ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
м. Київ
09.09.2019Справа № 910/7753/19
Господарський суд міста Києва у складі головуючого судді Демидова В.О., за участю секретаря судового засідання Юрковської В.О., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін
справу за позовом Головного управління Національної поліції в Київській області (вул. Володимирська, буд. 15, м. Київ, 01601) до Товариства з обмеженою відповідальністю «Інтертрейд-Україна Лімітед» (вул. Отто Шмідта, буд. 35/37, м. Київ, 03115) про стягнення боргу, інфляційних втрат та трьох процентів річних у розмірі 28126,24 грн.,
Представники сторін:
від позивача: не прибув;
від відповідача: Василюк Анатолій Павлович (довіреність від 05.07.2019);
Позивач - Головне управління Національної поліції в Київській області, звернувся до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Інтертрейд-Україна Лімітед», в якому просить суд стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Інтертрейд-Україна Лімітед» на користь Головного управління Національної поліції в Київській області грошові кошти у вигляді неустойки і відповідальності за порушення грошового зобов'язання в сумі 28126,24 грн. та судові витрати.
Позовні вимоги позивач обгрунтовує тим, що між позивачем та відповідачем 29.08.2017 укладено договір про закупівлю товарів за державні кошти № 330, за умовами якого передалось, що відповідач зобов'язується поставити електричні ініціатори (картриджі) РТ 1517 до безвідкатного руйнівника ABL 1000 виробництва компанії АВР (Велика Британія) (код згідно ДК 021:2015-24610000-3). Специфікацією передбачено постачання електричних ініціаторів (картриджів) до руйнівника ABL 1000 в кількості 7 шт. по ціні 3155,00 грн. Загальна вартість договору склала 242935,00 грн. У відповідності до умов договору поставка товару за договором становить 20 робочих днів із дати підписання договору. Покупець зобов'язується здійснити оплату в десятиденний строк після підписання видаткової накладної. Платіжним дорученням від 05.09.2017 № 6649 (оплачено 08.09.2017) ГУНП в Київській області перераховано постачальнику кошти в сумі 242935,00 грн. Однак товар у відповідності до умов договору відповідачем фактично поставлений не був. Відсутність товарно-матеріальних цінностей зафіксовано під час проведення інвентаризації робочою комісією, створеною на підставі наказу ГУНП в Київській області від 06.12.2017 № 2197 (інвентаризаційний опис запасів від 07.12.2017). 26.12.2017 сторонами укладається додаткова угода № 1/794, відповідно до якої у зв'язку з неможливістю здійснення поставки товару сторони дійшли згоди розірвати договір з 13.12.2017. Кошти в сумі 242935,00 грн. були повернуті ТОВ «Інтертрейд-Україна Лімітед» на казначейський рахунок ГУНП в Київській області, про що свідчить банківська виписка від 15.12.2017. Однак, перерахування ГУНП в Київській області коштів в сумі 242935,00 грн. за фактично не поставлений товар здійснено з недотриманням вимог п. 1 ст. 49 Бюджетного кодексу України. Зважаючи на те, що фактично при виконанні умов зазначеного договору ГУНП в Київській області здійснено оплату в повному обсязі, постачальник відповідно до п. 6 ст. 231 Господарського кодексу України та п. 2 ст. 625 Цивільного кодексу несе відповідальність за порушення грошового зобов'язання.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 08.07.2019 у справі відкрито провадження за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін. Запропоновано відповідачу у строк не пізніше п'ятнадцяти днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження подати до суду відзив на позовну заяву, а також всі докази, що підтверджують заперечення проти позову, запропоновано позивачу у строк не пізніше п'яти днів з дня отримання відзиву на позовну заяву подати відповідь на відзив, відповідачу визначено строк протягом п'яти днів з дня отримання відповіді на відзив (у разі подання такого) подати заперечення на відповідь на відзив.
25.07.2019 до Господарського суду міста Києва надійшов відзив відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю «Інтертрейд-Україна Лімітед», в якому відповідач зазначає, що відповідач вважає вимоги по нарахуванню пені незаконними, необґрунтованими та безпідставними, а визначений позивачем розмір пені розрахованим невірно. Зазначає, що загальна сума пені за період з 27.09.2017 до 12.10.2017 складає 13437,97 грн. Крім того, станом на день звернення до суду з позовом спірний договір уже не діє, сторони дійшли спільної згоди розірвати укладений між постачальником та покупцем договір про закупівлю товарів з 13.12.2017, про що 26.12.2017 укладено додаткову угоду № 1/794 до договору про закупівлю товарів № 330 від 29.08.2017. Сплачені позивачем кошти відповідно до позовної заяви були повернуті 15.12.2017. Також відповідачем зазначено, що позивач звернувся до суду із позовною заявою 13.06.2019, тобто після спливу строку позовної давності, при цьому договір не містить положень про збільшення позовної давності. Перераховуючи кошти відповідачу та укладаючи додаткову угоду про припинення договору позивач «не забезпечив контроль за виконанням умов укладеного господарського договору та захист своїх інтересів», у зв'язку з чим на власний ризик не вжив відповідних заходів (ч. 4 ст. 13 ГПК України) і як наслідок позивач втратив можливість нарахування неустойки. Також зазначає, що за договором відповідач є постачальником і у нього жодним чином не виникає обов'язок перед позивачем по оплаті товару. До відповідача не може бути застосовано положення ст. 625 ЦК України, оскільки його зобов'язання на підставі договору є негрошовими. Головне управління Національної поліції в Київській області з власної волі (ініціативи) здійснив порушення статті 49 Бюджетного кодексу України, перерахувавши кошти на рахунок відповідача без достатніх для цього підстав. Відповідальним за вчинення дострокової оплати товару за договором є сам позивач. Отримавши оплату за непоставлений товар достроково відповідач жодним чином не порушив ні договір, ні чинне законодавство. Крім того, у позивача відсутнє право на стягнення інфляційних витрат, а також 3% річних від достроково сплаченої суми, оскільки відповідач не прострочив виконання грошового зобов'язання, обов'язок сплати інфляційних втрат та 3% річних не виникає з повернення коштів у разі припинення зобов'язання (в тому числі шляхом розірвання договору). Також позивачем здійснено неправильне нарахування інфляційних втрат, правильний розрахунок становить 5101,64 грн., 3% - 1537,48 грн.
Відповідачем до поданого відзиву подано заяву про застосування строків позовної давності, відповідно до якої відповідач просить суд застосувати до вимог позивача строки позовної давності, передбачені п. 1 ч. 2 ст. 258 ЦК України до вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені). В обґрунтування поданої заяви відповідач зазначає, що позивач звернувся до суду із позовною заявою 13.06.2019, тобто після спливу строку позовної давності, а договір на закупівлю товарів за державні кошти від 29.08.2017 № 330 не містить положень про збільшення позовної давності.
До поданого відзиву відповідачем також додано клопотання про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 05.08.2019 клопотання представника відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю «Інтертрейд-Україна Лімітед» - Василюка А.П. про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін, подану в межах розгляду справи № 910/7753/19 за позовом Головного управління Національної поліції в Київській області до Товариства з обмеженою відповідальністю «Інтертрейд-Україна Лімітед» про стягнення боргу, інфляційних втрат та трьох процентів річних у розмірі 28126,24 грн. задоволено. Постановлено проводити розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін, судове засідання призначено на 15.08.2019.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 15.08.2019, постановленою без виходу до нарадою кімнати із занесенням до протоколу судового засідання, розгляд справи відкладено на 05.09.2019.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 05.09.2019 розгляд справи відкладено на 09.09.2019.
В судовому засіданні 09.09.2019 представник відповідача Василюк А.П. заперечував проти позову з підстав, викладених у відзиві, заяві про застосування строків позовної давності, просив відмовити у задоволенні позову.
Представник позивача в судове засідання не з'явився, про день, час та місце судового розгляду повідомлявся належним чином.
В судовому засіданні 09.09.2019 судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Частиною 1 ст. 252 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження здійснюється судом за правилами, встановленими цим Кодексом для розгляду справи в порядку загального позовного провадження, з особливостями, визначеними у цій главі.
Згідно ч. 8 ст. 252 Господарського процесуального кодексу України при розгляді справи у порядку спрощеного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, а у випадку розгляду справи з повідомленням (викликом) учасників справи також заслуховує їх усні пояснення.
Враховуючи достатність часу, наданого сторонам для подачі доказів в обґрунтування своїх позицій у справі, приймаючи до уваги принципи змагальності та диспозитивності господарського процесу, господарським судом в межах наданих йому повноважень сторонам створені усі належні умови для надання доказів.
Розглянувши матеріали справи, всебічно та повно дослідивши надані докази, суд встановив такі фактичні обставини.
29.08.2017 між Головним управлінням Національної поліції в Київській області (покупець) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Інтертрейд-Україна Лімітед» (постачальник) укладено договір № 330 на закупівлю товарів за державні кошти, за умовами якого постачальник відповідно до договору зобов'язується поставити електричні ініціатори (картриджі) РТ 1517 до безвідкатного руйнівника ABL 1000 виробництва компанії АВР (Велика Британія) (код згідно ДК 021:2015-24610000-3), а покупець зобов'язується прийняти та оплатити вартість товару.
Відповідно до п. 1.2. розділу І договору найменування, асортимент, кількість та ціни зазначені у специфікації, яка є невід'ємною частиною даного договору.
Згідно із специфікацією, підписаною сторонами договору та скріпленою печатками Головного управління Національної поліції в Київській області та Товариства з обмеженою відповідальністю «Інтертрейд-Україна Лімітед», загальний розмір вартості товару (електричні ініціатори (картриджі) до руйнівника ABL (АВР, Велика Британія) у кількості 77 штук становить 242935,00 грн. без ПДВ (а.с. 12).
Загальна вартість договору становить 242935,00 грн. без ПДВ (п. 3.1. розділу III договору).
За умовами п. 5.2. розділу V договору поставка товару за договором становить двадцять робочих днів із дати підписання договору.
Відповідно до п. 4.1. розділу IV договору покупець зобов'язується здійснити оплату в десятиденний строк після підписання видаткової накладної.
26.12.2017 між Головним управлінням Національної поліції в Київській області (покупець) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Інтертрейд-Україна Лімітед» (постачальник) укладено додаткову угоду № 1/794 до договору про закупівлю товарів № 330 від 29.08.2017, відповідно до якої у зв'язку з неможливістю здійснення поставки товару, зазначеного в п. 1.1. розділу І договору в строки передбачені п. 8.2. розділу VIII договору, сторони дійшли спільної згоди розірвати укладений між постачальником та покупцем договір про закупівлю товарів від 29.08.2017 № 330 з 13.12.2017.
Згідно із п.п. 7.1.-7.3. розділу VII договору у разі невиконання або неналежного виконання своїх зобов'язань за договором сторони несуть відповідальність, передбачену законодавством та даним договором. У разі невиконання або несвоєчасного виконання зобов'язань по поставці товару, що є предметом даного договору, постачальник виплачує покупцю пеню у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла на момент нарахування, від ціни договору, за кожен день прострочення виконання зобов'язання за весь час невиконання зобов'язання. За невиконання або неналежне виконання зобов'язань щодо якості поставленого товару, постачальник сплачує на користь покупця штраф у розмірі 20% від вартості товару неналежної якості.
25.04.2019 позивачем на адресу відповідача (вул. Отто Шмідта, буд. 35/37, м. Київ, 04107) направлено претензію щодо невиконання умов договору № 330 на закупівлю товарів за державні кошти від 29.08.2017.
Відповідно до відповіді відповідача на претензію відповідачем повідомлено позивача, що у зв'язку із неможливістю здійснення поставки товару, зазначеного в п. 1.1. розділу І договору в строки передбачені п. 8.2. розділу VIII договору, сторони дійшли спільної згоди розірвати укладений між постачальником та покупцем договір про закупівлю товарів від 29.09.2017 № 330 з 13.12.2017, жодних претензій зі сторони ГУ НП у Київській області під час підписання додаткової угоди не заявило, що фактично свідчить про їх відсутність.
Вислухавши пояснення представника відповідача, дослідивши обставини справи, надані матеріали, оцінивши надані докази у їх сукупності, суд дійшов такого обґрунтованого висновку.
Відповідно до ч. 1 ст. 13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін.
Відповідно до ч. 1 ст. 73, ч. 1 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог та заперечень.
Відповідно до ч. 1 ст. 76 Господарського процесуального кодексу України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.
Статтею 173 Господарського кодексу України передбачено, що господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.
Відповідно до ч. 1 ст. 174 Господарського кодексу України господарські зобов'язання можуть виникати з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.
Відповідно до ч. 1 ст. 181 Господарського кодексу України господарський договір за загальним правилом викладається у формі єдиного документа, підписаного сторонами. Допускається укладення господарських договорів у спрощений спосіб, тобто шляхом обміну листами, факсограмами, телеграмами, телефонограмами тощо, а також шляхом підтвердження прийняття до виконання замовлень, якщо законом не встановлено спеціальні вимоги до форми та порядку укладення даного виду договорів.
Згідно із ч. 2 ст. 180 Господарського кодексу України господарський договір вважається укладеним, якщо між сторонами у передбачених законом порядку та формі досягнуто згоди щодо усіх його істотних умов. Істотними є умови, визнані такими за законом чи необхідні для договорів даного виду, а також умови, щодо яких на вимогу однієї із сторін повинна бути досягнута згода.
Відповідно до ч. 1 ст. 265 Господарського кодексу України за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.
Відповідно до статті 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.
До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.
Відповідно до статті 655 Цивільного кодексу України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.
Частиною 1 статті 266 Господарського кодексу України передбачено, що предметом поставки є визначені родовими ознаками продукція, вироби з найменуванням, зазначеним у стандартах, технічних умовах, документації до зразків (еталонів), прейскурантах чи товарознавчих довідниках. Предметом поставки можуть бути також продукція, вироби, визначені індивідуальними ознаками.
Матеріалами справи, її фактичними обставинами встановлено, що між позивачем Головним управлінням Національної поліції в Київській області (покупець) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Інтертрейд-Україна Лімітед» (постачальник) 29.08.2017 укладено договір № 330 на закупівлю товарів за державні кошти.
Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором. Застосування господарських санкцій до суб'єкта, який порушив зобов'язання, не звільняє цього суб'єкта від обов'язку виконати зобов'язання в натурі, крім випадків, коли інше передбачено законом або договором, або управнена сторона відмовилася від прийняття виконання зобов'язання. Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.
У відповідності до ч. 1 ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Згідно з ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Відповідно до ст.612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Згідно відомостей листа Головного управління Національної поліції в Київській області № 92/109/29/1-19 від 14.01.2019 «Про проведення претензійно-позовної роботи» вбачаться, що платіжним дорученням від 05.09.2017 № 6649 (оплачено 08.09.2017) позивачем перераховано постачальнику (відповідачу) кошти в сумі 242935,00 грн., а товар у відповідності до умов договору відповідачем фактично поставлений не був, що зафіксовано під час проведення інвентаризації робочою комісією, створеною на підставі наказу ГУНП від 06.12.2017 № 2197 (інвентаризаційний опис запасів від 07.12.2017). Також, до аудиту надано копію листа відповідача від 05.12.2017 № 52 зі зверненням до ГУНП щодо гарантії поставки обладнання «Електричні ініціатори (картриджі) РТ 1517 до руйнівника ABL 1000» в кількості 77 шт. до кінця 2017 року. 26.12.2017 сторонами укладається додаткова угода № 1/794, відповідно до якої у зв'язку з неможливістю здійснення поставки товару сторони дійшли згоди розірвати договір з 13.12.2017. Кошти в сумі 242935,00 грн. повернуті відповідачем на казначейський рахунок ГУНП, про що свідчить банківська виписка від 15.12.2017.
26.12.2017 між Головним управлінням Національної поліції в Київській області (покупець) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Інтертрейд-Україна Лімітед» (постачальник) укладено додаткову угоду № 1/794 до договору про закупівлю товарів № 330 від 29.08.2017, відповідно до якої у зв'язку з неможливістю здійснення поставки товару, зазначеного в п. 1.1. розділу І договору в строки передбачені п. 8.2. розділу VIII договору, сторони дійшли спільної згоди розірвати укладений між постачальником та покупцем договір про закупівлю товарів від 29.08.2017 № 330 з 13.12.2017.
Таким чином, з викладених обставин вбачається, що товар за укладеним між сторонами договором № 330 на закупівлю товарів за державні кошти від 29.08.2017 дійсно поставлений з боку відповідача не був, позивачем здійснено оплату поставки товару, яка була повернута відповідачем на казначейський рахунок відповідача, що не заперечувалося сторонами.
При цьому за умовами додаткової угоди № 1/794 до договору про закупівлю товарів № 330 від 29.08.2017 сторонами погоджено питання розірвання договору про закупівлю товарів від 29.08.2017 № 330 з 13.12.2017 та обумовлено неможливість здійснення поставки товару за договором у строки, що передбачені договором.
Згідно ст. 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Згідно із ч. 1 ст. 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.
Частинами 2, 3 статті 549 Цивільного кодексу України передбачено, що штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Господарські договори укладаються за правилами, встановленими Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами щодо окремих видів договорів (ч. 7 ст. 179 Господарського кодексу України).
Положення ст. 6, 627 Цивільного кодексу України відображають принцип свободи договору, згідно з яким сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Свобода договору означає право громадян або юридичних осіб вступати чи утримуватися від вступу у будь-які договірні відносини. Свобода договору проявляється також у наданій сторонам можливості за взаємною згодою визначати умови такого договору, змінювати ці умови також за взаємною згодою або утримуватись від пропозицій про їх зміну.
Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 20.06.2018 у справі № 910/18719/17.
Частиною 1 статті 651 Цивільного кодексу України передбачено, що зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом.
Згідно із ч. 2 ст. 653 Цивільного кодексу України у разі розірвання договору зобов'язання сторін припиняються.
З огляду на вищевикладені обставини вбачається, що станом на день розгляду справи зобов'язання сторін за договором № 330 на закупівлю товарів за державні кошти від 29.08.2017 відсутні внаслідок розірвання вказаного договору за умовами додаткової угоди до договору, укладеної між сторонами. Вказана додаткова угода № 1/794 від 26.12.2017 до договору про закупівлю товарів № 330 від 29.08.2017 підписана зі сторони позивача заступником начальника Головного управління Національної поліції в Київській області Тетерею В.М. без зауважень та застережень, що свідчить про обопільність згоди сторін на розірвання договору № 330 на закупівлю товарів за державні кошти від 29.08.2017 у зв'язку із неможливістю здійснення поставки товару. При цьому відповідачем здійснено повернення коштів отриманих від позивача за договором, що підтверджується позивачем.
Щодо твердження сторони позивача на недотримання вимог ст. 49 Бюджетного кодексу України, то суд зазначає таке.
Частиною 1 статті 49 Бюджетного кодексу України передбачено, що розпорядник бюджетних коштів після отримання товарів, робіт і послуг відповідно до умов взятого бюджетного зобов'язання приймає рішення про їх оплату та надає доручення на здійснення платежу органу Казначейства України, якщо інше не передбачено бюджетним законодавством, визначеним пунктом 5 частини першої статті 4 цього Кодексу.
Таким чином, вказане положення статті 49 Бюджетного кодексу України передбачає можливість прийняття рішення розпорядником бюджетних коштів про оплату товарів, робіт і послуг та не слугують підставою для встановлення обов'язку щодо стягнення з постачальника неустойки у разі не отримання в даному випадку позивачем товару, враховуючи те, що відповідачем повернуто отримані за договором кошти у повному обсязі.
Аналізуючи вищевикладені обставини, враховуючи припинення зобов'язання між сторонами, повернення відповідачем отримано за договором, суд доходить висновку про необґрунтованість заявлених позовних вимог позивача про стягнення з відповідача неустойки у розмірі 28126,24 грн. та відмову у задоволенні позовних вимог. Враховуючи, що суд дійшов висновку про необґрунтованість позовних вимог, судом не застосуються строки позовної давності до спірних правовідносин у зв'язку з чим заява сторони відповідача про застосування строків позовної давності не підлягає розгляду
У зв'язку з відмовою у задоволенні позову відшкодування судових витрат у порядку ст. 129 Господарського процесуального кодексу України покладається на позивача.
Керуючись ст.ст. 13, 73, 74, 76, 129, 202, 232, 233, 236, 237, 238, 241, 252 Господарського процесуального кодексу України, суд, -
1. В позові Головного управління Національної поліції в Київській області (вул. Володимирська, буд. 15, м. Київ, 01601) до Товариства з обмеженою відповідальністю «Інтертрейд-Україна Лімітед» (вул. Отто Шмідта, буд. 35/37, м. Київ, 03115) про стягнення боргу, інфляційних втрат та трьох процентів річних у розмірі 28126,24 грн. - відмовити.
Рішення набирає законної сили у строк та в порядку, встановленому ст.241 Господарського процесуального кодексу України.
Рішення може бути оскаржено до Північного апеляційного господарського суду в строк, встановлений ст.256 Господарського процесуального кодексу України та в порядку, передбаченому ст.257 Господарського процесуального кодексу України з урахуванням приписів п.п.17.5 п.17 Розділу ХІ Перехідні положення Господарського процесуального кодексу України.
З повним текстом рішення можна ознайомитись у Єдиному державному реєстрі судових рішень за веб-адресою:http://reyestr.court.gov.ua/.
Повний текст рішення складено та підписано 13.09.2019.
Суддя В.О.Демидов