Справа № 504/4062/18
провадження № 2/504/1335/19
09.09.2019смт.Доброслав
Комінтернівський районний суд Одеської області в складі :
головуючого судді Доброва П.В.,
при секретарі Данько Т.В.
розглянувши в відкритому судовому засіданні в приміщенні Комінтернівського районного суду Одеської області цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу та стягнення аліментів,-
В листопаді 2018 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовною заявою до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу та стягнення аліментів, в якій зазначив, що причиною звернення до суду з даним позовом є те, що сімейне життя з відповідачкою не склалось зв'язку із постійними конфліктами, протилежними поглядами на сімейне життя та ведення спільного господарства, між ними відсутнє взаєморозуміння та любов один до одного, вони припинили сімейно шлюбні відносини, спільного господарства не ведуть, відповідачка покинула сім'ю та виїхала в невідомому напрямку в січні 2018 року, шлюб носить формальний характер, тому просить його розірвати.
Від шлюбу вони мають неповнолітню доньку - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка проживає разом з позивачем. За таких обставин, просить розірвати шлюб та стягнути з відповідача аліменти, з урахуванням уточнень, на утримання дитини в у розмірі ј з усіх її доходів з моменту звернення до суду і до досягнення дитиною повноліття.
Позивач ОСОБА_1 в судове засідання не з'явився, про час та дату засідання був повідомлений належним чином, надав до суду заяву про розгляд справи у його відсутності.
Відповідач ОСОБА_2 в судове засідання не з'явилась про час та дату слухання справи повідомлена належним чином, надала до суду заяву про розгляд справи у її відсутності, проти розірвання шлюбу та уточнених вимог про стягнення аліментів не заперечувала.
В зв'язку з неявкою в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу, відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, не здійснювалось.
Відповідно до ч. 1, 4 ст. 206 ЦПК України позивач може відмовитися від позову, а відповідач - визнати позов на будь-якій стадії провадження у справі, зазначивши про це в заяві по суті справи або в окремій письмовій заяві. У разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову. Якщо визнання відповідачем позову суперечить закону або порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, суд постановляє ухвалу про відмову у прийнятті визнання відповідачем позову і продовжує судовий розгляд.
Як роз'яснено у п. 24 Постанови Пленуму Верхового Суду України від 12 червня 2009 року № 2 «Про застосування норм цивільного процесуального законодавства при розгляді справ у суді першої інстанції» у разі визнання відповідачем позову, яке має бути безумовним, і якщо таке визнання не суперечить закону й не порушує права, свободи чи інтереси інших осіб (не відповідача), суд ухвалює рішення про задоволення позову, обмежившись у мотивувальній частині рішення посиланням на визнання позову без з'ясування і дослідження інших обставин справи.
У відповідності до ч.3, 4 ст. 200 ЦПК України за результатами підготовчого провадження суд ухвалює рішення у випадку визнання позову відповідачем. Ухвалення в підготовчому засіданні судового рішення у разі відмови від позову, визнання позову, укладення мирової угоди проводиться в порядку, встановленому статтями 206, 207 цього Кодексу.
Дослідивши матеріали справи, суд вважає, що уточнений позов підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Матеріалами справи встановлено, що сторони по справі уклали шлюб 02 липня 2009 року, який зареєстровано виконкомом Чорноморської селищної ради Комінтернівського району Одеської області за актовим записом № 15, що підтверджується свідоцтвом про шлюб серії НОМЕР_1 .
Згідно вимог ст. ст. 110, 112 СК України, позов про розірвання шлюбу може бути пред'явлений одним із подружжя і рішення про розірвання шлюбу суд постановляє, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя сторін і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з подружжя чи інтересам дітей сторін
Відповідно до ч. 3 ст. 56 СК України, кожен із подружжя має право припинити шлюбні відносини.
В зв'язку з тим, що подружжя втратило почуття любові, взаємоповаги та порозуміння один до одного, вони вважають, що їх сім'ю зберегти неможливо. На даний час вони не підтримують шлюбних стосунків, що визнав відповідач у своїй заяві.
Таким чином, визнання відповідачем пред'явленого позову про розірвання шлюбу не суперечить закону, не порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, а тому на підставі ст. 112 СК України шлюб між сторонами необхідно розірвати.
Стосовно уточнених позовних вимог про стягнення аліментів, судом встановлено наступні обставини.
Від шлюбу сторони мають дочку - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка проживає з позивачем і перебуває на його утриманні. Вказані обставини підтверджуються свідоцтвом про народження дитини серії НОМЕР_2 від 11.03.2005 року виданого другим відділом реєстрації актів цивільного стану Суворовського районного управління юстиції м. Одеси, актовий запис 147, характеристикою учениці 8-В класу Чорноморської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів Лиманської районної ради Одеської області, де вказується, що батько - ОСОБА_4 приділяє належну увагу вихованню доньки, підтримує у складних ситуаціях, відвідує батьківськи збори, співпрацює з класним керівником, а мати - ОСОБА_2 не цікавиться навчанням доньки, не бере участі у її вихованні.
Згідно довідки виконавчого комітету Чорноморської селищної ради Лиманського району Одеської області від 01.11.2018 року №350, ОСОБА_1 , 1977 р.н. проживає без реєстрації за адресою: АДРЕСА_1 та його донька - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживає разом з ним за вказаною адресою та знаходиться на його утриманні.
Відповідно до довідки про склад сім'ї, виданої виконавчим комітетом Чорноморської селищної ради Лиманського району одеської області № 1779 від 25.10.2018 року, ОСОБА_1 проживає за адресою: АДРЕСА_1 . На вказаній житловій площі проживають та зареєстровані: ОСОБА_5 - головний наймач, 1957р.н., не зареєстрована, ОСОБА_1 - син, 1977р.н., постійно з 1996 року, ОСОБА_6 - син, 1984 р. н., постійно з 2000року, ОСОБА_7 - невістка, 1987 р.н., постійно з 2012 року.
Відповідно до ст. 263 ЦПК України, судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
У відповідності зі ст. 55 Конституції України права і свободи людини і громадянина захищаються судом.
Згідно з ч. 1 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Законом України № 2037-VIII «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо посилення захисту права дитини на належне утримання шляхом вдосконалення порядку стягнення аліментів», який набрав чинності з 08.07.2017 року, до ч. 2 ст. 182 СК були внесені зміни стосовно того, що мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.
Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 27 Конвенції ООН про права дитини від 20 листопада 1989 року, яка ратифікована Постановою Верховної Ради України № 789ХІІ (78912) від 27 лютого 1991 року та набула чинності для України 27 вересня 1991 року, держава визнає право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини. Батьки або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.
За змістом ст. 180 СК України батьки зобов'язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.
За рішенням суду, згідно ч. 3 ст. 181 СК України, кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька і (або) у твердій грошовій сумі.
Відповідно до ст. 182 СК України при визначенні розміру аліментів суд враховує: стан здоров'я та матеріальне становище дитини; стан здоров'я та матеріальне становище платника аліментів; наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; інші обставини, що мають істотне значення.
Згідно ч.1 ст. 184 СК України суд за заявою платника або одержувача може визначити розмір аліментів у твердій грошовій сумі, якщо платник аліментів має нерегулярний, мінливий дохід, частину доходу одержує в натурі, а також за наявності інших обставин, що мають істотне значення.
Частина перша статті 192 СК України передбачає, що розмір аліментів, визначений за рішенням суду або за домовленістю між батьками, може бути згодом зменшено або збільшено за рішенням суду за позовом платника або одержувача аліментів у разі зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров'я когось із них та в інших випадках, передбачених цим Кодексом.
Згідно з п. 23 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 15 травня 2006 року №3 «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справи щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» розмір аліментів, визначений судовим рішенням або за домовленістю між батьками, суд може змінити за позовом платника або одержувача аліментів у зв'язку зі зміною матеріального чи сімейного стану, погіршення чи поліпшення здоров'я когось із них.
Враховуючи зміст ст.ст. 181, 192 СК України, розмір аліментів, визначений рішенням суду, не вважається незмінним. Отже, у зв'язку із значним покращенням матеріального становища платника аліментів матір дитини може подати до суду заяву про збільшення розміру аліментів. Значне погіршення матеріального становища батька може бути підставою для його вимоги про зменшення розміру аліментів.
Відповідно до статті 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2019 рік» установлено у 2019 році прожитковий мінімум дітей віком від 6 до 18 років: з 1 січня 2019 року - 2027 гривень, з 1 липня - 2118 гривень, з 1 грудня - 2218 гривень.
Між сторонами не досягнуто згоди щодо участі відповідача в утриманні дитини. А тому аліменти слід стягувати за рішенням суду.
Розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини. Мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.
Визначаючи розмір аліментів, суд виходить з того, що відповідач ОСОБА_2 є особою працездатного віку, має задовільний стан здоров'я, особи, які б перебували на її утримані, відсутні, і вона має об'єктивну можливість виплачувати аліменти. Будь-яких доказів, які б спростовували ці обставини, відповідачка не надала.
Враховуючи вищевикладене, суд вважає, що визначений позивачем розмір аліментів на утримання дитини буде розумним, достатнім і відповідатиме інтересам дитини, при цьому не порушуючи прав та інтересів відповідача, та інших осіб.
За ч. 1 ст. 191 СК України аліменти на дитину присуджуються за рішенням суду від дня пред'явлення позову, а в разі подання заяви про видачу судового наказу із дня подання такої заяви. Зазначений позов поданий до суду 08 листопада 2018 року.
Таким чином уточнений позов підлягає задоволенню, і з відповідача необхідно стягнути аліменти на користь позивача на утримання неповнолітньої доньки в розмірі ј частині заробітку (доходу) відповідача щомісячно, до досягнення дочкою ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_1 повноліття.
Слід допустити до негайного виконання рішення суду в межах суми платежу за один місяць, відповідно до вимог статті 430 ЦПК України.
Відповідно до ст. 141 ЦПК України в зв'язку із задоволенням позову про розірвання шлюбу необхідно стягнути з відповідача на користь позивача понесені судові витрати у виді судового збору у розмірі 704,80грн. (станом на момент подачі позову), а також в зв'язку із задоволенням позову про стягнення аліментів, оскільки позивач був звільнений від сплати судового збору, необхідно стягнути з відповідача на користь держави судовий збір у розмірі 768 грн. 40 коп.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 141, 264, 265 ЦПК України, суд
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу та стягнення аліментів - задовольнити.
Розірвати шлюб між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 зареєстрований 02 липня 2009 року виконкомом Чорноморської селищної ради Комінтернівського району Одеської області за актовим записом № 15, свідоцтво про шлюб серії НОМЕР_1 .
Стягнути з ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП: НОМЕР_3 ) аліменти на користь ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП: НОМЕР_4 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 ) на утримання неповнолітньої дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в розмірі ј доходу (заробітку) платника аліментів, але не більше десяти прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку щомісячно, починаючи з 08.11.2018 року, та до досягнення дитиною повноліття тобто до ІНФОРМАЦІЯ_4 включно.
Стягнути з ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП: НОМЕР_3 ) на користь ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП: НОМЕР_4 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 ) судовий збір в сумі 704,80 грн.
Стягнути з ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП: НОМЕР_3 ) судовий збір на користь держави в сумі 768,40 коп.
Рішення в частині стягнення аліментів в межах суми платежу за 1 місяць допустити до негайного виконання.
Рішення суду може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги до Одеського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому рішення суду не було вручено у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення повного рішення суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя П.В. Добров