Справа № 175/3828/18
Провадження № 1-кп/175/232/18
Вирок
Іменем України
16 вересня 2019 року смт. Слобожанське
Дніпропетровський районний суд Дніпропетровської області у складі:
головуючого - судді ОСОБА_1
при секретарі - ОСОБА_2
за участю:
прокурора - ОСОБА_3
обвинуваченого - ОСОБА_4
захисника - ОСОБА_5
потерпілого - ОСОБА_6
розглянувши у відкритому судовому засіданні у смт.Слобожанське кримінальне провадження № 12018040440000900 відносно:
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який народився у с. Орлянське Запорізької області, громадянина України, з вищою освітою, не працюючого, зареєстрованого та фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого,
обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч.1 ст.125 КК України,
встановив:
Обвинувачений ОСОБА_4 28 червня 2018 року, приблизно об 11:30 год., перебував на межі домоволодінь АДРЕСА_1 та АДРЕСА_1 , де у нього виник конфлікт із сусідом ОСОБА_7 , через те, що останній намагався зрубати дерево, яке зростало на межі вищевказаних домоволодінь.
Далі, в ході конфлікту, у обвинуваченого ОСОБА_4 раптово виник злочинний умисел на спричинення тілесних ушкоджень ОСОБА_8 , реалізовуючи який, він обійшов потерпілого ззаду, обхватив правою рукою його шию, а лівою рукою схопив ліву руку ОСОБА_9 в області поверхні плеча та з силою відштовхнув його від себе.
В результаті своїх злочинних дій ОСОБА_4 спричинив ОСОБА_8 тілесні ушкодження у вигляді 4 синців по передній поверхні лівого плеча на межі середньої та верхньої третини, по передньо-внутрішній поверхні лівого плеча, верхній третині, на межі середньої та верхньої третини та у середній третині лівого плеча, які за ступенем тяжкості відносяться до легких тілесних ушкоджень.
Під час судового провадження обвинувачений ОСОБА_4 відмовився відповідати на питання щодо визнання своєю вини та давати суду пояснення щодо обставин справи.
Провина обвинуваченого у вчиненні вказаного судом діяння підтверджується наступними доказами.
Показаннями потерпілого ОСОБА_6 , який у судовому засіданні підтвердив обставини викладені в обвинувальному акті та пояснив, що він є громадянином Ізраїлю, з жовтня 2017 року є власником земельної ділянки АДРЕСА_2 на підставі договору купівлі-продажу, та з моменту встановлення паркану на межі з ділянкою АДРЕСА_1 , де проживає обвинувачений в нього з ним стали виникати конфлікти відносно дерева шовковиці, яка знаходилися на межі ділянок.
28 червня 2018 року близько 11.30 години на території меж земельних ділянок АДРЕСА_2 у нього знову обвинуваченим виникла суперечка щодо дерева шовковиці, яке росте на межі його земельної ділянки. Він намагався це дерево зрубати сокирою, оскільки воно (дерево) заважало будівельникам встановити паркан на належній йому за документами земельній ділянці. Обвинувачений в присутності його дружини , будівельників, представника сільради, побачивши його дії щодо наміру зрубати дерево, зайшов на його земельну ділянку, та підійшовши до нього за спину схопив його обома руками та повалив на землю, завдавши йому тілесних ушкоджень в районі лівого пліча. Обвинувачений неодноразово заважав йому та будівельникам будувати паркан, оскільки він нібито перетинав його межу. Через нетривалий час на місце конфлікту за викликом приїхала поліція. Щодо призначення міри покарання поклався на розсуд суду.
Показаннями свідка ОСОБА_10 , яка у судовому засіданні пояснила, що є дружиною потерпілого з обвинуваченим особисто не знайома, 28 червня 2018 року близько першої половини дня перебувала на території домоволодіння по АДРЕСА_1 , де обвинувачений чинив перешкоди у будівництві паркану на належній її чоловікові земельній ділянці.
Її чоловік взяв сокиру та пішов зрубати дерево шовковиці, вона стояла близько приблизно на відстані 3-х метрів, коли обвинувачений зайшовши на їх земельну ділянку, підійшов до потерпілого , та схопив його з заду обома руками за шию та плечі, та почав відтягувати від дерева біля якого це відбувалось. Її чоловік ОСОБА_10 ,упав на землю, обвинувачений наголосив, що це дерево його та знаходиться на межі належної йому ділянки.
Показаннями свідка ОСОБА_11 , який у судовому засіданні пояснив, що у червні місяці надав потерпілому послуги щодо встановлення меж земельної ділянки на місцевості за допомогою спеціального приладу, під час встановлення меж на ділянці заважало дерево. На земельній ділянці був 2 рази, щодо обставин нанесення потерпілому тілесних ушкоджень суду не дав пояснень, оскільки при цьому не був присутній.
Показаннями свідка ОСОБА_12 , який у судовому засіданні пояснив, що у літку 2018 року допомагав потерпілому в складі бригади у будівництві паркану на належній йому земельній ділянці. Обвинувачений неодноразово заважав їм працювати, 28 червня 2018 року приблизно в 11:30 він був свідком того, як потерпілий почав наносити удари сокирою по дереву, яке заважало будувати паркан, а обвинувачений під час цього схватив потерпілого рукою з заду за шию. Свідками цього були також і інші будівельники та депутат сільської ради ОСОБА_13 .
Показаннями свідка ОСОБА_13 , яка у судовому засіданні пояснила, що є депутатом сільської ради, наприкінці червня 2018 року стала свідком сварки потерпілого з обвинуваченим, щодо межі земельної ділянки під час встановлення паркану, де було розташовано дерево яке заважало будівництву паркану. Обвинувачений ОСОБА_4 під час конфлікту схопив потерпілого ОСОБА_10 за шию. Підтвердила в судовому засіданні пояснення дані слідчому.
Крім того, вина обвинуваченого ОСОБА_4 у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 125 КК України підтверджується також зібраними по кримінальному провадженню доказами, а саме:
Протоколом прийняття заяви про вчинене кримінальне правопорушення (або таке, що готується) від 29 червня 2018 року, з якого убачається, що потерпілий ОСОБА_6 повідомив про спричинення йому тілесних ушкоджень ОСОБА_4 (а.п.9);
Висновком експерта № 2302е від 30 липня 2018 року, відповідно до якого у ОСОБА_6 виявлені тілесні ушкодження у вигляді: 4-х по передній поверхні лівого плеча на межі середньої та верхньої третини, по передньо-внутрішній поверхні лівого плеча: у верхній третині, на межі середньої та верхньої третини та у середній третині. Виявлені тілесні ушкодження не відображають на собі характерологічні особливості травмуючого предмету, можливо лише вказати, що вони могли утворитися від дії тупого твердого предмету (предметів). Враховуючи характер, локалізацію та ступінь ознак загоєння (синці зелено-синюшного кольору, без чітких меж) виявлених у нього тілесних ушкоджень, можливо вказати, що вони могли утворитися в термін 3-5 доби до моменту огляду, тобто і в термін на який вказує обстежений. Виявлені тілесні ушкодження відносяться до легких тілесних ушкоджень, що мають незначні скороминущі наслідки. На підставі: «п.2.3.5. «Правил судово-медичного визначення ступеню тяжкості тілесних ушкоджень», затверджених наказом МОЗ України від 17.01.1995р. №6. Враховуючи характер, локалізацію та ступінь ознак загоєння (синці зелено-синюшного кольору, без чітких меж) виявлених у нього тілесних ушкоджень, можливо вказати, що вони могли утворитися в термін 3-5 доби до моменту огляду, тобто і в термін на який вказує обстежений. (а.п.35-37);
Додатковим висновком експерта № 2303е від 30 липня 2018 року, відповідно до якого у ОСОБА_6 виявлені тілесні ушкодження у вигляді: 4-х по передній поверхні лівого плеча на межі середньої та верхньої третини, по передньо-внутрішній поверхні лівого плеча: у верхній третині, на межі середньої та верхньої третини та у середній третині. Локалізація та характер виявлених тілесних ушкоджень у гр. ОСОБА_14 в області лівого плеча не суперечать механізму їх утворення, на який вказує останній в ході проведення слідчого експерименту за його участю. Враховуючи характер, локалізацію та ступінь ознак загоєння (синці - зелено-синюшного кольору, без чітких меж) виявлених у нього тілесних ушкоджень, можливо вказати, що вони могли утворитися в термін 3-5 доби до моменту огляду, тобто і в термін на який вказує обстежений. Виявлені тілесні ушкодження відносяться до легких тілесних ушкоджень, що мають незначні скороминущі наслідки. На підставі: «п.2.3.5. «Правил судово-медичного визначення ступеню тяжкості тілесних ушкоджень», затверджених наказом МОЗ України від 17.01.1995р. №6. (а.п.39-41);
Протоколом проведення слідчого експерименту за участю ОСОБА_6 і фото-таблицями до нього від 27 липня 2018 року, із яких убачається, що потерпілий у присутності спеціаліста та понятих розповів про обставини заподіяння йому тілесних ушкоджень (а.п.42-47);
Протоколом огляду місця події від 25 липня 2018 року і фото-таблицями до нього, із яких убачається, що під час огляду ділянки на місцевості, що знаходиться на межі між двома земельними ділянками за адресою: АДРЕСА_3 , зі сторони будинку №38 перед парканом, знаходиться дерево шовковиці висотою до 7 м. Дерево примикає до паркану, над парканом вбачається те ж саме дерево шовковиці, росте над рівнем паркану ще приблизно на 4 метра. (а.п.49-52);
Протоколом огляду місця події від 18 серпня 2018 року і фото-таблицями до нього, із яких убачається, що під час огляду ділянки на місцевості, що дерево шовковиці розташоване за парканом зі сторони ділянки № НОМЕР_1 , повністю або майже повністю росте на землі фактично належній ОСОБА_6 , гілки з дерева розташовані за парканом перетинають межу між ділянками та нависають над парканом на території ділянки №40. (а.п.85-91);
Протоколом огляду місця події від 14 вересня 2019 року і фото-таблицями до нього, із яких убачається, що під час огляду ділянки на місцевості, що знаходиться на межі між двома земельними ділянками за адресою: АДРЕСА_3 , при огляді дерева було помічено в нижній частині стовбура три ледве помітні засічки (зруби). (а.п.113-119);
Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення потерпілого, свідків, суд дійшов висновку про винуватість обвинуваченого ОСОБА_4 у вчиненні інкримінованого йому злочину, передбаченого ч. 1 ст. 125 КК України.
Висновок суду підтверджується, зокрема, поясненнями потерпілого, свідків, які надали точні пояснення щодо того, як, коли та за яких обставин обвинувачений вчинив злочин. Інші зібрані по справі докази також відповідають поясненням обвинуваченого, та дозволяють достовірно встановити обставини скоєння злочину обвинуваченим.
Оцінюючи докази у сукупності, суд визнає винуватим обвинуваченого ОСОБА_4 у інкримінованому йому злочині та вважає що його дії вірно кваліфіковані органом досудового слідства за ч.1 ст. 125 КК України тобто, як умисне легке тілесне ушкодження.
У ході судового провадження сторона захисту також наполягала на тому, що надані стороною обвинувачення докази не доводять вину ОСОБА_4 «поза розумним сумнівом». Зокрема, сторона захисту зазначала, що судовим розглядом не було встановлено кому саме належить спірна земельна ділянка на території якої і виник конфлікт обвинуваченого ОСОБА_4 з потерпілим через дерево, яке розташоване на межі земельних ділянок.
У зв'язку з викладеним та іншим захисник ОСОБА_5 просив виправдати його підзахисного ОСОБА_4 на підставі п.3 ч.1 ст.373 КПК України через недоведеність наявності в його діянні складу кримінального правопорушення.
Даючи оцінку доводам сторони захисту, суд приходить до висновку, що усі їх доводи стосуються цивільно-правових відносин, а саме: межі спірних ділянок, наявності мереж водопостачання, і вирощених рослин, та не є предметом даного кримінального провадження.
Суд зауважує, що при наявності доброї волі - обвинуваченого (який не є власником земельної ділянки) та потерпілого (сусідів) спір міг вирішитися відповідно ч. 3 ст. 103 Земельного кодексу України якою передбачено, що власники та землекористувачі земельних ділянок зобов'язані співпрацювати при вчиненні дій, спрямованих на забезпечення прав на землю кожного …..»
Статтею 109 ч. 2 цього ж кодексу передбачено, що кожен із сусідів має право вимагати ліквідувати дерева, які стоять на спільній межі. Витрати на ліквідацію цих дерев покладаються на сусідів у рівних частинах.
Статтею 158 Земельного кодексу України встановлено, що виключно судом вирішуються земельні спори з приводу володіння, користування і розпорядження земельними ділянками, що перебувають у власності громадян і юридичних осіб, а також спори щодо розмежування територій сіл, селищ, міст, районів та областей. Органи місцевого самоврядування вирішують земельні спори у межах населених пунктів щодо меж земельних ділянок, що перебувають у власності і користуванні громадян, та додержання громадянами правил добросусідства, а також спори щодо розмежування меж районів у містах, але обвинувачений при вирішенні спору дійшов до застосування насильства.
Аналізуючи норми цих статей регулюючих добросусідство суд вважає, що доводи сторони захисту є хибними, спростовуються сукупністю досліджених і покладених в основу вироку доказів, які не викликають у суду жодних сумнівів щодо законності їх отримання у спосіб, установлений кримінальним процесуальним законом України, і не дають підстав для визнання цих доказів недопустимими.
Спір щодо земельної ділянки та встановлення її меж на місцевості знаходиться поза межами об'єктивної сторони злочину, інкримінованого обвинуваченому, і підлягає вирішенню у цивільному провадженні, тобто не стосується вчинення обвинуваченим злочину за ч.1 ст.125 КК України.
Суд не посилається у вироку та не оцінює інші матеріали кримінального провадження, досліджені за письмовим клопотанням прокурора, оскільки даних щодо предмету доказування вони не містять (а.с.152).
Аналіз усіх доказів по справі дає суду підстави для висновку про повну доведеність вини обвинуваченого у вчиненні інкримінованого злочину та про необхідність призначення покарання, передбаченого законом.
У зв'язку з цим доводи сторони захисту про необхідність винесення виправдувального вироку є необґрунтованими.
При визначенні виду і міри покарання, суд враховує характер і ступінь тяжкості вчиненого злочину, обставини справи та особу ОСОБА_4 , який раніше не судимий і не притягався до кримінальної відповідальності, посередньо характеризується за місцем проживання, на даний час офіційно не працевлаштований, на обліку у лікарів нарколога і психіатра не перебуває.
Обставинами, що пом'якшують його покарання, судом не встановлені.
Обставин, що обтяжують покарання, суд не вбачає.
Згідно з ч.1 і ч.2 ст.50 КК України покарання є заходом примусу, що застосовується від імені держави за вироком суду до особи, визнаної винною у вчиненні злочину, і полягає в передбаченому законом обмеженні прав і свобод засудженого. Покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових злочинів як засудженими, так і іншими особами.
Відповідно до ч.1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод від 04.11.1950 року ратифікованої законом України від 07.07.1997 №475/97-ВР - кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.
Виходячи з цих вимог закону і положень ст.ст.65-67 КК України, враховуючи обставини справи і особу ОСОБА_4 , який вперше притягається до кримінальної відповідальності, але вчинив умисний злочин, віднесений ст.12 КК України до категорії злочинів невеликої тяжкості, наслідком якого є заподіяння тілесних ушкоджень потерпілому, а також думку прокурора та потерпілого ОСОБА_6 щодо виду покарання, вважаючи, що таке покарання буде необхідним і достатнім для виправлення обвинуваченого і попередження нових злочинів як ним, так і іншими особами.
Речові докази та судові витрати відсутні.
Цивільний позов не заявлений.
Запобіжний захід відносно обвинуваченого ОСОБА_4 на стадії досудового розслідування не обирався.
Керуючись ст.ст. 369, 374, 376 КПК України, суд -
ухвалив:
ОСОБА_4 визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч.1 ст.125 КК України та піддати кримінальному покаранню у виді 100 (ста) годин громадських робіт.
Запобіжний захід відносно ОСОБА_4 не обирався.
Речові докази та судові витрати по кримінальному провадженню № 12018040440000900 відсутні.
На вирок може бути подано апеляційну скаргу до Дніпровського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку суду.
Копія вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому та прокурору.
Суддя ОСОБА_1