Справа № 203/3198/19
2/0203/1166/2019
06 вересня 2019 року суддя Кіровського районного суду м.Дніпропетровська Казак С.Ю. розглянувши позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , треті особи - приватний нотаріус Царейкін Михайло Самуілович, департамент адміністративних послуг та дозвільних процедур Дніпровської міської ради, Об'єднання співвласників багатоквратирного будинку «Сосенки» про розірвання договору довічного утримання, скасування державної реєстрації права власності,-
До Кіровського районного суду м.Дніпропетровська надійшов вищезазначений позов, який не відповідає вимогам ст.177 ЦПК України та підлягає залишенню без руху з наступних підстав.
Так, відповідно до вимог п.3 ч.3 ст.175 ЦПК України позовна заява повинна містити ціну позову, якщо позов підлягає грошовій оцінці.
Згідно п.9 ч.1 ст.176 ЦПК України визначено, що ціна позову визначається у позовах про право власності на нерухоме майно, що належить фізичним особам на праві приватної власності, - дійсною вартістю нерухомого майна.
Частиною 2 ст.83 ЦПК України передбачено, що позивач, особи, яким законом надано право звертатись до суду в інтересах інших осіб, повинні подати докази разом із поданням позовної заяви.
Відповідно до ч.4 ст.177 ЦПК України до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави для звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Частиною 1 ст.136 ЦПК України встановлено, що суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на визначений строк у порядку, передбаченому законом, але не більше як до ухвалення судового рішення у справі.
Статтею 8 Закону України «Про судовий збір» передбачено, що враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов: розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або позивачами є: військовослужбовці; батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда; члени малозабезпеченої чи багатодітної сім'ї; особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров'ю.
Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.
Згідно роз'яснень, наданих у постанові Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ №10 від 17.10.2014 року «Про застосування судами законодавства про судові витрати у цивільних справах», єдиною підставою для відстрочення або розстрочення сплати судового збору є врахування судом майнового стану сторони, тобто фізичної або юридичної особи (наприклад, довідка про доходи, про склад сім'ї, банківські документи про відсутність на рахунку коштів, довідка податкового органу про перелік розрахункових та інших рахунків тощо).
Таким чином, відповідно до ст.12 ЦПК України заявник повинен навести доводи і подати докази на підтвердження того, що його майновий стан перешкоджає сплаті ним судового збору у встановленому законодавством порядку і розмірі.
Завляючи дві вимоги немайнового характеру, позивачка при подачі позову у відповідності до ст.ст.4,6 Закону України «Про судовий збір» повинна була сплатити судовий збір в сумі 768 грн. 40 коп. за кожну вимогу, а всього судовий збір в сумі 1536 грн. 80 коп.
До позовної заяви позивачкою надано квитанцію про сплату судового збору в сумі 745 грн.
При цьому, в позовній заяві позивачка просила зменшити розмір судового збору на 50%.
Поряд з цим, вказане клопотання не узгоджується з положеннями ст.136 ЦПК України та ст.8 закону України «Про судовий збір», які передбачають можливість звільнення від сплати, відстрочки або розстрочки сплати судового збору.
Крім того, позивачкою не надано будь-яких належних обгрунтувань та доказів на підтвердження заявленого клопотання та наявності передбачених законом підстав для її звільнення від сплати судового збору, відстрочки або розстрочки його сплати.
В зв'язку з цим, клопотання позивачки про звільнення від сплати судового збору не може бути задоволено судом як необґрунтоване та не підтверджене належними доказами, а позовна заява на підставі ч.ч.1,2,3 ст.185 ЦПК України підлягає залишенню без руху, з наданням позивачці строку протягом десяти днів з дня вручення цієї ухвали, для усунення недоліків, а саме: доплати судового збору в сумі 791 грн. 80 коп. (з наданням оригіналу платіжного документу), який підлягає перерахуванню за наступними реквізитами: отримувач коштів УК у Центральнму районі м.Дніпра, 22030101; код отримувача (код за ЄДРПОУ) 37989316; банк отримувача Казанчейство України (ЕАП); код банку отримувача (МФО) 89998; рахунок отримувача 31210206004007; код класифікації доходів бюджету 22030101; призначення платежу - судовий збір, за позовом ___________ (ПІБ чи назва установи, організації позивача), Кіровський районний суд м.Дніпропетровська.
Також суд розяснює, що позивачка має право повторно заявити клопотання про звільнення, відстрочку або розстрочку сплати судового збору, навівши відповідні обгрунтування, докази та норми закону.
Керуючись ст.8 Закону України «Про судовий збір», ст.ст.12,83,136,175,177,185 ЦПК України, -
Відмовити в задоволенні клопотання позивачки ОСОБА_1 про зменшення судового збору.
Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , треті особи - приватний нотаріус Царейкін Михайло Самуілович, департамент адміністративних послуг та дозвільних процедур Дніпровської міської ради, Об'єднання співвласників багатоквратирного будинку «Сосенки» про розірвання договору довічного утримання, скасування державної реєстрації права власності - залишити без руху, надавши позивачці строк для усунення зазначених в ухвалі недоліків протягом десяти днів з дня вручення ухвали.
В разі невиконання ухвали суду у встановлений строк, позовна заява буде визнана неподаною та повернута.
Ухвала набирає законної сили з моменту підписання та оскарженню не підлягає.
Суддя С.Ю.Казак