№ 207/658/17
№ 1-кп/207/60/19
16 вересня 2019 року м. Кам'янське .
Баглійський районний суд м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області у складі головуючого судді ОСОБА_1 , при секретареві ОСОБА_2 , за участю прокурора ОСОБА_3 , захисника ОСОБА_4 , потерпілої ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Кам'янське кримінальні провадження № 12015040780001314 , № 12015040780001323 за звинуваченням :
ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Дніпродзержинська , громадянина України , працюючого ОСББ «Богдановець» , освіта вища , одруженого , не маючого на утриманні неповнолітніх дітей , мешкає по АДРЕСА_1 , раніше не судимого ,
за ч. 1 ст. 122 , ч. 1 ст. 129 КК України 2001 року ,
22 серпня 2015 року приблизно о 12.00 годині ОСОБА_7 , перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння , знаходячись за місцем мешкання за адресою : АДРЕСА_2 , де на підставі особистих неприязних відносин , маючи намір на спричинення тілесних пошкоджень , навмисно наніс дружині ОСОБА_5 один удар рукою в обличчя, від якого остання впала на землю , після чого ОСОБА_7 , продовжуючи свій злочинний намір , наніс потерпілій ОСОБА_5 не менше 15-ти ударів руками та ногами в область голови , тулубу та кінцівок , завдавши ОСОБА_5 тілесні пошкодження у вигляді : синця на черевній стінці розміром 30x18x10 см. , травми лівої кисті з ранами по тильній поверхні п'ясно-фалангового суглобу 1-го пальця , які відносяться до легких тілесних пошкоджень, які мають незначні скороминущі наслідки , травму 2-го пальця лівої кисті з раною по тильній стороні , розташована в області суглобу між основною та середньою фалангами , яка ускладнилась розгинальною контрактурою 2-го пальця , порушенням функції захвата та сили кисті - відносяться до середнього ступеню тяжкості тілесних пошкоджень , які викликали тривалий розлад здоров'я понад 21 добу . Після чого ОСОБА_7 з місця скоєння злочину зник .
3 жовтня 2015 року приблизно о 18.15 годині , знаходячись біля будинку № 34 по вулиці Барикадній в смт. Карнаухівка м. Дніпродзержинська , ОСОБА_7 , діючи умисно , тримаючи правою рукою у себе за спиною кухонний ніж , перестрів на проїжджій частині дороги біля вищевказаного будинку ОСОБА_6 , який віз тачку з цементом , та підійшовши до ОСОБА_6 , почав активно висловлювати в адресу ОСОБА_6 погрози заподіянням смерті останньому .
Продовжуючи свій злочинний умисел , ОСОБА_7 раптово вихопив із за своєї спини ніж , який тримав у правій руці та почав розмахувати ним перед обличчям та тулубом ОСОБА_6 , продовжуючи при цьому активно висловлювати в адресу потерпілого погрози вбивством , на що потерпілий сприйняв погрозу ОСОБА_7 реально та побоюючись здійснення цієї погрози , почав ухилятися від ОСОБА_7 , відходити на безпечну відстань , намагаючись покинути місце скоєння злочину , при цьому словесно заспокоюючи ОСОБА_7 .
В цей час дії ОСОБА_7 були помічені ОСОБА_8 , яка знаходилась на подвір'ї будинку АДРЕСА_3 . ОСОБА_7 , побачивши ОСОБА_8 , яка виходила з подвір'я на допомогу ОСОБА_6 , припинив злочинні дії та зник з місця скоєння злочину .
Враховуючи час , місце та обстановку , що склалася на місці скоєння злочину , в тому числі відсутність громадян , які б могли надати допомогу , знаряддя вчинення злочину та інтенсивність погроз - у потерпілого ОСОБА_6 виникли реальні підстави побоюватися здійснення вираженої ОСОБА_7 погрози вчинити вбивство .
У судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_7 винним себе не визнав і пояснив , що 22 серпня 2015 року не бив потерпілу ОСОБА_5 . У 2014 році він подарував їй будинок по АДРЕСА_4 , в якому мешкав її син ОСОБА_9 від іншого шлюбу . 22 серпня 2015 року потерпіла та її матір не пускали його додому до будинку АДРЕСА_2 . До цього два тижні мешкав у своєї матері . Били та кидались на нього удвох , ОСОБА_5 порвала йому футболку . До будинку так і не потрапив . Коли зайшов у гараж , ОСОБА_5 кидала у нього молотки та скло . Потім прийшов її син ОСОБА_9 і вони вже втрьох його били . У відповідь їх не бив . ОСОБА_5 , коли кидала у нього скло , порізалась , а синові сказала , що це він її побив . Потім вони закрили будинок на ключ та пішли . У будинку лишились усі його речі та документи , після 22 серпня 2015 року до будинку не приходив . Увечері 22 серпня 2015 року ліг до лікарні . Висновок СМЕ був зроблений згідно пояснень потерпілої ОСОБА_5 , а тому не є доказом того , що саме він наносив їй удари . Цивільний позов не визнає .
Щодо подій 3 жовтня 2015 року по вулиці Барикадній в смт. Карнаухівка м. Дніпродзержинська пояснив , що потерпілий ОСОБА_6 зловживає алкогольними напоями , в той день він випивав у своєї сусідки ОСОБА_10 цілий день . Ввечері вони побили вікна у своєї сусідки у будинку АДРЕСА_3 . З цього приводу сусідка зверталась до міліції . В цей день потерпілого не бачив та не спілкувався з ним . Увесь день зранку і до 21.00 години знаходився вдома у ОСОБА_11 , якій ставив котел .
Незважаючи на невизнання вини , вина ОСОБА_7 у повному обсязі підтверджується іншими доказами по справі .
Потерпіла ОСОБА_5 пояснила , що на момент вчинення злочину , а саме 22 серпня 2015 року ОСОБА_7 з нею не проживав . Він ніде не працював та вів аморальний спосіб життя . 22 серпня 2015 року в обідній час ОСОБА_7 прийшов до неї додому до будинку АДРЕСА_2 , разом з нею був молодший син та її матір . Вони сіли обідати . ОСОБА_7 приніс із собою пляшку горілки та почав пити . Після цього став чіплятися до її матері , а коли вона захотіла піти , наздогнав її біля порогу будинку та вдарив кулаком , після чого вона впала . Почала захищати матір та проганяти ОСОБА_7 , у відповідь він вдарив кулаком і її , і вона теж впала . Від цього удару в неї була розбита губа та щелепа . Продовжував наносити удари руками та ногами по тілу та в живіт . ОСОБА_7 схопив сапку та почав бити її по голові , вона прикривала голову руками та отримала травму голови та лівої руки . Молодший син зателефонував старшому та повідомив про події . Коли старший син йшов до них додому , він зустрів дільничного і розповів йому все . Вони прийшли майже одночасно . ОСОБА_7 , коли побачив старшого сина , втік через сусідські городи . Дільничний викликав швидку допомогу . Її відвезли до лікарні № 8 . На лікуванні знаходилась приблизно 6 днів .
Потерпілий ОСОБА_6 пояснив , що 3 жовтня 2015 року приблизно о 18.00 годині йшов по вулиці Барикадній у смт. Карнаухівка до своїх сусідів . З будинку АДРЕСА_5 до нього підійшов ОСОБА_7 та став погрожувати кухонним ножем . При цьому сказав , що він не буде жити та тут ходити . Він почав відходити у сторону дороги . ОСОБА_7 знаходився у стані алкогольного сп'яніння . На галас вийшли сусіди і ОСОБА_7 пішов до свого будинку . Погрозу сприяв реально , як пряму погрозу вбивством . Події відбувалися на протязі 5 хвилин і не знає , як відбувалися би у подальшому події , якби не вийшла сусідка .
Свідок ОСОБА_12 пояснив , що 22 серпня 2015 року о 12.00 годині зателефонував молодший брат ОСОБА_13 і сказав , що ОСОБА_7 б'є його матір та бабусю . Приблизно через 20 хвилин він прийшов до будинку АДРЕСА_2 , де проживає його матір . Зайшовши до двору , побачив як ОСОБА_7 , тримаючи сапку у руках , наносив удари матері сапою , яку тримав обома руками , також наносив удари ногами . Матір сиділа на землі та прикривалась руками . ОСОБА_7 , коли побачив його , кинув сапу та відразу втік . У матері було робите обличчя , руки порізані , голова була у крові . Бабуся теж себе погано почувала.
Свідок ОСОБА_8 пояснила , що 3 жовтня 2015 року о 18.00 годині знаходилась вдома . ОСОБА_6 мешкає по сусідству . В цей день він мав привезти їй цемент . З сестрою в садку збирала яблука та почула , як хтось голосно розмовляє , підійшла до паркану і побачила як ОСОБА_7 махав правою рукою перед ОСОБА_6 . В руці тримав якийсь предмет . Він стояв до неї спиною . Вийшла з двору і ОСОБА_7 втік до будинку АДРЕСА_5 . Після цього викликали співробітників міліції .
Свідок ОСОБА_14 пояснив , що 3 жовтня 2015 року приблизно о 18.00 годині свідок ОСОБА_8 зателефонувала та розповіла , що ОСОБА_7 з ножем кидається на ОСОБА_6 , на що він порадив викликати співробітників міліції . Сам він нічого не бачив та присутнім не був .
Свідок ОСОБА_11 пояснила , що 3 жовтня 2015 року попросила у ОСОБА_7 щоб він поставив їй котел . ОСОБА_7 знаходився у неї вдома з 10.00 годин до 20.00 години .
Свідок ОСОБА_13 пояснив , що 22 серпня 2015 року в обідній час з батьками та бабусею були вдома , обідали за столом . Батько ОСОБА_7 трохи випив спиртного . Почув на вулиці крик і побачив , що бабуся лежить на порозі біля будинку . Відразу зателефонував братові ОСОБА_9 . Батько бив ОСОБА_5 , залізною частиною сапи , а вона лежала на землі та прикривалася руками . Він намагався попасти по обличчю . Сапу тримав за ручку . Бачив приблизно п'ять ударів . Коли прийшов брат , батько втік . Після цього приїхав дільничний інспектор . Матір разом з братом поїхала до лікарні .
Свідок ОСОБА_15 пояснила , що є матір'ю потерпілої ОСОБА_5 . 22 серпня 2015 року була у доньки вдома . ОСОБА_7 на той час проживав окремо . В той день приблизно о 12.00 годині , ОСОБА_7 прийшов та приніс пляшку горілки , випив та почав чіплятися до неї , ображати нецензурною лайкою . Хотіла піти та він обігнав її та вдарив на порозі будинку . Впала на землю і ОСОБА_7 бив її ногами в груди , де знаходився кардіостимулятор . Донька підбігла та почала захищати її , але ОСОБА_7 почав бити її кулаками , а потім сапою по голові та по руках . Прийшов старший онук і ОСОБА_7 втік. Трохи пізніше прийшов дільничний інспектор . Після цього вони поїхали до лікарні .
Свідок ОСОБА_16 пояснила , що вона є сусідкою ОСОБА_5 . 22 серпня 2015 року була у садку та почула крики . ОСОБА_7 кричав на свою тещу ОСОБА_15 , а потім почав її бити . Поки прибігла до їхнього двору , ОСОБА_5 вже відтягувала ОСОБА_7 від матері . Після цього ОСОБА_7 почав бити ОСОБА_5 . Спочатку бив її дверима , потім хотів кинути у неї графин і почав бити сапою . А перед цим штовхнув її і вона впала . Бив залізною частиною сапи по голові , ОСОБА_5 прикривалася руками . Коли прийшов старший син ОСОБА_9 , ОСОБА_7 втік . Приїхав дільничний інспектор і вони відвезли потерпілу до лікарні .
Свідок ОСОБА_17 пояснив , що 22 серпня 2015 року бачив як ОСОБА_5 бігла з двору за ОСОБА_7 , та , наздогнавши його , зірвала з нього футболку та кидала в нього скло , він закривався від неї руками . Потім прибіг син та почав бити його кулаками . Після цього він впав і син продовжував бити його ногами . Потім ОСОБА_7 піднявся та почав тікати від нього . Пізніше він зустрів його побитого , подряпаного , без взуття . ОСОБА_7 сказав , що його побив син .
Свідок ОСОБА_18 пояснив , що 3 жовтня 2015 року ОСОБА_7 прийшов до його сусідки робити опалення . Знаходився у неї з 10.00 години до вечора .
Свідок ОСОБА_19 пояснила, що 3 жовтня 2015 року вона сварилася з ОСОБА_6 . Він побив їй вікна у будинку . З цього приводу вона викликала поліцію та ніхто не приїхав . ОСОБА_7 в той час знаходився у своєї матері .
22 серпня 2015 року приблизно о 14.00 годині до неї прийшов ОСОБА_7 побитий . Як саме його побили , не бачила .
Експерт ОСОБА_20 пояснив , що висновок щодо виявлених тілесних ушкоджень середньої тяжкості у потерпілої ОСОБА_5 робив він . Для висновку використовувались документи : оригінал карти КЗ «Кам'янська міська лікарня швидкої медичної допомоги» ДОР , оригінал амбулаторної карти потерпілої ОСОБА_5 та протокол слідчого експерименту . Також проводився огляд потерпілої ОСОБА_5 15 вересня 2015 року . В неї виявлено порушення функції кисті пальця лівої руки . На момент огляду вона продовжувала лікування амбулаторно . Зі слів ОСОБА_5 у висновку вказана інформація щодо обставин злочину , а щодо механізму виникнення тілесних ушкоджень була проведена експертиза . Висновок експертизи підтверджує повністю .
Вина ОСОБА_7 в повному обсязі підтверджується іншими доказами :
протоколом проведення слідчого експерименту від 5 жовтня 2015 року ( а.с. 26 - 31 том 1 ) , в ході якого потерпіла ОСОБА_5 указала місце та обставини , при яких її чоловік ОСОБА_7 наніс їй тілесні ушкодження 22 серпня 2015 року о 12.30 годині по вулиці Леваневського , 30-А у смт. Карнаухівка м. Дніпродзержинська . Стверджувала , що ОСОБА_7 наніс їй один удар кулаком по обличчю з лівої сторони , від якого вона впала на землю. Далі ОСОБА_7 почав наносити їй удари руками та ногами в ділянку голови , живота , грудної клітини , а також по ногам та рукам . ОСОБА_7 завдав їй 15 ударів . Після цього , ОСОБА_7 взяв сапу та почав наносити їй удари по голові . Прикривала обличчя та голову руками , тому всі удари наносились по її рукам ;
висновком експерта № 1091-Е від 8 жовтня 2015 року ( а.с. 33 - 34 том 1 ) , з якого слідує , що відповідно наданим медичним документам та при огляді у ОСОБА_5 виявлені пошкодження у вигляді синця на черевній стінці розміром 30х18х10 см. , травми лівої кисті з ранами по тильній поверхні п'ясно-фалангового суглобу 1-го пальця та тильній поверхні 2-го в області суглобу між основною та середніми фалангами , якій проводилась хірургічна обробка та ускладнилась розгинальною контрактурою 2-го пальця з порушенням функції захвата та сили кисті .
Обширний синець на черевній стінці виник внаслідок дії тупого твердого предмету відносяться до легких тілесних пошкоджень , які мають незначні скороминущі наслідки ( п.п. 2.3.5. Наказ № 6 МОЗ України від 17 січня 1995 року ) .
Рана по тильній поверхні 1-го пальця лівої кисті виникла внаслідок дії твердого предмета з обмеженою контактуючою поверхнею - відносяться до легких тілесних пошкоджень , які мають незначні скороминущі наслідки ( п.п. 2.3.5. Наказ № 6 МОЗ України від 17 січня 1995 року ) .
Травма 2-го пальця лівої кисті з раною по тильній стороні розташована в області суглобу між основною та середньою фалангами , яка ускладнилась розгинальною контрактурою 2-го пальця , порушенням функції захвата та сили кисті - відносяться до середнього ступеню тяжкості тілесних ушкоджень , як викликаючи тривалий розлад здоров'я понад 21 добу ( п.п. 2.2.2. Наказ № 6 МОЗ України від 17 січня 1995 року ) .
Враховуючи характер та розташування пошкоджень , вони могли виникнути при взаємному розташуванні нападника та потерпілої та за механізмом , які відображено в протоколі слідчого експерименту ;
протоколом проведення слідчого експерименту від 5 жовтня 2015 року ( а.с. 35 - 38 том 1 ) , в ході якого свідок ОСОБА_15 указала місце та обставини , при яких ОСОБА_7 наніс її доньці ОСОБА_5 тілесні ушкодження 22 серпня 2015 року о 12.30 годині по вулиці Леваневського , 30-А у смт. Карнаухівка м. Дніпродзержинська . Стверджувала , що ОСОБА_7 наніс ОСОБА_5 один удар кулаком в грудну клітину, від якого вона впала на землю. Далі ОСОБА_7 продовжував наносити удари ОСОБА_5 руками , ногами в ділянку голови , тулуба , грудної клітини . Після цього , ОСОБА_7 взяв сапу та почав наносити ОСОБА_5 удари по голові . Вона прикривала обличчя та голову руками , тому всі удари наносились по її рукам ;
висновком експерта № 1092-Е від 8 жовтня 2015 року ( а.с. 40 том 1 ) , з якого слідує , що враховуючи характер та розташування пошкоджень , вони могли виникнути при взаємному розташуванні нападника та потерпілої та за механізмом , які відображено в протоколі слідчого експерименту ;
протоколом огляду місця події від 5 січня 2016 року ( а.с. 59 - 62 том 3 ) , з якого слідує , що місцем огляду є ділянка місцевості , що знаходиться на проїжджій частині дороги , навпроти лівого кута будинку АДРЕСА_3 . Як пояснив ОСОБА_6 , 3 жовтня 2015 року приблизно о 18.15 годині він знаходився на вказаній ділянці проходячи повз свого будинку АДРЕСА_6 , де мешкає ОСОБА_8 . В цей час з двору будинку АДРЕСА_5 до нього вийшов ОСОБА_7 та почав махати ножем та погрожувати фізичною розправою ;
протоколом проведення слідчого експерименту від 5 січня 2016 року ( а.с. 68 - 72 том 3 ) , в ході якого потерпілий ОСОБА_6 указав місце та обставини , при яких 3 жовтня 2015 року приблизно о 18.15 годині коли він йшов по дорозі від свого будинку АДРЕСА_3 до будинку АДРЕСА_3 , де мешкає його знайома ОСОБА_8 , перевозив у візку цемент , за її проханням . З будинку АДРЕСА_3 вийшов ОСОБА_7 та перегородив йому дорогу . Потім почав виражатися нецензурною лайкою , гучно кричати та погрожувати фізичною розправою . Спочатку ОСОБА_7 тримав руки за спиною , а потім , коли він почав заспокоювати ОСОБА_7 , той почав розмахувати правою рукою , в якій тримав кухонний ніж . Побоюючись реальності погроз ОСОБА_7 , став відходити в бік дороги . Почувши галас , почали виходити сусіди і ОСОБА_7 повернувся до будинку АДРЕСА_3 , ніж забрав із собою ;
протоколом проведення слідчого експерименту від 5 січня 2016 року ( а.с. 73 - 77 том 3 ) , в ході якого свідок ОСОБА_8 указала місце та обставини , при яких 3 жовтня 2015 року приблизно о 18.00 годині знаходилась у себе вдома , у дворі будинку , де збирала яблука . В цей час почула зі сторони будинку АДРЕСА_3 галас та вирішила піти подивитися . Через паркан побачила , що на дорозі навпроти будинку АДРЕСА_5 стояли ОСОБА_6 та ОСОБА_7 , який кричав на ОСОБА_6 та махав рукою , у якій знаходився якийсь предмет . Вона одразу пішла на допомогу ОСОБА_6 , а ОСОБА_7 побачив її і відразу пішов до двору будинку АДРЕСА_3 .
Оцінюючи кожний доказ у справі з точки зору належності , допустимості, достовірності , та їх сукупність з точки зору достатності та взаємозв'язку , суд приходить до висновку , що вина обвинуваченого ОСОБА_7 у судовому засіданні доведена повністю .
Зібрані органами досудового слідства та досліджені у судовому засіданні докази є належними , оскільки підтверджують існування обставин , що підлягають доказуванню у кримінальному провадженні , допустимими , оскільки отримані законно , в порядку , встановленому кримінальним процесуальним законодавством України , яке діяло на час їх отримання , шляхом проведення органами досудового слідства відповідних процесуальних дій , достовірними, оскільки фактичні дані , отримані з вказаних доказів , не спростовані жодним іншим доказом , наданим сторонами кримінального провадження . Всі досліджені докази в своїй сукупності та взаємозв'язку не містять суперечностей , доповнюють один одного і дають можливість суду прийти до однозначного висновку про те , що ОСОБА_7 вчинив кримінальні правопорушення , передбачені ч. 1 ст. 122 , ч. 1 ст. 129 КК України 2001 року .
Невизнання своєї вини ОСОБА_7 суд оцінює як спосіб захисту обвинуваченого і бажання уникнути відповідальності за вчинені кримінальні правопорушення .
Щодо нанесення середньої тяжкості тілесних ушкоджень ОСОБА_5 сам ОСОБА_7 підтверджує , що в цей час у нього з потерпілою та її матір'ю відбувся конфлікт , але не наносив їй тілесних ушкоджень . Ці доводи обвинуваченого повністю спростовуються показаннями потерпілої ОСОБА_5 , свідків ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_15 , ОСОБА_16 , які є послідовними і не суперечливими . Зазначені в цих показаннях тілесні ушкодження , які наносив ОСОБА_7 повністю співпадають з ушкодженнями , які виявлені при проведенні судово-медичної експертизи № 1091-Е від 8 жовтня 2015 року . Механізм їх нанесення не суперечить даним , встановленим при проведенні слідчого експерименту , що підтверджується висновком експерта № 1092-Е від 8 жовтня 2015 року . Доводи обвинуваченого щодо того , що потерпіла травмувалась склом , коли кидала його в нього , не знайшли свого підтвердження дослідженими у судовому засіданні доказами . Показання свідка ОСОБА_17 суд оцінює критично , оскільки свідок бачив події частково , зі значної відстані . Свідок ОСОБА_19 взагалі не бачила ці події .
Щодо погрози вбивством стосовно ОСОБА_6 ствердження ОСОБА_7 про те , що він не бачився з ОСОБА_6 в той день , повністю спростовуються показаннями потерпілого ОСОБА_6 та свідка ОСОБА_8 . Потерпілий ОСОБА_6 на досудовому слідстві і в судовому засіданні давав послідовні і не суперечливі показання , стверджував , що ОСОБА_7 погрожував йому вбивством , при цьому розмахував перед ним кухонним ножем , і він цю погрозу сприяв реально , боявся за своє життя , оскільки словесні погрози підтверджувалися розмахуванням перед ним ножем і ОСОБА_7 при цьому говорив , що потерпілий жити не буде . Свідок ОСОБА_8 підтвердила , що ОСОБА_7 щось голосно говорив та розмахував якимось предметом перед ОСОБА_6 . Також ці обставини підтвердила свідок ОСОБА_14 . При цьому суд критично оцінює показання свідків ОСОБА_18 , ОСОБА_19 , ОСОБА_11 , оскільки вони суперечать дослідженим доказам по справі .
Таким чином , ОСОБА_7 вчинив кримінальне правопорушення , передбачене ч. 1 ст. 122 КК України 2001 року - умисне середньої тяжкості тілесне ушкодження , тобто умисне ушкодження , яке не є небезпечним для життя і не потягло за собою наслідків , передбачених у статті 121 КК України , але таке , що спричинило тривалий розлад здоров'я ; кримінальне правопорушення , передбачене ч. 1 ст. 129 КК України 2001 року , тобто погроза вбивством , якщо були реальні підстави побоюватися здійснення цієї погрози .
Вирішуючи питання про обрання виду та міри покарання обвинуваченому ОСОБА_7 , суд , відповідно до ст. 65 КК України 2001 року , враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення , особу винного та обставини , що пом'якшують та обтяжують його покарання .
Суд вважає , що обставин , що пом'якшують покарання ОСОБА_7 відповідно до ст. 66 КК України 2001 року не виявлено . Обставин, які обтяжують покарання ОСОБА_7 відповідно до ст. 67 КК України 2001 року не виявлено.
При призначенні покарання за ч. 1 ст. 122 КК України 2001 року суд враховує , що ОСОБА_7 раніше не судимий , працює , позитивно характеризується , по справі не наступило тяжких наслідків , шкоду не відшкодовано , думку потерпілої про призначення покарання , тому вважає необхідним призначити покарання у вигляді позбавлення волі . При призначенні покарання за ч. 1 ст. 129 КК України 2001 року вважає необхідним призначити покарання у вигляді обмеження волі , та враховуючи , що згідно ст. 12 КК України 2001 року , цей злочин є злочином невеликої тяжкості , та сплинули строки давності , передбачені п. 2 ч. 1 ст. 49 КК України 2001 року , і перебіг давності не переривався , тому у відповідності з ч. 5 ст. 74 КК України 2001 року його необхідно звільнити від призначеного покарання за цією статтею . На підставі ст. 75 , 76 КК України 2001 року звільнити його від відбування покарання з випробуванням з покладенням на нього обов'язків : періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання , роботи ; не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації .
Суд вважає необхідним частково задовольнити цивільний позов на підставі ст. 1166 , 1167 ЦК України 2003 року . При цьому суд виходить з наступного : розмір матеріальної шкоди складає 3306 гривень 64 копійки , що підтверджується наданими суду копіями чеків , квитанцій , тому позов в частині позовних вимог про стягнення матеріальної шкоди підлягає задоволенню у повному обсязі . Щодо позовних вимог про відшкодування моральної шкоди , суд вважає , що необхідно стягнути відшкодування моральної шкоди в сумі 10000 гривень , що буде відповідати відшкодуванню тієї шкоди , яку потерпілій завдано неправомірними діями обвинуваченого . Запобіжний захід до набрання вироком законної сили необхідно залишити у вигляді особистого зобов'язання .
Керуючись ст. 369 - 371 , 373 - 376 КПК України , суд
ОСОБА_7 визнати винуватим у скоєнні кримінальних правопорушень , передбачених ч. 1 ст. 122 , ч. 1 ст. 129 КК України 2001 року , та призначити йому покарання :
за ч. 1 ст. 122 КК України 2001 року - у вигляді 2 років позбавлення волі ,
за ч. 1 ст. 129 КК України 2001 року - у вигляді 1 року обмеження волі .
На підставі ч. 1 ст. 49 , ч. 5 ст. 74 КК України 2001 року ОСОБА_7 звільнити від призначеного покарання у вигляді 1 року обмеження волі у зв'язку із закінченням строків давності .
На підставі ст. 75 КК України 2001 року ОСОБА_7 звільнити від відбування покарання у вигляді позбавлення волі з випробуванням на іспитовий строк 1 рік .
На підставі ст. 76 КК України 2001 року зобов'язати ОСОБА_7 : періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації ; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання , роботи ; не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації .
Стягнути з ОСОБА_7 на користь ОСОБА_5 в рахунок відшкодування матеріальної шкоди 3306 гривень 64 копійки , моральної шкоди 10000 гривень . У задоволенні іншої частини позовних вимог ОСОБА_5 відмовити .
Запобіжний захід ОСОБА_7 до набрання вироком законної сили залишити у вигляді особистого зобов'язання .
Вирок може бути оскаржено до Дніпровського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги через Баглійський районний суд м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області на протязі тридцяти днів з дня проголошення вироку .
Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги , якщо таку скаргу не було подано . У разі подання апеляційної скарги вирок , якщо його не скасовано , набирає законної сили після прийняття рішення судом апеляційної інстанції .
Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку . Обвинуваченому та прокурору копія вироку вручається негайно після його проголошення .
Суддя ОСОБА_1