Іванівський районний суд Одеської області
Іванівський районний суд Одеської області
Справа № 499/296/19
Провадження № 2/499/257/19
Іменем України
"12" вересня 2019 р. смт. Іванівка
Іванівський районний суд Одеської області в складі: судді Тимчука Р.М. за участю секретаря судового засідання Мельника Р.А. розглянувши у відкритому судовому засіданні в смт.Іванівка Одеської області справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання дитини,
Позивачка звернулася до суду із позовною заявою до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання дитини.
Приводом для звернення до суду з позовом про стягнення аліментів на утримання дитини призвело те, що позивачка з 18 вересня 2004 року перебувала у зареєстрованому шлюбі з відповідачем, який на підставі рішення іванівського районного суду Одеської області від 27 лютого 2019 року розірвано.
Сторони мають спільну неповнолітню дитину ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Дитина проживає разом з позивачкою та перебуває на повному її утриманні.
Батько дитини, відповідач по справі ухиляється від виконання своїх батьківських обов'язків по утриманню дитини, не надає матеріальної допомоги в добровільному порядку.
Позивачка просить суд стягнути з ОСОБА_2 на її користь аліменти на утримання дитини ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 у розмірі 1/4 частини з усіх видів заробітку (доходів), щомісячно, але неменше 50% прожиткового мінімум для дитини відповідно віку починаючи з дня подання позову до повноліття дитини.
Позивачка у судове засідання не з'явилася, надала заяву про розгляд справи у її відсутність, на позовних вимогах наполягає та не заперечує проти заочного розгляду справи.
Відповідач у судове засідання не з'явився, надав до суду заяву про визнання позову в повному обсязі, просив справу слухати у його відсутність.
Згідно з ч. 4 ст. 206 ЦПК України, у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову.
Дослідивши письмові матеріали справи, повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, розглянувши справу в межах заявлених вимог суд приходить до висновку, що наявні законні підстави для задоволення позову виходячи з наступного.
Судом встановлено, що позивачка з 18 вересня 2004 року перебувала у зареєстрованому шлюбі з відповідачем, який на підставі рішення іванівського районного суду Одеської області від 27 лютого 2019 року розірвано.
Сторони мають спільну неповнолітню дитину ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Батько дитини, відповідач по справі ухиляється від виконання своїх батьківських обов'язків по утриманню дитини, не надає матеріальної допомоги в добровільному порядку.
Дитина проживає разом з матір'ю та перебуває на повному її утриманні та вихованні, що підтверджується довідкою про склад сім'ї.
Відповідно до ст.180 СК України батьки зобов'язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.
Батьки зобов'язані піклуватися про стан здоров'я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток. Виконання передбачених ст..150 СК України обов'язків батьків щодо виховання та розвитку дитини, пов'язане з належним утриманням дитини, від якого залежить забезпечення умов для розвитку дитини здоровою як фізично так і духовно.
Обов'язок утримувати дитину є рівною мірою обов'язком як матері так і батька, причому обов'язком особистим, індивідуальним, який не залежить від віку батьків.
Розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не звільняє їх від обов'язків щодо дитини.
Відповідно до ч.3 ст. 181 СК України, за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька і (або) у твердій грошовій сумі.
Згідно з ч.1 ст.184 СК України суд за заявою одержувача визначає розмір аліментів у частці від доходу.
При визначенні розміру аліментів, суд враховує стан здоров'я дитини, її потреби у цьому віці, стан здоров'я батька, його матеріальне становище та матеріальне становище дитини, наявність у відповідача на утриманні інших осіб, на утриманні позивачки інших осіб і, виходячи з принципів справедливості, добросовісності та розумності, які є одними з загальних засад регулювання сімейних відносин, призначає аліменти.
Відповідно до ч. 2 ст. 182 СК України, що розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини. Мінімальний гарантований розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.
Відповідно до ст. 191 СК України, аліменти на дитину присуджуються за рішенням суду від дня пред'явлення позову.
Згідно з ст. 8 Закону України «Про охорону дитинства»: «Кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку. Батьки або особи, які їх замінюють, несуть відповідальність за створення умов, необхідних для всебічного розвитку дитини, відповідно до законів України».
Відповідно до частин 1, 2 ст. 27 Конвенції ООН про права дитини від 20.11.1989 року, яка ратифікована Постановою Верховної Ради України № 789ХІІ (78912) від 27.02.1991 року та набула чинності для України 27.09.1991 року, держава визнає право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини. Батьки або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.
Таким чином, аналізуючи зібрані по справі та досліджені в судовому засіданні докази, суд вважає, що позов про стягнення аліментів на утримання неповнолітньої дитини підлягає задоволенню, оскільки в суді знайшов підтвердження той факт, що відповідач як батько не приймає участі у вихованні та утриманні дитини, тож суд у відповідності зі ст.ст. 181-183 Сімейного кодексу України стягує з нього аліменти.
Відповідно до ч.1 ст.141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
На підставі п.3 ч.1 ст.5 Закону України «Про судовий збір» від сплати судового збору у всіх судових інстанціях звільняються позивачі у справах про стягнення аліментів.
Виходячи з такого та беручи до уваги, що позов підлягає задоволенню в повному обсязі суд приходить до висновку про необхідність стягнення судового збору з відповідача на користь держави у розмірі 768,40 гривень.
Відповідно до п.1 ч.1 ст.430 ЦПК України суд допускає негайне виконання рішення суду про стягнення аліментів у межах суми платежу за один місяць.
Керуючись ст.180-183,191 СК України , ст. 8 Закону України «Про охорону дитинства»,ст. 27 Конвенції ООН про права дитини від 20.11.1989 року, яка ратифікована Постановою Верховної Ради України № 789ХІІ (78912) від 27.02.1991 року та набула чинності для України 27.09.1991 року, ст.ст. ст.ст.10, 11, 57, 64, 82,88,141, 198,200,258,259,264,268,272,273 ЦПК України суд,-
Позовну заяву ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) до ОСОБА_2 ( АДРЕСА_2 ) про стягнення аліментів на утримання дитини - задовольнити.
Стягувати з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліменти на утримання ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 у розмірі 1/4 частини з усіх видів заробітку (доходів), щомісячно, але не менше 50% прожиткового мінімум для дитини відповідно віку, починаючи з 03 квітня 2019 року до повноліття дитини, тобто до ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Стягнути з ОСОБА_2 на користь держави судовий збір у розмірі 768,40 гривень.
Допустити негайне виконання рішення в частині стягнення аліментів у межах суми платежу за один місяць.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Одеського апеляційного суду через Іванівський районний суд Одеської області.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Якщо повне рішення не було вручено у день його проголошення або складання, учасник справи має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
СуддяР. М. Тимчук