Справа № 214/6754/19
1-кс/214/1959/19
13 вересня 2019 року Саксаганський районний суд м. Кривого Рогу Дніпропетровської області у складі:
головуючого - слідчого судді ОСОБА_1
при секретарі - ОСОБА_2
за участю заявника - ОСОБА_3
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у м. Кривому Розі справу за скаргою ОСОБА_3 про визнання бездіяльності незаконною та покладення зобов'язання на слідчого, суд, -
ОСОБА_3 звернулася до суду із скаргою, в який просить: визнати незаконною бездіяльність органів досудового розслідування Саксаганського, яка не відповідає вимогам ст. 214 КПК України; зобов'язати слідчого Саксаганського ВП внести відомості до ЄРДР.
В обґрунтування скарги вказує наступне. 4 вересня 2019 року подала заяву про вчинення посадовими особами КП «Сансервіс» злочину, передбаченого ст. 191 КК України. Про внесення відомостей до ЄРДР їй не повідомили, тому переконана, що має місце бездіяльність, яка не відповідає вимогам ст.214 КПК України.
У судовому засіданні заявниця підтримала скаргу.
У судовому засіданні досліджені наступні докази: заява (а.с.2), повідомлення (а.с.10).
Вислухавши заявницю, дослідивши матеріали, суд вважає скаргу такою, що не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до ст. 26 ч.3 КПК України, слідчий суддя у кримінальному провадженні вирішує лише ті питання, що винесені на їх розгляд сторонами.
Відповідно до ст.303 КПК України, на досудовому провадженні може бути оскаржена, зокрема, бездіяльність, слідчого яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань.
Згідно до ст. 214 КПК України, слідчий невідкладно, але не пізніше 24 годин після подання заяви про кримінальне правопорушення, зобов'язаний внести відповідні відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань.
Відповідно до ст.307 КПК України, ухвала слідчого судді за результатами розгляду скарги на рішення слідчого може бути, зокрема, про відмову у задоволенні скарги.
Зі змісту ст.ст.214, 303 КПК України вбачається, що до суду може бути оскаржена бездіяльність конкретно визначеного слідчого, на розгляді якого перебувала заява про вчинення злочину, а не органів досудового розслідування.
У судовому засіданні встановлено, що заявниця 4 вересня 2019 року звернулася з заявою про вчинення злочину до Саксаганського ВП КВП ГУ НП в Дніпропетровській області.
Матеріали по її заяві 10 вересня 2019 року передані з Саксаганського ВП КВП ГУ НП в Дніпропетровській області до Металургійного ВП КВП ГУ НП в Дніпропетровській області.
Зі змісту повідомлення (а.с.10) не вбачається, що заява ОСОБА_3 про вчинення злочину була передана будь якому слідчому, в своїй скарзі заявниця не зазначає конкретного слідчого, який був зобов'язаний, але не вніс відомості до ЄРДР.
Тому, виходячи з передбаченої ст. 7 КПК України засади диспозитивності, вимог ст. 26 ч.3 КПК України, суд приходить до переконання, що скарга задоволенню не підлягає.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 214, 303, 307 КПК України, суд, -
У задоволенні скарги ОСОБА_3 про визнання бездіяльності незаконною та покладення на слідчого зобов'язання - відмовити.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Слідчий суддя ОСОБА_1