Справа №173/1576/19
Провадження №2/173/943/2019
12 вересня 2019 р. Верхньодніпровський районний суд Дніпропетровської області
В складі: головуючого - судді Петрюк Т.М.
При секретареві - Рудовій Л.В.
Розглянувши у відкритому судовому засіданні в спрощеному провадженні в місті Верхньодніпровську цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Верхньодніпровської міської ради Дніпропетровської області, третя особа, що не заявляє самостійних вимог: Верхньодніпровська державна нотаріальна контора про визнання права власності,-
25.06.2019 року до суду звернулася позивач ОСОБА_2 з позовом про визнання права власності в порядку спадкування до відповідача Верхньодніпровської міської ради Дніпропетровської області, третя особа, що не заявляє самостійних вимог: Верхньодніпровська державна нотаріальна контора.
Ухвалою Верхньодніпровського районного суду Дніпропетровської області від 26.07.2019 року відкрите провадження у справі. Справу призначено до розгляду в спрощеному провадженні без виклику сторін 12.09.2019 року
Відповідачем у встановлений строк надана заява про відсутність заперечень щодо задоволення позовних вимог.
Згідно поданої позовної заяви позивач просить визнати за нею право власності в порядку спадкування на квартиру, розташовану за адресою: АДРЕСА_1 , після смерті матері ОСОБА_3 .
В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на наступне: ІНФОРМАЦІЯ_1 померла її мати - ОСОБА_3 , яка на момент смерті була зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 .
Після смерті матері відкрилась спадщина, яка складається із квартири, розташованої за адресою: АДРЕСА_1 .
Після смерті матері вона звернулася до Верхньодніпровської державної нотаріальної контори із заявою про видачу свідоцтва про право на спадщину на вищезазначену квартиру, але постановою державного нотаріуса Верхньодніпровської державної нотаріальної контори від 30.05.2019 року їй було відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину, в зв'язку з тим, що існують розбіжності у правовстановлюючих документах, що й стало підставою звернення до суду.
Справа розглядалась в спрощеному провадженні без виклику сторін.
Відповідачем, Верхньодніпровською міською радою Дніпропетровської області, подана заява згідно якої заперечень проти задоволення позовних вимог рада не має.
Третя особа, що не заявляє самостійних вимог: державний нотаріус Верхньодніпровської державної нотаріальної контори письмових пояснень на позовну заяву не надала.
Відповідно до п. 1 ст. 6 Європейської Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, ратифікованої Україною, Законом України № 475/97-ВР від 17 липня 1997 року, яка відповідно до ст.9 Конституції України є частиною національного законодавства України, кожна людина при визначенні її громадянських прав та обов'язків має право на справедливий розгляд справи незалежним та безстороннім судом.
Відповідно до вимог ст. 55 Конституції України кожному гарантується судовий захист його прав і свобод.
Згідно ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку , встановленому цим кодексом, звернутись до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів
Завданням суду при здійсненні правосуддя, в силу ст. 2 Закону України Про судоустрій і статус суддів є забезпечити кожному право на справедливий суд та повагу до інших прав і свобод, гарантованих Конституцією і законами України, а також міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною радою України.
За змістом положень вказаних норм, розпорядження своїм правом на захист є диспозитивною нормою цивільного законодавства, яке полягає у наданні особі, яка вважає свої права порушеними, невизнаними або оспорюваними, можливості застосувати способи захисту, визначені законом або договором.
Відповідно до ч. 1 ст. 5 ЦПК України здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, держави та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором
При цьому, предметом позову є матеріально-правова вимога позивача до відповідача, а підставою - посилання на належне йому право, юридичні факти, що призвели до порушення цього права, та правове обґрунтування необхідності його захисту.
Отже, виходячи із наведеного, на момент звернення із тим чи іншим позовом, права та інтереси, на захист яких поданий позов вже мають бути порушені, невизнані або оспорювані особою, до якої пред'явлений позов, тобто, законодавець пов'язує факт звернення до суду із наявністю вже порушених прав та інтересів позивача. Метою ж позову є розгляд спору і захист вже порушених, невизнаних або оспорюваних суб'єктивних прав або законних інтересів позивача.
Суд, з'ясувавши зміст позовних вимог, вивчивши матеріали справи та оцінивши докази в їх сукупності, приходить до таких висновків.
Судом встановлено такі факти та відповідні їм правовідносини.
Між сторонами виникли правовідносини, що виникають із права власності на нерухоме майно в порядку спадкування. Способом захисту порушених цивільних прав позивачем визначено визнання права власності, з яким погоджується суд. Даний спосіб захисту порушених прав передбачений ст. 16 ЦК України.
Судом встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла мати позивача - ОСОБА_3 , яка на момент смерті була зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 , що підтверджується копіями свідоцтв про смерть, про народження і про укладення шлюбу.
Після смерті ОСОБА_3 , відкрилась спадщина, яка складається із квартири, розташованої за адресою: АДРЕСА_1 .
Позивач звернулася до Верхньодніпровської державної нотаріальної контори із заявою про видачу свідоцтва про право на спадщину на вищезазначену квартиру, але постановою державного нотаріуса Верхньодніпровської державної нотаріальної контори від 30.05.2019 року позивачу було відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину, в зв'язку з тим, що існують розбіжності у правовстановлюючих документах на спадкову квартиру, що підтверджується копією постанови нотаріуса про відмову у видачі свідоцтва про право на спадщину.
Відповідно до наданих позивачем документів встановлено, що в архівній довідці наданій державним архівом Дніпропетровської області від 22.042019 року за № Н-11-2019, згідно списку черговості жеребкування нумерації квартир протоколу № 17, що є додатком до рішення № 145 виконкому Верхньодніпровської міської ради народних депутатів Дніпропетровської області від 04.07.1979 року зазначені наступні особи: ОСОБА_3 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 і ОСОБА_5 .
У довідці, наданій 20.09.1984 року Житлово-будівельним кооперативом № 3 м. Верхньодніпровська Дніпропетровської області також зазначені вказані вище чотири особи, які проживають у квартирі за адресою: АДРЕСА_1 станом на 1984 рік.
У реєстраційному посвідченні, виданому Верхньодніпровським міським бюро технічної інвентаризації, яке посвідчує, кооперативна квартира за адресою: АДРЕСА_1 . зареєстрована в цілому за ОСОБА_3 на праві особистої власності на підставі рішення Верхньодніпровської міської ради народних депутатів № 123 від 27.05.1977 року і довідкою про виплату паю.
Відповідно до листа наданого КП « Верхньодніпровське БТІ» Дніпропетровської обласної ради» за № 1793 від 23.10.2018 року право власності на даний об'єкт зареєстровано за ОСОБА_3 на підставі реєстраційного посвідчення, виданого Верхньодніпровським міським бюро технічної інвентаризації на підставі рішення Верхньодніпровської міської ради народних депутатів № 123 від 27.05.1977 року і довідкою про виплату паю.
Відповідно до ч. 3 ст. 384 ЦК України - У разі викупу квартири член житлово-будівельного (житлового) кооперативу стає її власником.
Як вбачаться з доданих до позовної заяви матеріалів ОСОБА_3 ,. сплатила пайові внески, тобто викупила квартиру житлово-будівельного (житлового) кооперативу відповідно стала її власником, що підтверджується і реєстраційним посвідченням верхньодніпровської міської ради народних депутатів № 123 від 27.05.1977 року. Право власності ОСОБА_3 , на спадкову квартиру зареєстроване у КП «Верхньодніпровське БТІ» відповідно існуючого на той час порядку реєстрації права власності на нерухоме майно.
Такими чином судом встановлено, що за життя у матері позивачки виникло право власності на спадкове майно, а саме на квартиру, розташовану з адресою: за адресою: АДРЕСА_1 .
Статтею 1 першого Протоколу до Конвенції про захист прав та основних свобод людини 1950 року, ратифікованою Верховною радою України від 17.07.1997 року, визначено, що кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавленим своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом та загальними принципами міжнародного права.
Відповідно до ч. 1 ст. 328 ЦК України - право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів.
Відповідно до ч. 2 ст. 328 ЦК - право власності вважається набутим правомірним, якщо інше не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.
Як вже зазначалось вище спадкодавець ОСОБА_3 ,. на час своєї смерті була власником квартири, розташованої за адресою: АДРЕСА_1 . Відповідно дана квартира, входить до спадкової маси, що відкрилась після смерті ОСОБА_3 .
Відповідно до ст. 1216 ЦК України - спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщина) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця) до інших осіб (спадкоємців).
Відповідно до ст. 1218 ЦК України до складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинились внаслідок його смерті.
Відповідно до ст. 1268, 1269 ЦК України спадкоємці за законом чи за заповітом мають право прийняти спадщину або не прийняти її.
Судом встановлено, що позивач є донькою померлої ОСОБА_3 що підтверджується копією свідоцтва про народження та копією свідоцтва про укладення шлюбу, відповідно позивач є спадкоємцем за законом першої черги. Бажає прийняти спадщину після смерті матері. В зв'язку з чим своєчасно звернувся до нотаріуса із заявою про прийняття спадщини.
Відповідно до оглянутої спадкової справи вбачається, що із заявою про прийняття спадщини звернулась лише позивачка.
Також судом встановлено, що іншими спадкоємцями першої черги були чоловік померлої ОСОБА_3 ,. і син померлої ОСОБА_5 , які за життя право власності ОСОБА_3 на спадкову квартиру не оспорювали. На час відкриття спадщини і ОСОБА_3 , і ОСОБА_5 , померли, що підтверджується копіями свідоцтв про смерть. Таким чином інші спадкоємці із заявами про прийняття спадщини після померлої ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_3 до нотаріуса не звертались. Згідно довідки верхньодніпровської м міської ради ОСОБА_3,. на час смерті була зареєстрована і проживала одна.
За вищенаведених обставин суд приходить до висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог в повному обсязі.
Понесені позивачем судові витрати по сплаті судового збору в сумі 768.40 грн., суд вважає за можливе покласти на позивача, так як судом не встановлено вини відповідача, щодо порушення прав позивача .
Керуючись ст. 12, 13, 89, 141, 259, 263, 264, 265, 268, 273 ЦПК України, суд,-
Позовні вимоги за позовом ОСОБА_1 до Верхньодніпровської міської ради Дніпропетровської області, третя особа, що не заявляє самостійних вимог: Верхньодніпровська державна нотаріальна контора про визнання права власності - задовольнити
Визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , ІПН НОМЕР_1 , зареєстрованою за адресою АДРЕСА_2 , право власності в порядку спадкування за законом на квартиру, загальною площею 69.3 кв.м., розташовану за адресою: АДРЕСА_1 , після смерті матері ОСОБА_3 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_1
Витрати по сплаті судового збору в сумі по 768.40 грн. покласти на позивача ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , ІПН НОМЕР_1 , зареєстрованою за адресою АДРЕСА_2 .
Рішення може бути оскаржене шляхом подачі до Дніпровського апеляційного суду протягом 30 днів з моменту складання повного тексту рішення.
Відповідно до п. 15.5 розділу ХШ Перехідні положення ЦПК України апеляційна скарга подається через Верхньодніпровський районний суд Дніпропетровської області до приведення Положення про автоматизовану систему документообігу суду у відповідність із редакцією Цього кодексу
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку на подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У випадку подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного розгляду .
Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його проголошення або складання має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення повного рішення.
Повний текст рішення виготовлений 12.09.2019 року
Суддя Петрюк Т.М.
Зареєстроване: 12.09.2019 року
Оприлюднене : 16.09.2019 року
Дата набрання законної сили: 16.10.2019 року