ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1
м. Київ
05 вересня 2019 року 14:19 № 640/22379/18
Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючої судді Кузьменко А.І., за участю секретаря судових засідань Прокопенко О.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу
за позовомГоловного управління Державної фіскальної служби у місті Києві
до Приватного акціонерного товариства «Київській річковий порт»
про стягнення суми боргу
за участі представників сторін:
від позивача - Крижевська Я.В.,
від відповідача - Павлік І.П.
Головне управління Державної фіскальної служби у місті Києві (далі по тексту - позивач) звернулося до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Приватного акціонерного товариства «Київській річковий порт» (далі по тексту - відповідач), в якому, з урахуванням заяв про зменшення позовних вимог, просить стягнути з відповідача суму боргу у розмірі 6 496 622,75 грн.
Позов обґрунтовано тим, що за Приватним акціонерним товариством «Київській річковий порт» обліковується податковий борг на загальну суму 6 496 622,75 грн, який виник у зв'язку з несплатою узгоджених податкових зобов'язань.
Оскільки в добровільному порядку сума заборгованості відповідачем не сплачена, Головне управління Державної фіскальної служби у місті Києві вважає цю суму податковим боргом та просить стягнути його у судовому порядку.
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києві від 11 лютого 2019 року відкрито провадження у справі та призначено підготовче засідання.
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києві від 02 квітня 2019 року закрито підготовче провадження та справу призначено до судового розгляду по суті.
26 квітня 2019 року в судовому засіданні без виходу до нарадчої кімнати Окружний адміністративний суд міста Києва відмовив у задоволенні клопотання представника відповідача про зупинення провадження у справі.
Також, 05 вересня 2019 року в судовому засіданні без виходу до нарадчої кімнати судом ухвалено про залишення без задоволення клопотання представника відповідача про зупинення провадження у справі.
В судовому засіданні представник позивач наполягала на задоволенні позову, представник відповідача заперечувала проти задоволення позовних вимог.
Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд міста Києва встановив наступне.
Так, судом встановлено, що заборгованість відповідача з земельного податку з юридичних осіб (Печерський район) у розмірі 25 453,12 грн утворилася на підставі поданих відповідачем декларацій та звітів з плати за землю, в яких самостійно визначені грошові зобов'язання в розмірі 6046,87 грн, податкового повідомлення-рішення від 15 листопада 2016 року №0006821204, яким відповідачу визначено суму грошового зобов'язання в розмірі 1487,24 грн, податкового повідомлення-рішення від 14 грудня 2016 року №0007371204, яким відповідачу визначено суму грошового зобов'язання в загальному розмірі 297,45 грн, податкового повідомлення-рішення від 05 вересня 2017 року №1610140305, яким відповідачу визначено суму грошового зобов'язання в загальному розмірі 619,37 грн та пеня в сумі 17 002, 19 грн.
Судом також встановлено, що заборгованість відповідача з земельного податку з юридичних осіб (Подільський район) у розмірі 5 486 787,20 грн утворилась на підставі поданих платником податків декларацій та поданих до них уточнюючих звітів з плати за землю, в яких самостійно визначені грошові зобов'язання, податкового повідомлення-рішення від 13 жовтня 2014 року №0007432201, яким відповідачу визначено грошове зобов'язання в сумі 170,00 грн та нарахованого відсотку за розстрочення-відстрочення податкового боргу на підставі ухвали Вищого адміністративного суду України від 18 червня 2013 року по справі №826/407/13-а за позовом Державної податкової інспекції у Подільському районі міста Києва Державної податкової служби до Публічного акціонерного товариства «Київській річковий порт» про стягнення податкового боргу, якою розстрочено виконання постанови Окружного адміністративного суду міста Києва від 18 лютого 2013 року у даній справі на 67 календарних місяців з червня 2013 року та Наказу Державної податкової адміністрації України від 07 грудня 2010 року №927 №К/800/28922/13 від 18 червня 2013 року, рішення ОДПС України про розстрочення (відстрочення) грошового зобов'язання №1 від 14 листопада 2012 року у розмірі 150 888,45 грн та пеня в сумі 2 664 701,70 грн.
Також, заборгованість відповідача з податку на додану вартість в сумі 984 382,13 грн виникла на підставі поданих ним декларацій та уточнюючих податкових декларацій, в яких самостійно визначені грошові зобов'язання на суму 925 962,22 грн, податкового повідомлення-рішення від 21 червня 2018 року №0372451206 на суму 1904,98 грн. та пеня в сумі 56 514,93 грн.
Відповідно до статті 67 Конституції України кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.
Згідно з підпунктом 16.1.4. пункту 16.1 статті 16 Податкового кодексу України, платник податків зобов'язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.
Пунктом 54.1 статті 54 Податкового кодексу України визначено, що крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Така сума грошового зобов'язання та/або пені вважається узгодженою.
Отже, грошове зобов'язання визначені відповідачем у вказаних вище податкових декларацій та уточнюючих звітів (декларацій) є узгодженими.
Пунктом 54.1 статті 54 Податкового кодексу України визначено, що крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Така сума грошового зобов'язання та/або пені вважається узгодженою.
Пунктом 57.1 статті 57 Податкового кодексу України визначено, що платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
У відповідності до пункту 57.3 статті 57 Податкового кодексу України, у разі визначення грошового зобов'язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1, 54.3.2, 54.3.4-54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, платник податків зобов'язаний сплатити нараховану суму грошового зобов'язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу.
У разі оскарження рішення контролюючого органу про нараховану суму грошового зобов'язання платник податків зобов'язаний самостійно погасити узгоджену суму, а також пеню та штрафні санкції за їх наявності протягом 10 календарних днів, наступних за днем такого узгодження.
Судом встановлено, що постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 29 липня 2016 року по справі №826/16904/14 частково задоволено позов Публічного акціонерного товариства «Київський річковий порт» до Державної податкової інспекції у Подільському районі Головного управління Міністерства доходів і зборів України у місті Києві, в саме, визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення від 13 жовтня 2014 року №0007432201 в частині збільшення суми грошового зобов'язання по земельному податку з юридичних осіб на 4 860 431,30 грн, в тому числі за основним платежем - 3 888 345,04 грн, за штрафними (фінансовими) санкціями - 972 086,26 грн. Зазначена постанова Окружного адміністративного суду міста Києва набрала законної сили 17 листопада 2016 року.
Отже, грошове зобов'язання, визначене податковим повідомленням-рішенням від 13 жовтня 2014 року №0007432201 на суму 170,0 грн станом на час розгляду даної справи є узгодженим.
В матеріалах справи відсутні докази оскарження відповідачем інших податкових повідомлень-рішень.
В силу вимог підпункту 14.1.175 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України, сума узгодженого грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання є податковим боргом.
Доказів сплати визначеної суми податкового зобов'язання у встановленому порядку до суду не надано; тому, спірна сума заборгованості вважається податковим боргом.
Відповідно до пункту 59.1 статті 59 Податкового кодексу України у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.
Так, контролюючим органом надіслано відповідачу податкові вимоги від 12 січня 2010 року №1/8 та від 03 березня 2010 року № 2/615, які отримані представником відповідача 01 лютого 2010 року та 15 березня 2010 року відповідно, про що свідчать копії рекомендованих повідомлень про вручення поштового відправлення, наявні в матеріалах справи.
Оскільки податковий борг відповідача не переривався, отже інші податкові вимоги позивачем не формувались.
Станом на час розгляду справи відповідачем належних доказів про сплату податкових зобов'язань не надано, як і не надано доказів щодо оскарження зазначених податкових вимог.
Згідно з підпунктом 20.1.34 пункту 20.1 статті 20 Податкового кодексу України, контролюючі органи мають право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, що обслуговують такого платника податків, на суму податкового боргу або його частини.
Пунктом 87.1 статті 87 Податкового кодексу України встановлено, що джерелами самостійної сплати грошових зобов'язань або погашення податкового боргу платника податків є будь-які власні кошти, у тому числі ті, що отримані від продажу товарів (робіт, послуг), майна, випуску цінних паперів, зокрема корпоративних прав, отримані як позика (кредит), та з інших джерел, з урахуванням особливостей, визначених цією статтею, а також суми надміру сплачених платежів до відповідних бюджетів.
Згідно пунктів 95.1 - 95.3 статті 95 Податкового кодексу України, контролюючий орган здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі. Стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання (вручення) такому платнику податкової вимоги. Стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, та з рахунків платників податків у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, відкритих в центральному органі виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання контролюючим органам, у розмірі суми податкового боргу або його частини.
Докази, які б підтверджували сплату спірної суми податкового боргу на момент вирішення спору у справі відсутні, що є підставою для його стягнення у судовому порядку.
Відповідно до статті 72 Кодексу адміністративного судочинства України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Частиною 2 статті 73 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Вимогами статті 76 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Згідно частини 1 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
На підставі наявних у справі доказів та їх оцінки під час розгляду справи, суд приходить до висновку про доведеність контролюючим органом підстав виникнення податкової заборгованості, наявність боргу у визначеному ним розмірі, а також дотримання встановленої законодавством процедури, що передує стягненню податкового боргу в судовому порядку, що дає суду підстави для задоволення позову у повному обсязі.
Відповідно до частини 2 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову суб'єкта владних повноважень з відповідача стягуються виключно судові витрати суб'єкта владних повноважень, пов'язані із залученням свідків та проведенням експертиз.
Оскільки матеріали справи не містять доказів понесення позивачем витрат, пов'язаних із залученням свідків та проведенням експертиз, підстави для стягнення з відповідача на користь позивача судових витрат відсутні.
Враховуючи викладене та керуючись статтями 72-77, 139, 143, 241-243, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва, -
1. Адміністративний позов Головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві задовольнити.
2. Стягнути з Приватного акціонерного товариства «Київський річковий порт» (04071, м. Київ, вул. Верхній Вал, будинок 70, код ЄДРПОУ 03150071) суму податкового боргу в розмірі 6 496 622 (шість мільйонів чотириста дев'яносто шість тисяч шістсот двадцять дві) грн 75 коп. шляхом стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих Приватне акціонерне товариство «Київський річковий порт».
Рішення набирає законної сили відповідно до статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 293, 295-297 Кодексу адміністративного судочинства України.
Відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.
Суддя А.І. Кузьменко
Повний текст рішення виготовлено 12 вересня 2019 року.