12 вересня 2019 року Справа № 160/8228/19
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді: Серьогіної О.В. розглянувши в порядку письмового провадження в м. Дніпрі адміністративну справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Солонянського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області, третя особа - Головне управління ДФС у Дніпропетровській області про скасування постанови державного виконавця, -
27.08.2019 року ОСОБА_1 звернувся до Дніпропетровського окружного адміністративного суду із позовною заявою до Солонянського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області, третя особа - Головне управління ДФС у Дніпропетровській області, в якій просить:
- скасувати постанову Головного державного виконавця Солонянського районного відділу державне виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровськії області Загребельної Олени Леонідівни, від 29.07.2019 року, про відкриття виконавчого провадження № 59669937 від 29.07.2019 року, про стягнення з ОСОБА_1 боргу (недоїмки) за вимогою № Ф-1915-53/30У від 09.11.2018 року у сумі 15 819 (п'ятнадцять тисяч вісімсот дев'ятнадцять) гривень 54 копійки - як протиправну.
Позивачем в обґрунтування позовних вимог зазначено, що на підставі вимоги Головного управління ДФС у Дніпропетровській області про сплату боргу № Ф-1915-53/30У від 09.11.2018 року винесено оскаржувану постанову про відкриття виконавчого провадження. Зазначає, що вимога Головного управління ДФС у Дніпропетровській області пред'явлена до виконання з пропущенням встановленого законом строку пред'явлення виконавчого документу до виконання, який становить три місяці. Відповідно до Закону України «Про виконавче провадження» виконавчий документ повертається стягувачу органом державної виконавчої служби, приватним виконавцем без прийняття до виконання протягом трьох робочих днів з дня його пред'явлення, якщо пропущено встановлений законом строк пред'явлення виконавчого документа до виконання. Відтак, оскільки Головним управління ДФС у Дніпропетровській області пропущено строк пред'явлення виконавчого документу до виконання, оскаржувана постанова про відкриття виконавчого провадження є протиправною.
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 02.09.2019 р. відкрито провадження у справі, справу призначено до розгляду в порядку спрощеного провадження з викликом сторін на 09.09.2019 року.
В судовому засіданні 09.09.2019 року розгляд справи було відкладено та ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 09.09.2019 року було витребувано від Солонянського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області належним чином завірену копію виконавчого провадження № 59669937, а також від Головного управління ДФС у Дніпропетровській області докази направлення листа від 23.04.2019 року № 49394/04-36-53-6220 для примусового виконання до Солонянського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області.
Вказану ухвалу було направлено на офіційну електронну адресу відповідача та третьої особи.
09.09.2019 року від Головного управління ДФС у Дніпропетровській області надійшло повідомлення про отримання ухвали Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 09.09.2019 року.
В судове засідання сторони не з'явились, про дату, час та місце судового розгляду справи повідомлені належним чином.
Представник відповідача та представник третьої особи у встановлений судом строк в ухвалі про відкриття провадження відзив на позовну заяву не подали.
11.09.2019 року від Солонянського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області на адресу суду надійшло клопотання про розгляд справи без їх участі.
12.09.2019 року від представника позивача ОСОБА_2 також надійшло клопотання про розгляд справи без його участі.
Згідно з ч. 6 ст. 162 КАС України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.
Відповідно до ч. 1 ст. 205 КАС України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи, за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.
Згідно з ч. 4 ст. 287 КАС України адміністративна справа з приводу рішень, дій або бездіяльності державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби, приватного виконавця вирішується судом протягом десяти днів після відкриття провадження у справі.
Враховуючи особливості розгляду справи, передбачені ч. 4 ст. 287 КАС України, суд вважає, що неявка учасників справи не перешкоджає розгляду справи по суті.
Відповідно до ч.9 ст.205 КАС України якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але всі учасники справи, не з'явилися у судове засідання, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.
Таким чином, враховуючи відсутність потреби заслухати свідка чи експерта, а також відсутність перешкод для розгляду справи за відсутності учасників процесу, суд вважає за необхідне розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.
Дослідивши подані сторонами документи суд встановив наступне.
09.11.2018 року Головним управлінням ДФС у Дніпропетровській області відповідно до ст. 25 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» винесено вимогу № Ф-1915-53/30У про сплату боргу в розмірі 15 819,54 грн.
Вимога набрала законної сили - 19.04.2019 року, про що зазначено в самій вимозі.
29.07.2019 року на адресу Солонянського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області надійшов супровідний лист про примусове виконання вимоги Головного управління ДФС у Дніпропетровській області від 09.11.2018 року № Ф-1915-53/30У про сплату боргу ОСОБА_1 в розмірі 15819,54 грн.
29.07.2019 розглянувши супровідний лист про примусове виконання вимоги Головного управління ДФС у Дніпропетровській області від 09.11.2018 року № Ф-1915-53/30У, державним виконавцем Солонянського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області Загребельною О.Л. винесено постанову про відкриття виконавчого провадження №59669937.
Не погоджуючись із винесеною постановою про відкриття виконавчого провадження, позивач звернувся із позовом до суду.
Надаючи оцінку спірним відносинам, що виникли між сторонами, суд зазначає наступне.
Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ч. 4 ст. 25 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» орган доходів і зборів у порядку, за формою та у строки, встановлені центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, надсилає платникам єдиного внеску, які мають недоїмку, вимогу про її сплату.
Вимога про сплату недоїмки є виконавчим документом.
Платник єдиного внеску зобов'язаний протягом десяти календарних днів з дня надходження вимоги про сплату недоїмки сплатити суми недоїмки та штрафів разом з нарахованою пенею.
У разі незгоди з розрахунком суми недоїмки платник єдиного внеску узгоджує її з органом доходів і зборів шляхом оскарження вимоги про сплату єдиного внеску в адміністративному або судовому порядку.
Порядок узгодження сум недоїмки з єдиного внеску встановлюється центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику.
У разі якщо згоди з органом доходів і зборів не досягнуто, платник єдиного внеску зобов'язаний сплатити суми недоїмки та штрафів разом з нарахованою пенею протягом десяти календарних днів з дня надходження рішення відповідного органу доходів і зборів або оскаржити вимогу до органу доходів і зборів вищого рівня чи в судовому порядку.
У разі якщо платник єдиного внеску протягом десяти календарних днів з дня надходження вимоги не сплатив зазначені у вимозі суми недоїмки та штрафів разом з нарахованою пенею, не узгодив вимогу з органом доходів і зборів, не оскаржив вимогу в судовому порядку або не сплатив узгоджену суму недоїмки протягом десяти календарних днів з дня надходження узгодженої вимоги, орган доходів і зборів надсилає в порядку, встановленому законом, до підрозділу державної виконавчої служби вимогу про сплату недоїмки.
Вимога органу доходів і зборів про сплату недоїмки або рішення суду щодо стягнення суми недоїмки виконується державною виконавчою службою в порядку, встановленому законом.
Інструкція про порядок нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, затверджена наказом Міністерства фінансів України 20.04.2015 №449 (у редакції наказу Міністерства фінансів України від 04.05.2018 року № 469) визначає процедуру нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування (далі - єдиний внесок) страхувальниками, визначеними Законом України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» (далі - Закон), нарахування і сплати фінансових санкцій, стягнення заборгованості зі сплати страхових коштів органами доходів і зборів.
Відповідно до ч.2 розділу VI Інструкції №469 у разі виявлення органом доходів і зборів своєчасно не нарахованих та/або не сплачених платником сум єдиного внеску такий орган доходів і зборів обчислює суми єдиного внеску, що зазначаються у вимозі про сплату боргу (недоїмки), та застосовує до такого платника штрафні санкції в порядку і розмірах, визначених розділом VII цієї Інструкції. Сума єдиного внеску, своєчасно не нарахована та/або не сплачена в строки, встановлені Законом, обчислена органами доходів і зборів у випадках, передбачених Законом, є недоїмкою.
Частиною 3 розділу VI Інструкції №469 визначено, що органи доходів і зборів надсилають (вручають) платникам вимогу про сплату боргу (недоїмки), якщо: дані документальних перевірок свідчать про донарахування сум єдиного внеску органами доходів і зборів; платник має на кінець календарного місяця недоїмку зі сплати єдиного внеску; платник має на кінець календарного місяця борги зі сплати фінансових санкцій. У випадку, передбаченому абзацом другим цього пункту, вимога про сплату боргу (недоїмки) приймається відповідним органом доходів і зборів протягом 10 робочих днів з дня, що настає за днем вручення платнику акта перевірки, а за наявності заперечень платника єдиного внеску до акта перевірки приймається з урахуванням висновку про результати розгляду заперечень до акта перевірки. Орган доходів і зборів надсилає (вручає) вимогу про сплату боргу (недоїмки) платнику єдиного внеску протягом трьох робочих днів з дня її винесення. У випадках, передбачених абзацами третім та/або четвертим цього пункту, вимога про сплату боргу (недоїмки) надсилається (вручається): платникам, зазначеним у підпунктах 1, 2 пункту 1 розділу II цієї Інструкції, протягом 10 робочих днів, що настають за календарним місяцем, у якому виникла, зросла або частково зменшилась сума недоїмки зі сплати єдиного внеску (заборгованість зі сплати фінансових санкцій).
Згідно з ч. 5 розділу VI Інструкції №469 протягом 10 календарних днів із дня одержання вимоги про сплату боргу (недоїмки) платник зобов'язаний сплатити зазначені у пункті 1 вимоги суми недоїмки, штрафів та пені. У разі якщо платник єдиного внеску протягом 10 календарних днів з дня надходження (отримання) вимоги про сплату боргу (недоїмки) не сплатив зазначені у вимозі суми недоїмки та штрафів з нарахованою пенею, не узгодив вимогу з органом доходів і зборів, не оскаржив вимогу в судовому порядку або не сплатив узгодженої в результаті оскарження суми боргу (недоїмки) (з дня отримання відповідного рішення органу доходів і зборів або суду), після спливу останнього дня відповідного строку така вимога вважається узгодженою (набирає чинності).
Умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню, у разі невиконання їх у добровільному порядку, регламентується Законом України «Про виконавче провадження».
Відповідно до ст. 1 Закону України «Про виконавче провадження» виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.
Згідно з п. 7 ст. 3 Закону України «Про виконавче провадження» примусовому виконанню підлягають постанови органів (посадових осіб), уповноважених розглядати справи про адміністративні правопорушення у випадках, передбачених законом.
Закон України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» визначає правові та організаційні засади забезпечення збору та обліку єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, умови та порядок його нарахування і сплати та повноваження органу, що здійснює його збір та ведення обліку.
Відповідно до ч. 1 ст. 12 Закону України «Про виконавче провадження» виконавчі документи можуть бути пред'явлені до примусового виконання протягом трьох років, крім посвідчень комісій по трудових спорах та виконавчих документів, за якими стягувачем є держава або державний орган, які можуть бути пред'явлені до примусового виконання протягом трьох місяців.
Згідно з ч. 2 ст. 12 Закону України «Про виконавче провадження» строки, зазначені в частині першій цієї статті, встановлюються для виконання рішення з наступного дня після набрання ним законної сили чи закінчення строку, встановленого в разі відстрочки чи розстрочки виконання рішення, а якщо рішення підлягає негайному виконанню - з наступного дня після його прийняття.
За приписами п. 2 ч. 4 ст. 4 Закону України «Про виконавче провадження» виконавчий документ повертається стягувачу органом державної виконавчої служби, приватним виконавцем без прийняття до виконання протягом трьох робочих днів з дня його пред'явлення, якщо пропущено встановлений законом строк пред'явлення виконавчого документа до виконання.
Відповідно до ч. 1 ст. 18 Закону України «Про виконавче провадження» виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.
Згідно з п.1 ч.1 ст. 26 Закону України «Про виконавче провадження» за заявою стягувача про примусове виконання рішення виконавець розпочинає примусове виконання рішення на підставі виконавчого документа, зазначеного у статті 3 цього Закону.
Відповідно до ч. 5 ст. 26 Закону України «Про виконавче провадження» виконавець не пізніше наступного робочого дня з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження, в якій зазначає про обов'язок боржника подати декларацію про доходи та майно боржника, попереджає боржника про відповідальність за неподання такої декларації або внесення до неї завідомо неправдивих відомостей. У постанові про відкриття виконавчого провадження за рішенням, примусове виконання якого передбачає справляння виконавчого збору, державний виконавець зазначає про стягнення з боржника виконавчого збору в розмірі, встановленому статтею 27 цього Закону.
Судом встановлено, що відповідно до ч. 5 розділу VI Інструкції №469 вимога Головного управлінням ДФС у Дніпропетровській області від 09.11.2018 року № Ф-1915-53/30У стала узгодженою 19.04.2019 року.
З метою встановлення точної дати направлення (подання) вимоги від 09.11.2018 року № Ф-1915-53/30У для примусового виконання до органів державної виконавчої служби судом було витребувано матеріали виконавчого провадження № 59669937 та докази направлення листа від 23.04.2019 року № 49394/04-36-53-62-20 для примусового виконання до Солонянського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області.
Солонянським районним відділом державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області було надано копію матеріалів виконавчого провадження № 59669937, з якої вбачається, що виконавчий документ, а саме вимога Головного управлінням ДФС у Дніпропетровській області від 09.11.2018 року № Ф-1915-53/30У була передана до виконання 29.07.2019 року.
При цьому Головним управлінням ДФС у Дніпропетровській області на виконання вимог ухвали від 09.09.2019 року було надано копії вимоги 09.11.2018 року № Ф-1915-53/30У, копію поштового повідомлення про вручення вимоги позивачу, а також копію заяви про примусове виконання рішення від 23.04.2019 року № 49394/04-36-53-62-20.
Дослідивши копію заяви про примусове виконання рішення судом встановлено, що Головним управлінням ДФС у Дніпропетровській області надано копію заяви про примусове виконання рішення за номером № 49394/04-36-53-62-20 від 23.04.2019 року, на якій проставлено штамп вхідної кореспонденції Солонянського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області із датою прийняття 26.04.2019 року та підписом відповідальної особи.
Одночасно з цим в матеріалах виконавчого провадження № 59669937 міститься ідентична за змістом, датою та номером заява про примусове виконання рішення, на якій проставлено штамп про отримання вхідної кореспонденції відповідача із датою отримання 29.07.2019 року та підписом відповідальної особи.
Враховуючи те, що предметом оскарження по даній справі є постанова про відкриття виконавчого провадження № 59669937 від 29.07.2019 року, яка була винесена саме на підставі заяви про примусове виконання рішення із датою отримання 27.09.2019 року, судом не може бути прийнята до уваги надана Головним управлінням ДФС у Дніпропетровській області заява про примусове виконання рішення із датою прийняття 26.04.2019 року, оскільки такий документ відсутній в матеріалах виконавчого провадження.
З таких обставин, суд приходить до висновку, що виконавче провадження № 59669937 було відкрито на підставі виконавчого документа щодо якого було пропущено встановлений законом строк пред'явлення виконавчого документа до виконання.
З урахуванням викладеного суд вважає позовні вимоги обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
Відповідно до частини першої статті 72 Кодексу адміністративного судочинства України, доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Відповідно до статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб'єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.
Таким чином, особливістю адміністративного судочинства є те, що тягар доказування у спорі покладається на відповідача - суб'єкта владних повноважень, який повинен надати суду всі матеріали, які свідчать про його правомірні дії.
Проте, відповідачем не доведено, того факту, що станом на день відкриття виконавчого провадження стягувачем було дотримано строк пред'явлення виконавчого документа до виконання, у зв'язку з чим суд приходить до висновку про наявність підстав для визнання постанови про відкриття виконавчого провадження протиправною та її скасування.
Згідно з частиною першою статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, При задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
З огляду на ухвалення судом рішення про задоволення позовних вимог, понесені позивачем судові витрати у розмірі 768,40 грн належить компенсувати за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.
Керуючись ст.ст. 242-246, 205, 250, 255, 257-263, 293-295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-
Адміністративний позов ОСОБА_1 до Солонянського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області, третя особа - Головне управління ДФС у Дніпропетровській області про скасування постанови державного виконавця - задовольнити повністю.
Визнати протиправною та скасувати постанову Головного державного виконавця Солонянського районного відділу державне виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровськії області Загребельної Олени Леонідівни, від 29.07.2019 року, про відкриття виконавчого провадження № 59669937 від 29.07.2019 року, про стягнення з ОСОБА_1 боргу (недоїмки) за вимогою № Ф-1915-53/30У від 09.11.2018 року у сумі 15 819 (п'ятнадцять тисяч вісімсот дев'ятнадцять) гривень 54 копійки.
Стягнути з Солонянського районного відділу державне виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровськії області (вул. Гагаріна, 13, смт. Солоне, Солонянський район, Дніпропетровська область, 52400, код ЄДРПОУ 34868045) за рахунок його бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) судові витрати з оплати судового збору у розмірі 768,40 грн.
Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.
До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи рішення суду оскаржується до Третього апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 Розділу VII Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя О.В. Серьогіна