про відмову у відкритті провадження у справі
12 вересня 2019 року м. Житомир справа № 240/10368/19
категорія 112040200
Суддя Житомирського окружного адміністративного суду Токарева М.С., розглянувши позовну заяву Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України у Житомирській області до Управління Держпраці у Житомирській області про визнання недійсним акту та скасування припису і постанови,
встановив:
Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України у Житомирській області звернулось до Житомирського окружного адміністративного суду з позовом до Управління Держпраці у Житомирській області про визнання недійсним акту та скасування припису і постанови.
При вирішенні питання щодо відкриття провадження суд враховує наступне.
Положеннями частини першої статті 5 КАС України визначено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом, зокрема: визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень (п. 2); визнання дій суб'єкта владних повноважень протиправними та зобов'язання утриматися від вчинення певних дій (п. 3); визнання бездіяльності суб'єкта владних повноважень протиправною та зобов'язання вчинити певні дії (п.4).
В силу приписів ч. 2 ст. 5 КАС України захист порушених прав, свобод чи інтересів особи, яка звернулася до суду, може здійснюватися судом також в інший спосіб, який не суперечить закону і забезпечує ефективний захист прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Одночасно суд акцентує увагу позивача на тому, що під час звернення до суду з позовом і обрання в ньому певного способу захисту порушеного права, з урахуванням ст.5 КАС України, необхідним є врахування того, що під рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень вважається таке владне рішення, дія чи бездіяльність, які спрямовані на врегулювання тих чи інших суспільних відносин у публічно-правовій сфері, мають обов'язковий характер і породжують певні правові наслідки.
Оскаржуваний акт не є рішенням суб'єкта владних повноважень, не зумовлює виникнення будь-яких прав і обов'язків для позивача, тому він не може бути предметом спору. Відсутність спору, у свою чергу, виключає можливість звернення до суду, оскільки відсутнє право, що підлягає судовому захисту.
З огляду на викладене, оскаржуваний акт перевірки, не є нормативно-правовим актом, чи актами індивідуальної дії, які можуть бути оскаржені в порядку адміністративного судочинства, так як не тягне за собою правових наслідків і не має обов'язкового характеру.
Натомість висновки, викладені в акті перевірки, є лише відображенням фактичних дій перевіряючих та їх особистої думки, а тому не створюють жодних правових наслідків. Відповідно, акти перевірки та дії щодо включення до акту перевірки будь-яких даних не порушують права позивача безвідносно до змісту таких актів.
Обов'язковою ознакою дій суб'єкта владних повноважень, які можуть бути оскаржені до суду, є те, що вони безпосередньо породжують певні правові наслідки для суб'єктів відповідних правовідносин і мають обов'язковий характер. Висновки, викладені у акті, не породжують обов'язкових юридичних наслідків. Такі твердження акта можуть бути підтверджені або спростовані судом, у разі спору про законність рішень, дій, в основу яких покладені згадувані висновки акта.
Акт перевірки є носієм доказової інформації про виявлені контролюючим органом порушення вимог законодавства, документом, на підставі якого приймається відповідне рішення контролюючого органу, а тому оцінка акта, викладення у ньому висновків перевірки, може бути надана судом при вирішенні спору щодо оскарження рішення, прийнятого на підставі такого акта.
За таких обставин, позовна заява у частині позовних вимог щодо визнання недійсним акту інспекційного відвідування не підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства, оскільки не містить ознак публічно - правового спору.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 170 КАС України, суддя відмовляє у відкритті провадження в адміністративній справі лише, якщо заяву не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства.
Керуючись статтями 170, 171, 243, 248, 256, 294, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
ухвалив:
Відмовити Управлінню виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України у Житомирській області у відкритті провадження в адміністративній справі за позовом Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України у Житомирській області до Управління Держпраці у Житомирській області в частині позовних вимог щодо визнання недійсним акту.
Копію ухвали про відмову у відкритті провадження в адміністративній справі надіслати особі, яка подала позовну заяву, не пізніше наступного дня після її постановлення, разом із позовною заявою й усіма доданими до неї матеріалами.
Ухвала суду може бути оскаржена до Сьомого апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції протягом п'ятнадцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Суддя М.С. Токарева