05.09.2019 Справа № 920/201/19
м. Суми
Господарський суд Сумської області у складі колегії суддів: головуючого судді Джепи Ю.А., суддів: Яковенко В.В., Соп'яненко О.Ю., при секретарі судового засідання Олтушевській І.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Господарського суду Сумської області матеріали справи № 920/201/19 в порядку загального позовного провадження,
за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю «Преміум Стар» (вул. Чехова, буд. 9А, м. Суми, 40022, код 35172222);
до відповідача: Публічного акціонерного товариства «Сумиобленерго» (вул. Івана Сірка, буд. 7, м. Суми, 40035, код 23293513),
треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача:
1. Сільськогосподарське товариство з обмеженою відповідальністю «Агрокомбінат «Тепличний» (вул. Білопільський шлях, буд. 33, м. Суми, 40009, код 30321156);
2. Приватне акціонерне товариство «Київстар» (вул. Дегтярівська, буд. 53, м. Київ, 03113, код 21673832);
про визнання договору укладеним,
за участю представників сторін:
від позивача - Кравченко П.А. (згідно ордеру серія СМ № 27122018 від 27.12.2018),
від відповідача - Довганюк Р.М. (за довіреністю від 12.03.2019№ 08-31/15-Д/47),
від третіх осіб: 1. Сошенко Я.В. (згідно ордеру серія СМ № 2406/1 від 24.06.2019),
2. ОСОБА_2 (за довіреністю від 25.01.2019 № 71),
Відповідно до ухвали господарського суду Сумської області від 28.02.2019 провадження у справі №920/201/19 було відкрито за правилами загального позовного провадження, підготовче засідання призначено на 01.04.2019.
В судовому засіданні 01.04.2019 було оголошено перерву в розгляді справи до 22.04.2019.
Відповідно до ухвали господарського суду Сумської області від 22.04.2019 продовжено строк проведення підготовчого провадження у справі №920/201/19 на 30 днів, підготовче засідання відкладене на 20.05.2019.
Згідно з ухвалою господарського суду Сумської області від 20.05.2019 за заявою відповідача залучено до участі в розгляді справи в якості третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмету спору на стороні відповідача: Сільськогосподарське товариство з обмеженою відповідальністю «Агрокомбінат «Тепличний» і Приватне акціонерне товариство «Київстар», а також призначено колегіальний розгляд справи №920/201/19 у складі трьох суддів.
Згідно з витягом з протоколу автоматичного визначення складу колегії суддів від 21.05.2019 справу призначено до розгляду колегії суддів у складі головуючого судді Джепи Ю.А., судді Соп'яненко О.Ю., судді Яковенко В.В.
Відповідно до ухвали господарського суду Сумської області від 22.05.2019 підготовче засідання у справі №920/201/19 призначене на 24.06.2019.
В судовому засіданні 24.06.2019 підготовче засідання у справі №920/201/19 відкладене на 17.07.2019.
Відповідно до ухвали господарського суду Сумської області від 17.07.2019 продовжено строк проведення підготовчого провадження у справі №920/201/19 на 30 днів, підготовче засідання відкладене на 06.08.2019.
Згідно з ухвалою господарського суду Сумської області від 06.08.2019 було закрите підготовче провадження у справі №920/201/19, розгляд справи по суті призначено на 05.09.2019.
Суть спору: позивач просить суд визнати Договір про надання послуг з розподілу електричної енергії між ПАТ «Сумиобленерго» і ТОВ «Преміум Стар» укладеним з 18.01.2019 в редакції, вказаній у Протоколі розбіжностей від 27.12.2018, а саме: на умовах договору про постачання електричної енергії № 301115 від 21.08.2008, укладеного з ПАТ «Сумиобленерго», за винятком дозволеної потужності Субспоживача СТОВ «Агрокомбінат Тепличний», вказаної у додатку № 3 до додаткової угоди № 8 від 05.12.2016 до договору від 21.08.2008 (додатку 12 до договору від 21.08.2008) в кількості 500 кВт, яку слід вважати в кількості 250 кВт, що витікає з договору № 32 від 04.04.2018 між ТОВ «Преміум Стар» та СТОВ «Агрокомбінат Тепличний» (в т.ч. визнати укладеним з 18.01.2019 Додаток 12 до даного договору).
В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав у повному обсязі.
Відповідач в письмовому відзиві від 19.03.2019 проти задоволення позовних вимог заперечував, посилаючись на те, що в редакції Переліку-1 на відміну від Переліку позивач в односторонньому порядку вказав приєднану потужність в розмірі 2500 кВт/кВА замість 2055 кВт/кВА, що зазначена в Переліку, який є додатком 12 до укладеного між сторонами договору про постачання електричної енергії №15К від 21.08.2008 та додаткової угоди до нього №8 від 05.12.2016. Крім того, позивачем самостійно було зменшено дозволену потужність субспоживача СТОВ «Агрокомбінат «Тепличний», дозволену та приєднану потужність субспоживача ПрАТ «Київстар».
Третя особа 1 в письмових поясненнях від 16.07.2019 зазначила про те, що зміна основним споживачем (у Переліку-1) приєднаної потужності основного споживача та дозволеної і приєднаної потужності субспоживачів суперечить п. 2 та п. 4 постанови Регулятора від 14.03.18 № 312, згідно яких приєднання до договору споживача про розподіл, який є публічним договором приєднання, повинно відбуватися на умовах чинних договорів про постачання електричної енергії. Крім того, третя особа зазначає, що позивач знав, на яких саме умовах він приєднувався до договору про розподіл, оскільки про це зазначалось як в постанові Регулятора від 14.03.18 № 312 так і безпосередньо в заяві-приєднанні. Вказана обставина позивачем не заперечується. Дозволена потужність є продуктом взаємовідносин між електропередавальною організацією та споживачем, тому жодним іншим договором, укладеним з іншою особою (у т.ч. й до 11.06.2018 року, у т.ч. враховуючи п. 1.2 Правил роздрібного ринку електричної енергії) неможливо внести зміни до договору про постачання електричної енергії, який укладений між ПАТ «Сумиобленерго» та СТОВ «Агрокомбінат «Тепличний». Таким чином, СТОВ «Агрокомбінат «Тепличний» вважає, що позовна заява ТОВ «Преміум Стар» є необгрунтованою.
Третя особа 2 в письмових поясненнях №15641/03 від 11.07.2019 проти задоволення позовних вимог заперечувала, посилаючись на те, що до моменту запровадження нових правил роздрібного ринку електричної енергії Третя особа 2 отримувала електричну енергію за Договором про постачання електричної енергії № 301008122 від 19.12.2017, укладеним із відповідачем. Станом на теперішній час третя особа 2 отримує електричну енергію від постачальника універсальних послуг на підставі Типового договору про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг, укладеного із ТОВ «ЕНЕРА СУМИ». Таким чином, вважає, що відсутні правові підстави для зміни як Договору від 19.12.2017, так і для зміни Типового договору в межах справи № 920/201/19, оскільки її предметом не є внесення змін до жодного з вказаних договорів, при цьому ТОВ «ЕНЕРА СУМИ» не є позивачем по справі, а Третя особа 2 не є відповідачем по справі.
В силу вимог ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен при вирішенні судом питання щодо його цивільних прав та обов'язків має право на судовий розгляд упродовж розумного строку.
Розумність тривалості провадження повинна визначатися з огляду на обставини справи та з урахуванням таких критеріїв: складність справи, поведінка заявника та відповідних органів влади, а також ступінь важливості предмета спору для заявника (рішення Суду у справах Савенкова проти України, no. 4469/07, від 02.05.2013, Папазова та інші проти України, no. 32849/05, 20796/06, 14347/07 та 40760/07, від 15.03.2012).
Враховуючи достатність часу, наданого сторонам для подачі доказів в обґрунтування своєї позиції по справі, приймаючи до уваги принципи змагальності та диспозитивності господарського процесу, господарським судом, в межах наданих йому повноважень, сторонам створені усі належні умови для надання доказів.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, оцінивши та дослідивши докази у справі, суд встановив:
21 серпня 2008 року між ТОВ «Преміум Стар» і ВАТ «Сумиобленерго» (в подальшому - ПАТ «Сумиобленерго») укладено договір про постачання електричної енергії №15К (далі за текстом - «Договір»), відповідно до умов якого відповідач продає електричну енергію позивачу для забезпечення потреб електроустановок позивача, а останній оплачує відповідачу вартість використаної (купленої) електричної енергії та здійснює інші платежі згідно з умовами цього Договору та додатками до Договору, що є його невід'ємними частинами.
Зі змісту п. 2 Договору вбачається, що під час виконання умов цього Договору, а також вирішення всіх питань, що не обумовлені цим Договором, сторони зобов'язуються керуватися чинним законодавством України, зокрема Правилами користування електричною енергією, затвердженими постановою НКРЕ від 31.07.96 № 28 (далі за текстом - «ПКЕЕ»), затвердженими в установленому порядку.
Пунктом 5.1 ПКЕЕ (чинних на час укладення Договору) передбачено, що договір про постачання електричної енергії є основним документом, який регулює відносини між постачальником електричної енергії за регульованим тарифом і споживачем та визначає зміст правових відносин, прав та обов'язків сторін. Споживання енергії без договору не допускається. При укладенні договору сторони визначають його зміст на підставі типового договору.
Зі змісту п. 2. Додаткової угоди №8 від 05.12.2016 до Договору вбачається, що сторони домовились викласти пункт 5.3 Договору у новій редакції:
« 5.3. Граничні величини споживання електричної потужності на розрахунковий період визначаються на години максимуму навантажень енергосистеми для кожного об'єкта Споживача з приєднаною потужністю 150 кВт і більше та середньомісячним (за підсумком минулого року) обсягом фактичного споживання електричної енергії 50000 кВт.год. і більше, виходячи із установленого енергосистемою завдання щодо граничного споживання електричної потужності, та доводяться Постачальником щомісячно Споживачу письмовим повідомленням, яке вважається невід'ємною частиною цього Договору.
У разі, якщо для відповідних об'єктів Споживач на підставі двостороннього акта має погоджену технологічну та аварійну броню електропостачання, договірна гранична величина споживання електричної потужності в години максимуму навантаження має бути не нижче обумовленої актом екологічної, аварійної та технологічної броні електропостачання.
Для визначення величини електричної потужності Споживача (без субспоживачів), до технологічних електричних мереж якого приєднані електроустановки інших споживачів (субспоживачів), Споживач складає з субспоживачами двосторонній Акт про розподіл обсягів споживання електричної потужності, в якому визначається величина потужності субспоживачів на основі добових графіків споживання електричної енергії та величини потужності в установлений характерний режимний день літнього і зимового періоду.
При потребі Споживач, який розраховується за електричну енергію за тарифами, диференційованими за періодами часу, та Споживач постачальника за нерегульованим тарифом, електроустановки якого обладнані засобами диференційного (погодинного) обліку електричної енергії має право протягом розрахункового періоду звернутися до Постачальника за коригуванням граничної величини споживання електричної потужності. За дату коригування приймається дата отримання Постачальником письмового звернення Споживача.»
Статтею 4 Закону України від 13 квітня 2017 року № 2019-VIII «Про ринок електричної енергії» (далі за текстом - «Закон») передбачено, що учасники ринку електричної енергії провадять свою діяльність на ринку електричної енергії на договірних засадах. Для забезпеченню функціонування ринку електричної енергії укладаються у т.ч. й договори про надання послуг з розподілу.
На виконання ст. 6 вказаного Закону постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (далі за текстом - «Регулятор») від 14 березня 2018 року № 312, затверджено Правила роздрібного ринку електричної енергії (далі - ПРРЕЕ).
Згідно п. 2 Постанови Регулятора від 14.03.2018 № 212 укладення договорів між споживачами та іншими учасниками роздрібного ринку електричної енергії відповідно до вимог Правил здійснюється до 01 грудня 2018 року шляхом приєднання споживачів до публічних договорів приєднання (договору споживача про надання послуг з розподілу електричної енергії, відповідних договорів про постачання електричної енергії) на умовах чинних договорів про постачання електричної енергії та про користування електричною енергією, укладених з відповідними постачальниками електричної енергії за регульованим тарифом, шляхом подання заяви-приєднання за формою, наведеною у додатку до цієї постанови.
Відповідно до п. 4 Постанови Регулятора від 14.03.2018 № 312 у період з дати отримання ліцензії на провадження господарської діяльності з розподілу електричної енергії до 01 грудня 2018 року операторам систем розподілу (далі - ОСР) потрібно укласти договори про надання послуг з розподілу електричної енергії, які укладаються зі споживачем, з усіма споживачами, електроустановки яких приєднані на території діяльності ОСР. Договір розробляється ОСР на основі істотних умов, визначених Кодексом систем розподілу, затвердженим постановою НКРЕКП від 14 березня 2018 року № 310, та форми, встановленої Правилами, і розміщується на сайті ОСР, у засобах масової інформації і в пунктах обслуговування споживачів ОСР. ОСР направляє поштовим відправленням споживачу заяву-приєднання до зазначеного договору, яка формується за базами даних вертикально інтегрованого суб'єкта господарювання та містить ЕІС-коди точок комерційного обліку об'єкта споживача. Направлення такої заяви-приєднання є пропозицією споживачу про приєднання до договору споживача про надання послуг з розподілу електричної енергії на умовах діючого договору про користування або постачання електричної енергії (індивідуальні характеристики об'єкта, потужність, клас надійності, ідентифікаційні коди, особливості обліку тощо). Договір вважається укладеним з дати підписання споживачем заяви-приєднання до договору про надання послуг з розподілу електричної енергії, яка повертається споживачем на адресу ОСР, та/або сплати за рахунком (квитанцією), який надсилається (надається) одночасно з договором споживача про надання послуг з розподілу електричної енергії, та/або з дати, указаної у заяві-приєднанні, якщо споживач протягом указаного в заяві-приєднанні терміну не звернувся до ОСР із запереченнями щодо укладення договору в цілому або щодо окремих умов договору та спожив будь-який обсяг електричної енергії.
В додатку 12 до Договору (в редакції додаткової угоди № 8 від 05.12.16 до вказаного договору) наведений Перелік об'єктів споживача (з урахуванням площадок вимірювання) та об'єктів субспоживачів (з урахуванням площадок вимірювання), їх потужність, режим роботи електроустановок (далі - Перелік).
Відповідно до вказаного Переліку дозволена потужність для об'єктів споживача становить 1000 кВт, приєднана потужність - 2055 кВт/кВА.
Також у вказаному Переліку наведена дозволена потужність та приєднана потужність об'єктів субспоживачів, а саме:
1) СТОВ «Агрокомбінат «Тепличний» - 500 кВт га 500 кВт/кВА.
2) ПрАТ «МТС-Україна», базова станція - 5 кВт та 5 кВт/кВА,
3) ПрАТ «Київстар», базова станція - 5 кВт та 5 кВт/кВА,
4) ТОВ «Лайфсел», базова станція - 10 кВт та 10 кВт/кВА, відповідно.
Таким чином, судом встановлено, що в редакції додаткової угоди № 8 від 05.12.16 року, який є додатком 12 до Договору, зазначені треті особи - субспоживачі, по відношенню до яких позивач є основним споживачем в розумінні ПРРЕЕ та ПКЕЕ.
Згідно п.5.5 ПКЕЕ (чинних на час укладення договору про постачання електричної енергії № 15К від 21.08.08 та додаткової угоди № 8 від 05.12.16 до нього) договір про постачання електричної енергії містить такі умови, що є істотними та обов'язковими для цього виду домовленостей, зокрема: величини дозволеної га приєднаної потужності.
Відповідно до п. 1.2 ПКЕЕ, чинних на час укладення Договору та додаткової угоди № 8 від 05.12.16 до нього, дозволена потужність - максимальна величина потужності, яку електропередавальна організація дозволила споживачу для одночасного використання (одночасного ввімкнення струмоприймачів) за кожним об'єктом споживача на підставі нормативно-технічних документів відповідно до умов договору; приєднана потужність - сумарна за об'єктом споживача номінальна потужність приєднаних до електричної мережі струмоприймачів та трансформаторів споживача (без урахування резервних трансформаторів), які перетворюють електричну енергію на робочу напругу (яка безпосередньо живить струмоприймачі), кВт.
Згідно п. 1.1.2 ПРРЕЕ приєднана потужність - сумарна за об'єктом споживача номінальна потужність приєднаних до електричної мережі струмоприймачів та трансформаторів споживача (без урахування резервних трансформаторів), які перетворюють електричну енергію на робочу напругу (яка безпосередньо живить струмоприймачі), кВт.
Згідно п. 1.1.2 ПРЕЕ основний споживач - споживач та/або власник електричних мереж, який не є оператором системи, електричні мережі якого використовуються оператором системи для транспортування електричної енергії іншим споживачам та/або для транспортування електричної енергії в мережі оператора системи; субспоживач - споживач, електроустановки якого приєднані до технологічних електричних мереж основного споживача.
В п. 1.2 чинних на той час ПКЕЕ зазначалося, що основний споживач - споживач електричної енергії або власник електричних мереж, який передає частину електроенергії своїми технологічними електричними мережами субспоживачам та/або електропередавальній організації; субспоживач - споживач, електроустановки якого приєднані до технологічних електричних мереж основного споживача.
Відносини між основними споживачами, субспоживачами та електропередавальними організаціями (з ОСР) врегульовані законодавчо.
Так. згідно пп. 8 п. 10.1 ПКЕЕ споживачі електричної енергії мали право на приєднання до власних мереж субспоживачів у межах величини потужності, дозволеної до використання відповідно до договору з постачальником електричної енергії.
Відповідно до пп. 25 п. 10.2 ПКЕЕ споживач електричної енергії був зобов'язаний у разі приєднання нових субспоживачів до власних технологічних електричних мереж у межах дозволеної потужності повідомити про це електропередавальну організацію і постачальника електричної енергії та ініціювати коригування дозволеної потужності (зменшення дозволеної потужності на величину приєднаної потужності нових субспоживачів).
Відповідно до пп. 24 п. 5.5.5 ПРРЕЕ споживач електричної енергії зобов'язаний у разі приєднання нових субспоживачів до власних технологічних електричних мереж у межах дозволеної (договірної) потужності повідомити про це оператора системи та електропостачальника та ініціювати коригування дозволеної (договірної) потужності (зменшення дозволеної (договірної) потужності на величину дозволеної (договірної) потужності нових субспоживачів).
Відповідно до п. 2.1.11 ПРРЕЕ договір споживача про надання послуг з розподілу електричної енергії має містити такі умови, що є істотними та обов'язковими для цього виду домовленостей: зокрема, узгоджений паспорт точки розподілу.
Згідно п. 1.1.2 ПРРЕЕ паспорт точки розподілу (передачі) - акт (документ), складений оператором системи, у якому зазначаються технічні параметри точки підключення споживача - потужність, дозволена до використання, приєднана потужність, межі балансової належності, однолінійна схема, формула донарахування втрат електричної енергії відповідно до Кодексу комерційного обліку, тип засобу/системи комерційного обліку, ЕІС-коди та інша технічна інформація, необхідна для електрозабезпечення об'єкта споживача за точками розподілу (передачі) електричної енергії.
На виконання п. 1 та п. 4 постанови Регулятора від 14.03.18 № 312 ПАТ «Сумиобленерго» розробило та розмістило на власному сайті (http:www.soe.com.ua) договір споживача про надання послуг з розподілу електричної енергії, який є публічним договором приєднання.
В додатках до цього договору, які також розміщені на сайті ПАТ «Сумиобленерго», в т. ч. додатку 12 до Договору споживача про надання послуг з розподілу електричної енергії, в якому викладається Перелік об'єктів споживача та об'єктів субспоживача та зазначаються дозволені і приєднані потужності цих об'єктів, вказано, що у зв'язку з укладенням договору у відповідності до вимог п. 4 постанови НКРЕКП № 312 від 14.03.18 відомості, передбачені цим додатком, визначаються умовами діючого договору про користування або постачання, укладеного між споживачем та ПАТ «Сумиобленерго».
Крім того, на виконання п. 4 постанови Регулятора від 14.03.18 №312 ПАТ «Сумиобленерго» направило ТОВ «Преміум Стар» згідно форми, що наведена у додатку до постанови Регулятора від 14.03.18 № 312, заяву-приєднання до умов договору споживача про надання послуг з розподілу електричної енергії, яку споживач підписав 27.12.18 та повернув ПАТ «Сумиобленерго».
У зазначеній заяві-приєднання вказується про приєднання споживача з 01.01.2019 до договору споживача про надання послуг з розподілу електричної енергії на умовах договору про постачання електричної енергії від 21.08.2008.
Позивач мотивує свої вимоги тим, що вирішив скористатися наданою можливістю скласти свої заперечення щодо окремих положень запропонованого до укладання договору, сприймаючи проект розробленої ПАТ «Сумиобленерго» заяви - приєднання як невід'ємну частину майбутнього договору.
Крім того, маючи правовідносини з іншими Субспоживачами, електроустановки яких приєднані до його технологічних електричних мереж, товариство оформило відповідні додатки до майбутнього Договору, які містили: відомості про приєднані електроустановки інших учасників та їх власників тощо; обсяги транспортування е/е в електричні мережі інших учасників роздрібного ринку; інші відомості.
Разом з підписаною заявою-приєднання до договору споживача про надання послуг з розподілу електричної енергії, який є публічним договором приєднання та розміщений на сайті відповідача, ТОВ «Преміум Стар» 27.12.18 направило ПАТ «Сумиобленерго» протокол розбіжностей до договору про надання послуг з розподілу електричної енергії, згідно якого пропонується внести зміни до заяви-приєднання в частині «...на умовах договору про постачання електричної енергії № 301115 від 21.08.2008» та рекомендується така редакція вказаної частини зави-приєднання: «...на умовах договору про постачання електричної енергії № 301115 від 21.08.2008, за винятком дозволеної потуоісності субспоживача СТОВ «Агрокомбінат Тепличний», вказаної у додатку № 3 до додаткової угоди № 8 від 05 грудня 2016року до договору від 21.08.08р. (додатку 12 до договору від 21.08.08рр.) в кількості 500 кВт, яку слід вважати в кількості 250 кВт, що витікає з договору № 32 від 04.04.18р., між ТОВ «Преміум Стар» та СТОВ «Агрокомбінат Тепличний»... (далі по тексту)».
Також разом з заявою-приєднання позивач направив роздрукований з додатками з сайту ПАТ «Сумиобленерго» договір споживача про надання послуг з розподілу електричної енергії, який є публічним договором приєднання.
Серед додатків до договору споживача про надання послуг з розподілу електричної енергії, що направлені позивачем в адресу ПАТ «Сумиобленерго», був заповнений позивачем додаток 12, в якому наведений Перелік об'єктів споживача (з урахуванням площадок вимірювання) та об'єктів субспоживачів (з урахуванням площадок вимірювання), їх потужність, режим роботи електроустановок (далі - Перелік-1).
В Переліку-1 на відміну від Переліку, про який зазналося вище, вказані слідуючи значення дозволеної та приєднаної потужності основного споживача та субспоживачів:
основний споживач - ТОВ «Преміум Стар» - 1000 кВт та 2500 кВт/кВА,
в т.ч. субспоживачі:
5) СТОВ «Агрокомбінат «Тепличний» - 250 кВт та 500 кВт/кВА,
6) ПрАТ «ВФ Україна», базова станція - 10 кВт та 10 кВт/кВА,
7) ПрАТ «Київстар», базова станція - 4,5 кВт та 4,5 кВт/кВА,
8) ТОВ «Лайфсел», базова станція - 10 кВт та 10 кВт/кВА, відповідно.
Саме в редакції Переліку-1 позивач просить визнати укладеним з 18.01.19 додаток 12 до договору споживача про надання послуг з розподілу електричної енергії.
Позивач зазначає, що протягом 20-денного строку зазначені розбіжності, які були неврегульовані, ПАТ «Сумиобленерго» не передано до суду. В той же час листом від 15.01.19р. №49/463 ПАТ «Сумиобленерго» повідомило позивача про невизнання вказаних наслідків та вказало, що буде вважати договір про споживача про надання послуг з розподілу е/е укладеним з моменту підписання заяви - приєднання з 27.12.2018 без урахування протоколу розбіжностей, тобто, у розробленій ним первісній редакції заяви - приєднання.
Позивач наголошує на тому, що в розумінні ч.7 ст.181 ГКУ пропозиції позивача мають вважатися прийнятими, що є правовим наслідком невчинення відповідних дій з боку ПАТ «Сумиобленерго», прямо передбаченим законом. Отже, має місце господарське правопорушення, яким законні права та інтереси ТОВ фактично не визнаються з боку ПАТ «Сумиобленерго».
В той же час, колегія суддів звертає увагу, що відповідно до п. 2.1.4 ПРРЕЕ договір споживача про надання послуг з розподілу електричної енергії є публічним договором приєднання та укладається з урахуванням статей 633, 634, 641, 642 Цивільного кодексу України за формою договору, що є додатком 3 до цих Правил.
Відповідно до ч. ст. 633 Цивільного кодексу України публічним є договір, в якому одна сторона - підприємець взяла на себе обов'язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв'язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо).
Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх споживачів, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги.
Підприємець не має права надавати переваги одному споживачеві перед іншим щодо укладення публічного договору, якщо інше не встановлено законом.
Підприємець не має права відмовитися від укладення публічного договору за наявності у нього можливостей надання споживачеві відповідних товарів (робіт, послуг).
У разі необгрунтованої відмови підприємця від укладення публічного договору він має відшкодувати збитки, завдані споживачеві такою відмовою.
Актами цивільного законодавства можуть бути встановлені правила, обов'язкові для сторін при укладенні і виконанні публічного договору.
Таким актом цивільного законодавства в даному випадку є Постанова Регулятора від 14.03.18 № 312, якою встановлені правила щодо приєднання до публічного договору споживача про розподіл на умовах чинних договорів про постачання електричної енергії.
Умови публічного договору, які суперечать частині другій цієї статті та правилам, обов'язковим для сторін при укладенні і виконанні публічного договору, є нікчемними.
Згідно ст. 634 Цивільного кодексу України договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.
Договір приєднання може бути змінений або розірваний на вимогу сторони, яка приєдналася, якщо вона позбавляється прав, які звичайно мала, а також якщо договір виключає чи обмежує відповідальність другої сторони за порушення зобов'язання або містить інші умови, явно обтяжливі для сторони, яка приєдналася. Сторона, яка приєдналася, має довести, що вона, виходячи зі своїх інтересів, не прийняла б цих умов за наявності у неї можливості брати участь у визначенні умов договору.
Якщо вимога про зміну або розірвання договору пред'явлена стороною, яка приєдналася до нього у зв'язку зі здійсненням нею підприємницької діяльності, сторона, що надала договір для приєднання, може відмовити у задоволенні цих вимог, якщо доведе, що сторона, яка приєдналася, знала або могла знати, на яких умовах вона приєдналася до договору.
Згідно ст. ст. 642 Цивільного кодексу України відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти договір, про її прийняття (акцепт) повинна бути повною і безумовною.
Якщо особа, яка одержала пропозицію укласти договір, у межах строку для відповіді вчинила дію відповідно до вказаних у пропозиції умов договору (відвантажила товари, надала послуги, виконала роботи, сплатила відповідну суму грошей тощо), яка засвідчує її бажання укласти договір, ця дія є прийняттям пропозиції, якщо інше не вказане в пропозиції укласти договір або не встановлено законом.
Особа, яка прийняла пропозицію, може відкликати свою відповідь про її прийняття, повідомивши про це особу, яка зробила пропозицію укласти договір, до моменту або в момент одержання нею відповіді про прийняття пропозиції.
Також, згідно ч. 4, 7 ст. 179 Господарського кодексу України при укладенні господарських договорів сторони можуть визначати зміст договору на основі договору приєднання, запропонованого однією стороною для інших можливих суб'єктів, коли ці суб'єкти у разі вступу в договір не мають права наполягати на зміні його змісту.
Господарські договори укладаються за правилами, встановленими Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом, іншими нормативно- правовими актами щодо окремих видів договорів.
Судом встановлено вище, що між ПАТ «Сумиобленерго» і ТОВ «Преміум Стар» був укладений договір про постачання електричної енергії № 15К від 21.08.08 року, умовами якого не передбачено права односторонньої зміни його умов.
Відповідно до ч. ч. 1-4 ст. 181 Господарського кодексу України господарський договір за загальним правилом викладається у формі єдиного документа, підписаного сторонами. Допускається укладення господарських договорів у спрощений спосіб, тобто шляхом обміну листами, факсограмами, телеграмами, телефонограмами тощо, а також шляхом підтвердження прийняття до виконання замовлень, якщо законом не встановлено спеціальні вимоги до форми та порядку укладення даного виду договорів.
Проект договору може бути запропонований будь-якою з сторін. У разі якщо проект договору викладено як єдиний документ, він надається другій стороні у двох примірниках.
Сторона, яка одержала проект договору, у разі згоди з його умовами оформляє договір відповідно до вимог частини першої цієї статті і повертає один примірник договору другій стороні або надсилає відповідь на лист, факсограму тощо у двадцятиденний строк після одержання договору.
За наявності заперечень щодо окремих умов договору сторона, яка одержала проект договору, складає протокол розбіжностей, про що робиться застереження у договорі, та у двадцятиденний строк надсилає другій стороні два примірники протоколу розбіжностей разом з підписаним протоколом.
Сторона, яка одержала протокол розбіжностей до договору, зобов'язана протягом двадцяти днів розглянути його, в цей же строк вжити заходів для врегулювання розбіжностей з другою стороною та включити до договору всі прийняті пропозиції, а ті розбіжності, що залишились неврегульованими, передати в цей же строк до суду, якщо на це є згода другої сторони.
Статею 179 Господарського кодексу України визначені загальні умови укладення господарських договорів. Згідно з частиною четвертою вказаної статті при укладенні господарських договорів сторони можуть визначати зміст договору на основі договору приєднання, запропонованого однією стороною для інших можливих суб'єктів, коли ці суб'єкти у разі вступу у договір не мають права наполягати на зміні його змісту.
Отже, порядок складання протоколу розбіжностей, визначений ст. 181 Господарського кодексу України, на думку суду, не може бути застосований до договорів, укладання яких передбачено ст.ст. 633, 634 Цивільного кодексу України (коли друга сторона не може запропонувати свої умови договору) та ч.4 ст. 179 Господарського кодексу України (коли суб'єкти у разі вступу у договір не мають права наполягати на зміні його змісту).
Правила роздрібного ринку електричної енергії також не передбачають можливості складання протоколу розбіжностей, проте визначають, що договір споживача про надання послуг з розподілу електричної енергії є публічним договором приєднання та укладається з урахуванням статей 633, 634, 641, 642 Цивільного кодексу України (п.2.1.4 ПРРЕЕ).
Судом також встановлено, що в редакції Переліку-1 на відміну від Переліку позивач в односторонньому порядку вказав собі приєднану потужність в розмірі 2500 кВт/кВА, замість 2055 кВт/кВА, що зазначена в Переліку, який є додатком 12 до укладеного між сторонами договору про постачання електричної енергії № 15К від 21.08.08 та додаткової угоди до нього № 8 від 05.12.16.
До того ж в Переліку-1 на відміну від Переліку позивач самостійно «зменшив» дозволену потужність субпоживача СТОВ «Агрокомбінат «Тепличний», дозволену та приєднану потужність субспоживача ПрАТ «Київстар».
В той же час, зміна основним споживачем (у Переліку-1) приєднаної потужності основного споживача та дозволеної і приєднаної потужності субспоживачів суперечить п. 2 та п. 4 постанови Регулятора від 14.03.18 № 312, згідно яких приєднання до договору споживача про розподіл, який є публічним договором приєднання, повинно відбуватися на умовах чинних договорів про постачання електричної енергії.
Слід також зазначити, що ТОВ «Преміум Стар» було ознайомлене з умовами, на яких воно приєднувалось до договору про розподіл, оскільки про це зазначалось як в постанові Регулятора від 14.03.18 № 312, так і безпосередньо в заяві-приєднанні. Вказана обставина позивачем не заперечується.
Крім того, ТОВ «Преміум Стар» договором про надання послуг з розподілу, який є публічним договором приєднання, не позбавляється прав, які позивач звичайно мав, оскільки приєднання до публічного договору приєднання споживача про розподіл відбулося на умовах чинного договору про постачання електричної енергії, укладеного між сторонами у справі.
Враховуючи викладене, суд приходить до висновку про необґрунтованість позовних вимог та відмовляє в їх задоволенні в повному обсязі.
Відповідно до ст. ст. 73, 74, 77 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Суд враховує, що Європейський суд з прав людини у рішенні від 10.02.2010 у справі «Серявін та інші проти України» зауважив, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод (далі - Конвенція) зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення. У справі «Трофимчук проти України» Європейський суд з прав людини також зазначив, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не можна розуміти як вимогу детально відповідати на кожен довід. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов'язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у контексті конкретних обставин справи.
Судом були досліджені всі документи, які надані сторонами по справі, аргументи сторін та надана їм правова оцінка. Стосовно інших доводів сторін, які детально не зазначені в рішенні, то вони не підлягають врахуванню, оскільки суперечать встановленим судом фактичним обставинам справи та не стосуються предмета доказування по даній справі.
Відповідно до ст. 123 Господарського процесуального кодексу України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.
Згідно Закону України «Про судовий збір» та відповідно до вимог п. 1 ч. 1 ст.129 ГПК України судовий збір покладається у спорах, що виникають при укладанні, зміні та розірванні договорів, на сторону, яка безпідставно ухиляється від прийняття пропозицій іншої сторони, або на обидві сторони, якщо судом відхилено частину пропозицій кожної із сторін.
Враховуючи те, що суд дійшов до висновку про необґрунтованість позовних вимог та відмовив в їх задоволенні, витрати зі сплати судового збору та витрати з надання правової допомоги позивачу покладаються на останього.
В судовому засіданні 05.09.2019 представник третьої особи 1 зробив усну заяву про компенсацію судових витрат на професійну правову допомогу у справі №920/201/19 відповідно до положень ч.13 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України.
Відповідно до ч. 2 ст. 126 Господарського процесуального кодексу України, за результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.
Згідно з ч. 2 ст. 221 Господарського процесуального кодексу України для вирішення питання про судові витрати суд призначає судове засідання, яке проводиться не пізніше п'ятнадцяти днів з дня ухвалення рішення по суті позовних вимог.
Враховуючи викладене, суд дійшов висновку про доцільність призначення судового засідання у справі № 920/201/19 для вирішення питання про судові витрати третьої особи, яка не заявляє самостійні вимоги на предмет спору, на стороні відповідача - Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю «Агрокомбінат «Тепличний», про що відповідно до вимог ч.6 ст. 238 Господарського процесуального кодексу України вказує у резолютивній частині рішення.
Керуючись ст. ст. 129, 236-238 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. В задоволенні позову відмовити.
2. Призначити судове засідання у справі № 920/201/19 для вирішення питання про судові витрати на 12.09.2019 на 09 год. 45 хв.
3. Визначити для СТОВ «Агрокомбінат «Тепличний» строк для подання доказів щодо розміру понесених витрат на правову допомогу - до 10.09.2019.
Згідно зі ст. 241 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення в порядку, встановленому статтями 256-258 ГПК України.
Повний текст рішення підписано 12.09.2019.
ГОЛОВУЮЧИЙ СУДДЯ (підпис) Ю.А. ДЖЕПА
СУДДЯ: (підпис) О.Ю. СОП'ЯНЕНКО
СУДДЯ: (під В.В. ЯКОВЕНКО