Справа № 183/3999/19
№ 1-кс/183/2195/19
16 вересня 2019 року м. Новомосковськ
Слідчий суддя Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області ОСОБА_1 , секретар судового засідання ОСОБА_2 , розглянувши клопотання слідчого Новомосковського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області ОСОБА_3 , погоджене прокурором Новомосковської місцевої прокуратури Дніпропетровської області ОСОБА_4 , про продовження застосування у кримінальному провадженні, внесеному 25.06.2019 року до ЄРДР за № 12019040350001134, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 185 КК України, запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою:
ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженцю м. Запоріжжя, громадянину України, з середньою освітою, не одруженому, не працюючому, зареєстрованому та проживаючому за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимому,
підозрюваному у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 185 КК України,
за участі:
прокурора ОСОБА_4 ,
захисника ОСОБА_6 ,
підозрюваного ОСОБА_7 ,
Згідно з вимогами ст. ст. 176-178 КПК України слідчий Новомосковського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області ОСОБА_3 звернулася до слідчого судді Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області з клопотанням про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою підозрюваному ОСОБА_7 .
В обґрунтування клопотання слідчий зазначила, що 24 червня 2019 року ОСОБА_7 , ОСОБА_8 та ОСОБА_9 вступили в злочинну змову, направлену на таємне викрадення грошових коштів, які належать АТ КБ «ПриватБанк», та які знаходяться в банкоматі, вмонтованому в стіну приміщення магазину «Дубки», розташованого за адресою: вул. Лісна, 5 в смт. Черкаське Новомосковського району Дніпропетровської області.
Реалізуючи свій злочинний умисел, направлений на таємне викрадення чужого майна, 25 червня 2019 року приблизно о 02.30 годині ОСОБА_7 , ОСОБА_8 та ОСОБА_9 на автомобілі «ВМW-Х5», реєстрація республіки Латвія « НОМЕР_1 », прибули до магазину «Дубки», розташованого за адресою: вул. Лісна, 5 в смт. Черкаське Новомосковського району Дніпропетровської області, де із застосуванням сили пошкодили та зняли грати з вікна, після чого проникли в приміщення магазину, де, діючи умисно, з корисливих мотивів, передбачаючи та бажаючи настання суспільно небезпечних наслідків, керуючись єдиним умислом на таємне викрадення чужого майна, із застосуванням заздалегідь підготованого газового пристрою пошкодили корпус банкомату та викрали з нього грошові кошти в сумі 526 200 гривень, тобто у великому розмірі.
Після чого, ОСОБА_7 , ОСОБА_8 та ОСОБА_9 , присвоївши викрадене, місце вчинення злочину покинули, розпорядившись викраденим майном на власний розсуд, спричинивши АТ КБ «ПриватБанк» матеріальну шкоду на вказану суму, що є великими розмірами.
Вказаний факт 25.06.2019 року слідчим СВ Новомосковського ВП ГУНП в Дніпропетровській області внесений до ЄРДР за № 12019040350001134 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України.
Крім того, 18 липня 2019 року ОСОБА_7 , ОСОБА_8 та ОСОБА_9 вступили в злочинну змову, направлену на таємне викрадення грошових коштів, які належать АТ КБ «ПриватБанк», та які знаходяться в банкоматі, вмонтованому в стіну приміщення магазину «Продукти», розташованого за адресою: вул. Боженка (Мітягіна), 36/1 в м. Новомосковськ Дніпропетровської області.
Реалізуючи свій злочинний умисел, направлений на таємне викрадення чужого майна, 19 липня 2019 року приблизно о 03.00 годині ОСОБА_7 , ОСОБА_8 та ОСОБА_9 на автомобілі «ВМW-Х5» реєстрація республіки Латвія «НJD-482», прибули до магазину «Продукти», розташованого за адресою: вул. Боженко (Мітягіна), 36/1 в м. Новомосковськ Дніпропетровської області, де із застосуванням кусачок пошкодили та зняли грати з вікна, після чого проникли до приміщення магазину, де діючи умисно, з корисливих мотивів, передбачаючи та бажаючи настання суспільно небезпечних наслідків, керуючись єдиним умислом на таємне викрадення чужого майна, вчиняючи злочин повторно, із застосуванням заздалегідь підготованого газового пристрою пошкодили корпус банкомату та викрали з нього грошові кошти у сумі 403 700 гривень, тобто у великому розмірі.
Після чого, ОСОБА_7 , ОСОБА_8 та ОСОБА_9 , присвоївши викрадене, місце вчинення злочину покинули, розпорядившись викраденим майном на власний розсуд, спричинивши АТ КБ «ПриватБанк» матеріальну шкоду на вказану суму, що є великими розмірами.
Вказаний факт 19.07.2019 року слідчим Новомосковського ВП ГУНП в Дніпропетровській області внесений до ЄРДР за № 12019040350001270 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України.
19.07.2019 року кримінальні провадження № 12019040350001134 та № 12019040350001270 об'єднані на підставі ст. 217 КПК України.
19.07.2019 року за підозрою у вчиненні вищевказаних кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 185 КК України, на підставі ст. 208 КПК України затриманий ОСОБА_7
19.07.2019 року за погодженням з процесуальним керівником прокурором Новомосковської місцевої прокуратури ОСОБА_4 у кримінальному провадженні № 12019040350001134 ОСОБА_7 повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 185 КК України.
19.07.2019 року підозрюваному ОСОБА_7 слідчим суддею Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області ОСОБА_10 обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, строком до 17 вересня 2019 року включно.
Під час досудового розслідування встановлено наявність ризику, передбаченого п. 5 ч. 1 ст. 177 КПК України.
Згідно з клопотанням слідчого, ризик, передбачений п. 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, який врахований судом при обранні підозрюваному ОСОБА_7 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, під час досудового розслідування не зменшився та обґрунтовується тим, що останній обґрунтовано підозрюється у скоєнні кримінального правопорушення, яке у відповідності до ст. 12 КК України відноситься до категорії тяжких злочинів, що вказує на стійку кримінальну направленість його поведінки, а отже є підстави вважати, що підозрюваний, маючи можливість вільного пересування зможе продовжити вчиняти інші кримінальні правопорушення. Враховуючи вищевикладене, усвідомлюючи тяжкість покарання за вчинені ним кримінальні правопорушення, та перебуваючи на свободі ОСОБА_7 матиме реальну можливість переховуватися від органів досудового розслідування та суду.
Строк тримання під вартою підозрюваного ОСОБА_7 закінчується 17 вересня 2019 року, однак завершити досудове розслідування та направити до суду обвинувальний акт до закінчення дії попередньої ухвали про тримання під вартою неможливо, так як необхідно виконати наступне: долучити висновок комплексної судової експертизи нафтопродуктів та паливно-мастильних матеріалів та судової вибухово-технічної експертизи; долучити висновок судової молекулярно-генетичної експертизи; призначити ряд судових експертиз: додаткову трасологічну, додаткову молекулярно-генетичну за результатами попередніх експертиз; долучити матеріали негласних розшукових (слідчих) дій; долучити характеризуючий матеріал на підозрюваних осіб, провести інші слідчі дії необхідність в яких може виникнути під час досудового розслідування, надати учасникам кримінального провадження доступ до матеріалів досудового розслідування; повідомити підозрюваним та їх захисникам про відкриття стороною захисту відомостей, які містять документи та речові докази, які стороною захисту будуть використовуватися в суді як докази; скласти обвинувальний акт та реєстр матеріалів досудового розслідування; вручити підозрюваним копію обвинувального акту та копію реєстру матеріалів досудового розслідування.
Прокурор в судовому засіданні підтримав клопотання та просив його задовольнити з підстав, зазначених у клопотанні. Також прокурор зазначив, що застосування більш м'яких запобіжних заходів до ОСОБА_7 для запобігання ризику, зазначеному у клопотанні, є недостатніми та недоцільними, оскільки вони не можуть забезпечити виконання ОСОБА_7 покладених на нього процесуальних обов'язків. Прокурор зазначив, що вказане твердження обґрунтовується тим, що кримінальні правопорушення, в скоєнні яких підозрюється ОСОБА_7 , мають суспільний інтерес. Також прокурор уточнив, що в клопотанні зазначено, що відносно ОСОБА_7 існує лише один ризик, передбачений п. 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, який передбачає, що ОСОБА_7 зможе продовжити вчиняти інші кримінальні правопорушення. В той же час посилання в клопотанні на те, що ОСОБА_7 матиме реальну можливість переховуватися від органів досудового розслідування та суду, є помилковим в клопотанні та не повинний прийматися до уваги.
Захисник ОСОБА_6 в судовому засіданні просив застосувати його підзахисному ОСОБА_7 запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту, обґрунтовуючи це тим, що ОСОБА_7 має стійкі соціальні зв'язки, знаходячись під вартою, усвідомив свою вину, розкаявся, був готовий співпрацювати з органами досудового розслідування. ОСОБА_7 не має жодного наміру вчиняти інші кримінальні правопорушення, прагне повернутися до своєї родини та повернутися до нормального життя.
Підозрюваний ОСОБА_7 підтримав думку свого захисника, просив застосувати йому запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту, який зобов'язався виконувати за місцем реєстрації, де проживають його батьки.
Дослідивши клопотання та надані письмові докази, вислухавши обґрунтування прокурора, пояснення підозрюваного, думку захисника, слідчий суддя прийшла до таких висновків.
Під час судового розгляду встановлено, що ОСОБА_7 обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 185 КК України, яке віднесено законом до категорії тяжких, виходячи з наявних доказів, а саме: заяви директора Дніпровської філії АТ КБ «ПриватБанк» ОСОБА_11 про вчинене 25.06.2019 року кримінальне правопорушення; протоколу огляду місця події, а саме ділянки місцевості біля магазину «Дубки», розташованого за адресою: вул. Лісна, 5, смт. Черкаське Новомосковського району Дніпропетровської області; протоколу допиту свідка ОСОБА_12 ; протоколу пред'явлення свідку ОСОБА_12 особи для впізнання за фотознімками; протоколу допиту свідка ОСОБА_13 ; протоколу пред'явлення свідку ОСОБА_13 особи для впізнання за фотознімками; протоколу допиту представника потерпілого ОСОБА_14 ; заяви директора Дніпровської філії АТ КБ «ПриватБанк» ОСОБА_11 про вчинене 19.07.2019 року кримінальне правопорушення; протоколу огляду місця події, а саме ділянки місцевості біля магазину «Продукти», розташованого за адресою: вул. Боженка (Мітягіна), 36/1, м. Новомосковськ Дніпропетровської області; протоколу допиту свідка ОСОБА_15 ; протоколу допиту свідка ОСОБА_16 .
При розгляді письмових доказів, наданих прокурором в підтвердження клопотання, зазначених вище, слідчий суддя вважає на підставі ст. 178 КПК України їх вагомими та обґрунтованими. У відповідності до рішення Європейського Суду з прав людини у справі «Фокс, Камбел і Харлі проти Сполученого Королівства», вимога розумної підозри передбачає наявність доказів, які об'єктивно зв'язують підозрюваного з певним злочином, і вони не повинні бути достатніми, щоб забезпечити засудження, але мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування або висунення обвинувачення. Тому існують всі підстави вважати підозру ОСОБА_7 у скоєнні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 185 КК України, обґрунтованою.
При вирішенні питання про продовження застосування запобіжного заходу ОСОБА_7 , слідчий суддя враховує, що існує ризик, передбачений п. 5 ч. 1 ст. 177 КПК України.
Про наявність ризику, передбаченого п. 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, свідчить те, що ОСОБА_7 підозрюється у скоєнні кримінальних правопорушень, які віднесено законом до категорії тяжких, за скоєння яких передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк від 5 до 8 років. ОСОБА_7 обґрунтовано підозрюється у скоєнні двох кримінальних правопорушень, що вказує на те, що він може в подальшому продовжити вчинити інші кримінальні правопорушення.
Слідчий суддя при вирішенні питання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, крім наявності ризику, зазначеного вище, на підставі наданих слідчим матеріалів, оцінила в сукупності інші обставини, передбачені ст. 178 КПК України, а саме те, що ОСОБА_7 не одружений; підозрюється в скоєнні тяжких, корисливих, умисних кримінальних правопорушень; тяжкість покарання, що загрожує підозрюваному у разі визнання його винуватим у кримінальних правопорушеннях, у вчиненні яких він підозрюється.
Однак слідчий суддя також враховує те, що підозрюваний раніше не судимий; мешкає з батьками похилого віку; офіційно не працевлаштований, однак займається суспільно корисною працею. Захисником повідомлено слідчому судді про те, що ОСОБА_7 має на даний час має намір постійно проживати з батьками за місцем реєстрації, тому підозрюваний має міцні соціальні зв'язки. Також захисник повідомив слідчому судді, що ним його підзахисному ОСОБА_7 роз'яснено наслідки невиконання останнім умов запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту та завірив слідчого суддю про те, що такий вид запобіжного заходу буде виконуватися ОСОБА_7 повною мірою.
У відповідності з ч. 1 ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов'язків. Все, наведене раніше, на думку слідчого судді, неодмінно свідчить про наявність підстав для продовження застосування у відношенні підозрюваного ОСОБА_7 запобіжного заходу.
У відповідності до ч. 1 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України.
На підставі ч. 4 ст. 194 КПК України, якщо при розгляді клопотання про застосування запобіжного заходу прокурор доведе обставини, передбачені п. 1 та 2 ч. 1 ст. 194 КПК України, але не доведе обставини, передбачені п. 3 ч. 1 ст. 194 КПК України, слідчий суддя, суд має право застосувати більш м'який запобіжний захід, ніж той, який зазначений у клопотанні, а також покласти на підозрюваного обов'язки, передбачені ч. 5 ст. 194 КПК України, необхідність покладення яких встановлена з наведеного прокурором обґрунтування клопотання.
Слідчий суддя вважає, що прокурором доведено наявність п. 1 та 2 ч. 1 ст. 194 КПК України, а саме те, що у відношенні ОСОБА_7 наявна обґрунтована підозра у вчиненні ним кримінальних правопорушень та наявні достатні підстави вважати, що існує ризик, передбачений п. 5 ч. 1 ст. 177 КПК України. Однак прокурором не доведено недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику, зазначеному у клопотанні.
Так, слідчим та прокурором під час судового розгляду клопотання зазначено, що ОСОБА_7 під час його допиту в якості підозрюваного 19.07.2019 року відмовився від давання показань. Тому, на думку слідчого та прокурора, проведення в подальшому процесуальних дій з підозрюваним ОСОБА_7 було визнано недоцільним. Слід зауважити на те, що національне законодавство України та практика Європейського суду з прав людини неодноразово зазначали, що запобіжний захід є лише заходом забезпечення кримінального провадження та не має бути вже визначеною мірою покарання у кримінальному провадженні.
Так, п. 79 рішення ЄСПЛ у справі «Харченко проти України» визначає, що після спливу певного проміжку часу (досудового розслідування, судового розгляду) навіть обґрунтована підозра у вчиненні злочину не може бути єдиним виправданням тримання під вартою підозрюваного, обвинуваченого, а тому судді, суду у разі задоволення клопотання про обрання або продовження терміну застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою необхідно чітко зазначити у судовому рішенні про наявність іншої підстави (підстав) або ризику. При цьому ОСОБА_7 2 місяці тримається під вартою.
Прокурором в судовому засіданні клопотання про продовження строку тримання під вартою та неможливістю застосування більш м'якого запобіжного заходу обґрунтовується лише наявністю суспільного резонансу кримінальних правопорушень, у вчиненні яких підозрюється ОСОБА_7 .
Оцінюючи таке обґрунтування прокурора, слідчий суддя вважає, що практика Європейського Суду з прав людини в повній мірі заперечує таке обґрунтування. Так, у рішенні ЄСПЛ у справі «Ілійков проти Болгарії» визначено, що «сама по собі тяжкість обвинувачення не може слугувати виправданням тривалих періодів тримання під вартою».
Тому слідчий суддя вважає, що до ОСОБА_7 повинно бути застосовано інший запобіжний захід, ніж тримання під вартою.
У відповідності до ч. ч. 1, 2 ст. 181 КПК України домашній арешт полягає в забороні підозрюваному залишати житло цілодобово або у певний період доби. Домашній арешт може бути застосовано до особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за вчинення якого законом передбачено покарання у виді позбавлення волі. ОСОБА_7 підозрюється у скоєнні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 185 КК України, за які передбачене покарання у виді позбавлення волі.
З урахуванням вищенаведених обставин, слідчий суддя вважає, що застосування до підозрюваного запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту забезпечить виконання ним процесуальних обов'язків. Слідчий суддя також враховує обставини кримінальних правопорушень, у вчиненні яких підозрюється ОСОБА_7 , а також те, що підозрюваний ніде офіційно не працює, тому вважає, що запобіжний захід у вигляді домашнього арешту ОСОБА_7 повинно бути застосовано цілодобово.
У відповідності до п. 1 ч. 3 ст. 202 КПК України у разі застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту підозрюваний, обвинувачений, який був затриманий, негайно доставляється до місця проживання і звільняється
з-під варти, якщо згідно з умовами обраного запобіжного заходу йому заборонено залишати житло цілодобово.
Крім того, слідчий суддя вважає, що на ОСОБА_7 повинні бути покладені обов'язки, передбачені п.п. 1, 2, 8, 9 ч. 5 ст. 194 КПК України.
На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 177, 178, 182, 183, 194, 196, 202 КПК України, слідчий суддя, -
Клопотання слідчого Новомосковського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області ОСОБА_3 , погоджене прокурором Новомосковської місцевої прокуратури Дніпропетровської області ОСОБА_4 , про продовження застосування у кримінальному провадженні, внесеному 25.06.2019 року до ЄРДР за № 12019040350001134, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 185 КК України, запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою ОСОБА_5 , - задовольнити частково.
Клопотання захисника ОСОБА_6 , підтримане підозрюваним ОСОБА_7 , про заміну запобіжного заходу з тримання під вартою на домашній арешт - задовольнити.
ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженцю м. Запоріжжя, громадянину України - застосувати запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту з обов'язковим носінням електронного засобу контролю, на строк до 16 жовтня 2019 року включно.
Покласти на ОСОБА_17 строком до 16 жовтня 2019 року наступні обов'язки:
- прибувати до слідчого Новомосковського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області, прокурора Новомосковської місцевої прокуратури та суду за першою вимогою;
- не відлучатися цілодобово з місця реєстрації, тобто: вул. Світловодська, 54, м. Запоріжжя Запорізької області без дозволу слідчого, прокурора або суду;
- здати на зберігання до Запорізького міського відділу Головного управління Державної міграційної служби України в Запорізькій області свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну;
- носити електронний засіб контролю.
Контроль за поведінкою підозрюваного ОСОБА_17 , який перебуває під цілодобовим домашнім арештом, покласти на слідчого Новомосковського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області ОСОБА_3 .
Підозрюваного ОСОБА_17 у відповідності до п. 1 ч. 3 ст. 202 КПК України негайно доставити до місця проживання, а саме: АДРЕСА_1 , і звільнити з-під варти.
Копію ухвали направити для виконання начальникові Новомосковського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області, прокуророві Новомосковської місцевої прокуратури Дніпропетровської області та начальникові Державної установи «Дніпровська установа виконання покарань (№ 4)».
На ухвалу може бути подано апеляційну скаргу безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її проголошення.
Слідчий суддя ОСОБА_1