Придніпровський районний суд м.Черкаси
Справа № 711/3279/19
05 вересня 2019 року Придніпровський районний суд міста Черкаси у складі:
головуючого судді Казидуб О. Г.
секретаря судового засідання Зайцевій О. І.
позивача ОСОБА_1
розглянув у відкритому судовому засіданні м. Черкаси в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про усунення перешкод у праві користування та розпорядження власністю шляхом виселення та зняття з реєстраційного обліку,-
Позивач звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 про усунення перешкод у праві користування та розпорядження власністю шляхом виселення та зняття з реєстраційного обліку,свою позовну заяву мотивує тим ,що на підставі Договору дарування від 25 червня 2003року, посвідченого приватним нотаріусом Черкаського міського нотаріального округу Лічевецькою Л.Г. (реєстр №2716) йому на праві приватної власності належить квартира АДРЕСА_1 . Право власності зареєстроване в Черкаському обласному об'єднаному бюро технічної інвентаризації. Вказане підтверджується правовстановлюючим документом та витягом про реєстрацію права власності на нерухоме майно.
Квартира є трикімнатною загальною площею 57,4кв.м., житловою площею 40,5кв.м.. Дана обставина підтверджується технічним паспортом на квартиру.В квартирі зареєстрований він, його колишня дружина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , а також двоє його дітей ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 . Факт реєстрації осіб підтверджується довідкою Департаменту організаційного забезпечення Черкаської міської ради №6740-01-10 від 29.03.2019року.20 грудня 2016року він зареєстрував у належній йому квартирі громадянку ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_4 . Вказана особа була заселена в квартиру тимчасово і зобов'язалась виселитись з квартири та знятись з реєстрації за першою його вимогою. Вона не є членом його сім'ї - ні дружиною, ні іншим родичем.
В даному випадку він, як власник не має змоги в повній мірі реалізувати своє право власності на квартиру, так як в ній зареєстрована відповідач по справі. Відповідно до ст. 156 ЖК України, члени сім'ї власника житлового приміщення, до яких, згідно ст. 64 ЖК України відносяться дружина наймача, їх діти, батьки, а також: інші особи, якщо вони постійно проживають разом з наймачем і ведуть з ним спільне господарство, мають право користуватися цим жилим приміщенням на рівні з власником при умові, що вони постійно там проживають і приймають участь у витратах по утриманню житла. ОСОБА_6 не веде з ним спільне господарство і не є членом його сім'ї. Вона не сплачує комунальні платежі та не несе інших витрат по утриманню квартири. Її проживання в квартирі створює перешкоди для його проживання та проживання членів його сім'ї. З приводу проживання даної особи в квартирі він змушений був звертатись в правоохоронні органи, так як сумісне проживання неможливе. Житлові приміщення квартири необхідні для його особистого проживання та проживання членів його сім'ї. Згідно ст.391 ЦК України власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном. За таких обставин, вважає що способом захисту його права власності на квартиру є виселення відповідача з квартири. Так як самостійно відповідач не зніметься з реєстрації по квартирі, то також необхідно зняти її з реєстрації. Іншої можливості вирішити даний спір не має, а тому він змушений звернутись до суду. Своїм підписом на цій заяві він надає суду власне особисте підтвердження, що ним не подано іншого позову з тим самим предметом та з тих самих підстав до відповідача ОСОБА_6 . В провадженні інших судів не має жодних судових справ за його позовом до ОСОБА_6 про усунення перешкод у праві користування та розпорядження власністю шляхом виселення та зняття з реєстрації. Просить суд усунути йому перешкоди в користуванні та розпорядженні власністю квартирою АДРЕСА_1 шляхом виселення з даної квартири та зняття з реєстраційного обліку ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_5 .
Позивач ОСОБА_1 в судовому засіданні позов підтримав в повному обсязі та просив суд задовольнити. Також зазначив, що відповідачка виселилась та повернула ключі від квартири. Але він наполягає,щоб в рішенні було зазначено про виселення її з квартири.
Відповідач ОСОБА_6 в судове засідання не з'явилася, причини неявки суду невідомі. Про день, час та місце слухання справи була повідомлена належним чином.
У відповідності до ст. 280 ЦПК суд ухвалив провести заочний розгляд справи на підставі наявних у справі доказів.
Суд, заслухавши позивача ,пояснення свідків ОСОБА_7 , ОСОБА_8 ,вивчивши та дослідивши письмові матеріали справи, приходить до висновку про задоволення позову, виходячи із наступного.
Судом встановлені такі факти і відповідні їм правовідносини.
Судом встановлено ,що позивачу ОСОБА_1 на підставі Договору дарування від 25 червня 2003року, посвідченого приватним нотаріусом Черкаського міського нотаріального округу Лічевецькою Л.Г. (реєстр №2716) на праві приватної власності належить квартира АДРЕСА_1 . Право власності зареєстроване в Черкаському обласному об'єднаному бюро технічної інвентаризації та витягом про реєстрацію права власності на нерухоме майно.
Квартира є трикімнатною загальною площею 57,4кв.м., житловою площею 40,5кв.м. В квартирі зареєстрований позивач , його колишня дружина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , а також двоє його дітей ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 та ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 . Факт реєстрації осіб підтверджується довідкою Департаменту організаційного забезпечення Черкаської міської ради №6740-01-10 від 29.03.2019року.
20 грудня 2016року позивач зареєстрував у належній йому квартирі громадянку ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_4 . Вказана особа була заселена в квартиру тимчасово і зобов'язалась виселитись з квартири та знятись з реєстрації за першою його вимогою. Вона не є членом його сім'ї - ні дружиною, ні іншим родичем.
В ст.41 Конституції України проголошено, що кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності. Право приватної власності набувається в порядку, визначеному законом.
Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним.
Статтею 1 Першого протоколу Європейської Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, до якої Україна приєдналася 17.07.1997року відповідно до Закону №475/97-ВР від 17.07.1997року також закріплено принцип непорушності права приватної власності, який означає право особи на безперешкодне користування своїм майном та закріплене право власника володіти, користуватись та розпоряджатись належним майном , на власний розсуд учиняти щодо свого майна будь-які угоди, відповідно зо закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.
Згідно ст.317, 319 ЦК України тільки власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном і вказані дії власник вчиняє на власний розсуд.
В даний час позивач, як власник не має змоги в повній мірі реалізувати своє право власності на квартиру, так як в ній є зареєстрованою відповідачка ОСОБА_6 .
Відповідно до ст. 156 ЖК України, члени сім'ї власника житлового приміщення, до яких, згідно ст. 64 ЖК України відносяться дружина наймача, їх діти, батьки, а також: інші особи, якщо вони постійно проживають разом з наймачем і ведуть з ним спільне господарство, мають право користуватися цим жилим приміщенням на рівні з власником при умові, що вони постійно там проживають і приймають участь у витратах по утриманню житла.
Крім того , позивач в судовому засіданні зазначив ,що на час розгляду справи відповідачка виселилась з квартири та повернула йому ключі від квартири ,але наполягав на винесенні рішення про її виселення та зняття з реєстрації.
Судом встановлено ,що ОСОБА_6 не веде з позивачем спільне господарство і не є членом його сім'ї. Вона не сплачує комунальні платежі та не несе інших витрат по утриманню квартири. Її проживання в квартирі створює перешкоди для його проживання та проживання членів його сім'ї. З приводу проживання даної відповідачки в квартирі він змушений був звертатись в правоохоронні органи, так як сумісне проживання неможливе. Житлові приміщення квартири необхідні для його особистого проживання та проживання членів його сім'ї.
Відповідно до вимог ст. 321 ЦК України право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.
Відповідно до вимог ст. 383 ЦК України власним житлового будинку, має право використовувати помешкання для власного проживання, проживання членів своєї сім'ї, інших осіб.
Відповідно до вимог ст. 386 ЦК України держава забезпечує рівний захист прав усіх суб'єктів права власності. Власник, який має підстави передбачити можливість порушення свого права власності іншою особою, може звернутися до суду з вимогою про заборону вчинення нею дій, які можуть порушити його право, або з вимогою про вчинення певних дій для запобігання такому порушенню.
Відповідно до вимог ст. 391 ЦК України власник має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпорядження своїм майном.
Відповідно до Постанови Пленума Верховного Суду України п.15 від 01.11.1996р. №9 «Про застосування Конституції України при здійсненні правосуддя», наявність чи відсутність прописки сама по собі не може бути підставою для визнання права користування жилим приміщенням за особою, яка там проживала чи вселилась туди як член сім'ї наймача.
Враховуючи вищенаведене суд вважає позов обгрунтованим та таким, що підлягає до задоволення.
Керуючись ст.ст. 3, 12, 13, 81, 89, 263-265, 273, 354 ЦПК України, ст.ст. 209, 210, 321, 383, 386, 391 ЦК України,Постанови Пленуму Верховного Суду України від 12 квітня 1985 року «Про деякі питання, що виникли в практиці застосування судами Житлового Кодексу України» , суд,-
Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про усунення перешкод у праві користування та розпорядження власністю шляхом виселення та зняття з реєстраційного обліку - задовольнити.
Усунути ОСОБА_1 перешкоди в користуванні та розпорядженні власністю ,а саме квартирою АДРЕСА_1 шляхом виселення з даної квартири та зняття з реєстраційного обліку ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 .
Рішення може бути оскаржене до Черкаського апеляційного суду на протязі 30 днів. Апеляціна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.
Заява про перегляд заочного рішення може бути подано відповідачем протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Повний текст рішення складено11 вересня 2019 року.
Головуючий: О. Г. Казидуб