справа № 208/4797/16-ц
№ провадження 2-р/208/3/19
Іменем України
13 вересня 2019 р. м. Кам'янське
Заводський районний суд міста Дніпродзержинська Дніпропетровської області
у складі головуючого судді - Івченко Т.П.,
за участю секретаря судового засідання - Корнієнко К.Є.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Кам'янське заяву відповідача ОСОБА_1 по справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 «про виділення частки з майна, яке знаходиться в спільній частковій власності з визнанням права власності, вселення» «про роз'яснення рішення»,-
встановив:
В провадженні Заводського районного суду м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області знаходилась цивільна справа № 208/4797/16 за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 «про виділення частки з майна, яке знаходиться в спільній частковій власності з визнанням права власності, вселення».
Рішенням Заводського районного суду міста Дніпродзержинська Дніпропетровської області від 27.11.2017 року, позовні вимоги ОСОБА_2 до ОСОБА_1 «про виділення частки з майна, яке знаходиться у спільній частковій власності, визнання права власності та вселення» - задоволено частково.
02.09.2019 року через канцелярію Заводського районного суду міста Дніпродзержинська Дніпропетровської області надійшло клопотання від відповідача ОСОБА_1 «про роз'яснення рішення».
Оскільки сторони в судове засідання не з'явились, то відповідно до вимог ч.2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.
Розглянувши подані документи та матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, суд прийшов до наступного висновку.
Згідно ч. 3 ст. 271 ЦПК України суд розглядає заяву про роз'яснення судового рішення у порядку, в якому було ухвалено відповідне судове рішення, протягом десяти днів з дня її надходження. У разі необхідності суд може викликати учасників справи, державного чи приватного виконавця в судове засідання. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розглядові заяви про роз'яснення рішення.
Учасники справи у судове засідання не викликались, оскільки відповідно до вимог ч. 3 ст. 271 ЦПК України їх участь визнана необов'язковою при розгляді питання про роз'яснення судового рішення.
Відповідно до ч.ч. 1, 2 статті 271 ЦПК України за заявою учасників справи, державного виконавця, приватного виконавця суд роз'яснює судове рішення, яке набрало законної сили, не змінюючи змісту судового рішення.
Подання заяви про роз'яснення судового рішення допускається, якщо судове рішення ще не виконане або не закінчився строк, протягом якого рішення може бути пред'явлене до примусового виконання.
Виходячи з цієї норми закону, роз'яснення рішення суду це уточнення, більш чітке і зрозуміле викладення справжнього його змісту.
Роз'яснення рішення є засобом виправлення недоліків судового акта, який полягає в усуненні неясності судового рішення. Таким чином, суд роз'яснює суть судового рішення, якщо воно є незрозумілим для суб'єкта, якому надано право звернення за відповідним роз'ясненням. Між тим, необхідність такого роз'яснення випливає з обставин неоднозначного розуміння рішення суду з метою його виконання. Роз'яснено може бути рішення суду у разі, якщо без такого роз'яснення його тяжко виконати, оскільки має місце ймовірність неправильного його виконання чи невиконання внаслідок неясності резолютивної частини рішення.
Як роз'яснено у п. 21 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 14 від 18.12.2009 «Про судове рішення у цивільній справі», роз'яснення рішення суду, а не ухвали, можливе тоді, коли воно не містить недоліків, що можуть бути усунені лише ухваленням додаткового рішення, а є незрозумілим, що ускладнює його реалізацію. Зазначене питання розглядається судом, що ухвалив рішення, і в ухвалі суд викладає більш повно та ясно ті частини рішення, розуміння яких викликає труднощі, не вносячи змін у суть рішення і не торкаючись питань, які не були предметом судового розгляду. Роз'яснення рішення не допускається, якщо воно виконане або закінчився установлений законом строк, протягом якого рішення може бути пред'явлене до виконання.
Отже, роз'яснення рішення полягає у викладенні судом його змісту у більш доступній, чіткій та конкретизованій формі, при цьому забезпечуючи дотримання принципів «незмінності» змісту рішення та виключно в межах тих питань, які були предметом судового розгляду.
Як зазначено в заяві відповідача ОСОБА_2 відповідно до резолютивної частини рішення, судом вирішено:
«Виділити, ОСОБА_2 із спільної часткової власності в натурі, як окремий об'єкт нерухомого майна, у вигляді квартири АДРЕСА_1 з АДРЕСА_2 літ АДРЕСА_3 , що відповідає 2/5 часткам житлового будинку АДРЕСА_4 , загальною площею 32,3 м.кв, житловою площею 20,2 м.кв., яка складається з: кімнати прим. 1-2 площею 11,7 м.кв, кімнати прим. 1-3 площею 8,5 м.кв, передпокій прим. 1-1 площею 8,3 м.кв, коридор прим. І площею 3,8 м.кв, прибудови літ а-1, тамбур літ а1-1, гайок літ а1, сарай літ В-1, сарай літ. Д-1, козирок літ 6-1, водопровід № 4, огорожа № 5 довжиною 17,9 м., 1/2 частини тротуару.
Виділити ОСОБА_1 із спільної часткової власності в натурі, як окремий об'єкт нерухомого майна, у вигляді квартири АДРЕСА_3 , АДРЕСА_3 , що відповідає 3/ АДРЕСА_5 часткам житлового будинку АДРЕСА_4 , житловою площею 23, 5 м.кв, загальною площею 32,3 м.кв, яка складається з: кімнати 1-4 площею 23,5 м.кв., кухні 1-5 площею 8,8 м.кв., прибудови літ. а-1, підвалу літ. п/д, літньої кухні літ. Б-1, убиральні літ. Г-1, огорожі № 2, ворота з хвірткою № 3, частини огорожі № 5, довжиною 6,60 м, 1/2 частина тротуару»,
-майно, а саме «прибудова літ а-1» виділено і позивачу ОСОБА_2 і відповідачу ОСОБА_1 та відсутнє на плані будинку;
-майно, що виділено позивачу ОСОБА_2 , а саме тамбур літ.а1-1, ганок літ. А1, не зазначено на плані будинку;
-майно у вигляді убиральні літ. Г-1, яка лише одна та знаходиться поза межами будинку на земельній ділянці, виділене і належить на праві власності ОСОБА_1 , та не зрозуміло, як нею повинна користуватись ОСОБА_2 .
Суд прийняв рішення відповідно до висновку будівельно-технічного дослідження №664/03-16, аркуш справи 36-37, в якому експерт надає один можливий варіант розподілу житлового будинку з господарськими будівлями та спорудами (відповідно до діючих будівельних норм та правил), розташованому за адресою: АДРЕСА_6 , з виділом по Ѕ частки кожному із співвласників. Інші варіанти розподілу будуть не зручними і матимуть зони загального користування, що унеможливлює в подальшому надати варіанти виділу в натурі часток по земельній ділянці.
Висновок експерта складений 23 травня 2016 року, на підстави заяви від 18 березня 2016 року ОСОБА_2 , про проведення будівельно-технічного дослідження домоволодіння АДРЕСА_4 , щодо виділу в натурі частки з спільного майна.
На дослідження представлені були документи:
-технічний паспорт на домоволодіння АДРЕСА_4 .
-Свідоцтво на право на спадщину за законом від 08 листопада 2010 року.
Представник ОСОБА_1 , за довіреністю адвокат Стребіж А.О. отримувала копію позовної заяви з додатками, про що в матеріалах справи міститься розписка (а.с.71 ) та була ознайомлена з матеріалам справи (а.с. 71), будь яких уточнень та зауважень не надавала.
05 травня 2017року (а.с. 102-105) від представника відповідача ОСОБА_1 , адвоката Стребіж А.О. надійшла заява про перегляд заочного рішення від 30.01.2017 року та його скасування, яка була розглянута судом за наслідком чого, 17 травня 2017 року (а.с. 107) заява була задоволена, та заочне рішення скасовано, призначено справу для розгляду на загальних підставах.
Під час розгляду позовних вимоги ОСОБА_2 після скасування заочного рішення, з боку відповідача ОСОБА_1 жодного доказу на спростування позиції позивача, відзиву або заперечень не було подано, крім того сторона відповідача отримувала копії документів та була обізнана зі змістом цивільної справи, в тому числі і з експертним висновком, та копією технічного паспорту на спірне домоволодіння
Тому, 27 листопада 2017 року (а.с. 127-129) у відкритому судовому засіданні у місті Кам'янське Дніпропетровської області розглянуто цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 «про виділення частки з майна, яке знаходиться у спільній частковій власності, визнання права власності та вселення», та ухвалене заочне рішення на підставі наданиз доказів, з врахування того, що будь яких заяв, клопотань, уточнень, чи заперечень, відзивів від сторони відповідача, чи її представника за довіреністю адвоката Стребіж А.О. не надходило.
Заочне рішення Заводського районного суду м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області від 27.11.2017 року набуло законної сили 11.12.2017 року.
Таким чином, враховуючи викладене та як вбачається з тексту рішення суду воно є повним, чітким та зрозумілим, ухвалено на підставі наявних в справі матеріалів та відповідно до позовних вимог позивача, що висувалися останнім в своєму позові та не потребує роз'яснення.
Питання, яке ставить заявник у своїй заяві, по суті впливає на зміст судового рішення, повинно бути обґрунтовано доказами які не були предметом розгляду суду, а тому враховуючи що роз'яснення рішення можливе виключно без зміни його суті, заява ОСОБА_1 є такою що не підлягає задоволенню.
Виходячи з наведеного вище, суд приходить до висновку про відсутність правових підстав для задоволення заяви про роз'яснення рішення суду.
Керуючись ст.ст. 247, 271 ЦПК України, -
постановив:
У задоволені заяви відповідача ОСОБА_1 по справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 «про виділення частки з майна, яке знаходиться в спільній частковій власності з визнанням права власності, вселення» «про роз'яснення рішення» - відмовити повністю.
Копію ухвали вручити учасникам цивільного провадження в залі судового засідання під розписку, позивачу надіслати невідкладно рекомендованою поштою для відому.
Апеляційна скарга на ухвалу суду - подається протягом п'ятнадцяти днів з дня його (її) проголошення.
Учасник справи, якому повна ухвала суду не була вручена у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: на ухвали суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 цього Кодексу.
Згідно до 15.5) Перехідних положень ЦПК України, апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу. У разі порушення порядку подання апеляційної чи касаційної скарги відповідний суд повертає таку скаргу без розгляду.
15.8) оприлюднення інформації щодо справи, визначеної цією редакцією Кодексу, на офіційному веб-порталі судової влади України здійснюється в порядку, визначеному Положенням про автоматизовану систему документообігу суду.
Суддя Івченко Т. П.