ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
м. Київ
05.09.2019Справа № 910/9391/19
Господарський суд міста Києва у складі судді Удалової О.Г., за участю секретаря судового засідання Дьогтяр О.О., розглянув матеріали господарської справи
за позовомакціонерного товариства «Українська залізниця» в особі регіональної філії «Львівська залізниця» акціонерного товариства «Українська залізниця»
дотовариства з обмеженою відповідальністю «НП Укрізолятор»
простягнення 297 108,57 грн.
Представники учасників справи:
від позивача Пахолок О.А., довіреність б/н від 04.07.2019;
від відповідача Даниленко Є.М., адвокат за довіреністю б/н від 09.07.2019
Акціонерне товариство «Українська залізниця» в особі регіональної філії «Львівська залізниця» акціонерного товариства «Українська залізниця» (далі - позивач) звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю «НП Укрізолятор» (далі - відповідач) про стягнення 297 108,57 грн., з яких 180 268,12 грн. - пеня та 116 840,45 грн. - 7% штрафу.
Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем умов Договору № Л/Е-1919/НЮ від 04.02.2019 в частині своєчасного надання послуг з ремонту силових трансформаторів.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 22.07.2019 відкрито провадження у справі №910/9391/19 за правилами спрощеного позовного провадження та призначено розгляд справи на 20.08.2019.
09.08.2019 до загального відділу діловодства суду від відповідача надійшов відзив на позовну заяву, в якому позовні вимоги відхилено з огляду на те, що позивачем розрахунок штрафних санкцій здійснено виходячи з ціни договору - 1 669 149,24 грн., що, на думку відповідача, є невірним, оскільки умовами п. 7.3 Договору передбачено нарахування пені та штрафу виходячи з суми договірної ціни одиниці ремонту, а зміст понять «ціна договору» та «договірна ціна одиниці ремонту», на переконання відповідача, є різними по своїй суті.
Крім цього, відповідач з посиланням на скрутне матеріальне становище та несправедливість умов Договору в частині встановлення розміру штрафних санкцій за порушення сторонами своїх зобов'язань просить на підставі п. 3 ст. 83 Господарського процесуального кодексу України зменшити розмір штрафних санкцій.
20.08.2019 до загального відділу діловодства суду надійшла відповідь на відзив на позовну заяву, в якому позивач вказав, що згідно з умовами Договору та Додатками №№ 1, 2 до нього одиницею ремонту за Договором є один силовий трансформатор типу ТДТНГ-20000/110/27/10, ЕЧЕ-Красне, вартість ремонту якого становить 1 669 149,24 грн., що і є договірною ціною, а тому, за твердженням позивача, ним нарахування штрафних санкцій здійснено вірно.
У судовому засіданні 20.08.2019 суд, відповідно до ч. 4 ст. 233 ГПК України, постановив відкласти розгляд справи на 05.09.2019, про що зазначено в протоколі судового засідання від 20.08.2019.
Представник позивача в судове засідання 05.09.2019 з'явився, позовні вимоги підтримав та просив задовольнити їх в повному обсязі.
Представник відповідача в судовому засіданні 05.09.2019 проти позовних вимог заперечив з підстав, викладених у відзиві на позовну заяву.
У судовому засіданні 05.09.2019 відповідно до ст. 240 Господарського процесуального кодексу України судом проголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Відповідно до ст. 219 Господарського процесуального кодексу України рішення у даній справі прийнято у нарадчій кімнаті за результатами оцінки доказів, поданих сторонами.
На виконання вимог статті 222 Господарського процесуального кодексу України в судовому засіданні здійснювалася фіксація судового процесу технічним засобами.
Розглянувши подані документи та матеріали, заслухавши пояснення представників учасників справи, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва
04.02.2019 між акціонерним товариством «Українська залізниця» в особі регіональної філії «Львівська залізниця» акціонерного товариства «Українська залізниця» (замовник) та товариством з обмеженою відповідальністю «НП Укрізолятор» (виконавець) було укладено Договір № Л/Е-1919/НЮ, відповідно до п. 1.1 якого замовник доручає, а виконавець зобов'язується на власний ризик, своїми силами та засобами надати послуги з ремонту силових трансформаторів. Замовник зобов'язується прийняти ці послуги та своєчасно здійснити оплату відповідно до умов цього договору.
Найменування послуг: ДК-021:2015 - 50530000-9 Послуги з ремонту і технічного обслуговування техніки (Ремонт силових трансформаторів) Лот № 2. Ремонт силового трансформатора типу ТДТНГ-20000/110/27/10, ЕЧЕ-Красне (надалі послуги) (п. 1.2 Договору).
Пунктом 1.3 Договору визначено, що обсяг послуг визначається Переліком послуг з ремонту, які необхідно надати при проведенні ремонту силового трансформатора типу ТДТНГ-20000/110/27/10, ЕЧЕ-Красне (Додаток № 1).
Сума договору становить 1 669 149,24 грн., у тому числі ПДВ 278 191,54 грн., 1 390 957,70 грн. (без ПДВ). Сума договору визначається відповідно до переліку послуг з ремонту (Додаток № 1) (п. 3.1 Договору).
Відповідно до п. 4.1 Договору розрахунок за фактично надані виконавцем послуги замовник здійснює протягом 30 календарних днів від дати реєстрації податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних за наявності підписаного сторонами акту приймання-передачі наданих послуг на підставі виставленого на оплату рахунку та калькуляції за фактично надані послуги з розшифруванням матеріальних витрат на оплату праці. У випадку зупинення реєстрації податкової накладної виконавця розрахунок здійснюється протягом 30 календарних днів від дати отримання замовником від виконавця копії рішення комісії органу Державної фіскальної служби про реєстрацію податкової накладної.
Розрахунки здійснюються в національній валюті України - гривні, шляхом перерахування коштів на розрахунковий рахунок виконавця (п. 4.2 Договору).
Підпунктом 5.3.1 пункту 5.3 Договору визначено обов'язок виконавця забезпечити надання послуг у строки, встановлені цим договором, а підпунктами 5.1.1, 5.1.3 пункту 5.1 Договору обов'язок замовника прийняти надані послуги згідно з актом приймання-передачі наданих послуг і оплатити їх.
Згідно з п. 6.1 Договору строк надання послуг - протягом 20 днів з моменту підписання акту приймання-передачі трансформатора в ремонт.
Пунктом 6.2 Договору передбачено, що після завершення надання послуг, виконавець передає замовнику акт приймання-передачі наданих послуг. Зі сторони замовника акт підписує начальник підрозділу «Служба електропостачання», начальник підрозділу «Львівська дистанція електропостачання», зі сторони виконавця директор ТОВ «НПО Укрізолятор».
Замовник підписує акт приймання-передачі наданих послуг (чи повертає його виконавцю без підписання, мотивуючи відмову) протягом 10 календарних днів з моменту отримання від виконавця (п. 6.3 Договору).
Відповідно до п. 6.6 Договору послуги надаються на території замовника: 80560, Львівська обл., Буський р-н, смт. Красне, вул. Привокзальна, буд. 10е.
Цей договір набирає чинності з моменту його підписання сторонами та діє до 31.03.2019, а в частині проведення розрахунку - до повного здійснення (п. 10.1 Договору).
Одночасно з підписанням Договору сторонами погоджено та підписано Перелік послуг з ремонту трансформатора типу ТДТНГ-20000/110/27/10, ЕЧЕ-Красне (Додаток № 1 до Договору) та Калькуляцію на ремонт силового трансформатора типу ТДТНГ-20000/110/27/10, ЕЧЕ-Красне (Додаток № 2 до Договору), в якій зафіксовано загальну вартість робіт з урахуванням ПДВ - 1 669 149,24 грн.
На виконання умов договору 19.02.2019 між сторонами підписано акт передачі на ремонт, реконструкцію та модернізацію основних засобів.
Відповідач взятих на себе зобов'язань з проведення ремонту силового трансформатора типу ТДТНГ-20000/110/27/10, ЕЧЕ-Красне у строк, визначений Договором, не виконав, у зв'язку з чим відповідачу за порушення строку надання послуг було нараховано пеню у розмірі 180 268,12 грн. та 7% штрафу у розмірі 116 840,45 грн.
Дослідивши наявні матеріали справи, оцінюючи надані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов висновку про часткове задоволення позовних вимог, з наступних підстав.
Згідно зі ст. 509 Цивільного кодексу України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Відповідно до ст. 11 Цивільного кодексу України, однією з підстав виникнення зобов'язань, є, зокрема, договори та інші правочини.
Відповідно до ч. 1 ст. 626 Цивільного кодексу України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Статтею 629 Цивільного кодексу України визначено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Укладений між сторонами Договір за своєю правовою природою є договором підряду, оскільки предметом Договору фактично є виконання відповідачем обумовлених сторонами ремонтних робіт.
За договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу (ч. 1 ст. 837 Цивільного кодексу України).
Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Аналогічні вимоги встановлені ст. 193 Господарського кодексу України.
Згідно зі ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Статтею 599 Цивільного кодексу України встановлено, що зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.
Згідно зі ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Частиною 1 ст. 612 Цивільного кодексу України встановлено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Як встановлено судом, відповідач згідно з умовами № Л/Е-1919/НЮ від 04.02.2019 зобов'язувався у двадцятиденний строк з моменту підписання акту приймання-передачі силового трансформатора типу ТДТНГ-20000/110/27/10, ЕЧЕ-Красне в ремонт, а саме до 11.03.2019 включно, виконати роботи, передбачені Додатком № 1 до Договору.
Проте, станом на момент звернення позивача з даним позовом до суду, відповідачем роботи, обумовлені Договором та Додатком № 1 до нього, виконані не були, зокрема, в матеріалах справи відсутній підписаний сторонами акт приймання-передачі наданих послуг, з огляду на що суд дійшов висновку про те, що відповідач є таким, що прострочив виконання зобов'язання зі своєчасного виконання робіт по Договору.
Учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором (ч. 1 ст. 216 Господарського кодексу України).
Згідно з ч. 2 ст. 217 Господарського кодексу України у сфері господарювання застосовуються такі види господарських санкцій: відшкодування збитків; штрафні санкції; оперативно-господарські санкції.
В силу п. 3 ч. 1 ст. 611 Цивільного кодексу України, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.
Відповідно до ч. 1 ст. 230 Господарського кодексу України, штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.
Пунктом 7.3 Договору передбачено, що за несвоєчасне виконання ремонту згідно з умовами цього договору виконавець сплачує замовнику пеню в розмірі 0,1% договірної ціни ремонту за кожну прострочену добу затримки, а за просточення понад 30 днів додатково стягується штраф у розмірі 7% вказаної вартості.
У зв'язку з простроченням відповідачем виконання робіт, позивачем нараховано та заявлено до стягнення пеню в сумі в сумі 180 268,12 грн. та штраф за прострочення понад 30 днів в сумі 116 840,45 грн.
Як встановлено судом, позивачем розраховано пеню та штраф за прострочення понад 30 днів, виходячи з ціни, яка встановлена в п. 3.1 Договору та становить 1 669 149,24 грн.
Перевіривши наданий позивачем розрахунок пені та штрафу за період з 12.03.2019 по 27.06.2019, суд дійшов висновку щодо його обґрунтованості та відповідності умовам укладеного між сторонами Договору та вимогам чинного законодавства, а відтак вказані суми підлягають стягненню з відповідача.
При цьому, суд відхиляє доводи відповідача щодо невірно здійсненого позивачем розрахунку, а також відмінності понять ціна договору та договірна ціна одиниці ремонту з наступних підстав.
Частинами 1, 3, 5 ст. 180 Господарського кодексу України визначено, що зміст господарського договору становлять умови договору, визначені угодою його сторін, спрямованою на встановлення, зміну або припинення господарських зобов'язань, як погоджені сторонами, так і ті, що приймаються ними як обов'язкові умови договору відповідно до законодавства. При укладенні господарського договору сторони зобов'язані у будь-якому разі погодити предмет, ціну та строк дії договору. Ціна у господарському договорі визначається в порядку, встановленому цим Кодексом, іншими законами, актами Кабінету Міністрів України. За згодою сторін у господарському договорі може бути передбачено доплати до встановленої ціни за продукцію (роботи, послуги) вищої якості або виконання робіт у скорочені строки порівняно з нормативними.
Згідно зі змістом ч. 1, 2 ст. 189 Господарського кодексу України ціна в цьому Кодексі є вираженим у грошовій формі еквівалентом одиниці товару (продукції, робіт, послуг, матеріально-технічних ресурсів, майнових та немайнових прав), що підлягає продажу (реалізації), який повинен застосовуватися як тариф, розмір плати, ставки або збору, крім ставок і зборів, що використовуються в системі оподаткування.
Ціна є істотною умовою господарського договору. Ціна зазначається в договорі у гривнях.
Відповідно до ч. 1 ст. 632 Цивільного кодексу України ціна в договорі встановлюється за домовленістю сторін.
Таким чином, враховуючи зміст зазначених норм, критерієм для визначення «договірності» ціни слугує наявність взаємної згоди сторін, яка формується на основі їхнього спільного й вільного волевиявлення, а тому договірною вважається ціна, щодо розміру якої сторони спільно, обопільно домовилися, й така згода знайшла закріплення у відповідному договорі.
Згідно зі статтею 837 Цивільного кодексу України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу.
Відповідно до ч. 1 ст. 843 Цивільного кодексу України у договорі підряду визначається ціна роботи або способи її визначення.
Ціна у договорі підряду може бути визначена у кошторисі.
Якщо робота виконується відповідно до кошторису, складеного підрядником, кошторис набирає чинності та стає частиною договору підряду з моменту підтвердження його замовником (ч. 1 ст. 844 Цивільного кодексу України).
Так, у пункті 3.1 Договору сторони погодили, що сума договору становить 1 669 149,24 грн., в тому числі ПДВ 278 191,54 грн., 1 390 957,70 грн. (без ПДВ). Сума договору визначається відповідно до переліку послуг з ремонту (Додаток № 1).
Отже, сторонами під час укладення Договору було погоджено його ціну, а тому нарахування позивачем пені та штрафу на суму 1 669 149,24 грн. є правомірним.
При цьому, оскільки чинне законодавство України не містить чіткого визначення поняття «ціна договору», то в даному випадку за висновком суду останнє по своїй суті, є тотожним поняттю «договірна ціна одиниці ремонту» та не може бути розмежовано.
Щодо посилань відповідача на несправедливість умов договору, суд зазначає наступне.
Слід звернути увагу, що відповідно до статті 627 Цивільного кодексу України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Частиною 1 ст. 626 Цивільного кодексу України передбачено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Згідно з ч. 1 ст. 628 Цивільного кодексу України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
За змістом ч. 1 ст. 638 Цивільного кодексу України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору.
У пункті 3 ч. 1 ст. 3, ст. 6 Цивільного кодексу України закріплено принцип свободи договору який передбачає, право суб'єкта цивільного права на укладення й інших договорів, прямо не передбачених актами цивільного законодавства, але відповідають загальним засадам цивільного законодавства. Сторони договору мають право врегулювати у договорі, який передбачений актами цивільного законодавства, свої відносини, які не врегульовані цими актами. Сторони в договорі можуть відступити від положень актів цивільного законодавства і врегулювати свої відносини на свій розсуд. Сторони в договорі не можуть відступити від положень актів цивільного законодавства, якщо в цих актах прямо вказано про це, а також у разі, якщо обов'язковість для сторін положень актів цивільного законодавства випливає з їх змісту або із суті відносин між сторонами.
Суд відзначає, що Договір підписаний сторонами без будь-яких зауважень, що з огляду на приписи вказаних норм чинного законодавства України свідчить про погодження ними всіх умов, які містяться в такому договорі.
Таким чином, підписавши Договір без застережень, позивач фактично погодився зі всіма його умовами, в тому числі й тими, які на його думу, є несправедливими.
Крім цього, відповідачем у відзиві на позовну заяву заявлено клопотання про зменшення розміру пені та штрафу, яке обґрунтоване перебуванням підприємства в скрутному матеріальному становищі та відсутністю збитків позивача, завданих внаслідок затримки виконання робіт за Договором.
Частиною 1 ст. 233 Господарського кодексу України встановлено, що у разі якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій. При цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов'язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов'язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу.
За ч. 3 ст. 551 Цивільного кодексу України розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення. Правовий аналіз зазначених приписів свідчить про те, що вони не є імперативними та застосовуються за визначених умов та на розсуд суду.
Зі змісту зазначених норм вбачається, що вирішуючи питання про зменшення розміру неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання, господарський суд повинен оцінити, чи є даний випадок винятковим, виходячи з інтересів сторін, які заслуговують на увагу; ступеню виконання зобов'язання боржником; причини (причин) неналежного виконання або невиконання зобов'язання, незначності прострочення виконання, наслідків порушення зобов'язання, невідповідності розміру стягуваної неустойки (штрафу, пені) таким наслідкам, поведінки винної особи (в тому числі вжиття чи невжиття нею заходів до виконання зобов'язання, негайне добровільне усунення нею порушення та його наслідки) тощо.
При цьому, зменшення розміру заявленого до стягнення штрафу є правом суду, за відсутності у законі переліку таких виняткових обставин, господарський суд, оцінивши надані сторонами докази та обставини справи у їх сукупності, на власний розсуд вирішує питання про наявність або відсутність у кожному конкретному випадку обставин, за яких можливе зменшення штрафу.
Аналогічної правової позиції дотримується Верховний Суд у постанові від 27.02.2019 у справі № 910/9765/18.
В матеріалах справи відсутні докази, які б давали підстави вважати, що у даному випадку наявні виняткові обставини, з урахуванням яких суд міг скористатися своїм правом та зменшити розмір штрафних санкцій.
Більше того, розмір штрафних санкцій, які є предметом розгляду у дані справі, стягуються за сам факт несвоєчасного виконання відповідачем зобов'язання з проведення ремонту силового трансформатора, незалежно від наявності збитків позивача.
З урахуванням викладеного, суд відмовляє у задоволення клопотання відповідача про зменшення розміру штрафних санкцій.
Згідно з ч.ч. 2-3 ст. 13 Господарського процесуального кодексу України учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.
Частиною 4 статті 13 Господарського процесуального кодексу України визначено, що кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
Відповідно до ч. 1 ст. 73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
За приписами ч. 1 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Статтею 76 Господарського процесуального кодексу України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Відповідно до ч. 1 ст. 77 Господарського процесуального кодексу України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
За приписами ч. 1 ст. 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
З огляду на вищезазначене, беручи до уваги встановлені судом обставини, суд дійшов висновку про наявність правових підстав для задоволення позовних вимог акціонерного товариства «Українська залізниця» в особі регіональної філії «Львівська залізниця» акціонерного товариства «Українська залізниця» в повному обсязі з покладенням на відповідача судових витрат відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 129, 233, 236-238, 240 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Позовні вимоги акціонерного товариства «Українська залізниця» в особі регіональної філії «Львівська залізниця» акціонерного товариства «Українська залізниця» задовольнити повністю.
2. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «НП Укрізолятор» (03115, м. Київ, вул. Академіка Булаховського, 30-А; ідентифікаційний код 40069932) на користь акціонерного товариства «Українська залізниця» (03680, м. Київ, вул. Еджи Гедройца (Тверська), 5; ідентифікаційний код 40075815) в особі регіональної філії «Львівська залізниця» акціонерного товариства «Українська залізниця» (79007, м. Львів, вул. Гоголя, 1; ідентифікаційний код 40081195) пеню у розмірі 180 268 (сто вісімдесят тисяч двісті шістдесят вісім) грн. 12 коп., 7% штрафу у розмірі 116 840 (сто шістнадцять тисяч вісімсот сорок) грн. 45 коп. та судовий збір у розмірі 4 456 (чотири тисячі чотириста п'ятдесят шість) грн. 62 коп.
3. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Рішення, відповідно до ст. 256 Господарського процесуального кодексу України та п.п. 17.5 п. 17 Розділу XI «Перехідні положення» Господарського процесуального кодексу України, може бути оскаржено до Київського апеляційного господарського суду шляхом подання апеляційної скарги через Господарський суд міста Києва протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Повний текст рішення складено та підписано 13.09.2019.
Суддя О.Г. Удалова