15 серпня 2019 року Справа № 184/1143/19
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Кадникової Г.В. розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження (у письмовому провадженні) адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про визнання дій неправомірними та зобов'язання вчинити певні дії,
ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1 , позивач) звернулась до Орджонікідзевського міського суду Дніпропетровської області з позовом про:
- визнання неправомірними дій Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (далі - ГУ ПФУ в Дніпропетровській області, відповідач) від 06.03.2019р. щодо відмови в призначенні пенсії за вислугою років відповідно до п. «е» статті 55 Закону України «Про пенсійне забезпечення» шляхом зарахування в спеціальний стаж по вислузі років роботу фармацевтом у приватного підприємця - фізичної особи ОСОБА_2 за період з 01.10.2004р. по 31.12.2016р., та спеціальний стаж по вислузі років у фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 за період з 10.01.2017р. по 17.05.2017р.;
- зобов'язання відповідача призначити пенсію за вислугою років відповідно до п. «е» ст. 55 Закону України «Про пенсійне забезпечення» шляхом зарахування в спеціальний стаж по вислузі років роботу фармацевтом у приватного підприємця - фізичної особи ОСОБА_2 за період з 01.10.2004р. по 31.12.2016р., та спеціальний стаж по вислузі років у фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 за період з 10.01.2017р. по 17.05.2017р.
В обґрунтування своїх вимог позивачем зазначено, що вона звернулася до ГУ ПФУ в Дніпропетровської області зі заявою про призначення пенсії за вислугу років. Проте, у призначенні такої пенсії відмовлено, з посиланням на те, що робота найманого працівника по наданню медичних послуг у приватного підприємця (а не у фармацевтичному закладі) не може бути зарахована до спеціального стажу. Позивач вважає вказану відмову необґрунтованою та такою, що не відповідає вимогам чинного законодавства, у зв'язку з чим, просить суд позовні вимоги задовольнити.
04.06.2019 року ухвалою Орджонікідзевського міського суду Дніпропетровської області адміністративний позов ОСОБА_1 до ГУ ПФУ в Дніпропетровській області про визнання дій неправомірними та зобов'язання вчинити певні дії передано на розгляд Дніпропетровському окружному адміністративному суду.
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 10.07.2019р. позов прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі. Ухвалено розгляд проводити в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін та проведення судового засідання.
08.08.2019 року відповідачем до суду подано відзив на позовну заяву, за змістом якого проти задоволення позовних вимог заперечує. В обґрунтування своїх заперечень зазначає щодо правомірності прийнятого рішення про відмову у призначенні пенсії позивачу за вислугою років, у зв'язку з відсутністю необхідного спеціального стажу в розумінні п.«е» ст.55 Закону України «Про пенсійне забезпечення» та не надання позивачем документів на підтвердження належності приватних підприємств, в яких позивач працювала, до закладів охорони здоров'я. А саме: акредитаційного сертифікату. Тому відповідач вважає, що право на пенсію за вислугою років позивач не має.
За приписами ч.3 ст.263 КАС України, заявами по суті справи є позов та відзив.
Дослідивши подані сторонами документи і матеріали, з'ясувавши фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до наступних висновків.
З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_1 звернулася до ГУ ПФУ в Дніпропетровській області зі заявою про призначення пенсії за вислугу років відповідно до п.«е» ст.55 Закону України «Про пенсійне забезпечення» (далі - Закон №1788-ХІІ), зарахувавши спеціальний стаж по вислузі років фармацевтом у приватного підприємця - фізичної особи ОСОБА_2 за період з 01.10.2004р. по 31.12.2016р. та спеціальний стаж по вислузі років у фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 за період з 10.01.2017р. по 17.05.2017р.
Листом №1343/М-09 від 06.03.2019 на підставі рішення від 25.05.2017р. відповідачем відмовлено у призначенні пенсії та зазначено, що робота найманого працівника по наданню медичних послуг у приватного підприємця (а не в фармацевтичному закладі) не може бути зарахована до спеціального стажу та для підтвердження факту роботи у фармацевтичних закладах позивачу необхідно долучити до справи інші документи (статут, положення, штатні розписи, акредитаційний сертифікат тощо).
Позивач вважає дії Головного управління Пенсійного фонду України Дніпропетровської області щодо відмови їй у призначенні пенсії за вислугою років - протиправними, що і стало підставою для звернення позивача з даним позовом до суду.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.
Статтею 46 Конституції України передбачено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
Право на отримання пенсії в України є конституційним правом громадянина України.
Зі змісту статті 2 Закону № 1788-ХІІ вбачається, що одним із видів державних пенсій є пенсії за вислугу років. Вони встановлюються окремим категоріям громадян, зайнятих на роботах, виконання яких призводить до втрати професійної працездатності або придатності до настання віку, що дає право на пенсію за віком (стаття 51 Закону № 1788-ХІІ).
Відповідно до ч.2 ст.7 Закону № 1788-ХІІ Пенсії за вислугу років призначаються при залишенні роботи, яка дає право на них. Їх особливістю є зменшення пенсійного віку, необхідного для призначення, а умовою для призначення - наявність, як правило, відповідного стажу роботи за спеціальністю.
Пунктом «е» статті 55 Закону № 1788-ХІІ визначено право на пенсію за вислугу років, зокрема, працівників охорони здоров'я при наявності спеціального стажу роботи від 25 до 30 років за переліком, що затверджується у порядку, який визначається Кабінетом Міністрів України, незалежно від віку.
Основним документом, що підтверджує стаж роботи є трудова книжка.
На підтвердження стажу роботи за періоди з 01.10.2004р. по 31.12.2016р. та з 10.01.2017р. по 17.05.2017р. є записи в трудовій книжці позивача.
Відповідно до Переліку закладів і установ освіти, охорони здоров'я та соціального захисту і посад, робота на яких дає право на пенсію за вислугу років, який затверджено Постановою КМУ від 04.11.1993р. № 909 (далі - Перелік), до спеціального стажу, який дає право на пенсію за вислугу років, зараховуються періоди роботи на посадах провізорів, фармацевтів (незалежно від найменування посад), лаборантів в аптеках, аптечних кіосках, аптечних магазинах, контрольно-аналітичних лабораторіях. Разом з тим відповідно до примітки 2 Переліку робота за спеціальністю в закладах, установах і на посадах, передбачених цим Переліком, дає право на пенсію незалежно від форми власності та відомчої підпорядкованості закладів і установ.
Таким чином, на підставі вищенаведених норм законодавства України, особа, яка працювала на посаді фармацевта, належних ФОП, за умови здійснення такої діяльності на основі ліцензій на провадження роздрібної торгівлі лікарськими засобами, незалежно від отримання цим аптечним закладом акредитаційних сертифікатів, мають право на зарахування стажу роботи на таких посадах до спеціального стажу, необхідного для призначення пенсії за вислугу років згідно з пунктом «е» статті 55 Закону № 1788-ХІІ.
Аналогічна правова позиція викладена в постанові Великої палати Верховного Суду від 29 серпня 2018 року у справі № 492/446/15.
Відповідно до приписів статті 242 частини 5 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Таким чином, враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку про визнання протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області щодо відмови у призначенні ОСОБА_1 пенсії за вислугу років відповідно до п.«е» статті 55 Закону № 1788-ХІІ.
З огляду на вищевикладене, суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню.
Відповідно до ч. 1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Як вбачається з матеріалів справи, позивачем при зверненні до суду понесені судові витрати, пов'язані зі сплатою судового збору за подання адміністративного позову до суду в розмірі 768,40 грн., що документально підтверджується квитанцією №17 від 30.05.2019 р.
Керуючись ст.ст. 9, 139, 241-246, 260-263, Кодексу адміністративного судочинства України, суд,
Адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про визнання дій неправомірними та зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити повністю.
Визнати протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України у Дніпропетровській області щодо відмови ОСОБА_1 в призначенні пенсії за вислугою років відповідно до п.«е» статті 55 Закону України «Про пенсійне забезпечення» шляхом зарахування в спеціальний стаж по вислузі років роботу фармацевтом у приватного підприємця - фізичної особи ОСОБА_2 за період з 01.10.2004 по 31.12.2016 роки та спеціальний стаж по вислузі років у фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 за період з 10.01.2017 по 17.05.2017 року.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України у Дніпропетровській області призначити ОСОБА_1 пенсію за вислугою років відповідно до п.«е» ст. 55 Закону України «Про пенсійне забезпечення» шляхом зарахування в спеціальний стаж по вислузі років роботу фармацевтом у приватного підприємця - фізичної особи ОСОБА_2 за період з 01.10.2004 по 31.12.2016 роки та спеціальний стаж по вислузі років у фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 за період з 10.01.2017 по 17.05.2017 року.
Стягнути на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (49000, м.Дніпро, вул.. Набережна Перемоги, 26, код ЄДРПОУ 21910427) судові витрати у розмірі 768грн. 40коп. (сімсот шістдесят вісім грн. 40коп.).
Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.
До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи рішення суду оскаржується до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 Розділу VII Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя Г. В.Кадникова