19 липня 2019 року Справа № 160/3836/19
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Барановського Р. А.
розглянувши у письмовому провадженні у місті Дніпро адміністративну справу №160/3836/19 за позовом Дніпропетровської місцевої прокуратури №1 Дніпропетровської області до Департаменту гуманітарної політики Дніпровської міської ради, Дніпровської міської ради за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача 1: Комунального закладу освіти "Дошкільний навчальний заклад (ясла-садок) №2 комбінованого типу" Дніпровської міської ради про визнання бездіяльності протиправною, зобов'язання вчинити певні дії,-
До Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява керівника Дніпропетровської місцевої прокуратури №1 до Департаменту гуманітарної політики Дніпровської міської ради, Дніпровської міської ради, у прохальній частині якої позивач просить суд:
визнати протиправною бездіяльність Дніпровської міської ради, Департаменту гуманітарної політики Дніпровської міської ради щодо не оформлення правовстановлюючих документів на земельну ділянку, на якій розташований Комунальний заклад освіти “Дошкільний навчальний заклад (ясла-садок) №2 комбінованого типу” Дніпровської міської ради, загальною орієнтовною площею 1,3000 га за адресою: м. Дніпро, вул. Собінова, 8;
зобов'язати Дніпровську міську раду та Департамент гуманітарної політики Дніпровської міської ради вжити в межах повноважень заходів щодо оформлення правовстановлюючих документів на земельну ділянку загальною орієнтовною площею 1,3000 га, розташовану за адресою: м. Дніпро, вул. Собінова, 8;
зобов'язати Дніпровську міську раду та Департамент гуманітарної політики Дніпровської міської ради вжити в межах повноважень заходів до державної реєстрації речових прав на земельну ділянку, орієнтовною площею 1,3000 га, за адресою: м. Дніпро, вул. Собінова, 8.
Справі за вищезазначеним позовом присвоєно єдиний унікальний номер судової справи - 160/3836/19 та у зв'язку з автоматизованим розподілом дана адміністративна справа була передана для розгляду судді Барановському Р.А.
Вищезазначений адміністративний позов не відповідав вимогам статті 161 Кодексу адміністративного судочинства України, тому ухвалою суду від 02.05.2019р. був залишений без руху, з встановленням позивачу терміну для усунення недоліків позовної заяви протягом десяти днів з дня отримання копії ухвали про залишення позовної зави без руху.
На виконання ухвали суду від 02.05.2019р. позивач виправив вказані недоліки позовної заяви.
Ухвалою суду від 20.05.2019р. відкрито провадження в адміністративній справі №160/3836/19 за вищезазначеним позовом та ухвалено здійснювати розгляд даної справи за правилами спрощеного позовного провадження згідно ч. 2 ст. 257 та ч. 5 ст. 262 Кодексу адміністративного судочинства України у письмовому провадженні.
Крім того, ухвалою суду від 20.05.2019р. задоволено клопотання позивача про залучення до участі у справі третьої особи та ухвалено залучити до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача 1 - Комунальний заклад освіти "Дошкільний навчальний заклад (ясла-садок) №2 комбінованого типу" Дніпровської міської ради.
Згідно ст.126 Кодексу адміністративного судочинства України учасники справи були належним чином повідомлені про розгляд справи №160/3836/19 у спрощеному провадженні.
Позовні вимоги Дніпропетровської місцевої прокуратури №1 обґрунтовані тим, що правовстановлюючі документи на земельну ділянку під Комунальним закладом освіти "Дошкільний навчальний заклад (ясла-садок) №2 комбінованого типу" Дніпровської міської ради відсутні. Відсутність правовстановлюючих документів на земельну ділянку під даним навчальним закладом створює передумови для зловживань щодо розпорядження зазначеною земельною ділянкою, ризики для нормального функціонування закладу та здійснення навчально-виховного процесу, що може призвести до негативних наслідків та порушення прав дітей. Позивач зазначає, що відповідачем порушено вимоги Земельного кодексу України та Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень".
Ухвалою про відкриття провадження в адміністративній справі №160/3836/19 судом встановлено відповідачам строк для подання відзиву на позов в порядку ч. 1 ст. 261 Кодексу адміністративного судочинства України протягом 15-ти днів з моменту отримання відповідачем ухвали суду від 20.05.2019р.
Дніпровською міською радою отримано направлену судом ухвалу про відкриття провадження в адміністративній справі №160/3836/19 - 31.05.2019р., що підтверджується наявним у матеріалах справи рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення, однак відзив на позов у встановлений судом строк (тобто - до 17.06.2019р.) та станом на момент розгляду даної справи (19.07.2019р.) відповідачем 1 до суду не надано.
Департаментом гуманітарної політики Дніпровської міської ради отримано направлену судом ухвалу про відкриття провадження в адміністративній справі №160/3836/19 - 31.05.2019р., що підтверджується наявним у матеріалах справи рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення, однак відзив на позов у встановлений судом строк (тобто - до 17.06.2019р.) та станом на момент розгляду даної справи (19.07.2019р.) відповідачем 2 до суду не надано.
Згідно із ч. 1 ст. 9 Кодексу адміністративного судочинства України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
За приписами статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України - кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. Якщо учасник справи без поважних причин не надасть докази на пропозицію суду для підтвердження обставин, на які він посилається, суд вирішує справу на підставі наявних доказів
Відповідно до ч. 4 статті 159 Кодексу адміністративного судочинства України, неподання суб'єктом владних повноважень відзиву на позов без поважних причин може бути кваліфіковано судом як визнання позову.
Станом на 19.07.2019р. до суду не надійшло від Комунального закладу освіти "Дошкільний навчальний заклад (ясла-садок) №2 комбінованого типу" Дніпровської міської ради письмових пояснень щодо позову та/або відзиву, в той час як ухвала суду від 20.05.2019р. разом із позовною заявою та доданими до неї матеріалами була отримана третьою особою - 28.05.2019р.
Дослідивши матеріали справи, проаналізувавши зміст норм матеріального та процесуального права, що регулюють спірні правовідносини, судом встановлено та матеріалами справи підтверджено наступне.
Дніпропетровською місцевою прокуратурою №1 під час вивчення стану додержання органами влади та місцевого самоврядування вимог земельного законодавства в частині оформлення правовстановлюючих документів на будівлі та земельні ділянки закладів освіти Амур-Нижньодніпровського району м.Дніпра було встановлено, що за адресою: м, Дніпро, вул. Собінова, 8, функціонує Комунальний заклад освіти "Дошкільний навчальний заклад (ясла-садок) №2 комбінованого типу" Дніпровської міської ради (далі - КЗО "Дошкільний навчальний заклад (ясла-садок) №2 комбінованого типу" ДМР, третя особа), земельна ділянка орієнтовною площею 1,3000 га, якого використовуються без оформлення та реєстрації права власності.
Відповідно до п.п. 1.1 - 1.4. Статуту КЗО «Дошкільний навчальний заклад (ясла-садок) № 2 комбінованого типу» ДМР, затвердженого наказом Департаменту гуманітарної політики Дніпровської міської ради №281 від 06.12.2016р. (далі - Статут), третя особа знаходиться у комунальній власності територіальної громади міста. Місцезнаходження дошкільного закладу: 49083, м.Дніпро, вул. Собінова, 8.
Отже, з наведеного слідує, що власником даного дошкільного закладу виступає територіальна громада міста в особі Дніпропетровської міської ради.
Власник або уповноважений ним орган здійснює фінансування дошкільного закладу, його матеріально-технічне забезпечення, надає необхідні будівлі з обладнанням і матеріалами, організовує будівництво і ремонт приміщень, їх господарське обслуговування, харчування та медичне обслуговування дітей.
Відповідно до п. 1.6. Статуту, дошкільний заклад є юридичної особою, має печатку і штамп встановленого зразку, бланки з власними реквізитами, рахунок в органах Державного казначейства, ідентифікаційний код ЄДРПОУ.
Згідно з п. 6.1. Статуту, управління дошкільним закладом здійснюється департаментом гуманітарної політики Дніпровської міської ради, яка є представником власника.
Відповідно до Розділу 9 Статуту - дошкільний заклад використовує земельну ділянку площею 9204 м. кв., будівлі, споруди, комунікації, інвентар, обладнання, транспортні засоби, спортивні та ігрові майданчики. Майно дошкільного закладу використовується на правах оперативного управління відповідно до чинного законодавства, рішення про застосування і Статуту дошкільного закладу та укладеним ним угод.
Дошкільний заклад відповідно до чинного законодавства користується землею, іншими природними ресурсами і несе відповідальність за дотримання вимог та норм їх охорони.
Відповідно до Розділу 10 Статуту, джерелами фінансування дошкільного закладу є: майно власника; кошти місцевого бюджету у розмірі, передбаченим* нормативами фінансування дошкільної освіти для забезпечення виконати програми в обсязі Державних стандартів; інші кошти не заборонено законодавством України.
Згідно листа КЗО "Дошкільний навчальний заклад (ясла-садок) №2 комбінованого типу" ДМР за вих. №13 від 06.03.2019р., даний заклад освіти не є балансоутримувачем, а тому не має інформації щодо стану оформлення правовстановлюючих документів.
Рішенням Дніпровської міської ради за №134/27 від 06.12.2017р. надано дозвіл Департаменту гуманітарної політики Дніпровської міської ради на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки по фактичному розміщенню будівель та споруд КЗО "Дошкільний навчальний заклад (ясла-садок) №2 комбінованого типу" ДМР по вул. Собінова, 8, та зобов'язано департамент замовити у суб'єктів господарювання розроблення вказаного проекту землеустрою.
Згідно з інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, права на будівлі та споруди КЗО "Дошкільний навчальний заклад (ясла-садок) №2 комбінованого типу" ДМР, розташовані за адресою: м. Дніпро, вул. Собінова, 8, зареєстровані в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, відомості щодо реєстрації права на земельну ділянку за вказаною адресою відсутні ще підтверджується Витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно №158551710 від 05.03.2019р.
Відповідно до наданої Департаментом гуманітарної політика Дніпровської міської ради інформації (лист за вих. №10/8-24 від 13.03.2019р.) закупівлі послуг з розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки на якій розташований зазначений заклад, планується до проведення у поточному бюджетному році.
Водночас, згідно з розпорядженням Кабінету Міністрів України «Про здійснення протягом 2012-2013 рр. заходів, пов'язаних з проведенням землевпорядних робіт, оформленням правовстановлюючих документів на земельні ділянки, на яких розміщені дошкільні та загальноосвітні навчальні заклади» за №802-р від 17.10.2012р. - на органи виконавчої влади покладено обов'язок здійснення протягом вказаного часу заходів, пов'язаних з проведенням землевпорядних робіт.
Крім того, як зауважив позивач, 01.08.2016р. Дніпропетровським міським головою прийнято розпорядження за №468-р «Про реєстрацію права власності на об'єкт нерухомого майна за територіальною громадою міста», яким керівник виконавчих органів міської ради та голів районних у місті рад зобов'язав визначити перелік об'єктів нерухомого майна комунальної власності територіальної громади міста Дніпропетровська, які перебувають на балансі підпорядкованих підприємств, організацій (установ, закладів), по яких і здійснено державну реєстрацію права власності, передбачити у бюджетна запитах на 2017 рік видатки, пов'язані з проведення технічної інвентаризації державної реєстрації права власності на вказані об'єкти нерухомого майн здійснити дії щодо державної реєстрації права власності та об'єкти нерухомої майна у 2016 році.
Аналогічне розпорядження прийнято Дніпровським міським головою і у 2018 році, а саме: розпорядження Дніпровського міського голови №962-р в 25.07.2018р.
Водночас, як стверджує позивач, жодних дієвих заходів на виконання зазначених розпоряджень відповідачами не вжито, належний контроль за виконанням розпоряджень не здійснено.
Таким чином, позивач вважає, що використання земельної ділянки під КЗО "Дошкільний навчальний заклад (ясла-садок) №2 комбінованого типу" ДМР здійснюється із порушенням вимог чинного законодавства, оскільки третя особа користується такою земельною ділянкою без оформлення правовстановлюючих документів та без відповідної державної реєстрації такого права.
Крім того, відсутність правовстановлюючих документів на земельну ділянку під навчальним закладом, на думку позивача, створює передумови для зловживань щодо розпорядження зазначеною земельною ділянкою, ризики для нормального функціонування закладу та здійснення навчально-виховного процесу, що може призвести до негативних наслідків та порушення прав дітей, у зв'язку з чим керівник Дніпропетровської місцевої прокуратури №1 звернувся до суду із даним позовом.
Згідно пунктів 2, 7 частини 1 статті 4 Кодексу адміністративного судочинства України публічно-правовий спір - це спір, зокрема, у якому хоча б одна сторона здійснює публічно-владні управлінські функції, в тому числі на виконання делегованих повноважень, і спір виник у зв'язку із виконанням або невиконанням такою стороною зазначених функцій.
Суб'єкт владних повноважень - це орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їх посадова чи службова особа, інший суб'єкт при здійсненні ними публічно-владних управлінських функцій на підставі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.
Відповідно до статі 5 Кодексу адміністративного судочинства України - до суду можуть звертатися в інтересах інших осіб органи та особи, яким законом надано таке право.
Частиною 4 статті 5 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що суб'єкти владних повноважень мають право звернутися до адміністративного суду виключно у випадках, визначених Конституцією та законами України.
Сторонами в адміністративному процесі є позивач та відповідач.
Позивачем в адміністративній справі суб'єкти владних повноважень.
Особливості участі у судовому процесі органів та осіб, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб врегульовані статтею 53 Кодексу адміністративного судочинства України.
Згідно частини третьої вказаної норми у визначених законом випадках прокурор звертається до суду з позовною заявою, бере участь у розгляді справ за його позовами.
Частиною 4 статті 53 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній обґрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах. Невиконання цих вимог має наслідком застосування положень, визначених статтею 169 Кодексу адміністративного судочинства України.
У разі відкриття провадження за позовною заявою, поданою прокурором в інтересах держави в особі органу, уповноваженого здійснювати функції держави у спірних правовідносинах, зазначений орган набуває статусу позивача.
У разі відсутності такого органу або відсутності у нього повноважень щодо звернення до суду прокурор зазначає про це в позовній заяві і в такому разі прокурор набуває статусу позивача.
Відповідно до статті 1 Закону України «Про прокуратуру» №1697-VII від 14.10.2014р. (далі - Закон №1697-VII), прокуратура України становить єдину систему, яка в порядку, передбаченому цим Законом, здійснює встановлені Конституцією України функції з метою захисту прав і свобод людини, загальних інтересів суспільства та держави.
На прокуратуру покладаються, зокрема, функції представництва інтересів держави в суді у випадках, визначених цим Законом (пункт 2 частини 1 статті 2 Закону №1697-VII).
Представництво прокурором інтересів держави в суді полягає у здійсненні процесуальних та інших дій, спрямованих на захист інтересів держави, у випадках та порядку, встановлених законом (частина 1 статті 23 Закону №1697-VII).
Прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб'єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу. Наявність таких обставин обґрунтовується прокурором у порядку, передбаченому частиною четвертою цієї статті (частина 3 статті 23 Закону №1697-VII).
Відповідно до частини 4 статті 23 Закону №1697-VII - наявність підстав для представництва має бути обґрунтована прокурором у суді.
Прокурор здійснює представництво інтересів держави в суді виключно після підтвердження судом підстав для представництва.
Прокурор зобов'язаний попередньо, до звернення до суду, повідомити про це відповідного суб'єкта владних повноважень.
У разі підтвердження судом наявності підстав для представництва прокурор користується процесуальними повноваженнями відповідної сторони процесу.
Наявність підстав для представництва може бути оскаржена суб'єктом владних повноважень.
Відповідно до пункту 1 частини 6 статті 23 Закону №1697-VII, під час здійснення представництва інтересів держави у суді прокурор має право в порядку, передбаченому процесуальним законом звертатися до суду з позовом (заявою, поданням).
Особливістю здійснення окремих форм представництва інтересів держави в суді є надання законом права подання позовної заяви в порядку адміністративного судочинства Генеральному прокурору, його першому заступнику та заступникам, керівникам регіональних та місцевих прокуратур, їх першим заступникам та заступникам (стаття 24 Закону №1697-VII).
Як вбачається з матеріалів позову, звернення Дніпропетровської місцевої прокуратури №3 до суду спрямоване на задоволення суспільної потреби у відновленні порушених прав користування навчальним закладом земельною ділянкою площею 1,3000 га., розташованої за адресою: м.Дніпро, вул. Собінова, 8.
Підтверджуючи наявність у прокурора підстав для здійснення представництва по цій справі законних інтересів держави, оскільки як зазначає позивача, захист цих інтересів не здійснює відповідний орган місцевого самоврядування, до компетенції якого віднесені такі повноваження, суд виходить з такого.
Відповідно до статті 53 Конституції України кожен має право на освіту.
Повна загальна середня освіта є обов'язковою.
Держава забезпечує доступність і безоплатність, зокрема, повної загальної середньої в державних і комунальних навчальних закладах.
Враховуючи те, що процесуальним законом передбачено право прокурора звертатися до адміністративного суду із позовом про захист прав та інтересів держави задля забезпечення виконання конституційних гарантій та позитивних зобов'язань держави, доводи прокурора щодо здійснення представництва інтересів держави в цій справі є обґрунтованими.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам та вирішуючи спір по суті заявлених позовних вимог, суд зазначає наступне.
Відповідно до ч. 1 ст. 3 Земельного кодексу України, земельні відносини регулюються Конституцією України, цим Кодексом, а також прийнятими відповідно до них нормативно-правовими актами.
Право постійного користування земельною ділянкою - це право володіння і користування земельною ділянкою, яка перебуває у державній або комунальній власності, без встановлення строку (ч. 1 ст. 92 Земельного кодексу України).
Згідно з пунктом «а» частини 2 статті 92 Земельного кодексу України, права постійного користування земельною ділянкою із земель державної та комунальної власності набувають підприємства, установи та організації, що належать до державної та комунальної власності.
Відповідно до статті 327 Цивільного кодексу України, у комунальній власності є майно, у т.ч. грошові кошти, яке належить територіальній громаді. Управління майном, що є у комунальній власності, здійснюють безпосередньо територіальна громада та утворені нею органи місцевого самоврядування.
Згідно з ч. 5 ст. 16 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», від імені та в інтересах територіальних громад права суб'єкта комунальної власності здійснюють відповідні ради.
Статтею 10 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» визначено статус міських рад, як органів місцевого самоврядування, що представляють відповідні територіальні громади та здійснюють від їх імені та в їх інтересах функції і повноваження місцевого самоврядування, визначені Конституцією України, цим та іншими законами.
Згідно із ст. 60 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» територіальним громадам сіл, селищ, міст, районів у містах належить право комунальної власності на рухоме і нерухоме майно, доходи місцевих бюджетів, інші кошти, землю, природні ресурси, підприємства, установи та організації, в т.ч. банки, страхові товариства, а також пенсійні фонди, частку в майні підприємств, житловий фонд, нежитлові приміщення, заклади культури, освіти, спорту, охорони здоров'я, науки, соціального обслуговування та інше майно і майнові права, рухомі та нерухомі об'єкти, визначені відповідно до закону об'єкти права комунальної власності, а також кошти, отримані вій' відчуження.
Підставою для набуття права комунальної власності є передача май: комунальним громадам безоплатно державою, іншими суб'єктами права власності, а також майнових прав, створення, придбання майна органам місцевого самоврядування в порядку, встановленому законом.
Органи місцевого самоврядування від імені та в інтересах територіальна громад відповідно до закону здійснюють правомочності щодо володіння користування, та розпорядження об'єктами права комунальної власності, в т. виконують усі майнові операції, можуть передавати об'єкти права комунальне власності у постійне або тимчасове користування юридичним та фізична особам, здавати їх в оренду, продавати і купувати, використовувати як застав) вирішувати питання їхнього відчуження, визначати в угодах та договорах умови використання та фінансування об'єктів, що приватизуються та передаються у користування і оренду.
Майнові операції, які здійснюються органами місцевого самоврядування : об'єктами права комунальної власності, не повинні ослаблювати економічний основ місцевого самоврядування, зменшувати обсяг та погіршувати умови надання послуг населенню.
Право комунальної власності територіальної громади захищається законом на рівних умовах з правами власності інших суб'єктів. Об'єкти права комунальної власності не можуть бути вилучені у територіальних громадді передані іншим суб'єктам права власності без згоди безпосередньо територіальної громади або відповідного рішення ради чи уповноваженого нею органу, за винятком випадків, передбачених законом.
Приписами п. 34 ч. 1 ст. 26 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» визначено, що виключно на пленарних засіданнях міської ради вирішуються такі питання: вирішення відповідно до закону питань регулювання земельних відносин.
Статтею 12 Земельного кодексу України визначені повноваження міських рад у галузі земельних відносин, до яких віднесено розпорядження землями територіальних громад, надання земельних ділянок у користування із земель комунальної власності та інші.
Згідно з п.п. «б» п. 2 ст. 32 Закону України «Про місцеве самоврядування» - до делегованих повноважень місцевих рад у сфері освіти належить зокрема: забезпечення відповідно до закону розвитку всіх видів освіти, розвиток і вдосконалення мережі освітніх і лікувальних закладів усіх форм власності, фізичної культури і спорту.
Відповідно до статті 19 Конституції України, ч. 3 ст.24 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» - органи місцевого самоврядування та їх посадові особи діють лише на підставі, в межах повноважень та у -спосіб, передбачений Конституцією і законами України та керуються у своїй діяльності, зокрема, Конституцією і законами України, актами Президента України, Кабінету Міністрів України.
Таким чином, відповідно до вищенаведених положень законодавства, місцеві ради наділені правом управління об'єктами освіти з метою виконання делегованих державою функцій щодо забезпечення всіх видів освіти, мережі освітніх закладів задля реалізації права громадян відповідної територіальної громади на освіту.
Згідно з пунктом 1.1 Положення про департамент гуманітарної політики Дніпровської міської ради №37/9 від 08.06.2016р. - департамент гуманітарної політики Дніпровської міської ради є виконавчим органом Дніпровської міської ради, підконтрольний та підзвітний ДМР, підпорядкований її виконавчому комітету, Дніпровському міському голові та заступнику міського голови з питань діяльності виконавчих органів відповідно до розподілу повноважень.
Пунктами 1.3,1.4 Положення передбачено, що департамент є юридичною особою публічного права, зареєстрованою у встановленому порядку, має самостійний баланс, розрахунковий рахунок, круглу печатку із зображенням Державного Герба України, печатки, штампи та відповідні бланки із своїм найменуванням, рахунки спеціальних коштів та інші рахунки, передбачені чинним законодавством, може бути позивачем та відповідачем в судах. Структурні підрозділи департаменту не мають статусу юридичної особи, діють у складі департаменту керуючись цим положенням.
Відповідно до п. п. 2.2.4, 2.3.2, 2.3.4, 2.3.5 Положення до основних завдань та функцій департаменту входить: створення умов для здобуття громадянами дошкільної, повної загальної середньої та позашкільної освіти; здійснення управління підпорядкованими закладами освіти, організація їх матеріально-технічного та фінансового забезпечення; здійснення їх інспектування та підготовки пропозицій до проекту міського бюджету щодо фінансування програм розвитку освіти.
Згідно з пунктами 2.3.12 Положення до компетенції департаменту належать повноваження щодо внесення пропозицій щодо обсягів бюджетного фінансування закладів та установ, підпорядкованих департаменту, аналіз використання бюджетних коштів.
Пунктом 2.10 Положення передбачено, що напрямки діяльності департаменту та його повноваження, які стосуються забезпечення реалізації державної політики у сфері освіти, культури, молоді, фізичної культури та спорту, що не визначені у цьому Положенні, передбачаються законодавством України.
Відповідно до Закону України «Про освіту» №1060-XII від 23.05.1991р., який діяв до 28.09.2017р. (далі - Закон №1060), освіта - це основа інтелектуального, культурного, духовного, соціального, економічного розвитку суспільства і держави.
Частиною 2 статті 18 Закону №1060 було передбачено, що навчальні заклади, засновані на загальнодержавній або комунальній власності, мають статус державного навчального закладу.
Громадяни України мають право на безкоштовну освіту в усіх державних навчальних закладах. Це право забезпечується, зокрема, розгалуженою мережею навчальних закладів, заснованих на державній та інших формах власності, наукових установ, закладів післядипломної освіти (стаття 3 Закону №1060).
Україна визнає освіту пріоритетною сферою соціально-економічного, духовного і культурного розвитку суспільства.
Державна політика в галузі освіти визначається Верховною Радою України відповідно до Конституції України і здійснюється органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування.
Державний нагляд (контроль) у сфері освіти здійснюється з метою реалізації єдиної державної політики в галузі освіти. Державний нагляд (контроль) здійснюється центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері освіти, та місцевими органами управління освітою.
До органів управління освітою в Україні належать: центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері освіти; центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері освіти; центральні органи виконавчої влади, яким підпорядковані навчальні заклади; орган виконавчої влади Автономної Республіки Крим у сфері освіти; місцеві державні адміністрації і органи місцевого самоврядування, а також утворені місцевими державними адміністраціями та органами місцевого самоврядування структурні підрозділи з питань освіти (місцеві органи управління освітою).
Згідно статті 14 Закону №1060, місцеві органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування здійснюють державну політику в галузі освіти і в межах їх компетенції, у тому числі: встановлюють, не нижче визначених центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері освіти, мінімальних нормативів, обсяги бюджетного фінансування навчальних закладів, установ, організацій системи освіти, що є комунальною власністю, та забезпечують фінансування витрат на їх утримання; забезпечують розвиток мережі навчальних закладів та установ, організацій системи освіти, зміцнення їх матеріальної бази, господарське обслуговування.
Місцевими органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування створюються відповідні органи управління освітою, діяльність яких спрямовується на управління навчальними закладами, що є комунальною власністю.
Місцеві органи управління освітою у здійсненні своїх повноважень підпорядковані місцевим органам виконавчої влади, органам місцевого самоврядування та відповідним державним органам управління освітою.
Відповідно до статті 18 Закону №1060 - навчальні заклади створюються органами державної виконавчої влади і органами місцевого самоврядування, підприємствами, установами, організаціями незалежно від форм власності відповідно до потреби громадян у мові навчання, соціально-економічних, національних, культурно-освітніх потреб у них за наявності необхідної матеріально-технічної, науково-методичної бази, педагогічних кадрів.
Частиною 2 статті 18 Закону №1060 встановлено, що навчальні заклади, що засновані на загальнодержавній або комунальній власності, мають статус державного навчального закладу.
Потреба в навчальних закладах, заснованих на комунальній власності, визначається місцевими органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування.
Система освіти складається із навчальних закладів, наукових, науково-методичних і методичних установ, науково-виробничих підприємств, державних і місцевих органів управління освітою та самоврядування в галузі освіти.
Основним видом середніх навчальних закладів є середня загальноосвітня школа трьох ступенів: перший - початкова школа, що забезпечує початкову загальну освіту, другий - основна школа, що забезпечує базову загальну середню освіту, третій - старша школа, що забезпечує повну загальну середню освіту.
Статтею 63 Закону №1060 встановлено, що матеріально-технічна база навчальних закладів та установ системи освіти включає будівлі, споруди, землю, комунікації, обладнання, транспортні засоби, службове житло та інші цінності; майно навчальних закладів та установ, організацій, підприємств системи освіти належить їм на правах, визначених чинним законодавством; земельні ділянки державних навчальних закладів, установ та організацій системи освіти передаються їм у постійне користування відповідно до Земельного кодексу України.
У відповідності до положень ст.ст. 5, 10 Закону України «Про освіту» №2145-VIII від 05.09.2017р., який діє з 28.09.2017р. (далі - Закон №2145), освіта є державним пріоритетом, що забезпечує інноваційний, соціально-економічний і культурний розвиток суспільства. Фінансування освіти є інвестицією в людський потенціал, сталий розвиток суспільства і держави. Невід'ємними складниками систем: освіти, зокрема, є: дошкільна освіта; повна загальна середня освіта.
Згідно із приписами частин 1, 3 статті 22 Закону №2145, юридична особа має статус закладу освіти, якщо основним видом її діяльності є освітня діяльність. Заклад освіти залежно від засновника може діяти як державний, комунальний, приватний чи корпоративний.
Згідно з ч. 6 ст. 25 Закону №2145засновник закладу освіти зобов'язаний зокрема, забезпечити утримання та розвиток матеріально-технічної базі заснованого ним закладу освіти на рівні, достатньому для виконання вимог стандартів освіти та ліцензійних умов.
Відповідно до ч. 1 ст. 80 Закону №2145 - до майна закладів освіти та установ, організацій, підприємств системи освіти належать: нерухоме та рухоме майно, включаючи будівлі, споруди, земельні ділянки, комунікації, обладнання, транспортні засоби, службове житло тощо; майнові права, включаючи майнові права інтелектуальної власності на об'єкти права інтелектуальної власності, зокрема інформаційні системи, об'єкти авторського права та/або суміжних прав; інші активи, передбачені законодавством. Майно закладів освіти та установ, організацій, підприємств системи освіти належить їм на правах, визначених законодавством.
Відповідно до ч. 2 ст. 197 Закону України «Про дошкільну освіту», Рада міністрів Автономної Республіки Крим, обласні, Київська та Севастопольська міські державні адміністрації, районні державні адміністрації, органи місцевого самоврядування в системі дошкільної освіти в межах їх компетенції, зокрема, забезпечують реалізацію державної політики у сфері дошкільної освіти на відповідній території, у тому числі розвиток мережі закладів дошкільної освіти всіх форм власності відповідно до потреб населення, враховуючи інтереси дітей з особливими освітніми потребами, поліпшення матеріально-технічної бази та господарське обслуговування комунальних закладів дошкільної освіти; виконують функції засновника закладів дошкільної освіти на відповідній території; створюють умови для розвитку закладів дошкільної освіти усіх форм власності; здійснюють інші повноваження відповідно до Конституції України, законів України "Про місцеве самоврядування в Україні", "Про освіту", цього Закону та положень про них.
Положеннями ч. 2 ст. 37 Закону України «Про дошкільну освіту» передбачено, що утримання та розвиток матеріально-технічної бази закладів дошкільної освіти фінансуються за рахунок коштів засновника (засновників) цих закладів.
Статтею 38 Закону України «Про дошкільну освіту» визначено, що матеріально-технічна база закладу дошкільної освіти включає будівлі, споруди, земельні ділянки, комунікації, інвентар, обладнання, транспортні засоби, службове житло та інше. Майно закладу дошкільної освіти належить йому на правах, визначених цим Законом та іншими нормативно-правовими актами.
Судом встановлено, що КЗО "Дошкільний навчальний заклад (ясла-садок) №2 комбінованого типу" ДМР є комунальною організацією.
Відповідно до пункту 1.4. Статуту КЗО "Дошкільний навчальний заклад (ясла-садок) №2 комбінованого типу" ДМР, власником навчального закладу є територіальна громада міста в особі Дніпровської міської ради. Власник або уповноважений ним орган здійснює фінансування дошкільного закладу, його матеріально-технічне забезпечення, надає необхідні будівлі з обладнанням і матеріалами, організовує будівництво і ремонт приміщень, їх господарське обслуговування, харчування та медичне обслуговування дітей.
Пунктом 6.1 Статуту визначено, що управління закладом здійснюється департаментом гуманітарної політики ДМР, який є представником власника.
Згідно з ч. 2 ст. 63 Закону №1060, земельні ділянки державних навчальних закладів, установ та організацій системи освіти передаються їм у постійне користування відповідно до Земельного кодексу України.
Відповідно до частини 2 статті 80 Закону № 2145 порядок, умови та форми набуття закладами освіти прав на землю визначаються Земельним кодексом України.
Згідно з ч. 1 ст. 92 Земельного кодексу України, право постійного користування земельною ділянкою - це право володіння і користування земельною ділянкою, яка перебуває у державній або комунальній власності, без встановлення строку.
Права постійного користування земельною ділянкою із земель державної та комунальної власності набувають заклади освіти незалежно від форми власності (пункт ґ частини 2 статті 92 Земельного кодексу України).
Відповідно до частини 1 статті 116 Земельного кодексу України громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом або за результатами аукціону.
Набуття права на землю громадянами та юридичними особами здійснюється шляхом передачі земельних ділянок у власність або надання їх у користування (частина 2 статті 116 Земельного кодексу України).
Частиною 1 статті 124 Земельного кодексу України визначено, що передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування згідно з їх повноваженнями, визначеними статтею 122 цього Кодексу, чи договору купівлі-продажу права оренди земельної ділянки (у разі продажу права оренди) шляхом укладення договору оренди земельної ділянки чи договору купівлі-продажу права оренди земельної ділянки.
Відповідно до ч. 1 ст. 122 Земельного кодексу України - сільські, селищні, міські ради передають земельні ділянки у власність або у користування із земель комунальної власності відповідних територіальних громад для всіх потреб.
Частиною 1 статті 123 Земельного кодексу України визначено, що надання земельних ділянок державної або комунальної власності у користування здійснюється Верховною Радою Автономної Республіки Крим, Радою міністрів Автономної Республіки Крим, органами виконавчої влади або органами місцевого самоврядування.
Рішення зазначених органів приймається на підставі проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок, у тому числі, у разі формування нової земельної ділянки.
Відповідно до частини 2 статті 123 Земельного кодексу України - особа, зацікавлена в одержанні у користування земельної ділянки із земель державної або комунальної власності за проектом землеустрою щодо її відведення, звертається з клопотанням про надання дозволу на його розробку до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, які відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, передають у власність або користування такі земельні ділянки.
У клопотанні зазначаються орієнтовний розмір земельної ділянки та її цільове призначення. До клопотання додаються графічні матеріали, на яких зазначено бажане місце розташування та розмір земельної ділянки, письмова згода землекористувача, засвідчена нотаріально (у разі вилучення земельної ділянки). Верховній Раді Автономної Республіки Крим, Раді міністрів Автономної Республіки Крим, органам виконавчої влади або органам місцевого самоврядування, які передають земельні ділянки державної чи комунальної власності у користування відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, забороняється вимагати додаткові матеріали та документи, не передбачені цією статтею.
Частиною 1 статті 50 Закону України «Про землеустрій» №858-IV від 22.05.2003р. встановлено, що проекти землеустрою щодо відведення земельних ділянок складаються у разі зміни цільового призначення земельних ділянок або формування нових земельних ділянок.
Проекти землеустрою щодо відведення земельних ділянок включають, у тому числі, довідку з державної статистичної звітності про наявність земель та розподіл їх за власниками земель, землекористувачами, угіддями (ч. 3 статті 50 Закону України «Про землеустрій» №858-IV від 22.05.2003р..)
Відповідно до ч. ч. 1,2 ст. 116 Земельного кодексу України громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної та комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом або за результатами аукціону.
Набуття права на землю громадянами та юридичними особами здійснюється шляхом передачі земельних ділянок у власність або надання їх у користування.
Відповідно до ст. 122 Земельного кодексу України міські ради передають
земельні ділянки у власність або користування із земель комунальної власності відповідних територіальних громад для усіх потреб.
Відповідно до ст. 92 Земельного кодексу України право постійного користування земельною ділянкою - це право володіння та користування земельною ділянкою, яка перебуває у державній та комунальній власності, без встановлення строку.
Права постійного користування земельною ділянкою із земель державної та комунальної власності, зокрема, набувають заклади освіти незалежно від форми власності.
Порядок надання земельних ділянок комунальної власності у користування визначений ст. 123 Земельного кодексу України.
Частинами 3 та 6 статті 123 Земельного кодексу України передбачено, що відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування в межах їх повноважень у місячний строк розглядає клопотання і дає дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надає мотивовану відмову у його наданні, а у разі надання такого дозволу - у двотижневий строк з дня отримання проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки та за необхідності здійснення обов'язкової державної експертизи землевпорядної документації згідно із законом - після отримання позитивного висновку такої експертизи приймає рішення про надання земельної ділянки у користування.
Згідно зі статтею 125 Земельного кодексу України, право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав.
Право власності, користування земельною ділянкою оформлюється відповідно до Закону України “Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень” (стаття 126 Земельного кодексу України).
Відповідно до ч. 1 ст. 3 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» №1952-VI від 01.07.2004р. (далі - Закон № 1952), державна реєстрація прав є обов'язковою. Інформація про права на нерухоме майно та їх обтяження підлягає внесенню до Державного реєстру прав.
Згідно з ч. 2 ст. 3 Закону №1952 - права на нерухоме майно та їх обтяження, які підлягають державній реєстрації відповідно до цього Закону, виникають з моменту такої реєстрації.
Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» - загальними засадами державної реєстрації прав є обов'язковість державної реєстрації прав у Державному реєстрі прав.
Речові права на нерухоме майно та їх обтяження, що підлягають державній реєстрації відповідно до цього Закону, виникають з моменту такої реєстрації.
Відповідно до ч. 3 ст. 3 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», речові права на нерухоме майно та їх обтяження, що виникли до 01.01.2013, визнаються дійсними за наявності однієї з таких умов:
1) реєстрація таких прав була проведена відповідно до законодавства , що діяло на момент їх виникнення;
2) на момент виникнення таких прав діяло законодавство, що не передбачало їх обов'язкової реєстрації.
3) відповідно до ст. 5 вказаного Закону у Державному реєстрі прав реєструються речові права та їх обтяження на земельні ділянки, а також на об'єкти нерухомого майна, розташовані на земельній ділянці, переміщення яких неможливо без їх знецінення та зміни призначення, а саме: підприємства, як єдині майнові комплекси, житлові будинки, будівлі, споруди, а також. щ окремі частини, квартири, житлові та нежитлові приміщення.
Згідно з Інструкцією про порядок державної реєстрації права власності на об'єкти нерухомого майна, що перебувають у власності юридичних та фізичних осіб, затвердженої наказом Державного комітету будівництва, архітектури та житлової політики України за №121 від 09.06.1998р. (у редакції, яка діяла до 06.08.2012р.) державній реєстрації в бюро технічної інвентаризації підлягають об'єкти нерухомості, розташовані на всій території України (населених пунктах, військових містечках, військових частинах, аеропортах, річкових і морських портах, заповідниках, заказниках, на дорогах, полігонах і т.і.). Державна реєстрація права власності на об'єкти нерухомого майна в бюро технічної інвентаризації є обов'язковою для власників, незалежно від форм власності.
Відповідно до п.1.4 Тимчасового положення про порядок державної реєстрації права власності та інших речових прав на нерухоме майно, затвердженого наказом Міністерства юстиції України №7/5 від 07.02.2002р. (який діяв до 01.01.2013р.) обов'язковій державній реєстрації підлягають право власності та інші речові права на нерухоме майно, розміщене на території України, що належить фізичним та юридичним особам, державі в особі органів, уповноважених управляти державним майном, іноземцям та особам без громадянства, іноземним юридичним особам, міжнародним організаціям, іноземним державам, а також територіальним громадам в особі органів місцевого самоврядування.
Згідно з ст. ст. 124, 125, 126 ЗК України право власності на земельну^ ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної" ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав.
Водночас, Дніпровською міською радою, Департаментом гуманітарної політики Дніпровської міської ради не надано жодного документу, підтверджуючого вжиття останніми заходів щодо належного оформлення права постійного користування земельною ділянкою під вказаним навчальним закладом, здійснення державної реєстрації вказаного права.
Також, не зважаючи на те, що Дніпровською міською радою розроблена, затверджена та виконується цільова програма, що стосується навчального процесу (Програма розвитку освіти в м. Дніпропетровську на 2016-2020 роки, затверджена рішенням міської ради № 11/13 від 07.09,2016 із наступними змінами), заходами якої передбачено виділення коштів з міського бюджету на оформлення актів на постійне користування земельними ділянками та отримання свідоцтв на право власності на нерухоме майно навчальних закладів, питання оформлення правовстановлюючих документів на земельну ділянку, державної реєстрації вказаного права залишається не вирішеним.
Кабінетом Міністрів України 17.10.2012р. прийнято розпорядження за №802-р «Про здійснення протягом 2012 і 2013 років заходів, пов'язаних з проведенням землевпорядних робіт, оформленням правовстановлюючих документів на земельні ділянки, на яких розміщені дошкільні та загальноосвітні навчальні заклади», яким зобов'язано центральні органи виконавчої влади, у підпорядкуванні яких перебувають дошкільні, загальноосвітні навчальні заклади, здійснити протягом 2012 і 2013 років заходи, пов'язані з проведенням землевпорядних робіт, оформленням правовстановлюючих документів на земельні ділянки, на яких розміщені дошкільні та загальноосвітні навчальні заклади. Державне агентство земельних ресурсів та його територіальні органи повинні забезпечити проведення землевпорядних робіт і оформлення правовстановлюючих документів на земельні ділянки, на яких розміщені дошкільні та загальноосвітні навчальні заклади, в установленому законодавством порядку.
Отже, необхідність оформлення відповідачем правовстановлюючих документів на земельну ділянку під КЗО "Дошкільний навчальний заклад (ясла-садок) №2 комбінованого типу" ДМР прямо передбачена розпорядженням Кабінету Міністрів України №802-р від 17.10.2012р.
Відповідно до положень статті 20 Бюджетного кодексу України - головними розпорядниками бюджетних коштів, зокрема керівниками виконавчих органів міських рад, головами районних у місті рад, під час складання бюджетного запиту, з урахуванням планів діяльності на середньостроковий період, прогнозних та програмних документів економічного і соціального розвитку, формуються бюджетні програми.
Згідно ч. 4 ст. 20 Бюджетного кодексу України, відповідальний виконавець бюджетних програм визначається головним розпорядником бюджетних коштів. Відповідальний виконавець бюджетних програм у процесі їх виконання забезпечує цільове та ефективне використання бюджетних коштів протягом усього строку реалізації відповідних бюджетних програм у межах визначених бюджетних призначень.
Закон України «Про публічні закупівлі» установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади.
Статтею 4 Закону України «Про публічні закупівлі» встановлено, що закупівля здійснюється відповідно до річного плану. Річний план, додаток до річного плану та зміни до них безоплатно оприлюднюються на веб-порталі Уповноваженого органу з питань закупівель протягом п'яти днів з дня їх затвердження.
В результаті опрацювання веб-порталу «Ргоzогго» позивачем встановлено, що будь-які закупівлі відповідно до Закону України «Про публічні закупівлі» з питань виготовлення проекту землеустрою щодо відведення в постійне користування третій особі земельної ділянки Департаментом гуманітарної політики Дніпровської міської ради не проводились.
Крім того, не зважаючи на те, що Дніпровською міською радою розроблена, затверджена та виконується цільова програма, що стосується навчального процесу (Програма розвитку освіти в м. Дніпропетровську на 2016-2020 роки, затверджена рішенням міської ради №11/13 від 07.09.2016р. із наступними змінами), заходами якої передбачено виділення коштів з міського бюджету на оформлення актів на постійне користування земельними ділянками навчальних закладів, питання оформлення правовстановлюючих документів на земельну ділянку в навчальному закладі залишається не вирішеним.
Таким чином, не зважаючи на те, що тривалий час заклад освіти функціонує за відсутності правовстановлюючих документів на земельну ділянку, яка ним використовується, Дніпровською міською радою, як власником КЗО "Дошкільний навчальний заклад (ясла-садок) №2 комбінованого типу" ДМР, не вжито заходів щодо виділення коштів, необхідних на усунення виявлених порушень у вказаному навчальному закладі, а Департаментом гуманітарної політики Дніпровської міської ради, через неналежний контроль за діяльністю закладу освіти, не вжито жодних заходів задля внесення відповідних пропозицій Дніпровській міській раді щодо обсягів бюджетного фінансування підпорядкованого закладу освіти.
Враховуючи вищенаведене, Дніпропетровською місцевою прокуратурою №1 за результатами перевірки стану належного оформлення земельної ділянки під КЗО "Дошкільний навчальний заклад (ясла-садок) №2 комбінованого типу" ДМР встановлено, що відповідачами допущено протиправну бездіяльність у вигляді не вжиття заходів щодо оформлення правовстановлюючих документів на земельну ділянку, на якій розташований КЗО "Дошкільний навчальний заклад (ясла-садок) №2 комбінованого типу" ДМР за адресою: м.Дніпро, вул. Собінова, 8.
Згідно з ч. 1 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Відповідно до ч. 1 ст. 9 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Відповідно до частини 1 статті 73 Кодексу адміністративного судочинства України належними є докази, які містять інформацію щодо предмету доказування.
Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення (ч. 2 ст. 73 Кодексу адміністративного судочинства. України).
Частиною 1 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Натомість, відповідачами не надано доказів вжиття ним заходів, спрямованих на належне оформлення правовстановлюючих документів на земельну ділянку, а тому суд приходить до висновку про задоволення позовних вимог.
На підставі вищевикладеного, з урахуванням відсутності відзиву або заперечень на позов відповідачів (суб'єктів владних повноважень), суд доходить висновку, що позов Дніпропетровської місцевої прокуратури №1 до Департаменту гуманітарної політики Дніпровської міської ради, Дніпровської міської ради за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача 1: КЗО "Дошкільний навчальний заклад (ясла-садок) №2 комбінованого типу" ДМР про визнання бездіяльності протиправною, зобов'язання вчинити певні дії - підлягає задоволенню.
Вирішуючи питання про розподіл між сторонами судових витрат в порядку ст.ст. 143 та 246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд зазначає наступне.
Згідно із приписами ст. 132 Кодексу адміністративного судочинства України, судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
Як вбачається з матеріалів справи, позивачем (зокрема, прокуратурою Дніпропетровської області) при зверненні до суду понесені судові витрати, пов'язані зі сплатою судового збору за подання адміністративного позову до суду в розмірі 3842, 00 грн., що документально підтверджується наявним у матеріалах справи платіжним дорученням №903 від 16.04.2019р. на суму 3842, 00 грн.
Інші докази документально підтверджених судових витрат, понесених позивачем - у матеріалах справи відсутні.
Враховуючи положення ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України, з огляду на те, що адміністративний позов керівника Дніпропетровської місцевої прокуратури №1 - задоволено повністю, суд доходить до висновку, що сума сплаченого судового збору за подачу даного адміністративного позову до суду в сумі 3842, 00 грн. підлягає стягненню за рахунок бюджетних асигнувань суб'єктів владних повноважень, якими допущено протиправну бездіяльність, що виступали відповідачами у справі №160/3836/19 (Дніпровська міська рада та Департамент гуманітарної політики Дніпровської міської ради).
Керуючись ст.ст. 241-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-
Адміністративний позов Дніпропетровської місцевої прокуратури №1 (місцезнаходження: 49051, м.Дніпро, вул. Осіння, 8; код ЄДРПОУ прокуратури Дніпропетровської області 02909938) до Департаменту гуманітарної політики Дніпровської міської ради (місцезнаходження: 49000, м.Дніпро, пр. Дмитра Яворницького, буд. 75; код ЄДРПОУ 40506248), Дніпровської міської ради (місцезнаходження: 49000, м.Дніпро, пр. Дмитра Яворницького, буд. 75; код ЄДРПОУ 26510514) за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача 1: Комунального закладу освіти "Дошкільний навчальний заклад (ясла-садок) №2 комбінованого типу" Дніпровської міської ради (місцезнаходження: 49083, м.Дніпро, вул. Собінова, 8; код ЄДРПОУ 34228629) про визнання бездіяльності протиправною, зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити повністю.
Визнати протиправною бездіяльність Дніпровської міської ради, Департаменту гуманітарної політики Дніпровської міської ради щодо не оформлення правовстановлюючих документів на земельну ділянку, на якій розташований Комунальний заклад освіти «Дошкільний навчальний заклад (ясла-садок) №2 комбінованого типу» Дніпровської міської ради, загальною орієнтовною площею 1,3000 га за адресою: м.Дніпро, вул. Собінова, 8.
Зобов'язати Дніпровську міську раду та Департамент гуманітарної політики Дніпровської міської ради вжити в межах повноважень заходів щодо оформлення правовстановлюючих документів на земельну ділянку загальною орієнтовною площею 1,3000 га, розташовану за адресою: м.Дніпро, вул. Собінова, 8.
Зобов'язати Дніпровську міську раду та Департамент гуманітарної політики Дніпровської міської ради вжити в межах повноважень заходів до державної реєстрації речових прав на земельну ділянку, орієнтовною площею 1,3000 га, за адресою: м.Дніпро, вул. Собінова, 8.
Стягнути на користь прокуратури Дніпропетровської області (місцезнаходження: 49044, м.Дніпро, пр. Дмитра Яворницького, 38; код ЄДРПОУ 02909938; МФО 820172, рахунок 35217020000291 в ДКСУ в м.Києві, код класифікації видатків бюджету 2800) за рахунок бюджетних асигнувань Дніпровської міської ради (код ЄДРПОУ 26510514) судові витрати позивача по сплаті судового збору в сумі 1921, 00 грн. (одна тисяча дев'ятсот двадцять одна гривня).
Стягнути на користь прокуратури Дніпропетровської області (місцезнаходження: 49044, м.Дніпро, пр. Дмитра Яворницького, 38; код ЄДРПОУ 02909938; МФО 820172, рахунок 35217020000291 в ДКСУ в м.Києві, код класифікації видатків бюджету 2800) за рахунок бюджетних асигнувань Департаменту гуманітарної політики Дніпровської міської ради (код ЄДРПОУ 40506248) судові витрати позивача по сплаті судового збору в сумі 1921, 00 грн. (одна тисяча дев'ятсот двадцять одна гривня).
Копію рішення суду направити учасникам справи.
Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя Р.А. Барановський