Справа № 282/1281/19
Провадження № 1-кс/282/366/19
16 вересня 2019 рокусмт.Любар
Слідчий суддя Любарського районного суду Житомирської області ОСОБА_1 , за участю секретаря судових засідань ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , підозрюваного ОСОБА_4 , захисника ОСОБА_5 , розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання заступника начальника-начальника СВ Любарського ВП Бердичівського ВП ГУНП в Житомирській області ОСОБА_6 , погодженого прокурором Бердичівської місцевої прокуратури ОСОБА_3 , про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою відносно ОСОБА_4 , підозрюваного у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 289 КК України,-
Заступник начальника-начальник СВ Любарського ВП Бердичівського ВП ГУНП в Житомирській ОСОБА_6 , звернувся до суду із клопотанням у якому зазначає, що у провадженні слідчих СВ Любарського ВП Бердичівського ВП ГУНП в Житомирській області перебуває кримінальне провадження за № 12019060210000243 внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за ознаками злочину, передбаченого ч. 2 ст. 289 КК України.
Досудовим розслідуванням встановлено, що ОСОБА_4 , будучи неодноразово судимим за вчинення майнових злочинів, судимість за які не знята і не погашена у встановленому законом порядку, вчинив новий умисний корисливий злочин за наступних обставин: 14 вересня 2019 року, близько 12 години, перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння, знаходячись по вул. Хутірська в с. Стара Чортория Любарського району Житомирської області, побачив припаркований біля домогосподарства № 55 автомобіль марки «Фіат Добло», сірого кольору, реєстраційний номер НОМЕР_1 , яким вирішив незаконно заволодіти.
Реалізуючи свій злочинний умисел, направлений на незаконне заволодіння транспортним засобом, усвідомлюючи протиправність своїх дій, суспільно небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, ОСОБА_4 , без розриву в часі, переконавшись у відсутності сторонніх осіб та власника автомобіля, які б могли перешкодити вчиненню злочину, через незамкнені дверцята даного автомобіля потрапив у салон.
Перебуваючи в салоні зазначеного автомобіля, за допомогою ключів, які знаходились в замку запалювання, запустив двигун та поїхав з місця вчинення злочину в напрямку с. Борушківці Любарського району Житомирської області.
14.09.2019в порядку ст. 208 КПК України за підозрою у вчиненні кримінального правопорушення було затримано ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Стара Чортория, мешканця АДРЕСА_1 .
14.09.2019ОСОБА_4 , було повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 289 КК України.
ОСОБА_4 , обґрунтовано підозрюється у вчиненні тяжкого умисного злочину, тобто у незаконному заволодіння транспортним засобом, вчиненому повторно. Санкцією ч.2 ст.289 КК України передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк від п'яти до восьми років. Враховуючи дані щодо особи ОСОБА_4 , який не працює, ступінь соціальних зав'язків не є такою, яка б утримувала його в за місцем проживання, він неодноразово судимий за вчинення умисних середньої тяжкості та тяжких злочинів, крім того, на даний час відносно нього перебувають кримінальні провадження за обвинуваченням в умисних злочинах, що говорить про можливість реальної міри відбуття покарання, це все дає підстави вважати, що він може становити небезпеку для суспільства, а тому існують реальні ризики того, що під час досудового розслідування він може переховуватись від органів досудового розслідування та суду, перешкоджати кримінальному провадженню шляхом своєчасної неявки або неявки до слідчого, прокурора, суду, з метою уникнення від кримінальної відповідальності та покарання, може вчинити інше кримінальне правопорушення.
Крім того, основними свідками в даному кримінальному провадженні є його знайомі на яких він може впливати з метою зміни їх показів, таким чином намагаючись уникнути відповідальності за вчинений злочин, як приклад, то це його рідна сестра, яка в ході досудового слідства відмовилася від будь яких показів, на думку слідства, побоюючись фізичної розправи з боку підозрюваного.
В судовому засіданні прокурор клопотання підтримав і просив його задовольнити з підстав викладених у ньому.
Підозрюваний ОСОБА_4 , у судовому засіданні заперечував проти застосування відносно нього запобіжного заходу у виді тримання під вартою та просив застосувати відносно нього запобіжний захід у виді цілодобового домашнього арешту.
Захисник підозрюваного адвокат ОСОБА_5 , у судовому засіданні ствердив, що клопотання є необґрунтованим, слідчим та прокурором не наведено ризиків які б давали підстави для застосування даного запобіжного заходу, а тому у задоволенні клопотання просив відмовити, також просив застосувати відносно ОСОБА_4 , запобіжний захід у виді цілодобового домашнього арешту.
Заслухавши думку прокурора, підозрюваного та захисника, дослідивши матеріали клопотання, якими обґрунтовується необхідність застосування запобіжного заходу, суд встановив наступне.
14 вересня 2019 року внесено відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань за фактом вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 289 КК України за номером № 12019060210000243, що стверджується копією витягу з ЄРДР.
14 вересня 2019 року о 16 годині 30 хвилин ОСОБА_4 , затримано на підставі п. 2 ч. 1 ст. 208 КПК України за підозрою у вчиненні злочину передбаченого ч. 2 ст. 289 КК України, що підтверджується протоколом затримання особи, підозрюваної у вчиненні злочину.
14 вересня 2019 року ОСОБА_4 , було повідомлено про підозру у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 289 КК України, внесеного до ЄРДР за № 12019060210000243.
Відповідно до ч. 1 ст. 177 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
Відповідно до ч. 1 ст. 178 КПК України, при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, слідчий суддя, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов'язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі: вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання підозрюваного, обвинуваченого винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється, обвинувачується; вік та стан здоров'я підозрюваного, обвинуваченого; міцність соціальних зв'язків підозрюваного, обвинуваченого в місці його постійного проживання, у тому числі наявність в нього родини й утриманців; наявність у підозрюваного, обвинуваченого постійного місця роботи або навчання; репутацію підозрюваного, обвинуваченого; майновий стан підозрюваного, обвинуваченого; наявність судимостей у підозрюваного, обвинуваченого; дотримання підозрюваним, обвинуваченим умов застосованих запобіжних заходів, якщо вони застосовувалися до нього раніше; наявність повідомлення особі про підозру у вчиненні іншого кримінального правопорушення; розмір майнової шкоди, у завданні якої підозрюється, обвинувачується особа, або розмір доходу, в отриманні якого внаслідок вчинення кримінального правопорушення підозрюється, обвинувачується особа, а також вагомість наявних доказів, якими обґрунтовуються відповідні обставини.
Вирішуючи клопотання про застосування запобіжного заходу тримання під вартою, слідчий суддя враховує тяжкість злочину, в якому підозрюється ОСОБА_4 , наявність ризиків вчинення ним нових умисних злочинів, так як він неодноразову судимий за вчинення умисних злочинів, окрім того підозрюваний своїми діями може впливати на потерпілих та свідків з митою уникнення покарання, те, що тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, то приходжу до висновку, що докази та обставини, на які посилається слідчий у клопотанні, дають достатні підстави слідчому судді вважати, що такі ризики є доведеними і для їх запобігання буде достатнім застосування саме запобіжного заходу у виді тримання під вартою.
Таким чином, беручи до уваги наведене, вважаю, що клопотання підлягає задоволенню, оскільки підозрюваний ОСОБА_4 , вчинив злочин за який кримінальним законодавством України передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк до восьми років, внаслідок чого може в подальшому, в разі застосування до нього більш м'якого запобіжного заходу, створити умови для настання ризиків визначених ст. 177 КПК України.
Відповідно до п. 5 ч. 2 ст. 183 КПК України, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як: до раніше судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад три роки.
Згідно ст.197 КПК України строк дії ухвали слідчого судді, суду про тримання під вартою не може перевищувати 60 днів. Строк тримання під вартою обчислюється з моменту взяття під варту, а якщо взяттю під варту передувало затримання підозрюваного, обвинуваченого, - з моменту затримання.
Між тим, відповідно до ч. 3 ст. 183 КПК України слідчий суддя при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов'язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним обов'язків передбачених цим Кодексом.
Отже, задовольняючи клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, слідчий суддя вважає за необхідне визначити підозрюваному розмір застави.
Відповідно ст. 182 КПК України розмір застави визначається з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, обвинуваченого, інших даних про його особу та ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов'язків та не може бути завідомо непомірним для нього.
Враховуючи обставини кримінального правопорушення, корисливий мотив кримінального правопорушення, тяжкість правопорушення, у якому ОСОБА_4 , підозрюється, вважаю за необхідне визначити заставу у розмірі 20 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, відповідно до п. 2 ч. 5 ст. 182 КПК України, оскільки внесення застави саме в такому розмірі може гарантувати виконання підозрюваним покладених на нього обов'язків.
Окрім цього, застосовуючи щодо підозрюваного альтернативний запобіжний захід у виді застави, який може бути ним внесений у будь-який момент, вважаю за необхідне відповідно до ч. 5 ст. 194 КПК України, покласти на нього такі обов'язки: прибувати за кожною вимогою до органу досудового розслідування - СВ Любарського ВП Бердичівського ВП ГУНП в Житомирській області та до суду; не відлучатися із населеного пункту, в якому він зареєстрований, проживає, без дозволу слідчого, прокурора або суду; повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання.
Згідно ч. 6 ст. 194 КПК України, зазначені обов'язки покладаються на підозрюваного, обвинуваченого на строк не більше двох місяців. У разі необхідності цей строк може бути продовжений за клопотанням прокурора в порядку, передбаченому статтею 199 цього Кодексу.
Відповідно до ч. 4 ст. 202 КПК підозрюваний звільняється з-під варти після внесення застави, визначеної у даній ухвалі, якщо в уповноваженої службової особи місця ув'язнення, під вартою в якому він перебуває, відсутнє інше судове рішення, що набрало законної сили і прямо передбачає тримання цього підозрюваного під вартою.
Керуючись ст. 177, 178, 182, 183, 184, 193, 194, 196, 197, 202, 205, 309 КПК України, слідчий суддя,-
Клопотання задовольнити.
Застосувати до підозрюваного ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , жителя АДРЕСА_1 запобіжний захід у виді тримання під вартою строком на 60 (шістдесят) днів.
Строк тримання під вартою обчислювати з моменту затримання ОСОБА_4 , з 16 години 30 хвилин 14 вересня 2019 року.
Строк дії ухвали до 16 години 30 хвилин 13 листопада 2019 року.
Одночасно визначити запобіжний захід у виді застави для забезпечення виконання підозрюваним ОСОБА_4 обов'язків, визначених КПК України.
Визначити заставу у розмірі 20 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб в сумі38420 (тридцять вісім тисяч чотириста двадцять) гривень, яка може бути внесена як самим підозрюваним так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем), які необхідно внести у грошовій одиниці України на спеціальний рахунок, визначений в порядку, встановленому КМУ, а саме: отримувач коштів: ГУК у м. Києві/м. Киїів / 22030200; код отримувача (Код ЄДРПОУ): 37993783; банк отримувача: Казначейство України(ЕАП); код банку отримувача (МФО): 899998; рахунок отримувача: 31217205026001; код класифікації доходів бюджету: 22030200.
Підозрюваний або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу у розмірі, визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою протягом дії ухвали.
Покласти на підозрюваного ОСОБА_4 , у разі внесення застави наступні обов'язки:
-прибувати за кожною вимогою до органу досудового розслідування - СВ Любарського ВП Бердичівського ВП ГУНП в Житомирській області та до суду;
-не відлучатися із населеного пункту, в якому він зареєстрований, проживає, без дозволу слідчого, прокурора або суду;
-повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання.
Термін дії обов'язків, покладених судом, у разі внесення застави визначити два місяці з моменту внесення застави.
У разі внесення застави та з моменту звільнення підозрюваного з-під варти внаслідок внесення застави, визначеної у даній ухвалі, підозрюваний зобов'язаний виконувати покладені на нього обов'язки, пов'язані із застосуванням запобіжного заходу у виді застави.
З моменту звільнення з-під варти у зв'язку з внесенням застави підозрюваний ОСОБА_4 вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у виді застави.
Ухвала слідчого судді підлягає негайному виконанню після її оголошення.
Ухвала може бути оскаржена протягом п'яти днів з дня її оголошення безпосередньо до Житомирського апеляційного суду.
Слідчий суддя ОСОБА_1