Рішення від 13.09.2019 по справі 640/19263/18

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1

РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

13 вересня 2019 року № 640/19263/18

Суддя Окружного адміністративного суду міста Києва Шевченко Н.М., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Меркс Інтеріо» до Державної фіскальної служби України про зобов'язання вчинити дії,

УСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Меркс Інтеріо» (далі по тексту - позивач, ТОВ «Меркс Інтеріо») звернулось з позовною заявою до Державної фіскальної служби України (відповідач, ДФС України), в якому просить:

- зобов'язати ДФС України зареєструвати у Єдиному реєстрі податкових накладних Розрахунок коригування кількісних і вартісних показників № 273 від 20.08.2018 до податкової накладної № 1875 від 30.04.2015 датою її подання.

В обґрунтування позовних вимог ТОВ «Меркс Інтеріо» зазначає про відсутність підстав для відмови у прийнятті розрахунку коригування та його реєстрації.

Відповідачем подано відзив на позовну заяву, у якому із вимогами позивача не погоджується, але в обґрунтуванні відзиву наведено пояснення, що не стосуються предмета спору.

Вивчивши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи, суд зазначає наступне.

ТОВ «Меркс Інтеріо» (постачальник) та ПАТ «Діпробудмашина» (покупець) уклали договір поставки № 46 від 20.04.2015, на підставі якого здійснювалось постачання товарів, зазначених у податковій накладній № 1875 від 30.04.2015, яку зареєстровано 13.05.2015.

ПАТ «Діпробудмашина» здійснено часткову передоплату в сумі 9000000,00 гривень, згідно платіжного доручення № 3572 від 30.04.2015.

У подальшому ТОВ «Меркс Інтеріо» частково повернуло передоплату, отриману від Покупця за постачання товару в сумі 1371840,00 грн. (у тому числі ПДВ - 228640,00 грн.), про що складено розрахунок коригування кількісних і вартісних показників № 273 від 20.08.2018 до податкової накладної № 1875 від 30.04.2015 та направлено до контролюючого органу.

Згідно отриманої квитанції № 1 від 22.08.2018 документ не прийнятий з підстав порушення вимог статті 102 Податкового кодексу України та п. 6 Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29.12.2010 № 1246, а саме: дата складання податкової накладної не може бути меншою ніж 1095 календарних днів від дати складання розрахунку коригування.

Позивач не погодився із рішенням відповідача та звернувся з позовом до суду. Вирішуючи даний адміністративний спір суд виходить з наступного.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частинами 1-2 ст. 7 КАС України встановлено, що суд вирішує справи відповідно до Конституції та законів України, а також міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України. Суд застосовує інші правові акти, прийняті відповідним органом на підставі, у межах повноважень та у спосіб, визначені Конституцією та законами України.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулює Податковий кодекс України.

Відповідно до п. 201.4 ст. 201 Податкового кодексу України (у редакції, чинній на час складання податкових накладних), податкова накладна складається у двох примірниках у день виникнення податкових зобов'язань продавця. Один примірник видається покупцю, а другий залишається у продавця. У разі складання податкової накладної у паперовому вигляді покупцю видається оригінал, а копія залишається у продавця.

Згідно з п. 192.1 ст. 192 Податкового кодексу України, якщо після постачання товарів/послуг здійснюється будь-яка зміна суми компенсації їх вартості, включаючи наступний за постачанням перегляд цін, перерахунок у випадках повернення товарів/послуг особі, яка їх надала, або при поверненні постачальником суми попередньої оплати товарів/послуг, суми податкових зобов'язань та податкового кредиту постачальника та отримувача підлягають відповідному коригуванню на підставі розрахунку коригування до податкової накладної, складеному в порядку, встановленому для податкових накладних, та зареєстрованому в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Розрахунок коригування, складений постачальником товарів/послуг до податкової накладної, яка складена на отримувача - платника податку, підлягає реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних: постачальником (продавцем) товарів/послуг, якщо передбачається збільшення суми компенсації їх вартості на користь такого постачальника або якщо коригування кількісних та вартісних показників у підсумку не змінює суму компенсації; отримувачем (покупцем) товарів/послуг, якщо передбачається зменшення суми компенсації вартості товарів/послуг їх постачальнику, для чого постачальник надсилає складений розрахунок коригування отримувачу.

Згідно абз. 5, 6 п. 192.1 ст. 192 Податкового кодексу України, складені платником податку розрахунки коригування до податкових накладних, складених до 1 лютого 2015 року, розрахунки коригування до податкових накладних, які не підлягали наданню отримувачу (покупцю) - платнику податку, підлягають реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних постачальником (продавцем). Зазначене не поширюється на розрахунки коригування, що передбачають зменшення суми компенсації вартості товарів/послуг їх постачальнику (зменшення податкового зобов'язання постачальника та податкового кредиту отримувача), складені після 1 липня 2015 року до податкових накладних, складених до 1 липня 2015 року на отримувача (покупця) - платника податку, які підлягають реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних отримувачем (покупцем) товарів/послуг.

Розрахунок коригування до податкової накладної складається також у випадку виправлення помилок, допущених при складанні податкової накладної, у тому числі не пов'язаних із зміною суми компенсації вартості товарів/послуг.

У пп. 192.1.1 п. 192.1 ст. 192 Податкового кодексу України закріплено, що якщо внаслідок такого перерахунку відбувається зменшення суми компенсації на користь платника податку - постачальника, то: а) постачальник відповідно зменшує суму податкових зобов'язань за результатами податкового періоду, протягом якого був проведений такий перерахунок; б) отримувач відповідно зменшує суму податкового кредиту за результатами такого податкового періоду в разі, якщо він зареєстрований як платник податку на дату проведення коригування, а також збільшив податковий кредит у зв'язку з отриманням таких товарів/послуг.

При цьому, постачальник має право зменшити суму податкових зобов'язань лише після реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних розрахунку коригування до податкової накладної (абз. 2 пп. 192.1.1 п. 192.1 ст. 192 Податкового кодексу України).

Пунктом 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України встановлено, що підтвердженням продавцю про прийняття податкової накладної та/або розрахунку коригування до Єдиного реєстру податкових накладних є квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі, яка надсилається протягом операційного дня.

Порядок ведення Єдиного реєстру податкових накладних встановлюється Кабінетом Міністрів України. Покупець має право звіряти дані отриманої податкової накладної на відповідність із даними Єдиного реєстру податкових накладних.

Відсутність факту реєстрації платником податку - продавцем товарів/послуг податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних та/або порушення порядку заповнення податкової накладної не дає права покупцю на включення сум податку на додану вартість до податкового кредиту та не звільняє продавця від обов'язку включення суми податку на додану вартість, вказаної в податковій накладній, до суми податкових зобов'язань за відповідний звітний період (п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України).

Згідно із пунктами3, 4 Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29.12.2010 №1246 (надалі - Порядок № 1246), до Реєстру вносяться відомості щодо податкових накладних та/або розрахунків коригування, які прийняті до Реєстру та підлягають реєстрації, реєстрацію яких зупинено, а також щодо яких у встановленому порядку прийнято рішення про реєстрацію або відмову у реєстрації. Операційний день триває в робочі дні з 8 до 20-ї години.

Реєстрації підлягають податкові накладні та/або розрахунки коригування (у тому числі ті, що не надаються отримувачу (покупцю) товарів/послуг, складені за операціями з постачання товарів/послуг, які звільнені від оподаткування, складені за операціями з постачання послуг нерезидентом) незалежно від суми податку на додану вартість в одній податковій накладній/розрахунку коригування (п. 5 Порядку № 1246).

Відповідно до п. 11 Порядку № 1246, після накладення електронного цифрового підпису платник податку здійснює шифрування податкової накладної та/або розрахунку коригування в електронній формі та надсилає їх ДФС за допомогою засобів інформаційних, телекомунікаційних, інформаційно-телекомунікаційних систем з урахуванням вимог Законів України «Про електронний цифровий підпис», «Про електронні документи та електронний документообіг» та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого в установленому порядку. Примірник податкової накладної та/або розрахунку коригування в електронній формі зберігається у платника податку.

Після надходження податкової накладної та/або розрахунку коригування до ДФС в автоматизованому режимі здійснюється їх розшифрування та проводяться перевірки: відповідності податкової накладної та/або розрахунку коригування затвердженому формату (стандарту); чинності електронного цифрового підпису, порядку його накладення та наявності права підписання посадовою особою платника податку таких податкової накладної та/або розрахунку коригування; реєстрації особи, що надіслала на реєстрацію податкову накладну та/або розрахунок коригування, платником податку на момент складення та реєстрації таких податкової накладної та/або розрахунку коригування; дотримання вимог, установлених пунктом 192.1 статті 192 та пунктом 201.10 статті 201 Кодексу; наявності помилок під час заповнення обов'язкових реквізитів відповідно до пункту 201.1статті 201 Кодексу; наявності суми податку на додану вартість відповідно до пунктів 200-1.3 і 200-1.9статті 200-1 Кодексу (для податкових накладних та/або розрахунків коригування, що реєструються після 1 липня 2015 р.); наявності в Реєстрі відомостей, що містяться у податковій накладній, яка коригується; факту реєстрації/зупинення реєстрації/відмови в реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування з такими ж реквізитами; наявності підстав для зупинення реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування; дотримання вимог Законів України «Про електронний цифровий підпис"», «Про електронні документи та електронний документообіг» та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого в установленому порядку (п. 12 Порядку № 1246).

Згідно із п.п. 13 - 14 Порядку № 1246, за результатами перевірок, визначених пунктом 12 цього Порядку, формується квитанція про прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування (далі - квитанція). Квитанція в електронній формі надсилається платнику податку протягом операційного дня та є підтвердженням прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування. Примірник квитанції в електронній формі зберігається в ДФС.

У квитанції зазначаються дата та час її формування, реквізити податкової накладної та/або розрахунку коригування та результат перевірки. Якщо у податковій накладній та/або розрахунку коригування за результатами проведення перевірок, визначених пунктом 12цього Порядку (крім абзацу десятого), виявлено порушення, платнику податку надсилається квитанція про неприйняття податкової накладної та/або розрахунку коригування із зазначенням причини такого неприйняття (п. 15 Порядку № 1246).

Отже, податковим законодавством визначено обов'язок контролюючого органу щодо прийняття для реєстрації податкових накладних та/або розрахунку коригування та визначений конкретний перелік підстав для відмови у реєстрації податкових накладних та/або розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Водночас, підставою відмови Державної фіскальної служби України в реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних розрахунків коригування стали висновки про порушення строків давності, встановлених ст. 102 Податкового кодексу України та п. 6 Порідку № 1246.

Між тим, суд зазначає, що ст. 102 Податкового кодексу України не визначає порядок та строки здійснення реєстрації розрахунків коригування зобов'язань з податку на додану вартість. Пункт 102.5 ст. 102 Податкового кодексу України регулює тільки питання повернення надмірно сплачених грошових зобов'язань.

Водночас, розрахунок коригування податку на додану вартість не є заявкою про повернення надмірно сплачених грошових коштів.

Ураховуючи викладене, суд дійшов висновку, що в даному випадку п. 102.5 ст. 102 Податкового кодексу України не може бути застосований до правовідносин стосовно реєстрації розрахунків коригування податку на додану вартість.

У свою чергу, у п. 6 Порядку № 1246 зазначено, що розрахунок коригування до податкової накладної, яка складена до 1 лютого 2015 року та не підлягала реєстрації відповідно до пункту 11 підрозділу 2 розділу XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України, підлягає реєстрації після реєстрації такої накладної, для чого постачальник (продавець) товарів/послуг повинен протягом операційного дня зареєструвати податкову накладну (незалежно від дати її складення з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 Податкового кодексу України) та розрахунок коригування.

При цьому суд зазначає, що дана норма не застосовується до спірних правовідносин, оскільки матеріалами справи підтверджується, що податкові накладні, до яких були складені розрахунки коригування, підлягали реєстрації та були зареєстровані в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Таким чином, строки давності, встановлені ст. 102 Податкового кодексу України застосовуються до складання та реєстрації розрахунку коригування до податкових накладних, якщо такі накладні були складені до 1 лютого 2015 року та не підлягали реєстрації відповідно до пункту 11 підрозділу 2 розділу XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України.

Згідно п. 11 підрозділу 2 розділу ХХ «Перехідні положення» Податкового кодексу України реєстрація податкових накладних платниками податку на додану вартість - продавцями в Єдиному реєстрі податкових накладних запроваджується для платників цього податку, у яких сума податку на додану вартість в одній податковій накладній становить: понад 1 мільйон гривень - з 1 січня 2011 року; понад 500 тисяч гривень - з 1 квітня 2011 року; понад 100 тисяч гривень - з 1 липня 2011 року; понад 10 тисяч гривень - з 1 січня 2012 року.

Податкова накладна № 1875 від 30.04.2015 підлягала обов'язковій реєстрації та фактично була зареєстровані в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Зважаючи, що податкова накладна вже була зареєстрована раніше, відмова у прийнятті до реєстрації розрахунку коригування кількісних і вартісних показників № 273 від 20.08.2018 до податкової накладної № 1875 від 30.04.2015 з посиланням на п. 6 Порядку №1246 є необґрунтованою.

Датою фактичного надходження розрахунку коригування кількісних і вартісних показників № 273 від 20.08.2018 до податкової накладної № 1875 від 30.04.2015 є 22.08.2018, згідно квитанції № 1 від 22.08.2018.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Частиною 2 ст. 77 КАС України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Ураховуючи, що доводи відповідача у відзиві на позовну заяву не стосуються предмета спору, ДФС України, як суб'єкт владних повноважень, не виконала обов'язок щодо доказування правомірності рішення.

Зважаючи на обґрунтованість позовних вимог ТОВ «Меркс Інтеріо», суд убачає підстави для задоволення позовних вимог у повному обсязі.

Згідно з ч. 1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Керуючись статтями 72 - 78, 90, 139, 241, 244, 246, 255, 257, 262, 293, 295 - 297 КАС України суд,

ВИРІШИВ:

1. Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Меркс Інтеріо» до Державної фіскальної служби України задовольнити.

2. Визнати протиправними дії Державної фіскальної служби України щодо відмови у реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних розрахунку коригування кількісних і вартісних показників № 273 від 20.08.2018 до податкової накладної № 1875 від 30.04.2015.

3. Зобов'язати Державну фіскальну службу України прийняти та зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних розрахунок коригування кількісних і вартісних показників № 273 від 20.08.2018 до податкової накладної № 1875 від 30.04.2015 датою фактичного надходження - 22.08.2018.

4. Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Меркс Інтеріо» судові витрати зі сплати судового збору за рахунок бюджетних асигнувань Державної фіскальної служби України у розмірі 1762,00 (одна тисяча сімсот шістдесят дві) гривні.

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Меркс Інтеріо» (03035, м. Київ, вул. Митрополита Василя Липківського, буд. 45, код ЄДРПОУ: 38797324).

Відповідач: Державна фіскальна служба України (місцезнаходження: 04053, м. Київ, Львівська площа, 8, код ЄДР: 39292197).

Рішення набирає законної сили відповідно до ст. 255 КАС України та може бути оскаржене за правилами, встановленими ст. ст. 293 - 297 Кодексу адміністративного судочинства України відповідно.

Суддя Н.М. Шевченко

Попередній документ
84262489
Наступний документ
84262491
Інформація про рішення:
№ рішення: 84262490
№ справи: 640/19263/18
Дата рішення: 13.09.2019
Дата публікації: 18.09.2019
Форма документу: Рішення
Форма судочинства: Адміністративне
Суд: Окружний адміністративний суд міста Києва
Категорія справи: Адміністративні справи (з 01.01.2019); Справи з приводу адміністрування податків, зборів, платежів, а також контролю за дотриманням вимог податкового законодавства, зокрема щодо; адміністрування окремих податків, зборів, платежів, з них; зупинення, відмова в реєстрації податкових накладних