13 червня 2019 року Справа № 160/4225/19
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Барановського Р. А.
розглянувши у письмовому провадженні у місті Дніпро адміністративну справу №160/4225/19 за позовом Приватного акціонерного товариства "Північний гірничо-збагачувальний комбінат" до Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: Тернівського відділу Державної виконавчої служби м.Кривий Ріг Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області про визнання протиправною та скасування постанови, -
До Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшла направлена засобами поштового зв'язку позовна заява Приватного акціонерного товариства «Північний гірничо-збагачувальний комбінат» (далі - ПАТ «Північний ГЗК», позивач) до Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області, у прохальній частині якої позивач просить суд визнати протиправною та скасувати постанову заступника начальника Головного територіального управління юстиції з питань державної виконавчої служби - начальника Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області П'ятницького Андрія Васильовича про передачу виконавчих проваджень №№40752911, 55623640, 56516261, 58002797, 58123279, 58151094, 58369973, 58370590 від 20.03.2019р. з Тернівського відділу державної виконавчої служби міста Кривий Ріг Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області до Відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області.
Справі за вищезазначеним позовом присвоєно єдиний унікальний номер судової справи - 160/4225/19 та у зв'язку з автоматизованим розподілом дана адміністративна справа була передана для розгляду судді Барановському Р.А.
Вищезазначений адміністративний позов не відповідав вимогам ст.ст. 160, 161 Кодексу адміністративного судочинства України, тому ухвалою суду від 11.05.2019р. був залишений без руху, з встановленням позивачу терміну для усунення недоліків позовної заяви протягом десяти днів з дня отримання копії ухвали про залишення позовної зави без руху.
На виконання ухвали суду від 11.05.2019р. позивач виправив вказані недоліки позовної заяви.
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 03.06.2019р. відкрито провадження по справі №160/4225/19 за вищезазначеним позовом та вирішено розглядати дану справу за правилами спрощеного позовного провадження у письмовому провадженні згідно ч.2 ст. 257 та ч. 5 ст. 262 Кодексу адміністративного судочинства України та з урахуванням строків, визначених статтею 287 Кодексу адміністративного судочинства України.
Ухвалою від 13.06.2019р. суд відмовив у задоволенні клопотання представника позивача про розгляд адміністративної справи №160/4225/19 в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.
Згідно ст.126 Кодексу адміністративного судочинства України сторони були належним чином повідомлені про розгляд справи №160/4225/19 у спрощеному провадженні з урахуванням положень ст. 269 Кодексу адміністративного судочинства України.
В обґрунтування позовних вимог ПАТ «Північний ГЗК» у позовній заяві зазначено, що на виконанні у Тернівському відділі державної виконавчої служби міста Кривий Ріг Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області перебували виконавчі провадження за №№40752911, 55623640, 56516261, 58002797, 58123279, 58151094, 58369973, 58370590 від 20.03.2019р., де позивач виступав боржником, однак 20.03.2019р. відповідачем було прийнято спірну постанову про передачу вказаних виконавчих проваджень на виконання до Відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області. ПАТ «Північний ГЗК» вважає таку постанову протиправною та такою, що підлягає скасуванню, оскільки у відповідача не було правових підстав для її винесення. Так, позивач зауважує, що у спірній постанові не зазначено, що відповідні виконавчі провадження були об'єднані у зведене виконавче провадження, однак, як слідує зі змісту останньої, підставою для її прийняття відповідачем стало те, що третьою особою не вживаються необхідні заходи примусового виконання, передбачені законодавством, адже виконавчі провадження тривалий час перебувають у виконанні третьої особи, що свідчить про бездіяльність державного виконавця та є обставиною, яка ускладнює виконання рішення. ПАТ «Північний ГЗК» звертає увагу суду на те, що чинним законодавством не передбачено передачу виконавчих проваджень з одного органу державної виконавчої служби до іншого з метою їх об'єднання у зведене виконавче провадження, у зв'язку з чим відповідна постанова, на думку позивача, винесена відповідачем з перевищенням повноважень, встановлених Законом України «Про виконавче провадження». Окрім того, позивач зауважив, що ПАТ «Північний ГЗК», як боржник за вказаними виконавчими провадженнями, знаходиться у місті Кривий Ріг, в той час як Відділ примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області розташований у місті Дніпро, що додатково може вплинути на своєчасність проведення виконавчих дій, ускладнити можливість сторонами виконавчого провадження в реалізації прав та виконання обов'язків передбачених Законом України «Про виконавче провадження».
Ухвалою від 03.06.2019р. судом встановлено відповідачу строк для подання відзиву на позов протягом 5-ти днів з моменту отримання відповідачем ухвали суду від 03.06.2019р., попередивши відповідача (суб'єкта владних повноважень) про наслідки неподання ним відзиву до суду, які встановлені ч. 4 ст. 159 Кодексу адміністративного судочинства України.
Ухвалу про відкриття провадження в адміністративній справі №160/4225/19 разом із примірником позовної заяви з додатками відповідач та третя особа були направленні засобами електронного зв'язку на адреси електронних пошт Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області (info@dp.minjust.gov.ua) та Тернівського відділу Державної виконавчої служби м.Кривий Ріг Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області (info_tr@kvm.dp.dvs.gov.ua), які останні отримали 06.06.2019р., що підтверджується наявними у матеріалах справи електронними звітами.
Станом на 13.06.2019р. відзив Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області на позов у встановлений судом строк (тобто - до 12.06.2019р.) відповідачем до суду не надано.
Слід зауважити, що заперечення або пояснення відповідача на позов ПАТ «Північний ГЗК» у матеріалах адміністративної справи №160/4225/19 також відсутні.
Згідно із ч. 1 ст. 9 Кодексу адміністративного судочинства України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
За приписами статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України - кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. Якщо учасник справи без поважних причин не надасть докази на пропозицію суду для підтвердження обставин, на які він посилається, суд вирішує справу на підставі наявних доказів
Відповідно до ч. 4 статті 159 Кодексу адміністративного судочинства України, неподання суб'єктом владних повноважень відзиву на позов без поважних причин може бути кваліфіковано судом як визнання позову.
Станом на 13.06.2019р. до суду не надійшло від Тернівського відділу Державної виконавчої служби м.Кривий Ріг Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області письмових пояснень щодо позову та/або відзиву,
Дослідивши матеріали справи, проаналізувавши зміст норм матеріального та процесуального права, що регулюють спірні правовідносини, судом встановлено та матеріалами справи підтверджено наступне.
На виконанні у Тернівському відділі державної виконавчої служби міста Кривого Рогу Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області перебували наступні виконавчі провадження:
-№40752911, відносно примусового виконання виконавчого листа №2/215/21/13 від 01.02.2013р., виданого Тернівським районним судом м.Кривого Рогу про стягнення з ПАТ «Північний ГЗК» на користь ОСОБА_1 починаючи з 01.09.2012р.: по 1446, 53 грн. на відшкодування втраченого заробітку, щомісячно, пожиттєво, або до виникнення обставин, які тягнуть за собою зміну розміру платежу по 826, 50 грн. на відшкодування витрат на сторонній догляд за потерпілим та його побутове обслуговування, щомісячно, пожиттєво або до виникнення обставин, які тягнуть за собою зміну розміру платежу;
-№55623640, відносно примусового виконання судового наказу №904/7880/17 від 15.09.2017р., виданого Господарським судом Дніпропетровської області про зобов'язання передати ПАТ «Північний ГЗК» двигун внутрішнього згорання Cummis КТА-50С заводський № НОМЕР_1 до ТОВ «ДВС-ІНВЕСТ»;
-№56516261, відносно примусового виконання виконавчого листа №215/2773/17 від 10,04.2018 р., виданого Тернівським районним судом м.Кривого Рогу про стягнення з ПАТ «Північний ГЗК» на користь ОСОБА_2 1953, 00 грн щомісячно у відшкодування шкоди, завданої ушкодженням здоров'я, починаючи з 01.05.2017р. до зміни обставин, що тягнуть перерахунок.
-№58002797, відносно примусового виконання судового наказу №904/4249/18 від 18.12.2018р., виданого Господарським судом Дніпропетровської області про стягнення з ПАТ «Північний ГЗК» на користь ТОВ «ДВС-ІНВЕСТ» заборгованості у розмірі 135 282, 81 грн. основного боргу та 2029, 24 грн. витрат по сплаті судового збору.
-№58123279, відносно примусового виконання виконавчого листа виданого Тернівським районним судом м.Кривого Рогу про стягнення судового збору з ПАТ «Північний ГЗК» на користь держави;
-№58151094, відносно примусового виконання виконавчого листа виданого Дзержинським районним судом м.Кривого Рогу про стягнення судового збору з ПАТ «Північний ГЗК» на користь держави;
-№58369973, відносно примусового виконання виконавчого листа виданого Дзержинським районним судом м.Кривого Рогу про стягнення судового збору з ПАТ «Північний ГЗК» на користь держави;
-№58370590, відносно примусового виконання виконавчого листа виданого Дзержинським районним судом м. Кривого Рогу про стягнення судового збору з ПАТ «Північний ГЗК» на користь держави.
20.03.2019р. заступником начальника Головного територіального управління юстиції з питань державної виконавчої служби - начальником Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області П'ятницьким Андрієм Васильовичем винесено постанову щодо передачі вищевказаних виконавчих проваджень за №№40752911, 55623640, 56516261, 58002797, 58123279, 58151094, 58369973, 58370590 з Тернівського відділу державної виконавчої служби міста Кривого Рогу Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області до Відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області (далі - постанова) на підставі розділу V Інструкції з організації примусового виконання рішень, затвердженої наказом Міністерства юстиції України №512/5 від 02.04.2012р.
В описовій та мотивувальній частинах вказаної постанови зазначено наступне:
«На виконанні у Тернівському відділі державної виконавчої служби міста Кривий Ріг Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області перебувають виконавчі провадження: №№ 40752911, 55623640, 56516261, 58002797, 58123279, 58151094, 58369973, 58370590, відносно боржника ВАТ «ПівнГЗК», які станом на 20.03.2019р. не об'єднані у зведене виконавче провадження.
Згідно з даними автоматизованої системи виконавчого провадження встановлено, що державним своєчасно не вживаються всі необхідні заходи примусового виконання, передбачені законодавством, що свідчить про бездіяльність державного виконавця та є обставиною, яка ускладнює виконання рішення.
З метою дотримання вимог закону, забезпечення належного і повного виконання виконавчих документів, запобігання порушення законних прав та інтересів сторін виконавчого провадження, та вжиття заходів примусового виконання щодо майна боржника та враховуючи вимоги розділу V Інструкції з організації примусового виконання рішень затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 02.04.2012р. №512/5 (від 29.09.2016р. №2832/5) виникла необхідність в передачі виконавчих проваджень №№40752911, 55623640, 56516261, 58002797, 58123279, 58151094, 58369973, 58370590 відносно боржника ВАТ «ПівнГЗК», які перебувають на виконанні у Тернівському відділ державної виконавчої служби міста Кривий Ріг Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області до відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції Дніпропетровській області».
Отже, зі змісту оскаржуваної постанови слідує, що виконавчі провадження тривалий період перебувають на виконанні у Тернівському відділі державної виконавчої служби міста Кривий Ріг Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області, в порушення ст. 30 Закону України "Про виконавче провадження" не об'єднані у зведене виконавче провадження, однак підставою для прийняття цієї постанови слугувало а своєчасне не вжиття третьою особою всіх необхідних заходів примусового виконання, передбачених законодавством, що, на думку відповідача, свідчить про бездіяльність державного виконавця та ускладнює виконання рішень.
Не погодившись із вищезазначеною постановою про передачу вказаних виконавчих проваджень з Тернівського відділу державної виконавчої служби міста Кривий Ріг Головного територіального управління на виконання до Відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області, ПАТ "Північний ГЗК" звернулось до суду із даним позовом.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам та вирішуючи спір по суті заявлених позовних вимог, суд зазначає наступне.
Відповідно до положень Закону України "Про виконавче провадження" №1404-VIII від 02.06.2016р. (у редакції, чинній на момент прийняття оскаржуваної постанови; далі - Закон), виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.
Частиною 1 статті 24 Закону передбачено, що виконавчі дії провадяться державним виконавцем за місцем проживання, перебування, роботи боржника або за місцезнаходженням його майна. Право вибору місця відкриття виконавчого провадження між кількома органами державної виконавчої служби, що можуть вчиняти виконавчі дії щодо виконання рішення на території, на яку поширюються їхні функції, належить стягувачу.
Згідно зі п. 3 розд. І Інструкції з організації примусового виконання рішень, затвердженої наказом Міністерства юстиції України №512/5 від 02.02.2012р. (у редакції наказу Міністерства юстиції України №2832/5 від 29.09.2016р.) та зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 30.09.2016р. за №1302/29432 (надалі - Інструкція), органами державної виконавчої служби є:
Департамент державної виконавчої служби Міністерства юстиції України, до якого входить відділ примусового виконання рішень;
управління державної виконавчої служби головних територіальних управлінь юстиції Міністерства юстиції України в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі (далі - управління державної виконавчої служби), до складу яких входять відділи примусового виконання рішень;
районні, районні в містах, міські (міст обласного значення), міськрайонні, міжрайонні відділи державної виконавчої служби відповідних територіальних управлінь юстиції (далі - відділи державної виконавчої служби).
Пунктом 4 розділу І Інструкції визначено, що Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України підвідомчі рішення, за якими:
боржниками є Апарат Верховної Ради України, Адміністрація Президента України, Кабінет Міністрів України, центральні органи виконавчої влади, Конституційний Суд України, Верховний Суд України, вищі спеціалізовані суди, апеляційні суди, Генеральна прокуратура України, регіональні прокуратури, Національне антикорупційне бюро України, Вища рада юстиції, Національний банк України, Рахункова палата, Управління справами Верховної Ради Автономної Республіки Крим, Рада міністрів Автономної Республіки Крим, обласні, Київська і Севастопольська міські ради або обласні, Київська і Севастопольська міські державні адміністрації та їх структурні підрозділи, інші органи державної влади та їх посадові особи;
сума зобов'язання становить двадцять та більше мільйонів гривень або еквівалентну суму в іноземній валюті.
Відділу примусового виконання рішень управлінь державної виконавчої служби головних територіальних управлінь юстиції Міністерства юстиції України в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі підвідомчі рішення, за якими:
боржниками є територіальні органи центральних органів виконавчої влади та їх структурні підрозділи, місцеві суди, міські, районні або селищні ради чи районні державні адміністрації та їх структурні підрозділи, місцеві прокуратури, інші територіальні підрозділи органів державної влади та їх посадові особи;
сума зобов'язання становить від десяти до двадцяти мільйонів гривень або еквівалентну суму в іноземній валюті.
Виконання рішень щодо боржників, які знаходяться на території, яка відповідно до Закону України "Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України" є тимчасово окупованою територією України, здійснюється відділом примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Херсонській області.
Відповідно до ч.ч 1, 2, 3 ст. 25 Закону, за наявності обставин, що ускладнюють виконання рішення (у разі якщо виконавчі провадження про стягнення коштів з одного боржника відкрито у кількох органах державної виконавчої служби, якщо боржник та його майно перебувають на території адміністративно-територіальних одиниць, віднесених до підвідомчості різних органів державної виконавчої служби, тощо), або у разі виконання зведеного виконавчого провадження в органах державної виконавчої служби можуть утворюватися виконавчі групи в порядку, визначеному Міністерством юстиції України. У разі хвороби державного виконавця, його перебування у відрядженні чи відпустці, звільнення чи відсторонення від посади державного виконавця, включення державного виконавця до складу виконавчої групи при іншому органі державної виконавчої служби, відводу (самовідводу) державного виконавця, наявності інших обставин, що ускладнюють виконання рішення, виконавче провадження може бути передане від одного державного виконавця до іншого. У разі відводу (самовідводу) всіх державних виконавців органу державної виконавчої служби, утворення виконавчої групи, якщо виконавчі провадження щодо одного й того самого боржника відкриті в різних органах державної виконавчої служби, наявності інших обставин, що ускладнюють виконання рішення, виконавче провадження може бути передане від одного органу державної виконавчої служби до іншого.
Передача виконавчих проваджень від одного державного виконавця до іншого, від одного органу державної виконавчої служби до іншого або до виконавчої групи здійснюється в порядку, визначеному Міністерством юстиції України (ч. 4 ст. 25 Закону).
Порядок передачі виконавчих документів та виконавчих проваджень врегульовано розділом V Інструкції.
Відповідно до пункту 3 розд. V Інструкції, виконавче провадження може бути передано від одного приватного виконавця до іншого приватного виконавця або відповідного органу державної виконавчої служби, від одного державного виконавця до іншого в межах органу державної виконавчої служби, від одного органу державної виконавчої служби до іншого.
Згідно зі п. 6 розд. V Інструкції, виконавче провадження передається з одного органу державної виконавчої служби до іншого у разі:
якщо місце проживання, перебування, роботи боржника або місцезнаходження його майна знаходиться на території, на яку поширюється компетенція іншого органу державної виконавчої служби;
відводу (самовідводу) всіх державних виконавців органу державної виконавчої служби;
утворення виконавчої групи при кількох органах державної виконавчої служби;
якщо виконавчі провадження щодо одного й того самого боржника відкриті в різних органах державної виконавчої служби;
наявності інших обставин, що ускладнюють виконання рішення.
Відповідно до абз. 3 п. 1 розд. V Інструкції, питання про передачу виконавчого документа іншому органу державної виконавчої служби вирішується начальником органу державної виконавчої служби вищого рівня (про передачу виконавчого документа з відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України - директором цього Департаменту), про що виноситься відповідна постанова (крім випадків, передбачених абзацом другим пункту 6 цього розділу).
За змістом пункту 7 розд. V Інструкції - передача виконавчих проваджень на виконання може здійснюватися до відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби, відділів державної виконавчої служби та виконавчих груп, утворених при цих органах, - за рішенням начальника управління державної виконавчої служби щодо виконавчих проваджень, що перебувають на виконанні у відділах державної виконавчої служби.
У випадках, передбачених абзацами третім та четвертим пункту 7 цього розділу, особа, яка прийняла рішення про передачу матеріалів виконавчого провадження, виносить вмотивовану постанову, де обов'язково зазначаються обставини, що обумовили передачу виконавчого провадження, та строки передачі матеріалів виконавчого провадження, які не можуть перевищувати п'яти робочих днів. Постанова надсилається сторонам виконавчого провадження та до відповідних органів державної виконавчої служби (п. 8 розд. V Інструкції).
Аналіз вищенаведених правових норм свідчить на користь висновку, що до Відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в області можуть передаватися інші виконавчі провадження, що знаходяться на виконанні в районних відділах державної виконавчої служби, незалежно від суми боргу лише за вмотивованою постановою начальника управління державної виконавчої служби щодо виконавчих проваджень, що перебувають на виконанні у територіальних органах ДВС.
При цьому, відповідна постанова повинна містити мотиви і конкретні підстави, які зумовили її винесення.
Як слідує зі змісту оскаржуваної постанови підставами для її прийняття визначено:
-не об'єднання третьою особою виконавчих проваджень відносно боржника - ПАТ «Північний ГЗК» у зведене виконавче провадження;
-ускладнення виконання рішень за відповідними виконавчими документами з огляду на те, що згідно з даними автоматизованої системи виконавчого провадження встановлено, що державним своєчасно не вживаються всі необхідні заходи примусового виконання, передбачені законодавством, що свідчить про бездіяльність державного виконавця та є обставиною, яка ускладнює виконання рішення.
Перевіряючи вищенаведені обставини, слід зазначити таке.
Відповідно до ч. 1 ст. 18 Закону, виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.
Статтею 30 Закону визначено, що виконання кількох рішень про стягнення коштів з одного боржника здійснюється державним виконавцем, який відкрив перше виконавче провадження щодо такого боржника, у рамках зведеного виконавчого провадження.
В силу приписів пункту 14 Інструкції, у разі якщо в органі державної виконавчої служби відкрито кілька виконавчих проваджень про стягнення коштів з одного боржника, вони об'єднуються у зведене виконавче провадження та виконуються державним виконавцем, який відкрив перше виконавче провадження. Про об'єднання виконавчих проваджень у зведене державний виконавець виносить постанову. У разі відкриття виконавчого провадження щодо боржника, стосовно якого здійснюється зведене виконавче провадження, воно приєднується до зведеного виконавчого провадження, про що державним виконавцем виноситься постанова. У разі якщо виконавчі провадження про стягнення коштів з одного боржника відкрито у кількох органах державної виконавчої служби, зокрема, якщо боржник та його майно перебувають на території різних адміністративно-територіальних одиниць, при об'єднанні виконавчих проваджень у зведене в установленому розділом IV цієї Інструкції порядку можуть утворюватись виконавчі групи.
Наявність або відсутність іншого виконавчого провадження чи зведеного виконавчого провадження щодо одного й того самого боржника державний виконавець перевіряє за даними автоматизованої системи виконавчого провадження при відкритті виконавчого провадження. У разі якщо виконавче провадження щодо одного й того самого боржника виявлено в іншому органі державної виконавчої служби, таке виконавче провадження передається на виконання до органу державної виконавчої служби, державним виконавцем якого відкрито перше виконавче провадження, або в порядку, визначеному розділом V цієї Інструкції. У разі якщо виконавче провадження щодо одного й того самого боржника перебуває на виконанні у відділі примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби або відділі примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України виконавче провадження передається на виконання до цих відділів.
Одночасно суд зауважує, що ні Інструкція, ні Закон не передбачають передачу виконавчих проваджень щодо одного й того самого боржника, які відкриті в одному органі державної виконавчої служби до Відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції області в разі не об'єднання таких виконавчих проваджень у зведене виконавче провадження.
Водночас, суд зауважує, що у спірній постанові зазначено, що відповідні виконавчі провадження, відкриті Тернівським відділом державної виконавчої служби міста Кривий Ріг Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області відносно боржника - ПАТ «Північний ГЗК» станом на 20.03.2019р. (день прийняття постанови) не були об'єднані у зведене виконавче провадження.
При цьому, слід зазначити, що неналежне виконання державним виконавцем своїх посадових обов'язків може бути підставою для застосування до нього заходів реагування зі сторони керівництва, однак не є правовою підставою для вилучення у такого державного виконавця виконавчих проваджень та передачі їх на виконання до іншого органу державної виконавчої служби.
Окрім наведеного доводу, посилаючись в спірній постанові на складність виконання виконавчих документів, відповідачем не наведено жодної іншої обґрунтованої обставини, яка б свідчила на користь такого висновку.
У відповідності до приписів Закону та Інструкції реалізація функцій контролю та нагляду за додержанням законодавства про виконавче провадження, правильністю, своєчасністю та повнотою вчинення виконавчих дій державними виконавцями, у разі виявлення порушень вимог закону, можлива шляхом надання доручення начальнику відділу, якому безпосередньо підпорядкований державний виконавець, щодо проведення певних дій, а не шляхом прийняття постанови про передачу матеріалів виконавчого провадження.
З огляду на викладене, суд доходить до висновку, що оскаржувана постанова про передачу матеріалів виконавчих проваджень не містить обґрунтованих підстав, що ускладнюють виконання рішень у відповідних виконавчих провадженнях, які б могли слугувати для передачі цих виконавчих проваджень з Тернівського відділу державної виконавчої служби міста Кривий Ріг Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області до Відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області.
Статтею 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставах, в межах та у спосіб, що передбачений Конституцією та законами України.
Згідно із приписами ч. 2 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, в справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Відповідно до статті 72 Кодексу адміністративного судочинства України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Згідно із частинами 1, 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб'єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.
Таким чином, враховуючи вищенаведене, суд доходить висновку, що відповідачем, як суб'єктом владних повноважень, не доведено правомірність оскаржуваного рішення та його відповідність нормам діючого законодавства України.
Окрім того, приймаючи рішення у даній справі, суд враховує ч. 4 ст. 159 Кодексу адміністративного судочинства України, відповідно до якої, неподання суб'єктом владних повноважень відзиву на позов без поважних причин може бути кваліфіковано судом як визнання позову.
На підставі вищевикладеного, з урахуванням відсутності відзиву або заперечень на позов від відповідача (суб'єкт владних повноважень), з огляду на положення ч. 4 ст. 159 Кодексу адміністративного судочинства України, суд доходить висновку, що позов Приватного акціонерного товариства "Північний гірничо-збагачувальний комбінат" до Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: Тернівського відділу Державної виконавчої служби м.Кривий Ріг Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області про визнання протиправною та скасування постанови - підлягає задоволенню.
Вирішуючи питання про розподіл між сторонами судових витрат в порядку ст.ст. 143 та 246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд зазначає наступне.
При задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа (ч. 1 ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України).
Відповідно до вимог ч. 1 ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Згідно із приписами ст. 132 Кодексу адміністративного судочинства України, судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
Як вбачається з матеріалів справи, позивачем при зверненні до суду понесені судові витрати, пов'язані зі сплатою судового збору за подання адміністративного позову до суду в розмірі 1921, 00 грн., що документально підтверджується наявним у матеріалах справи платіжним дорученням №4500031255 від 24.04.2019р. на суму 1921, 00 грн.
Інші докази документально підтверджених судових витрат, понесених позивачем - у матеріалах справи відсутні.
Враховуючи положення ч. 1 ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України, з огляду на те, що адміністративний позов Департаменту соціального захисту населення Дніпропетровської обласної державної адміністрації - задоволено частково, суд доходить до висновку, що сума сплаченого позивачем судового збору за подачу адміністративного позову до суду в сумі 1921, 00 грн. підлягає стягненню за рахунок бюджетних асигнувань відповідного суб'єкта владних повноважень з урахуванням нижченаведеного.
За визначенням, наведеним у частині 1 статті 2 Бюджетного кодексу України, бюджетне асигнування - повноваження розпорядника бюджетних коштів, надане відповідно до бюджетного призначення, на взяття бюджетного зобов'язання та здійснення платежів, яке має кількісні, часові та цільові обмеження; розпорядник бюджетних коштів - бюджетна установа в особі її керівника, уповноважена на отримання бюджетних асигнувань, взяття бюджетних зобов'язань, довгострокових зобов'язань за енергосервісом та здійснення витрат бюджету; бюджетні установи - органи державної влади, органи місцевого самоврядування, а також організації, створені ними у встановленому порядку, що повністю утримуються за рахунок відповідно державного бюджету чи місцевого бюджету.
Згідно з Типовим положенням про управління державної виконавчої служби головних територіальних управлінь юстиції Міністерства юстиції України в Автономній Республіці Крим, в областях, містах Києві та Севастополі, затвердженим наказом Міністерства юстиції України №1183/5 від 20.04.2016р., зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 22.04.2016р. за №617/28747, Управління державної виконавчої служби головних територіальних управлінь юстиції Міністерства юстиції України в Автономній Республіці Крим, в областях, містах Києві та Севастополі є органом державної виконавчої служби, який входить до системи органів Міністерства юстиції України, підпорядковується Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України та є структурним підрозділом головних територіальних управлінь юстиції Міністерства юстиції України в Автономній Республіці Крим, в областях, містах Києві та Севастополі. До складу Управління входить відділ примусового виконання рішень.
Таким чином, відповідач у справі №160/4225/19 - Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області, який не є розпорядником бюджетних коштів, оскільки не є самостійною бюджетною установою, а є структурним підрозділом Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області.
На підставі викладеного, здійснені позивачем документально підтверджені витрати на оплату судового збору в сумі 1921, 00 грн., підлягають стягненню за рахунок бюджетних асигнувань відповідача шляхом їх стягнення за рахунок бюджетних асигнувань Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області.
Керуючись ст.ст. 241-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-
Адміністративний позов Приватного акціонерного товариства "Північний гірничо-збагачувальний комбінат" (місцезнаходження: 50079, Дніпропетровська область, м.Кривий Ріг; код ЄДРПОУ 00191023) до Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області (місцезнаходження: 49027, м.Дніпро, пр. Дмитра Яворницького, 21-а) за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: Тернівського відділу Державної виконавчої служби м.Кривий Ріг Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області (місцезнаходження: 50077, Дніпропетровська область, м.Кривий Ріг, вул. Івана Сірка, 46; код ЄДРПОУ 34545860) про визнання протиправною та скасування постанови - задовольнити повністю.
Визнати протиправною та скасувати постанову заступника начальника Головного територіального управління юстиції з питань державної виконавчої служби - начальника Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області П'ятницького Андрія Васильовича про передачу виконавчих проваджень №№40752911, 55623640, 56516261, 58002797, 58123279, 58151094, 58369973, 58370590 від 20.03.2019р. з Тернівського відділу державної виконавчої служби міста Кривий Ріг Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області до Відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області.
Стягнути на користь Приватного акціонерного товариства "Північний гірничо-збагачувальний комбінат" (код ЄДРПОУ 00191023) за рахунок бюджетних асигнувань Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області (код ЄДРПОУ 34984907) судові витрати в сумі 1921, 00 грн. (одна тисяча дев'ятсот двадцять одна гривня).
Копію рішення суду направити учасникам справи.
Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 287 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя Р.А. Барановський