ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1
про залишення позовної заяви без руху
13 вересня 2019 року м. Київ № 640/17077/19
Суддя Окружного адміністративного суду міста Києва Добрянська Я.І., ознайомившись з позовною заявою
за позовом ОСОБА_1
до Центрального об'єднаного управління Пенсійного Фонду України в м. Києві, Головного управління Державної казначейської служби України м. Києва
про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити дії,
До Окружного адміністративного суду міста Києва звернувся ОСОБА_1 з позовом до Центрального об'єднаного управління Пенсійного Фонду України в м. Києві, Головного управління Державної казначейської служби України м. Києва про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити дії.
Відповідно до ч. 1, 2 ст.171 КАС України, суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи: 1) подана позовна заява особою, яка має адміністративну процесуальну дієздатність; 2) має представник належні повноваження (якщо позовну заяву подано представником); 3) відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу; 4) належить позовну заяву розглядати за правилами адміністративного судочинства і чи подано позовну заяву з дотриманням правил підсудності; 5) позов подано у строк, установлений законом (якщо позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними); 6) немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.
Суддя відкриває провадження в адміністративній справі на підставі позовної заяви, якщо відсутні підстави для залишення позовної заяви без руху, її повернення чи відмови у відкритті провадження у справі.
Ознайомившись із позовною заявою, суд встановив її невідповідність вимогам статті 160, 161 Кодексу адміністративного судочинства України з огляду на наступне.
Згідно частини третьої статті 161 КАС України, до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Відповідно до п.п. 1 п. 3 ч. 2 ст. 4 Закону України "Про судовий збір", ставка судового збору за подання до адміністративного суду адміністративного позову немайнового характеру, який подано фізичною особою складає 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Відповідно до ст. 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2019 рік", з 1 січня 2019 року встановлено прожитковий мінімум для працездатних осіб в розмірі 1921,0 грн.
Судом встановлено, що позивачем пред'явлено позовні вимоги немайнового характеру, з огляду на що сума судового збору, яка підлягає сплаті за пред'явлення цього адміністративного позову складає 768,4 грн.
З матеріалів справи встановлено, що позивачем до адміністративного позову долучено квитанцію про сплату судового збору від 05.09.2019р. № 63973 на суму 768,4 грн., однак як вбачається з такої квитанції судовий збір сплачено на реквізити Київського окружного адміністративного суду.
З огляду на що позивачу необхідно сплатити судовий збір у розмірі 768,4 грн. на реквізити Окружного адміністративного суду м. Києва, докази чого надати до суду.
Також, згідно з п. 10 ч. 5 ст. 160 КАС України, в позовній заяві зазначаються:
- власне письмове підтвердження позивача про те, що ним не подано іншого позову (позовів) до цього самого відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав.
Проте, на порушення вищезазначених норм, позивачем в позовній заяві не зазначено про те, що позивачем не подано іншого позову до цього самого відповідача з тим самим предметом та з тих самих підстав.
Відповідно до ч. 4 ст. 161 КАС України, позивач зобов'язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази - позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).
За змістом ч. 2, 5 ст. 94 КАС України, письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії, якщо інше не визначено цим Кодексом. Якщо для вирішення спору має значення лише частина документа, подається засвідчений витяг з нього.
Учасник справи, який подає письмові докази в копіях (електронних копіях), повинен зазначити про наявність у нього або іншої особи оригіналу письмового доказу.
Учасник справи підтверджує відповідність копії письмового доказу оригіналу, який знаходиться у нього, своїм підписом із зазначенням дати такого засвідчення.
Дослідивши зміст позовної заяви та додані до неї документи суд встановив, що позивачем всупереч вимог ч. 2, 5 ст. 94, ч. 4 ст. 161 КАС України до позовної заяви додані копії додатків до, які не завірені у встановленому законом порядку, що виключає можливість використання їх як доказів у справі.
Окрім цього, суд зазначає, що відповідно до ч. 4 ст. 161 КАС України, позивач зобов'язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази - позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).
Згідно з п. 4, 5, 9 ч. 5 ст. 160 КАС України, в позовній заяві зазначаються:
- зміст позовних вимог і виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, а в разі подання позову до декількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з відповідачів;
- виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини;
- у справах щодо оскарження рішень, дій та бездіяльності суб'єкта владних повноважень - обґрунтування порушення оскаржуваними рішеннями, діями чи бездіяльністю прав, свобод, інтересів позивача.
З адміністративного позову вбачається, що позивач вважає відповідачами у справі Центральне об'єднане управління Пенсійного Фонду України в м. Києві та Головне управління Державної казначейської служби України м. Києва, однак в прохальній частині позову вимоги пред'явлені до "відповідача", що унеможливлює встановлення судом до кого саме звернені вимоги позивача.
З огляду на вищевикладене, позивачу на виконання вимог п. 4, 5, 9 ч. 5 ст. 160 КАС України необхідно уточнити прохальну частину адміністративного позову шляхом викладення позовних вимог до кожного з відповідачів або уточнити відповідачів у справі.
Більше того, позивачем в адміністративному позові не зазначено в чому полягає порушення його прав, свобод, інтересів саме Головним управлінням Державної казначейської служби України м. Києва, а відтак позивачу у випадку уточнення прохальної частини позову шляхом звернення вимог до Головного управління Державної казначейської служби України м. Києва необхідно надати обґрунтування порушення його прав таким відповідачем.
Окрім цього, судом встановлено, що постановою КМУ від 29 березня 2017 р. № 203 "Про утворення Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві", утворено Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві, реорганізувавши шляхом злиття Правобережне, Лівобережне, Центральне об'єднані управління Пенсійного фонду України в м. Києві та Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві.
На виконання вищезазначеної постанови, внесено запис про державну реєстрацію припинення юридичної особи Центрального об'єднаного управління Пенсійного фонду України в м. Києві.
З матеріалів справи вбачається, що позивач вважає відповідачем у справі, в тому числі, Центральне об'єднане управління Пенсійного Фонду України в м. Києві, однак станом на момент подання адміністративного позову та вирішення питання про відкриття провадження у справі, така юридична особа припинена, про що внесено запис до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.
З огляду на викладене, позивачу необхідно уточнити такого відповідача.
Згідно ч. 1 ст. 169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
Відповідно до ч. 2 ст. 169 КАС України, в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Таким чином, позовна заява підлягає залишенню без руху.
Враховуючи вищевикладене, позивачу необхідно усунути недоліки позовної заяви у триденний строк з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху шляхом подання до суду адміністративного позову з додатками оформленими відповідно до вищевикладених вимог у кількості відповідній кількості учасників справи.
Керуючись ст. 169, 171 КАС України, суд, -
1. Залишити позовну заяву ОСОБА_1 без руху.
2. Встановити позивачу триденний строк для усунення недоліків позовної заяви з дати отримання копії цієї ухвали.
3. Попередити позивача про наслідки недотримання вимог ухвали про залишення позовної заяви без руху, передбачені ч.4 ст. 169 КАСУ.
Ухвала набирає законної сили в порядку та строки встановлені ст. 256 КАС України та оскарженню не підлягає.
Суддя Я.І. Добрянська