21 серпня 2019 року Справа № 160/4891/19
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:
Головуючого судді Царікової О.В.,
розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження (у письмовому провадженні) у місті Дніпрі адміністративну справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про визнання протиправними рішень, зобов'язання вчинити дії,-
29 травня 2019 року до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, в якій позивачі просять суд:
- визнати протиправним рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області № 46/03-10/19 від 26.04.2019р. про відмову в поновленні виплати пенсії за віком ОСОБА_1 ;
- визнати протиправним рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області № 45/03-10/19 від 29.03.2019р. про відмову в поновленні виплати пенсії за віком ОСОБА_2 ;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області здійснити перерахунок розміру та поновити виплату пенсії за віком ОСОБА_1 з дати припинення, з врахуванням всього стажу зазначеного у трудовій книжці, компенсації втрати частини доходів, із застосуванням всіх підвищень, індексацій, надбавок та доплат, передбачених пенсійним законодавством України, як не працюючому пенсіонеру, здійснити осучаснення пенсії відповідно до пенсійної реформи України, починаючи з 01.10.2017р.;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області здійснити перерахунок розміру та поновити виплату пенсії за віком ОСОБА_2 з дати припинення, з врахуванням всього стажу зазначеного у трудовій книжці, компенсації втрати частини доходів, із застосуванням всіх підвищень, індексацій, надбавок та доплат, передбачених пенсійним законодавством України, як не працюючому пенсіонеру, здійснити осучаснення пенсії відповідно до пенсійної реформи України, починаючи з 01.10.2017 р..
В обґрунтування позову зазначено, що до січня 2013 р. ОСОБА_1 та ОСОБА_2 проживали в АДРЕСА_1 та отримували пенсії за віком і в подальшому виїхали на постійне місце проживання до Ізраїлю, у зв'язку із чим їх було знято з обліку та припинено виплату пенсій.
04.12.2017 р. представник ОСОБА_1 та ОСОБА_2 за нотаріально посвідченою довіреністю - ОСОБА_3 звернувся до Кам'янського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Дніпропетровської області із заявами про перерахунок та поновлення виплати пенсії за віком з дати припинення.
Вказані заяви з доданими документами 04.12.2017 р. зареєстровані за № Л -16590 та за № Л -16589.
Рішеннями Кам'янського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Дніпропетровської області № 72 та № 73 від 12.12.2017 р. в поновленні виплати пенсій за віком ОСОБА_1 та ОСОБА_2 відмовлено, з підстав подання заяв не за місцем перебування на обліку пенсіонерів.
Не погодившись з відмовою Кам'янського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Дніпропетровської області 01.06.2018 р. представник позивачів - ОСОБА_3 звернувся до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовом про визнання протиправними та скасування означених рішень про відмову в поновленні виплати пенсії за віком за № 72 та № 73 від 12.12.2017р. та зобов'язання вчинити певні дії.
За результатами розгляду справи №804/4146/18, рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 30.07.2018 у задоволенні позовних вимог відмовлено.
За результатами апеляційного перегляду, постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 15.01.2019 у справі №804/4146/18 апеляційну скаргу ОСОБА_1 та ОСОБА_4 задоволено частково. Визнано протиправними рішення Кам'янського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Дніпропетровської області № 72 та № 73 від 12.12.2017 року про відмову в поновленні виплати пенсій за віком ОСОБА_1 та ОСОБА_2 .. Зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області розглянути заяви ОСОБА_1 та ОСОБА_2 про перерахунок та поновлення виплати пенсій, подані до Кам'янського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Дніпропетровської області 04.12.2017 року, з урахуванням висновків суду.
На виконання рішення Третього апеляційного адміністративного суду відповідачем було повторно розглянуто заяви позивачів, за результатами чого рішеннями Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області № 46/03-10/19 від 26.04.2019 р. та № 45/03-10/19 від 29.03.2019 р. в поновленні виплати пенсій за віком ОСОБА_1 та ОСОБА_2 відмовлено.
В обґрунтування прийнятих рішень Управлінням зазначено, що заява про поновлення виплати пенсії подається пенсіонером особисто чи його законним представником до органу, що призначає пенсію, за місцем перебування пенсіонера на обліку як одержувача пенсії, а не за місцем реєстрації довіреної особи. Наданими до заяви про поновлення виплати пенсії документами не підтверджено місце проживання (реєстрації) в м. Кам'янське ОСОБА_1 та ОСОБА_2 ..
На думку представника позивачів повторна відмова є неналежним виконанням постанови Третього апеляційного адміністративного суду від 15.01.2019 у справі 804/4146/18, а тому оскаржувані рішення відповідача є протиправними та підлягають скасуванню судом.
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 21.06.2019 року відкрито провадження у справі №160/4891/19 та призначено її розгляд в порядку спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи.
09 липня 2019 року від представника відповідача надійшов відзив на позовну заяву, в якому він заперечив проти позовних вимог та вказав, що до пенсійного органу не був наданий паспорт та або документ про підтвердження місця проживання (реєстрації) особи. Окрім того, термін дії закордонних паспортів ОСОБА_1 закінчився 07.02.2017 , а ОСОБА_2 закінчився 15.02.2017.
Дослідивши всі документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд вважає, що позовні вимоги є такими, що не підлягають задоволенню, виходячи з таких підстав.
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , які до 2013 року проживали за адресою: АДРЕСА_1 та отримували пенсії за віком, виїхали на постійне місце проживання до Ізраїлю, у зв'язку із чим їх знято з обліку як осіб, що отримують пенсію, виплату пенсій припинено.
04 грудня 2017 року представник позивачів за нотаріально посвідченою довіреністю Акерман О .М. звернувся до Кам'янського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Дніпропетровської області із заявами про перерахунок та поновлення ОСОБА_1 та ОСОБА_2 виплати пенсії за віком з дати припинення в розмірах відповідно до чинного пенсійного законодавства України, як непрацюючим пенсіонерам, та для здійснення запиту пенсійних справ, інших недостатніх для поновлення виплати пенсії документів.
Рішеннями Заводського відділу з питань призначення, перерахунку та виплати пенсії Кам'янського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Дніпропетровської області № 72 та № 73 від 12.12.2017 року в поновленні виплати пенсій за віком ОСОБА_1 та ОСОБА_2 відмовлено через невиконання позивачами приписів пунктів 1.5 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України № 22-1 від 25.11.2005 року, оскільки за документами, наданими для поновлення пенсії, не підтверджено місце проживання (реєстрації) на території України - в м.Кам'янське.
Вважаючи рішення про відмову в поновленні виплати пенсій за віком протиправним позивачі звернулись до суду з адміністративним позовом.
Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 30.07.2018 у справі в задоволенні позову відмовлено.
Постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 15.01.2019 апеляційну скаргу ОСОБА_1 та ОСОБА_4 задоволено частково. Рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 30 липня 2018 року скасовано та прийнято нову постанову. Визнано протиправним рішення Кам'янського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Дніпропетровської області №72 від 12.12.2017 року про відмову в поновленні виплати пенсії за віком ОСОБА_1 . Визнано протиправним рішення Кам'янського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Дніпропетровської області №73 від 12.12.2017 року про відмову в поновленні виплати пенсії за віком ОСОБА_2 . Зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області розглянути заяву ОСОБА_1 про перерахунок та поновлення виплати пенсії, подану до Кам'янського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Дніпропетровської області 04.12.2017 року, з урахуванням висновків суду. Зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області розглянути заяву ОСОБА_2 про перерахунок та поновлення виплати пенсії, подану до Кам'янського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Дніпропетровської області 04.12.2017 року, з урахуванням висновків суду.
За результатами повторного розгляду заяв Головним управлінням Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області рішеннями № 46/03-10/19 від 26.04.2019 р. та № 45/03-10/19 від 29.03.2019 р. в поновленні виплати пенсій за віком ОСОБА_1 та ОСОБА_2 відмовлено.
В обгрунтування оскаржуваних рішень відповідачем вказано, що позивачі зняті з реєстрації у 2013 році, розглянувши документи, надані для поновлення пенсії з'ясовано, що ОСОБА_1 та ОСОБА_2 не перебували на обліку, як одержувачі пенсії у відділі з питань призначення та перерахунків пенсій № 6 управління застосування пенсійного законодавства Головного управлінням Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області.
Надаючи оцінку правовідносинам, які виникли між сторонами суд виходить з такого.
Статтею 1 Закону України «Про пенсійне забезпечення» встановлено, що громадяни України мають право на державне пенсійне забезпечення за віком, по інвалідності, у зв'язку з втратою годувальника та в інших випадках, передбачених цим Законом. Пенсійне забезпечення громадян України, що проживають за її межами, провадиться на основі договорів (угод) з іншими державами.
Відповідно до ч.1 ст.8 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», право на отримання пенсій та соціальних послуг із солідарної системи мають, зокрема, громадяни України, які застраховані згідно із цим Законом та досягли встановленого цим Законом пенсійного віку чи визнані інвалідами в установленому законодавством порядку і мають необхідний для призначення відповідного виду пенсії страховий стаж, а в разі смерті цих осіб - члени їхніх сімей, зазначені у статті 36 цього Закону, та інші особи, передбачені цим Законом.
Згідно з п.2 ч.1 ст.49 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», виплата пенсії за рішенням територіальних органів Пенсійного фонду або за рішенням суду припиняється на весь час проживання пенсіонера за кордоном, якщо інше не передбачено міжнародним договором України, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України.
Статтею 51 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» передбачено, що у разі виїзду пенсіонера на постійне місце проживання за кордон пенсія, призначена в Україні, за заявою пенсіонера може бути виплачена йому за шість місяців наперед перед від'їздом, рахуючи з місяця, що настає за місяцем зняття з обліку за місцем постійного проживання. Під час перебування за кордоном пенсія виплачується в тому разі, якщо це передбачено міжнародним договором України, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України.
Рішенням Конституційного Суду України № 25рп/2009 від 07.10.2009 визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), положення пункту 2 частини першої статті 49, другого речення статті 51 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 9 липня 2003 року № 1058-IV.
Вказаним рішенням встановлено, що конституційне право на соціальний захист включає і право громадян на забезпечення їх у старості. Пенсія за віком, за вислугу років та інші її види, що призначаються у зв'язку з трудовою діяльністю, заслужені попередньою працею і є однією з форм соціального захисту. Цим визначається зміст і характер обов'язку держави стосовно тих громадян, які набули право на одержання пенсії. Конституційне право на соціальний захист не може бути поставлене в залежність від факту укладення Україною з відповідною державою міжнародного договору з питань пенсійного забезпечення. Право громадянина на одержання пенсії не може пов'язуватися з такою умовою, як постійне проживання в Україні, держава відповідно до конституційних принципів зобов'язана гарантувати це право незалежно від того, де проживає особа, якій призначена пенсія, - в Україні чи за її межами.
Відповідно до Закону України «Про Конституційний Суд України» та рішення Конституційного Суду України № 15-рп/2000 від 14.12.2000 закони, правові акти або окремі положення визнані за цими рішеннями неконституційними, не підлягають застосуванню, як такі, що відповідно до ч.2 ст.152 Конституції України втратили чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність.
Статтею 24 Конституції України встановлено, що громадяни мають рівні конституційні права і свободи та є рівними перед законом. Не може бути привілеїв чи обмежень за ознаками раси, кольору шкіри, політичних, релігійних та інших переконань, статі, етнічного та соціального походження, майнового стану, місця проживання, за мовними або іншими ознаками.
Положеннями статті 46 Конституції України визначено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
З наведених норм випливає, що громадяни України, які мають право на пенсію в Україні та постійно проживають в Ізраїлі мають право на поновлення виплати пенсії за віком.
Згідно з пунктом 1 частиною 1 статті 8 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 9 липня 2003 року № 1058-IV, право на отримання пенсій та соціальних послуг із солідарної системи мають громадяни України, які застраховані згідно із цим Законом та досягли встановленого цим Законом пенсійного віку чи визнані особами з інвалідністю в установленому законодавством порядку і мають необхідний для призначення відповідного виду пенсії страховий стаж, а в разі смерті цих осіб - члени їхніх сімей, зазначені у статті 36 цього Закону, та інші особи, передбачені цим Законом.
Відповідно до статті 5 Закону України «Про громадянство України» документами, що підтверджують громадянство України є: паспорт громадянина України, паспорт громадянина України для виїзду за кордон, тимчасове посвідчення громадянина України, дипломатичний паспорт, службовий паспорт, посвідчення особи моряка, посвідчення члена екіпажу, посвідчення особи на повернення в Україну.
Постановою Верховної Ради України від 26.06.1992 № 2503-XII затверджено Положення про паспорт громадянина України та про паспорт громадянина України для виїзду за кордон (далі по тексту Положення № 2503-XII).
Відповідно до пункту 1 Положення № 2503-XII паспорт громадянина України є документом, що посвідчує особу власника та підтверджує громадянство України. Паспорт є дійсним для укладання цивільно-правових угод, здійснення банківських операцій, оформлення доручень іншим особам для представництва перед третьою особою лише на території України, якщо інше не передбачено міжнародними договорами України. Документом, що посвідчує особу громадянина України за кордоном і при перетинанні державного кордону України, є паспорт громадянина України для виїзду за кордон або дипломатичний і службовий паспорти, посвідчення особи моряка і проїзний документ дитини. Ці документи виготовляються і оформляються відповідно до положень, що затверджуються Кабінетом Міністрів України на підставі рекомендацій Міжнародної організації цивільної авіації.
Пунктом 2 Положення № 2503-XII встановлено, що паспорт громадянина України для виїзду за кордон - це документ, що посвідчує особу громадянина України під час перетинання ним державного кордону України та перебування за кордоном.
Відповідно до пункту 12 Положення № 2503-XII строк дії вказаного паспорта становить десять років.
Суд зазначає, що в матеріалах справи наявні копії паспортів для виїзду громадянина за кордон ОСОБА_6 № НОМЕР_2 з терміном дії до 15.02.2017 та ОСОБА_7 № НОМЕР_3 з терміном дії до 07.02.2017.
Відміток про продовження зазначені паспорти не містять, представником позивачів документи про продовження паспортів для виїзду громадянина за кордом своїх довірителів ані суду, ані відповідачу не надано. Тож, на момент прийняття оскаржуваних рішень, у відповідача були відсутні дійсні документи, що підтверджували особу, громадянство та дієздатність позивачів.
Питання щодо подання та оформлення документів для призначення пенсій урегульовано Порядком подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», затвердженим постановою правління Пенсійного фонду України 25 листопада 2005 року № 22-1 (далі - Порядок № 22-1).
Відповідно до пункту 1.5 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України № 22-1 від 25.11.2005, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 27 грудня 2005 року за № 1566/11846, заява про переведення з одного виду пенсії на інший, про перерахунок пенсії, про виплату пенсії у зв'язку з виїздом на постійне місце проживання за кордон, поновлення виплати пенсії, про припинення перерахування пенсії на банківський рахунок та отримання пенсії за місцем фактичного проживання, про виплату частини пенсії на непрацездатних членів сім'ї особи, яка перебуває на повному державному утриманні, про виплату пенсії за довіреністю, термін дії якої більше одного року, через кожний рік дії такої довіреності, подається пенсіонером особисто або його законним представником до органу, що призначає пенсію, за місцем перебування на обліку як одержувача пенсії, а пенсіонерами, які зареєстровані на території Автономної Республіки Крим та м. Севастополя і не отримують пенсії від уповноважених органів Російської Федерації, - до органу, що призначає пенсію, визначеного Пенсійним фондом України. При цьому у заяві про виплату частини пенсії непрацездатним членам сім'ї особи, яка знаходиться на повному державному утриманні, вказується адреса одержувача цієї частини пенсії.
Заява на запит пенсійної справи за новим місцем проживання подається пенсіонером особисто до органу, що призначає пенсію, за новим місцем проживання (реєстрації).
Пунктом 2.8 Порядку передбачено, що поновлення виплати пенсії, переведення з одного виду пенсії на інший здійснюються за документами, що є в пенсійній справі та відповідають вимогам законодавства, що діяло на дату призначення пенсії.
Отже, заява про поновлення виплати пенсії може бути подана пенсіонером особисто або його законним представником, при цьому заява може бути подана до органу, що призначає пенсію, за місцем перебування на обліку як одержувача пенсії.
Зазначена правова позиція також висловлена в постанові Верховного Суду від 21 лютого 2018 року у справі №653/1601/17 (провадження К/9901/205/17).
Судом встановлено та не заперечується сторонами, що останнє місце реєстрації позивачів в Україні є м. Сєвєродонецьк Луганської області.
В матеріалах справи відсутні відомості щодо проживання (реєстрації) ОСОБА_1 та ОСОБА_2 до виїзду на постійне місце проживання до Ізраїлю на території Дніпропетровської області, зокрема у м.Кам'янське.
За наведених обставин, підстави для перерахунку та поновлення виплати пенсії ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на момент прийняття оскаржуваних рішень № 46/03-10/19 від 26.04.2019 р. та № 45/03-10/19 від 29.03.2019р. у Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області були відсутні.
У зв'язку з чим, суд доходить до висновку про необгрунтованість позовних вимог та відсутність підстав для їх задоволення.
У відповідності до статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, розподіл судових витрат не здійснюється.
Керуючись ст. ст. 139, 242-243, 245-246, 255, 262, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
У задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 ( АДРЕСА_3 , іпн. НОМЕР_4 ), ОСОБА_2 ( АДРЕСА_3 , іпн. НОМЕР_5 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (вул. Набережна Перемоги, 26, м.Дніпро, 49094, і.к. 21910427) про визнання протиправними рішень, зобов'язання вчинити дії відмовити повністю.
Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.
До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи рішення суду оскаржується до Третього апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 Розділу VII Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України.
Повний текст рішення складений 21 серпня 2019 року.
Суддя О.В. Царікова