Рішення від 13.09.2019 по справі 826/9469/18

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1

РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

13 вересня 2019 року № 826/9469/18

Суддя Окружного адміністративного суду міста Києва Шевченко Н.М., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін справу за позовом Головного управління ДФС у Дніпропетровській області до Концерну «Військторгсервіс», про стягнення податкового боргу,

УСТАНОВИВ:

Головне управління ДФС у Дніпропетровській області (далі по тексту - позивач, ГУ ДФС у Дніпропетровській області) звернулось до суду з позовною заявою до Концерну «Військторгсервіс» (далі по тексту - відповідач), в якому просить:

- стягнути з Концерну «Військторгсервіс» податковий борг у сумі 205 186,10 грн. з рахунків платника податків у банках, що обслуговують такого платника податків.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив про наявність новоствореного податкового боргу, що виник у зв'язку з нарахуванням пені, яка виникла у зв'язку з введенням мораторію на задоволення вимог кредиторів.

У відзиві відповідач із позовними вимогами не погоджується, зважаючи на те, що ГУ ДФС у Дніпропетровській області є кредитором за діючою мировою угодою, затвердженою ухвалою господарського суду у справі про банкрутство Концерну «Військторгсервіс», що виключає можливість заявляти про додатковий податковий борг, окрім заявленого.

Вивчивши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи, суд зазначає наступне.

Як убачається з матеріалів справи, ухвалою Господарського суду міста Києва від 21.03.2017 у справі № 910/23971/16 порушено провадження у справі про банкрутство та введено мораторій на задоволення вимог кредиторів боржника з 21.03.2017.

Відповідно до ухвали попереднього засідання Господарського суду міста Києва від 29.06.2017 у справі № 910/23971/16, від ГУ ДФС у Дніпропетровській області 25.04.2017 надійшла заява з грошовими вимогами до боржника на суму 705 387,61 грн. За результатами розгляду реєстру вимог кредиторів, ГУ ДФС у Дніпропетровській області визнано кредитором боржника - Концерну «Військторгсервіс».

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 17.04.2018 задоволено заяву боржника про затвердження мирової угоди у справі № 910/23971/16 та закрито провадження у справі.

До позовної заяви ГУ ДФС у Дніпропетровській області додало історію новоствореного податкового боргу, відповідно до якого, відповідачу нараховано пені на самостійно узгоджений податковий борг зі сплати земельного податку за період з 14.03.2013 по 21.03.2017.

Користуючись правом на звернення до суду щодо стягнення коштів платника податків, позивач звернувся з позовом до суду. Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з наступного.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частинами 1-2 ст. 7 КАС України встановлено, що суд вирішує справи відповідно до Конституції та законів України, а також міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України. Суд застосовує інші правові акти, прийняті відповідним органом на підставі, у межах повноважень та у спосіб, визначені Конституцією та законами України.

Відповідно до пп. 20.1.34 п. 21.1 ст. 21 Податкового кодексу України, контролюючі органи мають право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, що обслуговують такого платника податків, на суму податкового боргу або його частини.

Відповідно до пп. 14.1.175 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України, податковий борг - сума узгодженого грошового зобов'язання, не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, та непогашеної пені, нарахованої у порядку, визначеному цим Кодексом.

Крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Така сума грошового зобов'язання та/або пені вважається узгодженою (п. 54.1 ст. 54 Податкового кодексу України).

У позовній заяві та відзиві на позовну заяву, сторони визнають факт наявності узгодженого податкового боргу зі сплати земельного податку, що виник до відкриття провадження у справі про банкрутство. На згаданий податковий борг, відповідно п. 129.1 ст. 129 Податкового кодексу України, нараховувалась пеня.

Аналізуючи вищезазначене, до податкового боргу Концерну «Військторгсервіс» входило, зокрема узгоджене грошове зобов'язання зі сплати земельного податку, а також визначений контролюючим органом розмір пені, нарахованої на суму боргу. Зазначені грошові зобов'язання набули статус узгоджених до введення мораторію на задоволення вимог кредиторів Концерну «Військторгсервіс».

Доказів донарахування пені контролюючим органом, зокрема податкових повідомлень-рішень, що не оскаржені в адміністративному або судовому порядку позивачем не надано.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 21.03.2017 у справі № 910/23971/16 введено мораторій на задоволення вимог кредиторів боржника з 21.03.2017.

Відповідно до п.п. 1, 3 ст. 19 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» мораторій на задоволення вимог кредиторів - зупинення виконання боржником грошових зобов'язань і зобов'язань щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів), термін виконання яких настав до дня введення мораторію, і припинення заходів, спрямованих на забезпечення виконання цих зобов'язань та зобов'язань щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів), застосованих до дня введення мораторію.

Протягом дії мораторію на задоволення вимог кредиторів:

- забороняється стягнення на підставі виконавчих та інших документів, що містять майнові вимоги, у тому числі на предмет застави, за якими стягнення здійснюється в судовому або в позасудовому порядку відповідно до законодавства, крім випадків перебування виконавчого провадження на стадії розподілу стягнутих з боржника грошових сум (у тому числі одержаних від продажу майна боржника), перебування майна на стадії продажу з моменту оприлюднення інформації про продаж, а також у разі звернення стягнення на заставлене майно та виконання рішень у немайнових спорах;

- забороняється виконання вимог, на які поширюється мораторій;

- не нараховується неустойка (штраф, пеня), не застосовуються інші фінансові санкції за невиконання чи неналежне виконання зобов'язань із задоволення всіх вимог, на які поширюється мораторій;

- зупиняється перебіг позовної давності на період дії мораторію;

- не застосовується індекс інфляції за весь час прострочення виконання грошового зобов'язання, три проценти річних від простроченої суми тощо.

Відповідно до пп. 129.3.3 п. 129.3 ст. 129 Податкового кодексу України, нарахування пені закінчується у день запровадження мораторію на задоволення вимог кредиторів (при винесенні відповідної ухвали суду у справі про банкрутство або прийнятті відповідного рішення Національним банком України).

Відповідно до п. 1 ч. 5 розділу VI Порядку ведення органами Державної фіскальної служби України оперативного обліку податків і зборів, митних та інших платежів до бюджетів, єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 07.03.2016 № 422 (надалі - порядок № 422), станом на дату винесення ухвали суду про порушення провадження у справі про банкрутство і введення мораторію на задоволення вимог кредиторів в ІКП платника-банкрута здійснюється остаточний розрахунок суми податкового боргу (заборгованості з єдиного внеску), що складається із: суми несплачених зобов'язань; суми штрафних санкцій; суми пені; плати за податковий кредит, та відображаються облікові показники (операції), що фіксують (виділяють) суми боргу (заборгованості).

Таким чином, контролюючий орган має здійснити остаточний розрахунок суми податкового боргу (у тому числі пені) що виник до дня відкриття провадження у справі про банкрутство, станом на дату введення мораторію на задоволення вимог кредиторів боржника.

Відповідно до ч. 1 ст. 23 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» конкурсні кредитори за вимогами, які виникли до дня відкриття провадження (проваджень) у справі про банкрутство, зобов'язані подати до господарського суду письмові заяви з вимогами до боржника, а також документи, що їх підтверджують, протягом тридцяти днів від дня офіційного оприлюднення оголошення про відкриття провадження (проваджень) у справі про банкрутство.

Відповідно до ухвали попереднього засідання Господарського суду міста Києва від 29.06.2017 у справі № 910/23971/16, ГУ ДФС у Дніпропетровській області подало заяву від 25.04.2017 з грошовими вимогами до боржника на суму 705 387,61 гривень. Цією ж ухвалою ГУ ДФС у Дніпропетровській області визнано кредитором Концерну «Військторгсервіс».

Заява кредитора має містити, зокрема розмір вимог кредитора до боржника з окремим зазначенням суми неустойки (штрафу, пені) (ч. 3 ст. 23 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом»).

Відповідно до Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» щодо боржника застосовуються такі судові процедури банкрутства: розпорядження майном боржника; мирова угода; санація (відновлення платоспроможності) боржника; ліквідація банкрута (ч. 1 ст. 7 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом»).

Частиною 2 ст. 25 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» встановлено, що У попередньому засіданні господарський суд розглядає всі вимоги кредиторів, у тому числі щодо яких були заперечення боржника і які не були внесені розпорядником майна до реєстру вимог кредиторів, а також ті, що визнані боржником та внесені розпорядником майна до реєстру вимог кредиторів, і вирішує питання про його затвердження.

За результатами розгляду вимог кредиторів господарський суд виносить ухвалу, в якій зазначаються: розмір та перелік усіх визнаних судом вимог кредиторів, які вносяться розпорядником майна до реєстру вимог кредиторів; розмір та перелік не визнаних судом вимог кредиторів; дата проведення зборів кредиторів та комітету кредиторів; дата підсумкового засідання суду, на якому буде винесено ухвалу про санацію боржника чи постанову про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури, чи ухвалу про закриття провадження у справі про банкрутство або ухвалу про продовження строку процедури розпорядження майном та відкладення підсумкового засідання суду, яке має відбутися у строки, встановлені частиною другою статті 22 цього Закону.

У реєстрі вимог кредиторів повинні міститися відомості про кожного кредитора, розмір його вимог за грошовими зобов'язаннями, черговість задоволення кожної вимоги.

Неустойка (штраф, пеня) враховується в реєстрі вимог кредиторів окремо від основних зобов'язань у шосту чергу та може бути предметом мирової угоди.

Таким чином, суд дійшов висновку про те, що заявлена до стягнення у позовній заяві сума податкового боргу, зокрема нарахована пеня, яка виникла до відкриття провадження у справі про банкрутство, мала бути заявлена як вимога кредитора у тридцятиденний строк від дня офіційного оприлюднення оголошення про відкриття провадження у справі про банкрутство, та внесена до реєстру вимог кредиторів.

Господарський суд міста Києва в ухвалі від 17.04.2018 у справі № 910/23971/16, керуючись ч. 4 ст. 83 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» зазначив, що вимоги конкурсних кредиторів, які не були заявлені в установлений цим Законом строк або відхилені господарським судом, вважаються погашеними, а виконавчі документи за відповідними вимогами визнаються такими, що не підлягають виконанню.

Отже, вимога про стягнення нарахованої пені могла бути заявлена ГУ ДФС у Дніпропетровській області у провадженні в справі про банкрутство, але контролюючий орган не скористався цим правом. Відтак, вимога конкурсного кредитора - ГУ ДФС у Дніпропетровській області щодо стягнення заборгованості, яка є предметом даного спору, вважається погашеною в силу ч. 4 ст. 83 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом».

Відповідно до ч. 1 ст. 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Оскільки відповідачем доведено відсутність правових підстав щодо стягнення податкового боргу, оскільки такий борг вважається погашеним, суд не вбачає підстав для задоволення позовних вимог.

Відповідно до положень ст. 139 КАС України, повернення судових витрат, у разі відмови у задоволенні позову, не передбачається.

Керуючись статтями 77, 90, 139, 241 - 247, 255, 293, 295 - 297 Кодексу адміністративного судочинства України,

ВИРІШИВ:

У задоволенні адміністративного позову Головного управління ДФС у Дніпропетровській області відмовити.

Позивач: Головне управління ДФС у Дніпропетровській області (49000, Дніпропетровська обл., м. Дніпро, вул. Сімферопольська, буд. 17-А, код ЄДРПОУ: 39394856).

Відповідач: Концерн «Військторгсервіс» (03151, м. Київ, вул. Молодогвардійська, буд. 28-А, код ЄДРПОУ: 33689922).

Рішення набирає законної сили відповідно до ст. 255 КАС України та може бути оскаржене за правилами, встановленими ст. ст. 293 - 297 Кодексу адміністративного судочинства України відповідно.

Суддя Н.М. Шевченко

Попередній документ
84262334
Наступний документ
84262336
Інформація про рішення:
№ рішення: 84262335
№ справи: 826/9469/18
Дата рішення: 13.09.2019
Дата публікації: 18.09.2019
Форма документу: Рішення
Форма судочинства: Адміністративне
Суд: Окружний адміністративний суд міста Києва
Категорія справи: Адміністративні справи (з 01.01.2019); Справи з приводу адміністрування податків, зборів, платежів, а також контролю за дотриманням вимог податкового законодавства, зокрема щодо; погашення податкового боргу, з них; стягнення податкового боргу