12 вересня 2019 року Справа № 160/5961/19
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого суддіЮркова Е.О.,
розглянувши у письмовому провадженні у місті Дніпро адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до територіального управління Державної судової адміністрації України у Дніпропетровській області, третя особа: Головне управління Державної казначейської служби України у Дніпропетровській області, про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії,-
26 червня 2019 року до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшов позов ОСОБА_1 до територіального управління Державної судової адміністрації України у Дніпропетровській області, третя особа: Головне управління Державної казначейської служби України у Дніпропетровській області, з вимогами:
- визнати протиправними дії територіального управління Державної судової адміністрації України в Дніпропетровській області щодо нарахування та виплати судді Красногвардійського районного суду м. Дніпропетровська ОСОБА_1 за період з 04 грудня 2018 року по 11 травня 2019 року суддівської винагороди із застосуванням розміру посадового окладу - 15 прожиткових мінімумів;
- зобов'язати територіальне управління Державної судової адміністрації України в Дніпропетровській області провести нарахування та виплату суддівської винагороди судді Красногвардійського районного суду м. Дніпропетровська ОСОБА_1 за період з 04 грудня 2018 року по 31 грудня 2018 року на підставі Рішення Конституційного Суду України від 04 грудня 2018 року №11-р/2018, виходячи з розрахункової величини 15 (п'ятнадцять) мінімальних заробітних плат встановлених на 01 січня 2018 року з додаванням надбавки за вислугу років у розмірі 20 (двадцять) відсотків від посадового окладу з утриманням з цих сум передбачених законом податків та обов'язкових платежів при їх виплаті, з урахуванням раніше виплаченої суми суддівської винагороди за вказаний період;
- зобов'язати територіальне управління Державної судової адміністрації України в Дніпропетровській області провести нарахування та виплату суддівської винагороди судді Красногвардійського районного суду м. Дніпропетровська ОСОБА_1 за період з 01 січня 2019 року по 11 травня 2019 року на підставі Рішення Конституційного Суду України від 04 грудня 2018 року №11-р/2018, виходячи з розрахункової величини 15 (п'ятнадцять) мінімальних заробітних плат встановлених на 01 січня 2019 року з додаванням надбавки за вислугу років у розмірі 20 (двадцять) відсотків від посадового окладу з утриманням з цих сум передбачених законом податків та обов'язкових платежів при їх виплаті, з урахуванням раніше виплаченої суми суддівської винагороди за вказаний період.
Позовна заява обґрунтована протиправністю дій територіального управління Державної судової адміністрації України в Дніпропетровській області щодо нарахування та виплати судді Красногвардійського районного суду м. Дніпропетровська ОСОБА_1 за період з 04 грудня 2018 року по 11 травня 2019 року суддівської винагороди із застосуванням розміру посадового окладу - 15 прожиткових мінімумів, замість 15 (п'ятнадцяти) мінімальних заробітних плат встановлених на 01 січня 2019 року з додаванням надбавки за вислугу років у розмірі 20 (двадцять) відсотків від посадового окладу. Вказує, що відповідно до рішення Конституційного Суду України № 11-р/2018 від 04.12.2018 року зміна розміру складових суддівської винагороди судді, який працює за відповідною посадою та не пройшов кваліфікаційне оцінювання, мала місце саме 04 грудня 2018 року, та саме з цієї дати настає необхідність у проведенні її перерахунку. Ухваливши вказане рішення КСУ лише підтвердив той факт, що Державна судова адміністрація України та її територіальні управління на протязі тривалого часу всупереч діючим нормам законів, якими врегульований розмір суддівської винагороди суддів, виплачували суддям України значно меншу суддівську винагороду ніж ту, яка повинна була їм виплачуватися за Законом.
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 01.07.2019 року відкрито провадження у даній справі, призначено справу до розгляду за правилами загального позовного провадження з проведенням підготовчого засідання.
Відповідачем 17.07.2019 року подано відзив на позовну заяву (вх.. № 4713-ел), в якому просив у задоволенні позовних вимог відмовити. В обґрунтування відзиву відповідач зазначив, що для виконання Рішення КСУ наказом територіального управління № 86 від 11 грудня 2018 року затверджені зміни з 04 грудня 2018 року до штатних розписів місцевих загальних судів області на 2018 рік, на підставі яких суддівська винагорода судцям, які ще не пройшли кваліфікаційне оцінювання, нарахована у розмірі 26430 гривень (15 прожиткових мінімумів, встановлених на 01 січня 2018 року) та виплачена в повному обсязі. Вказує, що у пункті 3 розділу II Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України» від 06.12.2016 року № 1774-VIII (далі - Закон № 1774-VIII) встановлено, що мінімальна заробітна плата після набрання чинності цим Законом не застосовується як розрахункова величина для визначення посадових окладів та заробітної плати працівників та інших виплат. До внесення змін до законів України щодо незастосування мінімальної заробітної плати як розрахункової величини, вона застосовується у розмірі прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого на 1 січня календарного року, починаючи з 01 січня 2017 року. Прожитковий мінімум для працездатних осіб на 1 січня 2017 року встановлений у розмірі -500 гривень (стаття 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2017 рік» від 11.12.2016 року № 1801-VIII), на 01 січня 2018 року - 1762 гривень (стаття 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2018 рік» від 07.12.2017 року № 2246-VIII), на 01 січня 2019 року - 1921 гривня (стаття 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2019 рік» від 23.11.2018 року № 2629-VIII). При цьому, положення Закону № 1774-VIII є чинними, неконституційними не визнавалися та відповідно не скасовувалися. Отже, до проходження кваліфікаційного оцінювання суддя місцевого суду отримує 1 суддівську винагороду в розмірі 15 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, розмір якого встановлений на 1 січня календарного року.
У судове засідання 24.07.2019 року, 02.08.2019 року та 30.08.2019 року сторони не прибули.
Позивачем 29.07.2019 року та 30.08.2019 року надано до суду заяви про здійснення розгляду підготовчого засідання та розгляду справи по суті без його участі.
Відповідачем у відзиві на позов викладено клопотання про здійснення розгляду справи за відсутності представника.
За викладених обставин, враховуючи подання позивачем заяви про здійснення розгляду справи в письмовому провадженні та те, що в судове засідання прибули не всі особи, що беруть участь у розгляді справи, суд не вбачає підстав для відкладання розгляду справи, та вважає за можливе закрити підготовче засідання та вирішити справу за наявними у ній доказами у письмовому провадженні за відсутності потреби заслухати свідка чи експерта, відповідно до частин 3 статті 194 та частини 9 статті 205 Кодексу адміністративного судочинства України.
Дослідивши всі документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню виходячи з наступних підстав.
Судом встановлено, що Указом Президента України «Про призначення суддів» № 620/2013 від 07 листопада 2013 року ОСОБА_1 призначено на посаду судді Ясинуватського міськрайонного суду Донецької області строком на п'ять років.
Указом Президента України «Про переведення суддів» № 83/2015 від 14 лютого 2015 року ОСОБА_1 переведено на посаду судді Красногвардійського районного суду м. Дніпропетровська у межах п'ятирічного строку.
Наказом голови Красногвардійського районного суду м. Дніпропетровська № 22-К від 25 лютого 2015 року ОСОБА_1 зараховано на посаду судді до штату Красногвардійського районного суду м. Дніпропетровська.
Згідно наказу голови Красногвардійського районного суду м. Дніпропетровська від № 300- К від 12 грудня 2018 року ОСОБА_1 встановлена надбавка за вислугу років у розмірі 20% від посадового окладу з 04 грудня 2018 року.
Наказом голови Красногвардійського районного суду м. Дніпропетровська № 5-К від 08 січня 2019 року «Про встановлено надбавки за вислугу років суддям» ОСОБА_1 з 01.01.2019 року встановлена надбавка 20 відсотків до посадового окладу, як такому, що має стаж 08 років 01 місяців 21 днів, що дає право на одержання надбавки, за стаж роботи понад 5 років.
Судом встановлено, що за період з 01 грудня 2018 року по 11 травня 2019 року ОСОБА_1 була нарахована суддівська винагорода для визначення розміру якої використовувався посадовий оклад виходячи з 15 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, та надбавка за вислугу років 20 % від посадового окладу, а саме:
грудень 2018 року - посадовий оклад 26430,00 грн. (15 х 1762,00 грн.), надбавка за вислугу років - 20 % від посадового окладу - 5286,00 грн.; всього разом - 31716,00 грн.;
січень 2019 року - посадовий оклад 28815,00 грн. (15 x 1921,00 грн.), надбавка за вислугу років - 20 % від посадового окладу - 5763,00 грн.; всього разом - 34 578,00 грн.;
лютий 2019 року - посадовий оклад 28815,00 грн. (15 х 1921,00 грн.), надбавка за вислугу років - 20 % від посадового окладу - 5763,00 грн.; всього разом - 34 578,00 грн.;
березень 2019 року - посадовий оклад 28815,00 грн. (15 х 1921,00 грн.), надбавка за вислугу років - 20 % від посадового окладу - 5763,00 грн.; всього разом - 34 578,00 грн.;
квітень 2019 року - посадовий оклад 28815,00 грн. (15 x 1921,00 грн.), надбавка за вислугу років - 20 % від посадового окладу - 5763,00 грн.; всього разом - 34578,00 грн.;
травень 2019 року - посадовий оклад 28815,00 грн. (15 x 1921,00 грн.), надбавка за вислугу років - 20 % від посадового окладу - 5763,00 грн.; всього разом - 34578,00 грн.
Відповідачем вказана обставина не спростована.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з такого.
Правовідносини, які виникли між сторонами у даній справі врегульовані нормами Закону України «Про судоустрій і статус суддів».
Згідно з частиною 2 статті 135 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» від 2 червня 2016 року № 1402-VIII (далі - Закон № 1402), суддівська винагорода регулюється цим Законом та не може визначатися іншими нормативно-правовими актами.
Згідно з пунктом 23 розділу XII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 1402 до проходження кваліфікаційного оцінювання судця отримує суддівську винагороду, визначену відповідно до положень Закону України «Про судоустрій і статус суддів» від 07 липня 2010 року №2453-VІ (далі - Закон № 2453) (у редакції Закону України «Про забезпечення права на справедливий суд» від 12 лютого 2015 року № 192-VIII).
Відповідно до частини 1 статті 133 Закону України «Про судоустрій і статус судців» від 07 липня 2010 року № 2453-VI (у редакції Закону України від 12 лютого 2015 року №192-VІІІ, (далі - Закон № 192), суддівська винагорода регулюється цим Законом, Законом України "Про Конституційний Суд України" та не може визначатися іншими нормативно-правовими актами.
Частиною 2 статті 133 № 2453 передбачалось, що суддівська винагорода складається з посадового окладу та доплат за:
1) вислугу років;
2) перебування на адміністративній посаді в суді;
3) науковий ступінь;
4) роботу, що передбачає доступ до державної таємниці.
Пунктом 23 Прикінцевих та Перехідних положень Закону № 1402 визначено, що до проходження кваліфікаційного оцінювання суддя отримує суддівську винагороду, визначену відповідно до положень Закону України "Про судоустрій і статус суддів" (Відомості Верховної Ради України, 2010 р., №№ 41-45, ст. 529; 2015 р., №№ 18-20, ст. 132 із наступними змінами).
Відповідно до частини 3 статті 133 Закону № 2453 у редакції Закону № 192, посадовий оклад судді місцевого суду встановлюється в розмірі 10 мінімальних заробітних плат.
Наведене редакція частини третьої статті 133 статті була чинною та діяла до 04 грудня 2018 року.
Відповідно до частини 5 статті 133 Закону № 2453 у редакції Закону № 192 суддям, які мають стаж роботи більше п'яти років виплачується щомісячна доплата за вислугу років у розмірі 20 (двадцять) відсотків посадового окладу.
04 грудня 2018 року Конституційний Суд України ухвалив рішення № 11-р/2018 у справі за конституційним поданням Верховного Суду України щодо відповідності Конституції України (конституційності) положень частин третьої, десятої статті 133 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» від 7 липня 2010 року № 2453-VІ у редакції Закону України «Про забезпечення права на справедливий суд» від 12 лютого 2015 року № 192-VIII.
Згідно зазначеного рішення КСУ вирішив визнати таким, що не відповідає Конституції України (є неконституційним) положення частини третьої статті 133 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» від 7 липня 2010 року № 2453-VІ у редакції Закону України «Про забезпечення права на справедливий суд» від 12 лютого 2015 року № 192-УІІ. Це положення підлягає застосуванню у його первинній редакції, а саме: «Посадовий оклад судді місцевого суду встановлюється у розмірі 15 мінімальних %. заробітних плат, визначених законом, що запроваджується поетапно: з 1 січня 2011 року - 6 мінімальних заробітних плат; з 1 січня 2012 року - 8 мінімальних заробітних плат; з 1 січня 2013 року - 10 мінімальних заробітних плат; з 1 січня 2014 року - 12 мінімальних заробітних плат; з 1 січня 2015 року -15 мінімальних заробітних плат».
Рішення Конституційного Суду України є обов'язковим, остаточним та таким, що не може бути оскаржено.
Отже, відповідно до вищевказаного рішення Конституційного Суду України № 11-р/2018 від 04.12.2018 року зміна розміру складових суддівської винагороди судді, який працює за відповідною посадою та не пройшов кваліфікаційне оцінювання, мала місце саме 04 грудня 2018 року, та саме з цієї дати настає необхідність у проведенні її перерахунку.
Пунктом 3 резолютивної частини рішення Конституційного Суду України № 11-р/2018 від 04.12.2018 року визначено, що положення частини третьої статті 133 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» від 7 липня 2010 року № 2453-VІ у редакції Закону України «Про забезпечення права на справедливий суд» від 12 лютого 2015 року № 192-VІІІ, які визнані неконституційними пунктами 1.2 резолютивної частини цього Рішення, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України цього Рішення.
Тобто, починаючи з 04 грудня 2018 року кожний суддя, який не пройшов кваліфікаційне спінювання, мав право на отримання суддівської винагороди виходячи з посадового окладу у розмірі 15 мінімальних заробітних плат, про що чітко було зазначено у рішенні Конституційного Суду України № 11 -р/2018 від 04.12.2018 року.
Частиною другою статті другої Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Отже, дії територіального управління Державної судової адміністрації України в Дніпропетровській області щодо нарахування та виплати судді Красногвардійського районного суду м. Дніпропетровська ОСОБА_1 за період з 04 грудня 2018 року по 11 травня 2019 року суддівської винагороди із застосуванням розміру посадового окладу - 15 прожиткових мінімумів є протиправними.
Відповідно до статті 19 Конституції України правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством.
Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до частини першої статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Відповідно до частин 1, 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності субєкта владних повноважень обовязок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Також, при вирішені цього спору, суд, відповідно до частин першої-другої статті 6 Кодексу адміністративного судочинства України, керується принципом верховенства права, відповідно до якого, зокрема, людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави.
За вказаних обставин, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку, що викладені в позовній заяві доводи позивача є обґрунтованими, а вимоги такими, що підлягають задоволенню.
Відповідно до вимог частини 2 статті 193, частини 4 статті 243 Кодексу адміністративного судочинства України судове рішення складено у повному обсязі в межах тридцяти днів з дня початку розгляду справи по суті.
Керуючись ст.ст. 8, 9, 72-77, 90, 193, 242-243, 245-246, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Позовну заяву ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , дата народження: ІНФОРМАЦІЯ_1 ) до територіального управління Державної судової адміністрації України у Дніпропетровській області (пр..Дмитра Яворницького, буд. 57, к. 301, м.Дніпро, 49000, код ЄДРПОУ 26239738), третя особа: Головне управління Державної казначейської служби України у Дніпропетровській області (вул..Челюскіна, буд. 1, м.Дніпро, 49000, код ЄДРПОУ 37988155), про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії задовольнити повністю.
Визнати протиправними дії територіального управління Державної судової адміністрації України в Дніпропетровській області щодо нарахування та виплати судді Красногвардійського районного суду м. Дніпропетровська ОСОБА_1 за період з 04 грудня 2018 року по 11 травня 2019 року суддівської винагороди із застосуванням розміру посадового окладу - 15 прожиткових мінімумів.
Зобов'язати територіальне управління Державної судової адміністрації України в Дніпропетровській області провести нарахування та виплату суддівської винагороди судді Красногвардійського районного суду м. Дніпропетровська ОСОБА_1 за період з 04 грудня 2018 року по 31 грудня 2018 року на підставі Рішення Конституційного Суду України від 04 грудня 2018 року №11-р/2018, виходячи з розрахункової величини 15 (п'ятнадцять) мінімальних заробітних плат встановлених на 01 січня 2018 року з додаванням надбавки за вислугу років у розмірі 20 (двадцять) відсотків від посадового окладу з утриманням з цих сум передбачених законом податків та обов'язкових платежів при їх виплаті, з урахуванням раніше виплаченої суми суддівської винагороди за вказаний період.
Зобов'язати територіальне управління Державної судової адміністрації України в Дніпропетровській області провести нарахування та виплату суддівської винагороди судді Красногвардійського районного суду м. Дніпропетровська ОСОБА_1 за період з 01 січня 2019 року по 11 травня 2019 року на підставі Рішення Конституційного Суду України від 04 грудня 2018 року №11-р/2018, виходячи з розрахункової величини 15 (п'ятнадцять) мінімальних заробітних плат встановлених на 01 січня 2019 року з додаванням надбавки за вислугу років у розмірі 20 (двадцять) відсотків від посадового окладу з утриманням з цих сум передбачених законом податків та обов'язкових платежів при їх виплаті, з урахуванням раніше виплаченої суми суддівської винагороди за вказаний період.
Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.
До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи рішення суду оскаржується до Третього апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 Розділу VII Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України.
Повний текст рішення суду складений 12 вересня 2019 року.
Суддя (підпис) Е.О. Юрков