180/1736/19
у справі про адміністративне правопорушення
12 вересня 2019 р. м. Марганець
Суддя Марганецького міського суду Дніпропетровської області Янжула О.С., розглянувши матеріали адміністративної справи, які надійшли з Марганецького ВП Нікопольського ВП ГУНП в Дніпропетровській області, про притягнення до адміністративної відповідальності:
ОСОБА_1 ,
ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Марганець, Дніпропетровської області, громадянина України, не працюючого, зареєстрованого та
проживаючого за адресою:
АДРЕСА_1 ,
за ст. 106-2 КУпАП, -
ОСОБА_1 за адресою: АДРЕСА_1 7 незаконно вирощував одну рослину коноплі для особистої потреб 12.07.2019 року про, що працівниками поліції було складено протокол за вчинення правопорушення, передбаченого ст. 106-2 КУпАП України.
Відповідно до вимог ст.ст. 245, 280 КУпАП, одним із завдань провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови. Орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Відповідно до ст. 9 КУпАП України адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Згідно ст. 252 КУпАП орган, який розглядає справу про адміністративне правопорушення, оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
У судовому засіданні правопорушник ОСОБА_1 свою провину у вчинені даного правопорушення визнав повністю, у скоєному розкаявся, з викладеним у протоколі про адміністративне правопорушення згоден. Просить суд застосувати до нього мінімальну міру стягнення - у виді штрафу.
Обставиною, що пом'якшує відповідальність ОСОБА_1 - визнано його щире каяття.
Обставин, що обтяжують відповідальність ОСОБА_1 - не встановлено.
Провина ОСОБА_1 у вчинені зазначеного правопорушення підтверджується протоколом про адміністративне правопорушення Серії АПР18 від 05 вересня 2019 року, копією постанови Марганецького ВП Нікопольського ВП поліції ГУНП в Дніпропетровській про закриття кримінального провадження від 30 серпня 2019 року, копією висновку експерта Дніпропетровського науково-дослідного експертно-криміналістичного центру від 28.08.2019 року за № 1/8.6/2787; копією протоколу обшуку від 12.07.2019 року; копією ухвали слідчого судді Марганецького міського суду Дніпропетровської області від 14.06.2019 року та поясненнями самого правопорушника у судовому засіданні, відповідно до яких він дійсно вчинив зазначене правопорушення за вищевикладених обставин.
ОСОБА_1 свою вину визнав, у скоєному щиро розкаявся.
Вислухавши ОСОБА_1 , вивчивши матеріали адміністративної справи, дійшов висновку, що останній вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ст.106-2 КУпАП.
Відповідно ч.4 ст.38 КУпАП у разі закриття кримінального провадження, але за наявності в діях порушника ознак адміністративного правопорушення, адміністративне стягнення може бути накладено не пізніш як через місяць з дня прийняття рішення про закриття кримінального провадження.
Постанову про закриття кримінального провадження винесено слідчим Марганецького ВП 30 серпня 2019 року, в провадження суду справа надійшла 09.09.2019 року, тобто строк накладення адміністративного стягнення не закінчився.
При визначенні виду та розміру адміністративного стягнення, беручи до уваги характер вчиненого правопорушення, особу ОСОБА_1 те, що він у скоєному щиро розкаявся, всі обставини справи в їх сукупності, вважаю, що до нього слід застосувати адміністративне стягнення у вигляді штрафу на користь держави, з конфіскацією незаконно вирощеної наркотиковмісної рослини, що буде необхідним для його виправлення та достатнім для виконання завдань КУпАП.
Підстави для застосування іншого, більш м'якого або суворого стягнення, відсутні.
Згідно з Перехідними положеннями Податкового кодексу України (пункт 5 підрозділу 1 розділу ХХ), якщо норми інших законів містять посилання на неоподатковуваний мінімум доходів громадян, то для цілей їх застосування використовується сума в розмірі 17 гривень, крім норм адміністративного та кримінального законодавства в частині кваліфікації адміністративних або кримінальних правопорушень, для яких сума неоподатковуваного мінімуму встановлюється на рівні податкової соціальної пільги, визначеної підпунктом 169.1.1 пункту 169.1 статті 169 розділу IV цього Кодексу для відповідного року.
Таким чином, для розрахунку розміру штрафу по призначеному покаранню суд за один неоподатковуваний мінімум доходів громадян приймає суму в розмірі 17 гривень.
Такої ж позиції дотримався Верховний Суд України під час винесення постанови від 01 жовтня 2015 року по справі №5-154кс15, що перебувала на розгляді судової палати у кримінальних справах цього суду.
Відповідно до п. 5 ч. 2 ст.4 Закону України «Про судовий збір» та ст. 40-1 КУпАП, у разі ухвалення судом постанови про накладення адміністративного стягнення з особи, на яку накладено таке стягнення, підлягає стягненню судовий збір в розмірі 384,20 грн.
Керуючись ст. ст. 23,24,33,40-1, 106-2,283-285 КУпАП, -
Визнати ОСОБА_1 винним у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 106-2 КУпАП та накласти адміністративне стягнення у вигляді штрафу на користь держави в розмірі вісімнадцяти неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 306 (сто сімдесят) гривень з конфіскацією незаконно вирощеної наркотиковмісної рослини.
Речовий доказ - наркотиковмісну рослину (коноплю) у кількості однієї рослини по адміністративному протоколу Серія АПР18 № 296965, - знищити
Стягнути з ОСОБА_1 судовий збір на користь держави в сумі 384 (триста вісімдесят чотири) гривні 20 копійок.
Штраф повинен бути сплачений згідно зі ст.307 КУпАП протягом 15 днів від дня вручення (отримання) постанови за справою про адміністративне правопорушення в установу банку.
Копія платіжного документу подається до суду.
Своєчасно не сплачений штраф буде примусово стягнутий із заробітної плати чи іншого заробітку, пенсії або стипендії відповідно до чинного законодавства.
Відповідно до ч. 2 ст. 308 КУпАП в разі несвоєчасного сплачення штрафу і виконання постанови в примусовому порядку, з правопорушника стягується подвійний розмір штрафу, визначений у відповідній статті КУпАП , витрати на облік зазначеного правопорушення. Розмір витрат визначається Кабінетом Міністрів України.
Постанова судді у справах про адміністративне правопорушення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, за винятком постанов про застосування стягнення, передбаченого статтею 32 або 32-1 цього Кодексу, а також постанов, прийнятих за результатами розгляду справ про адміністративні правопорушення, передбачені статтею 185-3 цього Кодексу.
Постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена протягом десяти днів з дня винесення постанови особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником, а також прокурором у випадках, передбачених частиною п'ятою статті 7 та частиною першою статті 287 цього Кодексу.
Апеляційна скарга, подана після закінчення цього строку, повертається апеляційним судом особі, яка її подала, якщо вона не заявляє клопотання про поновлення цього строку, а також якщо у поновленні строку відмовлено.
Суддя: О. С. Янжула