ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1
м. Київ
11 вересня 2019 року № 826/13652/14
Окружний адміністративний суд міста Києва у складі:
головуючого судді - Шевченко Н.М.,
за участю секретаря судового засідання - Поліщук О.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні за правилами загального позовного провадження адміністративну справу за позовом Державного підприємства спиртової та лікеро-горілчаної промисловості «Укрспирт» до Державної фіскальної служби України, третя особа - Головне управління Державної фіскальної служби у Львівській області про визнання протиправним та скасування рішень,
за участі учасників справи:
представника позивача - Капустинської О.Г.,
представників відповідача - Шуневич-Христенко В.В., Мазніченко О.В.,
У вересні 2014 року Державне підприємство спиртової та лікеро-горілчаної промисловості «Укрспирт» звернулося з адміністративним позовом до Державної фіскальної служби України про визнання протиправним та скасування рішень про застосування фінансових санкцій №000280 у вигляді штрафу в розмірі 4 840 347,36 грн. від 12.08.2014 та №000281 у вигляді штрафу в розмірі 15 025 910,40 грн. від 12.08.2014.
Протокольною ухвалою від 24.09.2018 року Окружним адміністративним судом міста Києва залучено третю особу, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору Головне управління Державної фіскальної служби у Львівській області.
Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 17.10.2014, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 24.02.2015, в задоволені позову Державному підприємству спиртової та лікеро-горілчаної промисловості «Укрспирт» відмовлено повністю.
Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 17.11.2015 касаційну скаргу Державного підприємства спиртової та лікеро-горілчаної промисловості «Укрспирт» задоволено частково, постанову Окружного адміністративного міста Києва від 17.10.2014 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 24.02.2015 скасовано, а справу направлено на новий розгляд до Окружного адміністративного суду міста Києва.
Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 10.08.2016, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 04.10.2016, в задоволені позову Державному підприємству спиртової та лікеро-горілчаної промисловості «Укрспирт» відмовлено повністю.
Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 19.10.2016 відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою позивача та витребувана з Окружного адміністративного суду міста Києва справа №826/13652/14.
19 лютого 2018 року справу №826/13652/14 передано до Верховного Суду в порядку, передбаченому пунктом 4 частини першої Розділу VII Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції, що діє з 15 грудня 2017 року).
Постановою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 02.10.2018 касаційну скаргу Державного підприємства спиртової та лікеро-горілчаної промисловості «Укрспирт» задоволено частково, постанову Окружного адміністративного міста Києва від 10.08.2016 та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 04.10.2016 скасовано, а справу направлено на новий розгляд до Окружного адміністративного суду міста Києва.
Суд касаційної інстанції дійшов наступних висновків:
- встановивши факт вивезення позивачем спирту з акцизного складу підприємства без одержання дозвільних документів від податкового органу, суди попередніх інстанцій дійшли обґрунтованого висновку про законність притягнення платника податків до відповідальності за порушення вимог Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів»;
- під час розгляду справи судами попередніх інстанцій не встановлено та не перевірено розрахунки фінансових санкцій контролюючого органу;
- є помилковим здійснений податковим органом розрахунок штрафних санкцій з ціни товару, а не з його вартості, що прямо передбачено статтею 17 Закону Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів»;
- судами попередніх інстанцій взято за основу лист Державного підприємства спиртової та лікеро-горілчаної промисловості «Укрспирт» від 17 квітня 2014 № 01-7-1/61, який в матеріалах справи відсутній.
Таким чином, позиція Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду полягає у тому, що поза увагою судів попередніх інстанцій залишився об'єкт (база) застосування штрафних санкцій, правильність розміру яких заперечується позивачем, з огляду на невстановлення дійсної вартості з якої слід проводити обчислення (застосування) штрафних санкцій відповідно до статті 17 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів».
Ухвалою Окружного адміністративного суду м. Києва від 12.11.2018 прийнято справу до провадження суддею Шевченко Н.М. за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче засідання.
У судовому засіданні представник позивача підтримала позовні вимоги з підстав, викладених у позовній заяві, та просив суд задовольнити адміністративний позов повністю.
Представник відповідача проти задоволення позовних вимог заперечувала, вказавши про правомірність оскаржуваних рішень, прийнятих у межах наданих контролюючому органу повноважень, у зв'язку з виявленими під час перевірки порушеннями вимог податкового законодавства з боку позивача.
Заслухавши пояснення представників сторін, вивчивши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи, з урахуванням суд зазначає наступне.
Як убачається з матеріалів справи, 17.07.2014 за результатами фактичної перевірки ДП «Укрспирт» за місцем провадження діяльності (далі - МПД): Львівська обл., Золочівський район, с. Струтин, вул. Солтівського, 2 (Струтинське МПД ДП «Укрспирт»), з питань дотримання вимог законодавства щодо відвантаження спирту та фракції головної етилового спирту (далі - ФГЕС), ГУ ДФС у Львівській області складено акт № 13/93/2100/37199618 (далі - Акт перевірки), в якому встановлено порушення позивачем вимог ч. 6 ст. 14 Закону України «Про державне регулювання виробництва та обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів» та п. 6 Порядку визначення виробників і покупців спирту та здійснення контролю за його обігом, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29.08.2002 № 1266.
Висновки акту перевірки обґрунтовані тим, що позивач у червні 2014 року без дозволу представника контролюючого органу, який на акцизному складі позивача робить відмітку про погодження відпуску шляхом проставляння штампа «Виїзд дозволено» та особистого підпису на ТТН, відвантажено 10175,46 дал ФГЕС, у зв'язку з виробничою необхідністю, що також підтверджується наявними в матеріалах справи доповідними записками представника Золочівської ОДПІ на акцизному складі Струтинського МПД та довідками про отримання Лужанським та Луцьким МПД ДП «Укрспирт» вказаної ФГЕС.
В порушення вимог чинного законодавства, відповідного дозволу уповноваженого представника податкового органу позивач не отримував, необхідні відмітки на товарно-транспортних накладних відсутні та ці обставини позивачем не заперечуються.
12.08.2014 на підставі акту перевірки відповідачем винесено рішення про застосування фінансових санкцій № 000280 та № 000281, якими до позивача, відповідно до абз. 16 ч. 2 ст. 17 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів» та у зв'язку з встановленими порушеннями, застосовано фінансові санкції у вигляді штрафу у розмірі 4840347,36 грн. та у розмірі 15025910,40 грн. відповідно.
Не погоджуючись з вищевказаними рішеннями податкового органу, вважаючи його протиправним та таким, що підлягає скасуванню, позивач звернувся до суду з указаним позовом.
Відповідно до положень ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Вирішуючи спір по суті, суд зазначає наступне.
Факт порушення позивачем ч. 6 ст. 14 Закону України «Про державне регулювання виробництва та обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів» та п. 6 Порядку визначення виробників і покупців спирту та здійснення контролю за його обігом, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29.08.2002 № 1266 встановлений судами всіх інстанцій та сторонами не заперечується, а тому під час нового розгляду не потребує встановленню.
Під час нового розгляду справу необхідно з'ясувати правильність розрахунку фінансових санкцій контролюючим органом спірними рішеннями.
Так, судом встановлено, що здійснюючи розрахунок штрафних санкцій, контролюючий орган виходив з того, що така повинна складатися з 200% вартості вивезеної продукції, обчисленої виходячи з її ціни, вказаної в товарно-транспортних накладних, ставки акцизного податку на рівні, встановленому підпунктом 215.3.1 пункту 215.3 статті 215 Податкового кодексу України та податку на додану вартість.
До суб'єктів господарювання застосовуються фінансові санкції у вигляді штрафів у разі вивезення спирту етилового, горілки та лікеро-горілчаних виробів з території акцизного складу або транспортування такої продукції без відмітки представника органу доходів і зборів на товарно-транспортній накладній про погодження відпуску - 200 відсотків вартості вивезеної або транспортованої продукції, але не менше 15000 гривень.
Розрахунки згідно яких приймались фінансові санкції:
За рішенням від 12 серпня 2014 року № 000280: 2 855 грн. 46 коп. (вартість продукції 1 грн. за 1 декалітр згідно з наявною в матеріалах справи довідкою Струтинського МПД ДП «Укрспирт» від 23.02.2015 № 81) (а.с. 225 т. 1),
2 855,46 декалітрів* 70,53 грн. (ставка акцизного податку за 1 декалітр 100% спирту) = 2 013 955 грн. 94коп.; 2 855 грн. 46коп. + 2 013 955 грн. 94 коп. = 2 016 811 грн. 40 коп.,
з ПДВ та урахуванням 200% вартості товару сума фінансової санкції становить: 4 840 347 грн. 36 коп.,
За рішенням від 12 серпня 2014 року № 000281:
7320 декалітрів * 150 грн. (за даними листа Державного підприємства «Укрспирт» від 17.04.2014 року № 01-7-1/61) (а.с. 176-179 т. 3) = 1 098 000 грн. 00 коп.;
7320,0 декалітрів. * 70,53 грн. (ставка акцизного податку за 1 декалітр. 100% спирту) = 516 279 грн. 00 коп.;
1 098 000 грн. 00 коп. + 5 162 796 грн. 00 коп. = 6 260 796 грн. 00 коп.,
з ПДВ та з урахуванням 200% вартості товару сума фінансової санкції становить: 15 025 910 грн. 40 коп.
Отже, відповідачем штрафні санкції розраховані за оптово-відпускними цінами.
Однак, статтею 17 названого Закону встановлено застосування фінансової санкції у вигляді штрафу з розрахунку 200 відсотків вартості вивезеної або транспортованої продукції, що свідчить про помилковість розрахунку штрафної санкції виходячи з оптово-відпускних цін товару.
В свою чергу, вартість товару включає в себе собівартість товару та очікуваний прибуток, у той час як ціна товару складається із його вартості та обов'язкових платежів та зборів.
Таким чином, покладення у розрахунок штрафних санкцій акцизного податку та ПДВ, нарахованого на вартість товару - неправомірне, оскільки згідно вимог податкового законодавства суми податкових та/або грошових зобов'язань визначаються платником податку самостійно, виходячи з об'єктів оподаткування, бази оподаткування та ставок цього податку, що діють на дату виникнення податкових зобов'язань або ж контролюючим органом шляхом донарахування виключно за підставами та у порядку, визначеному Податковим кодексом України (глава 4, ч. 1 ст. 217 ПК України).
Відтак, є помилковим здійснений податковим органом розрахунок штрафних санкцій з ціни товару, а не з його вартості, що прямо передбачено статтею 17 наведеного Закону.
З метою всебічного, повного і об'єктивного розгляду та вирішення справи із прийняттям у ній законного і обґрунтованого рішення ухвалою від 30.05.2019 Окружним адміністративним судом м. Києва було витребувано від Державного підприємства спиртової та лікеро-горілчаної промисловості «Укрспирт» та від Державної фіскальної служби України належним чином завіреної копії листа Державного підприємства спиртової та лікеро-горілчаної промисловості «Укрспирт» від 17 квітня 2014 року №01-7-1/61.
На виконання вказаної ухвали суду позивачем надані додаткові пояснення до адміністративного суду від 11.06.2019, в яких зазначено про те, що ДП «Укрспирт» не має можливості надати належним чином засвідчену копію листа від 17 квітня 2014 року №01-7-1/61, якого у «Укрспирт» немає і не було.
В свою чергу, Державною фіскальною службою України подано клопотання б/н від 07.06.2016 про долучення до матеріалів справи копії листа Державного підприємства спиртової та лікеро-горілчаної промисловості «Укрспирт» від 17 квітня 2014 року №01-7-1/61, який адресовано Департаменту контролю за обігом та оподаткуванням підакцизних товарів Міндоходів України, у п. 7 якого, зокрема, зазначено, що вартість одного дал спирту, виготовленого із ФГЕС становить 150 грн. без ставки акцизного податку.
За таких обставин, розрахунок фінансової санкції за рішенням від 12.08.2014 № 000280 повинен становити 15 000,00 грн., виходячи з розрахунку:
2855,46 грн. (вартість продукції 1 грн. за 1 дал згідно з наявною в матеріалах справи довідкою Струтинського МПД ДП «Укрспирт» від 23.02.2015 № 81).
2855,46 дал х 1 грн. = 2855,46 грн.,
2855,46 грн. х 200% = 5 710,92 грн.,
Розрахунок фінансової санкції за рішенням від 12.08.2014 № 000281 повинен становити 2 196 000,00 грн., виходячи з розрахунку:
7320 дал х 150 грн. (за даними листа ДП «Укрспирт» від 17.04.2014 № 01-7-1/61) = 1098000,00 грн.,
1098000,00 грн. х 200% = 2 196 000,00 грн.
Крім того, судом також встановлено, що форма оскаржуваного рішення не узгоджується із нормами Податкового кодексу України.
Форма рішення про застосування фінансових санкцій встановлена Порядком застосування фінансових санкцій, передбачених статтею 17 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів», затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 02.06.2003 № 790.
Разом із тим, відповідно до п.10 підрозділу 10 розділу ХХ Податкового кодексу України (Перехідні положення) нормативно-правові акти Кабінету Міністрів України, Державної податкової адміністрації України та інших центральних органів виконавчої влади, прийняті до набрання чинності цим Кодексом на виконання законів з питань оподаткування, та нормативно-правові акти, які використовуються при застосуванні норм законів про оподаткування (в тому числі акти законодавства СРСР), застосовуються в частині, що не суперечить цьому Кодексу, до прийняття відповідних актів згідно з вимогами цього Кодексу.
Зважаючи на викладене, будь-які норми, що прийняті до набрання чинності Податкового кодексу України або одночасно з ним, можуть застосовуватися лише в частині, що не суперечить нормам цього Кодексу.
Відповідно до пп.54.3.3 п.54.3 ст.54 Податкового кодексу України контролюючий орган зобов'язаний самостійно визначити суму грошових зобов'язань, зменшення (збільшення) суми бюджетного відшкодування та/або зменшення (збільшення) від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, передбачених цим Кодексом або іншим законодавством, зокрема якщо згідно з податковим та іншим законодавством особою, відповідальною за нарахування сум податкових зобов'язань з окремого податку або збору, застосування штрафних (фінансових) санкцій та пені, у тому числі за порушення у сфері зовнішньоекономічної діяльності, є контролюючий орган.
Наведена норма в імперативному порядку зобов'язує контролюючий орган визначити суму грошових зобов'язань за штрафними санкціями платникові податку в тому разі, якщо таким платником порушено норми законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на відповідний орган.
Статтею 113 Податкового кодексу України передбачено, що штрафні (фінансові) санкції застосовуються також і за порушення вимог іншого, крім податкового, законодавства, якщо контроль за дотриманням відповідних норм покладено на контролюючі органи.
Таким чином, обов'язком контролюючих органів у розумінні Податкового кодексу України є визначення суми грошових зобов'язань у вигляді штрафних санкцій за порушення норм іншого, крім податкового, законодавства, якщо контроль за дотриманням відповідних норм покладений на контролюючі органи.
Зазначене поширюється також і на санкції за порушення норм законодавства, що регулює обіг спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів, оскільки контроль за дотриманням відповідних норм покладено на органи доходів і зборів України.
При цьому, відповідно до пп.14.1.39. п.14.1. ст.14 Податкового кодексу України, грошове зобов'язання платника податків - сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету як податкове зобов'язання та/або штрафну (фінансову) санкцію, що справляється з платника податків у зв'язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності.
Відповідно до п.58.1. ст.58 Податкового кодексу України у разі, коли сума грошового зобов'язання платника податків, передбаченого податковим або іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, розраховується контролюючим органом відповідно до ст.54 цього Кодексу (крім декларування товарів, передбаченого для громадян), або у разі, коли за результатами перевірки контролюючий орган встановлює факт невідповідності суми бюджетного відшкодування сумі, заявленій у податковій декларації, або зменшує розмір задекларованого від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість, розрахованого платником податків відповідно до розділу V цього Кодексу, такий контролюючий орган надсилає (вручає) платнику податків податкове повідомлення-рішення.
Таким чином, контролюючий орган, у разі виявлення порушення вимог законодавства, яке регулює обіг спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів, якщо таке порушення тягне за собою визначення грошових зобов'язань у вигляді адміністративно-господарських санкцій, зобов'язаний прийняти податкове повідомлення-рішення, а прийняття будь-яких інших рішень, у тому числі про застосування фінансових санкцій, суперечитиме Податкового кодексу України.
Таким чином, враховуючи наведене, суд дійшов висновку про часткове задоволення позову шляхом часткового скасування оскаржуваних рішення про застосування фінансових санкцій від 12.08.2014 за №000280 та за № 000281.
Частиною другою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Статтею 90 КАС України передбачено, що суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), що міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Надаючи оцінку кожному окремому специфічному доводу позивача, який має значення для правильного вирішення адміністративної справи, суд застосовує позицію ЄСПЛ (в аспекті оцінки аргументів учасників справи у касаційному провадженні), сформовану в пункті 58 рішення у справі «Серявін та інші проти України» (№ 4909/04): згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» (Ruiz Torija v. Spain) № 303-A, пункт 29).
Наведена позиція ЄСПЛ також застосовується у практиці Верховним Судом, що, як приклад, відображено у постанові від 28 серпня 2018 року (справа № 802/2236/17-а).
Відповідно до ч. 1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Довести правомірність своїх дій чи бездіяльності відповідно до принципу офіційності в адміністративному судочинстві зобов'язаний суб'єкт владних повноважень.
Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд вважає, що позовні вимоги, у даному випадку, підлягають частковому задоволенню.
Керуючись статтями 77, 90, 241 - 246, 250, 255, 293, 295 - 297 Кодексу адміністративного судочинства України,
Адміністративний позов Державного підприємства спиртової та лікеро-горілчаної промисловості «Укрспирт» до Державної фіскальної служби України, третя особа - Головне управління Державної фіскальної служби у Львівській області про визнання протиправним та скасування рішень про застосування фінансових санкцій задовольнити частково.
Визнати протиправним та скасувати рішення про застосування фінансових санкцій №000280 від 12.08.2014 у вигляді штрафу у розмірі 4 825 347 (чотири мільйони вісімсот двадцять п'ять тисяч триста сорок сім гривень) 36 коп.
Визнати протиправним та скасувати рішення про застосування фінансових санкцій №000281 від 12.08.2014 у вигляді штрафу у 12 829 910 (дванадцять мільйонів вісімсот двадцять дев'ять тисяч дев'ятсот десять гривень) 40 коп.
В іншій частині у задоволенні позову відмовити.
Рішення набирає законної сили відповідно до ст. 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене за правилами, встановленими ст.ст. 293, 295-297 Кодексу адміністративного судочинства України відповідно.
Суддя Н.М. Шевченко
Повний текст рішення виготовлено 13.09.2019.