10 вересня 2019 року Справа № 160/6105/19
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Маковської О.В. розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (в письмовому провадженні) у місті Дніпрі адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управлінням Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії, -
До Дніпропетровського окружного адміністративного суду звернулась ОСОБА_1 (далі - позивач) із позовною заявою до Головного управлінням Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (далі - ГУ ПФУ в Дніпропетровській області, відповідач), в якій просить:
- визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області щодо відмови здійснення перерахунку щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці з 04.12.2018 по 31.12.2018 та з 01.01.2019 по 31.01.2019 на підставі довідок, виданих Дніпропетровським апеляційним господарським судом від 22.12.2018 №05-44/295 та від 22.01.2019 №05-44/12;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області здійснити перерахунок та виплату щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці, у розмірі 80% суддівської винагороди працюючого судді без обмеження граничного розміру, починаючи з 04.12.2018 по 31.12.2018 та з 01.01.2019 по 31.01.2019 на підставі довідок, виданих Дніпропетровським апеляційним господарським судом від 22.12.2018 №05-44/295 та від 22.01.2019 №05-44/12, з урахуванням раніше виплачених сум.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначила, що з жовтня 2016 вона отримує щомісячне довічне грошове утримання судді у відставці в розмірі 80% суддівської винагороди. Позивач 03.01.2019 та 31.01.2019 звернулась до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області із заявами про здійснення перерахунку щомісячного довічного грошового утримання на підставі довідок Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 22.12.2018 №05-44/295 та від 22.01.2019 №05-44/12 відповідно. Відповідачем здійснено перерахунок довічного грошового утримання з січня 2019 та лютого 2019 відповідно.
Не погодившись з таким перерахунком позивач звернулась до відповідача з відповідною заявою про проведення перерахунку саме з 04.12.2018 та з 01.01.2019 на підставі наданих раніше довідок Дніпропетровського апеляційного господарського суду.
Листом від 07.06.2019 №4233/Г-09 відповідач повідомив позивача про те, що перерахунок проведено відповідно до пункту 4 розділу ІІ Порядку подання документів для призначення (перерахунку) і виплати щомісячного довічного грошового утримання суддям у відставці органами Пенсійного фонду України, затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 25.01.2008 №3-1 (далі - Порядок 3-1), а саме з 1 числа місяця, наступного за місяцем, у якому змінилися розміри складових суддівської винагороди судді, який працює за відповідною посадою.
Позивач вважає, що така відмова є протиправною та такою, що порушує її законні права та інтереси, а тому звернулась до суду із даним позовом.
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 05.07.2019 відкрито провадження у справі №160/6105/19 та призначено справу до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (в письмовому проваджені).
У зв'язку із перебуванням судді Маковської О.В. у відпустці справа розглянута 10.09.2019.
До суду 30.07.2019 від відповідача надійшов відзив на позовну заяву, в обґрунтування якого зазначено, що відповідно до пункту 4 розділу II Порядку №3-1, перерахунок щомісячного довічного грошового утримання проводиться з 1 числа місяця, наступного за місяцем, у якому змінились розміри складових суддівської винагороди судді, який працює за відповідною посадою. У зв'язку з чим відповідач вважає, що перерахунок довічного грошового утримання позивачу проведено правомірно та відповідно до норм чинного законодавства.
Судом встановлено наступні обставини справи.
ОСОБА_1 перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області та отримує щомісячне довічне грошове утримання судді у відставці відповідно до Закону України «Про судоустрій у статус суддів» у розмірі 80% заробітної плати працюючого судді.
Позивач 03.01.2019 та 31.01.2019 звернулась до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області із заявами про здійснення перерахунку щомісячного довічного грошового утримання на підставі довідок Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 22.12.2018 №05-44/295 та від 22.01.2019 №05-44/12 відповідно. Відповідачем здійснено перерахунок довічного грошового утримання з січня 2019 та лютого 2019 відповідно.
Не погодившись з таким перерахунком позивач звернулась до відповідача з відповідною заявою про проведення перерахунку саме з 04.12.2018 та з 01.01.2019 на підставі наданих раніше довідок Дніпропетровського апеляційного господарського суду.
Листом від 07.06.2019 №4233/Г-09 відповідач повідомив позивача про те, що перерахунок проведено відповідно до пункту 4 розділу ІІ Порядку подання документів для призначення (перерахунку) і виплати щомісячного довічного грошового утримання суддям у відставці органами Пенсійного фонду України, затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 25.01.2008 №3-1 (далі - Порядок 3-1), а саме з 1 числа місяця, наступного за місяцем, у якому змінилися розміри складових суддівської винагороди судді, який працює за відповідною посадою.
Не погодившись із зазначеною відмовою, позивач оскаржує її в судовому порядку.
Вивчивши та дослідивши матеріали справи, повно та всебічно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд зазначає наступне.
Статтею 130 Конституції України визначено, що Держава забезпечує фінансування та належні умови для функціонування судів і діяльності суддів. У Державному бюджеті України окремо визначаються видатки на утримання судів з урахуванням пропозицій Вищої ради правосуддя. Розмір винагороди судді встановлюється законом про судоустрій.
Відповідно до Преамбули Закону України від 02.06.2016 №1402-VIII «Про судоустрій і статус суддів» (далі - Закон №1402) цей Закон визначає організацію судової влади та здійснення правосуддя в Україні, що функціонує на засадах верховенства права відповідно до європейських стандартів і забезпечує право кожного на справедливий суд.
Положення частин 4 та 5 статті 142 Закону №1402 визначають, що у разі зміни розміру складових суддівської винагороди судді, який працює на відповідній посаді, здійснюється перерахунок раніше призначеного щомісячного довічного грошового утримання.
Пенсія або щомісячне довічне грошове утримання судді виплачується незалежно від заробітку (прибутку), отримуваного суддею після виходу у відставку. Щомісячне довічне грошове утримання суддям виплачується органами Пенсійного фонду України за рахунок коштів Державного бюджету України.
Відповідно до статті 135 вказаного Закону суддівська винагорода регулюється цим Законом та не може визначатися іншими нормативно-правовими актами.
Суддівська винагорода виплачується судді з дня зарахування його до штату відповідного суду, якщо інше не встановлено цим Законом.
Щодо перерахунку довічного грошового утримання за період з 04.12.2018 по 31.12.2018 суд зазначає наступне.
Рішенням Конституційного Суду України від 04.12.2018 №11-р/2018 визнано таким, що не відповідає Конституції України (є неконституційним), положення частини 3 статті 133 Закону України від 07.07.2010 №2453-VI «Про судоустрій і статус суддів» у редакції Закону України від 12.02.2015 №192-VIII «Про забезпечення права на справедливий суд». Це положення підлягає застосуванню у його первинній редакції, а саме: «Посадовий оклад судді місцевого суду встановлюється у розмірі 15 мінімальних заробітних плат, визначених законом, що запроваджується поетапно: з 01.01.2011 - 6 мінімальних заробітних плат; з 01.01.2012 - 8 мінімальних заробітних плат; з 01.01.2013 - 10 мінімальних заробітних плат; з 01.01.2014 - 12 мінімальних заробітних плат; з 01.01.2015 - 15 мінімальних заробітних плат».
Рішенням Конституційного Суду України встановлено, що дані положення, які визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України цього Рішення.
Тобто, з 04.12.2018 відновлено право суддів на отримання посадового окладу у розмірі 15 прожиткових мінімумів для працездатних осіб.
Визнання неконституційними приведених вище положень Закону України «Про судоустрій і статус суддів» в редакції Закону України від 12.02.2015 №192-VІII «Про забезпечення права на справедливий суд» є підставою для проведення перерахунку суддівської винагороди та, як наслідок, призначеного щомісячного грошового утримання суддям у відставці.
При цьому, такий перерахунок має проводитися з 04.12.2018 через те, що в цьому випадку не відбувається зміна розміру щомісячного грошового утримання суддям, а виключно відновлюються раніше порушені права.
Щодо перерахунку довічного грошового утримання за період з 01.01.2019 по 31.01.2019 суд зазначає наступне.
Законом України «Про Державний бюджет України на 2019 рік» встановлено прожитковий мінімум для працездатних осіб з 01.01.2019 в розмірі 1921 гривень, що також є підставою для проведення раніше призначеного щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці саме з 01.01.2019.
При цьому, такий перерахунок обумовлено підвищенням суддівської винагороди через зростання прожиткового мінімуму для працездатних осіб згідно із Законом України від 23.11.2018 №2629 «Про Державний бюджет на 2019 рік», а дію вказаного закону поширено на весь 2019 рік, в тому числі і на січень 2019 року, що вказує на виникнення права на перерахунок довічного грошового утримання позивачу саме з 01.01.2019, а не з місяця, наступного за місяцем, у якому відбуваються зміни.
Суд зазначає, що відповідач не оскаржує право позивача на перерахунок щомісячного довічного грошового утримання суддям у відставці на підставі змін, внесених Рішенням Конституційним Судом України від 04.12.2018 та збільшенням прожиткового мінімуму з 01.01.2019, але фактично відмовився здійснити вказаний перерахунок за грудень 2018 та січень 2019.
Посилання відповідача на пункт 4 розділу ІІ Порядку № 3-1 (в редакції чинній на дату проведення перерахунку) яким закріплено, що перерахунок щомісячного довічного утримання проводиться з 01 числі місяця, наступного за місяцем, у якому змінилися розміри складових суддівської винагороди судді, який працює за відповідною посадою, суд вважає необґрунтованими.
Положення вказаного нормативного акту визначають період, в якому має бути здійснено відповідний перерахунок, що помилково ототожнюється відповідачем з періодом, за який може бути здійснений такий перерахунок. При цьому, дата, з якої у відповідача виник обов'язок здійснити перерахунок щомісячного довічного грошового утримання позивача в спірному випадку, не є тотожним поняттям з датою, з якої позивач набула права на такий перерахунок.
Відповідно частини 2 статті 19 Конституції України та частини 1 статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України, суд при вирішенні справи має керуватися принципом законності, відповідно до якого має перевіряти, чи діяли органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові особи лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Аналіз викладеного вище дає можливість дійти висновку, що відповідач протиправно відмовив у здійсненні позивачу, перерахунку щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці з 04.12.2018 по 31.12.2018 та з 01.01.2019 по 31.01.2019.
Відповідно до частини першої статті 72 Кодексу адміністративного судочинства України, доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Відповідно до статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб'єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.
При цьому відповідачем не доведено належними доказами правомірності своєї відмови у перерахунку щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці з 04.12.2018 по 31.12.2018 та з 01.01.2019 по 31.01.2019, з урахуванням чого суд вважає за необхідне позовні вимоги задовольнити.
Відповідно до частини 1 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Вирішуючи дане питання суд виходить з наступного.
Відповідно до частини 3 статті 161 Кодексу адміністративного судочинства України до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Згідно частини 2 статті 132 Кодексу адміністративного судочинства України розмір судового збору, порядок його сплати і звільнення від сплати встановлюються законом.
Статтею 4 Закону України «Про судовий збір» визначено, що судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Станом на дату звернення позивача до суду розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб визначений Законом України «Про державний бюджет України на 2019 рік» та для визначення розміру судового збору становив 1921 грн.
Підпунктом 1 пункту 3 частини 2 статті 4 Закону України «Про судовий збір» встановлено, що за подання фізичною особою адміністративного позову немайнового характеру судовий збір становить 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Тобто, розмір судового збору за подання даного позову становить 768,40 грн.
Судом встановлено та матеріалами справи підтверджується, що позивачем сплачено судовий збір в розмірі 802,80 грн. (квитанція від 01.07.2019 №161).
Враховуючи що, розмір судового збору який підлягав сплаті за подання даного позову повинен становити 768,40 грн., то саме таку суму судового збору належить стягнути на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань ГУ ПФУ в Дніпропетровській області.
Керуючись статтями 77, 139, 241 - 246, 250, 255, 257 - 263 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Позовну заяву ОСОБА_1 до Головного управлінням Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити.
Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області щодо відмови здійснення перерахунку щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці з 04.12.2018 по 31.12.2018 та з 01.01.2019 по 31.01.2019 на підставі довідок, виданих Дніпропетровським апеляційним господарським судом від 22.12.2018 №05-44/295 та від 22.01.2019 №05-44/12.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області здійснити перерахунок та виплату щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці починаючи з 04.12.2018 по 31.12.2018 та з 01.01.2019 по 31.01.2019 на підставі довідок, виданих Дніпропетровським апеляційним господарським судом від 22.12.2018 №05-44/295 та від 22.01.2019 №05-44/12, з урахуванням раніше виплачених сум.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області на користь ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 768,40 грн.
Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.
До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, рішення суду оскаржується до Третього апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 Розділу VII Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя О.В. Маковська