про забезпечення позову
12 вересня 2019 року ЛуцькСправа № 140/2749/19
Волинський окружний адміністративний суд у складі судді Каленюк Ж.В., розглянувши у порядку письмового провадження заяву про вжиття заходів забезпечення позову ОСОБА_1 до Державної архітектурно-будівельної інспекції України, Управління державної архітектурно-будівельної інспекції у Волинській області про визнання протиправним та скасування рішення,
ОСОБА_1 звернулася з позовом до Державної архітектурно-будівельної інспекції України (далі - ДАБІ України), Управління державної архітектурно-будівельної інспекції у Волинській області (далі - Управління ДАБІ у Волинській області) про визнання протиправним та скасування рішення головного інспектора будівельного нагляду відділу нагляду за діяльністю уповноважених органів з питань архітектури та містобудування Управління Державної архітектурно-будівельної інспекції у Волинській області Рибацького Валерія Миколайовича від 30 липня 2019 року №197 про скасування містобудівних умов та обмежень на проектування об'єкта будівництва «Нове будівництво багатоквартирного житлового будинку з вбудовано-прибудованими приміщеннями комерційного призначення на АДРЕСА_1 ».
Одночасно із позовом ОСОБА_1 подала заяву про забезпечення позову шляхом: зупинення дії рішення від 30 липня 2019 року №197 про скасування містобудівних умов та обмежень на проектування об'єкта будівництва «Нове будівництво багатоквартирного житлового будинку з вбудовано-прибудованими приміщеннями комерційного призначення на АДРЕСА_1 »; заборони ДАБІ України приймати наказ про анулювання дозволу на виконання будівельних робіт від 23 квітня 2019 року №ІУ113191130986 «Нове будівництво багатоквартирного житлового будинку з вбудовано-прибудованими приміщеннями комерційного призначення на АДРЕСА_1 »; заборони ДАБІ України виключати з Єдиного реєстру документів, що дають право на виконання підготовчих та будівельних робіт і засвідчують прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів, відомостей про повернення на доопрацювання, відмову у видачі, скасування та анулювання зазначених документів відомості про виданий дозвіл на виконання будівельних робіт від 23 квітня 2019 року №ІУ113191130986 до набрання рішенням у справі законної сили.
В обґрунтування заяви про забезпечення позову ОСОБА_1 зазначила, що вона є власником земельної ділянки із належним цільовим та функціональним призначенням, що дозволяє будівництво багатоквартирного житлового будинку. На підставі містобудівних умов та обмежень забудови земельної ділянки, затверджених наказом Управління містобудування та архітектури Луцької міської ради від 28 грудня 2018 року №107-МУ, вона є замовником будівництва «Нове будівництво багатоквартирного житлового будинку з вбудовано-прибудованими приміщеннями комерційного призначення на АДРЕСА_1 ». 23 квітня 2019 року ДАБІ України їй надано дозвіл на виконання будівельних робіт №ІУ113191130986. Разом з тим, 19 березня 2019 року головним інспектором будівельного нагляду відділу нагляду за діяльністю органів з питань архітектури та містобудування Управління ДАБІ у Волинській області Орловим В.В. прийнято рішення №72 про зупинення дії містобудівних умов та обмежень на проектування вказаного об'єкта будівництва та винесено припис про усунення порушень вимог законодавства від 19 березня 2019 року №73, які оскаржені нею в судовому порядку. Рішення Волинського окружного адміністративного суду від 13 червня 2019 року у справі №140/953/19 законної сили не набрало. Незважаючи на вказану обставину, 30 липня 2019 року прийнято рішення №197 про скасування містобудівних умов та обмежень на проектування об'єкта будівництва «Нове будівництво багатоквартирного житлового будинку з вбудовано-прибудованими приміщеннями комерційного призначення на АДРЕСА_1 ».
Позивач вказала, що очевидною ознакою протиправності оскаржуваного рішення є те, що воно прийняте з тих самих підстав, що і рішення про зупинення дії містобудівних умов та обмежень (у зв'язку із порушенням пункту 8 частини першої статті 1; пункту 3 частини четвертої статті 29; пунктів 3, 7, 8, 9 частини п'ятої статті 29 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності»), перевірка законності якого у судовому порядку триває. Не очікуючи вирішення спору по суті у судовому порядку, за тих же умов прийнято інше рішення, яке має більш негативні для неї наслідки. У свою чергу, вона як замовник будівництва забезпечила розробку та проведення експертизи проектної документації, отримала дозвіл на виконання будівельних робіт, для будівництва залучила підрядні організації, здійснила пошук інвесторів та вчиняє інші не заборонені законом дії для реалізації своїх містобудівних намірів. Виконання рішення від 30 липня 2019 року №197 створить перешкоди її законній господарській діяльності як замовника будівництва, заподіє шкоду діловій репутації, призведе до виникнення претензій з боку третіх осіб (інвесторів, підрядників, організацій, залучених до процесу будівництва), а також завдасть значної майнової шкоди, додаткових втрат та збитків. Крім того, на підставі рішення про скасування містобудівних умов та обмежень, органом контролю може бути анульовано дозвіл на виконання будівельних робіт. Позивач звертає увагу, що оскільки дія містобудівних умов та обмежень на даний час зупинена, забезпечення адміністративного позову не приведе до заподіяння шкоди інтересам держави у сфері містобудівної діяльності. Водночас, невжиття таких заходів істотно ускладнить виконання рішення суду та поновлення її порушених прав та інтересів, за захистом яких вона звернулася.
З наведених підстав просила заяву про забезпечення позову задовольнити.
Відповідно до частини першої статті 154 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) заява про забезпечення позову розглядається судом, у провадженні якого перебуває справа або до якого має бути поданий позов, не пізніше двох днів з дня її надходження, без повідомлення учасників справи.
Відтак, розгляд заяви про забезпечення позову розглянуто судом без повідомлення учасників справи.
Перевіривши доводи заяви про забезпечення позову письмовими доказами, суд дійшов висновку, що така заява підлягає задоволенню частково з таких мотивів і підстав.
Інститут забезпечення адміністративного позову регламентовано статтями 150, 151 КАС України, які закріплюють підстави для вжиття заходів забезпечення адміністративного позову, а також способи забезпечення позову в адміністративному процесі.
Відповідно до частин першої, другої статті 150 КАС України суд за заявою учасника справи або з власної ініціативи має право вжити визначені цією статтею заходи забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо:
1) невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду; або
2) очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю.
Згідно із частиною четвертою статті 150 КАС України подання позову, а також відкриття провадження в адміністративній справі не зупиняють дію оскаржуваного рішення суб'єкта владних повноважень, якщо суд не застосував відповідні заходи забезпечення позову.
Отже, забезпечення адміністративного позову - це вжиття судом до вирішення адміністративної справи по суті визначених законом заходів з метою створення можливості реального виконання у майбутньому рішення суду, якщо його буде прийнято на користь позивача. Необхідною передумовою вжиття заходів забезпечення адміністративного позову є існування очевидних ознак протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю, а також вірогідність того, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.
Як передбачено частиною першою статті 151 КАС України, позов може бути забезпечено: 1) зупиненням дії індивідуального акта або нормативно-правового акта; 2) забороною відповідачу вчиняти певні дії; 3) встановленням обов'язку відповідача вчинити певні дії; 4) забороною іншим особам вчиняти дії, що стосуються предмета спору; 5) зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку.
Суд може застосувати кілька заходів забезпечення позову. Заходи забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами. Суд також повинен враховувати співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, із наслідками вжиття заходів забезпечення позову для заінтересованих осіб (частина друга статті 151 КАС України).
Надаючи оцінку доводам, викладеним у заяві про забезпечення позову, судом встановлено, що відповідно до витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності від 12 грудня 2018 року №149195673, у приватній власності ОСОБА_1 перебуває земельна ділянка площею 0,5506 га з цільовим призначенням «для будівництва і обслуговування багатоквартирного житлового будинку з об'єктами торгово-розважальної та ринкової інфраструктури», що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 Наказом Управління містобудування та архітектури Луцької міської ради від 28 грудня 2018 року №107-МУ затверджено містобудівні умови та обмеження для проектування об'єкта будівництва «Нове будівництво багатоквартирного житлового будинку з вбудовано-прибудованими приміщеннями комерційного призначення на АДРЕСА_1 », замовником якого є ОСОБА_1 , а 23 квітня 2019 року ОСОБА_1 ДАБІ України надано дозвіл на виконання будівельних робіт №ІУ113191130986.
Однак 19 березня 2019 року за результатами позапланової перевірки дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил Управлінням містобудування та архітектури Луцької міської ради при видачі містобудівних умов та обмежень на проектування об'єкта будівництва «Нове будівництво багатоквартирного житлового будинку з вбудовано-прибудованими приміщеннями комерційного призначення на АДРЕСА_2 . АДРЕСА_1 », затверджених об'єктом нагляду 28 грудня 2018 року за №107-МУ (замовник ОСОБА_1 ), головним інспектором будівельного нагляду відділу нагляду за діяльністю уповноважених органів з питань архітектури та містобудування Управління ДАБІ у Волинській області Орловим В.В. прийнято рішення №72 про зупинення дії містобудівних умов та обмежень на проектування вказаного об'єкта будівництва та винесено припис про усунення порушень вимог законодавства від 19 березня 2019 року №73.
ОСОБА_1 вважаючи, що рішення і припис порушують її права як суб'єкта містобудівної діяльності, оскаржила їх до суду. Рішення Волинського окружного адміністративного суду від 13 червня 2019 року у справі №140/953/19 за позовом ОСОБА_1 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача, Управління містобудування та архітектури Луцької міської ради, до Державної архітектурно-будівельної інспекції України про визнання протиправними та скасування рішення та припису законної сили не набрало (Восьмим апеляційним адміністративним судом відкрито апеляційне провадження у даній справі).
30 липня 2019 року головним інспектором будівельного нагляду відділу нагляду за діяльністю органів з питань архітектури та містобудування Управління ДАБІ у Волинській області Рибацьким В.М. прийнято рішення №197 про скасування містобудівних умов та обмежень на проектування об'єкта будівництва «Нове будівництво багатоквартирного житлового будинку з вбудовано-прибудованими приміщеннями комерційного призначення на АДРЕСА_1 ».
Під час вирішення заяви про забезпечення позову суд враховує положення нормативно-правових актів, які регулюють відносини у сфері містобудівної діяльності.
Відповідно до пункту 8 частини першої статті 11 Закону України від 17 лютого 2011 року №3038-VI «Про регулювання містобудівної діяльності» (далі - Закон №3038-VI) містобудівні умови та обмеження забудови земельної ділянки (далі - містобудівні умови та обмеження) - документ, що містить комплекс планувальних та архітектурних вимог до проектування і будівництва щодо поверховості та щільності забудови земельної ділянки, відступів будинків і споруд від червоних ліній, меж земельної ділянки, її благоустрою та озеленення, інші вимоги до об'єктів будівництва, встановлені законодавством та містобудівною документацією.
Згідно з частинами першою, другою статті 41-1 Закону №3038-VI державний архітектурно-будівельний нагляд - це сукупність заходів, спрямованих на дотримання уповноваженими органами містобудування та архітектури, структурними підрозділами Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій та виконавчими органами сільських, селищних, міських рад з питань державного архітектурно-будівельного контролю, іншими органами, що здійснюють контроль у сфері містобудівної діяльності (далі - об'єкти нагляду), вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил під час провадження ними містобудівної діяльності. Державний архітектурно-будівельний нагляд здійснюється центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань державного архітектурно-будівельного контролю та нагляду, через головних інспекторів будівельного нагляду у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Пунктом 2 Порядку здійснення державного архітектурно-будівельного нагляду, затвердженого постановою Кабінету Міністірв України від 19 серпня 2015 року №698 (далі - Порядок №698), яким визначено механізм здійснення державного архітектурно-будівельного нагляду, встановлено, що нагляд здійснюється Держархбудінспекцією через головних інспекторів будівельного нагляду в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві і Севастополі (далі - головні інспектори будівельного нагляду) шляхом проведення планових, позапланових, документальних і камеральних перевірок.
Відповідно до пункту 32 Порядку №698 якщо рішення об'єкта нагляду порушує вимоги законодавства у сфері містобудівної діяльності, таке рішення скасовується або його дія зупиняється в разі можливості усунення виявлених порушень.
У свою чергу, пунктом 4 частини шостої статті 37 Закону №3038-VI обумовлено, що дозвіл на виконання будівельних робіт може бути анульовано органом державного архітектурно-будівельного контролю у разі скасування містобудівних умов та обмежень.
Отже, наведене дає підстави для висновку, що скасування містобудівних умов та обмежень є підставою для анулювання органом державного архітектурно-будівельного контролю дозволу на виконання будівельних робіт.
Оскільки подання позову саме по собі не зупиняє дію оскаржуваного рішення суб'єкта владних повноважень про скасування містобудівних умов та обмежень, яке є підставою для анулювання виданого ДАБІ України дозволу на виконання будівельних робіт від 23 квітня 2019 року №ІУ113191130986, то, на думку суду, невжиття заходів забезпечення позову шляхом зупинення дії такого рішення до вирішення спору судом не забезпечить ефективний захист та поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких вона звернулася до суду, якщо суд прийме рішення на користь позивача, яка є замовником будівництва та вчинила дії для реалізації містобудівних намірів. Продовження ж дії оскаржуваного рішення протягом строку розгляду судом даної адміністративної справи свідчить про можливість настання негативних наслідків для позивача як замовника будівництва. Вирішуючи питання щодо вжиття заходів забезпечення адміністративного позову, суд також враховує, що дія містобудівних умов та обмежень на даний час зупинена рішенням від 19 березня 2019 року №72, яке оскаржено в судовому порядку (рішення суду законної сили не набрало), відтак забезпечення позову шляхом зупинення дії оскаржуваного рішення від 30 липня 2019 року №197 не приведе до заподіяння шкоди інтересам держави у сфері містобудівної діяльності.
Суд також зазначає, що правомірність оскаржуваного рішення буде перевірена за наслідками розгляду по суті адміністративної справи про визнання його протиправним та скасування. Зупинення дії оскарженого акта носить тимчасовий характер, не скасовує його, не зумовлює фактичного вирішення спору по суті, а спрямоване на забезпечення виконання рішення суду у разі задоволення позову, недопущення настання негативних наслідків для позивача та збереження існуючого становища до винесення остаточного рішення у справі. При цьому такі заходи забезпечення адміністративного позову відповідають предмету адміністративного позову.
Разом з тим, суд вважає, що відсутні підстави для забезпечення позову шляхом заборони ДАБІ України приймати наказ про анулювання дозволу на виконання будівельних робіт від 23 квітня 2019 року №ІУ113191130986 «Нове будівництво багатоквартирного житлового будинку з вбудовано-прибудованими приміщеннями комерційного призначення на АДРЕСА_1 »; заборони ДАБІ України виключати з Єдиного реєстру документів, що дають право на виконання підготовчих та будівельних робіт і засвідчують прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів, відомостей про повернення на доопрацювання, відмову у видачі, скасування та анулювання зазначених документів відомості про виданий дозвіл на виконання будівельних робіт від 23 квітня 2019 року №ІУ113191130986 до набрання рішенням у справі законної сили.
Пунктом 3 Порядку виконання підготовчих та будівельних робіт, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 13 квітня 2011 року №466 (в редакції постанови Кабінету Міністрів України від 26 серпня 2015 року №747), визначено, що надання (отримання), відмова у видачі чи анулювання (скасування) документів, що дають право на виконання підготовчих та будівельних робіт, здійснюється органами державного архітектурно-будівельного контролю, визначеними статтею 7 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності». Відповідно до пункту 31-2 дозвіл може бути анульовано відповідним органом державного архітектурно-будівельного контролю з підстав, визначених законом, шляхом видачі відповідного розпорядчого акта. Держархбудінспекція не пізніше наступного робочого дня з дня повідомлення органом державного архітектурно-будівельного контролю про анулювання дозволу вносить до реєстру відповідний запис.
Механізм ведення єдиного реєстру документів, що дають право на виконання підготовчих та будівельних робіт і засвідчують прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів, відомостей про повернення на доопрацювання, відмову у видачі, скасування та анулювання зазначених документів (далі - реєстр), як єдиної комп'ютерної бази даних визначено Порядком ведення єдиного реєстру документів, що дають право на виконання підготовчих та будівельних робіт і засвідчують прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів, відомостей про повернення на доопрацювання, відмову у видачі, скасування та анулювання зазначених документів, затвердженим наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України 24 червня 2011 року №92 (у редакції наказу Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 16 липня 2015 року №165). Пунктом 2 вказаного Порядку передбачено, що реєстр ведеться з метою забезпечення, зокрема обліку дозволів на виконання будівельних робіт (далі - дозвіл), відмов у їх видачі та анульованих дозволів. Згідно з пунктами 8, 15 цього Порядку підставами для внесення Держархбудінспекцією поданих органом державного архітектурно-будівельного контролю даних до реєстру є отримання цим органом повідомлення про прийняття рішення про видачу або анулювання дозволу. У разі прийняття наказу органом державного архітектурно-будівельного контролю про скасування реєстрації повідомлень чи декларацій, анулювання дозволу, набрання рішенням суду законної сили про скасування документа декларативного або дозвільного характеру посадові особи вносять відомості до реєстру про їх скасування або анулювання.
З аналізу вказаних норм суд дійшов висновку, що дозвіл на виконання будівельних робіт може бути анульовано з підстав, визначених законом, а відомості до реєстру про їх скасування або анулювання вносяться у разі прийняття відповідного розпорядчого акта. Пункт 4 частини шостої статті 37 Закону №3038-VI такою підставою визначає скасування містобудівних умов та обмежень. Відтак, наслідки забезпечення позову шляхом зупинення дії рішення про скасування містобудівних умов та обмежень виключають можливість прийняття наказу про анулювання дозволу на виконання будівельних робіт та внесення відомостей про їх скасування або анулювання до Єдиного реєстру документів, що дають право на виконання підготовчих та будівельних робіт і засвідчують прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів, відомостей про повернення на доопрацювання, відмову у видачі, скасування та анулювання зазначених документів. Отже, суд не вбачає підстав для забезпечення позову шляхом заборони ДАБІ України вчиняти дії у спосіб, якій просить позивач, а обґрунтування доцільності вжиття цих заходів у заяві не наведено.
Відтак, враховуючи зміст спірних правовідносин, можливі наслідки невжиття заходів забезпечення позову, суд дійшов висновку, що заяву про забезпечення позову слід задовольнити частково шляхом зупинення рішення від 30 липня 2019 року №197 про скасування містобудівних умов та обмежень на проектування об'єкта будівництва «Нове будівництво багатоквартирного житлового будинку з вбудовано-прибудованими приміщеннями комерційного призначення на вул АДРЕСА_1 » до набрання рішенням у даній справі законної сили; в іншому заява задоволенню не підлягає.
Керуючись статтями 150-151, 154, 248, 256, 294, 295 КАС України, суд
Заяву ОСОБА_1 про вжиття заходів забезпечення адміністративного позову задовольнити частково.
Зупинити дію рішення головного інспектора будівельного нагляду відділу нагляду за діяльністю уповноважених органів з питань архітектури та містобудування Управління державної архітектурно-будівельної інспекції у Волинській області Рибацького Валерія Миколайовича від 30 липня 2019 року №197 про скасування містобудівних умов та обмежень на проектування об'єкта будівництва «Нове будівництво багатоквартирного житлового будинку з вбудовано-прибудованими приміщеннями комерційного призначення на АДРЕСА_1 » до набрання рішенням у даній справі законної сили.
В задоволенні решти вимог заяви відмовити.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
Ухвала підлягає негайному виконанню з дня її постановлення незалежно від її оскарження.
Оскарження ухвали про забезпечення позову не зупиняє її виконання, а також не перешкоджає подальшому розгляду справи.
Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги до Восьмого апеляційного адміністративного суду через Волинський окружний адміністративний суд протягом п'ятнадцяти днів з дня її складення.
Суддя Ж.В. Каленюк