважними, у зв'язку з чим такий строк підлягає поновленню.
Перевіривши апеляційну скаргу на відповідність її вимогам статті 296 КАС України, суд вважає, що вказана апеляційна скарга подана з додержанням вищезазначених вимог, та відсутні перешкоди для постановлення ухвали про відкриття апеляційного провадження.
На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст. 296, 300 КАС України, суд
1. Поновити ОСОБА_1 процесуальний строк на апеляційне оскарження рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 04.07.2019 року у справі № 120/1408/19-а.
2. Відкрити апеляційне провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 04 липня 2019 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Донецько-Луганського регіонального управління Державної прикордонної служби України про визнання бездіяльності неправомірною та зобов'язання вчинити дії.
3. Надіслати учасникам справи копії апеляційної скарги та доданих до неї матеріалів разом з ухвалою про відкриття апеляційного провадження у справі.
4. Запропонувати учасникам справи протягом 5 днів з моменту отримання вказаної ухвали подати до суду апеляційної інстанції відзив на апеляційну скаргу в письмовій формі.
Ухвала набирає законної сили з моменту підписання суддями та оскарженню не підлягає.
Суддя-доповідач Моніч Б.С.
Судді Охрімчук І.Г. Капустинський М.М.