СУДДІ ОСОБА_1
05 вересня 2019 року колегія суддів Першої судової палати Касаційного кримінального суду Верховного Суду, розглядаючи касаційну скаргу захисника ОСОБА_2 на ухвалу Апеляційного суду Херсонської області від 14 серпня 2018 року у кримінальному провадженні стосовно ОСОБА_3 , дійшла висновку про необхідність передати зазначене провадження на розгляд об'єднаної палати Касаційного кримінального суду Верховного Суду.
Підставою для такої передачі стала необхідність обов'язкового відступу від висновку щодо застосування положень ст. 50 КПК, викладеного в постанові від 06.02.2018 іншої колегії суддів (провадження № 51-355км17).
Не погоджуючись із зазначеним рішенням колегії суддів, висловлюю окрему думку з огляду на таке.
Відповідно до ст. 50 КПК повноваження захисника на участь у кримінальному провадженні підтверджуються: 1) свідоцтвом про право на зайняття адвокатською діяльністю; 2) ордером, договором із захисником або дорученням органу (установи), уповноваженого законом на надання безоплатної правової допомоги.
Як убачається з матеріалів кримінального провадження, захисник ОСОБА_2 на підтвердження своїх повноважень надав копію свідоцтва про право на зайняття адвокатською діяльністю та ордер на здійснення захисту ОСОБА_3 в суді апеляційної інстанції.
Відповідно до частини першої статті 26 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги, а документами, що посвідчують повноваження адвоката на надання правової допомоги, можуть бути: 1) договір про надання правової допомоги; 2) довіреність; 3) ордер; 4) доручення органу (установи), уповноваженого законом на надання безоплатної правової допомоги. Тобто ордер і договір є документами, які в рівному ступені посвідчують існування договірних відносин між адвокатом і його клієнтом.
Зазначене також узгоджується з правовою позицією Великої Палати Верховного Суду, викладеною в постанові від 05.12.2018 (провадження № 11-989заі18).
На мою думку, перелік зазначених документів відповідає вимогам ст. 50 КПК і є достатнім для підтвердження захисником своїх повноважень.
З огляду на викладене не вбачаю підстав для відступу від висновку колегії суддів Першої судової палати від 06 лютого 2018 року, а відтак і для передачі кримінального провадження стосовно ОСОБА_3 на розгляд об'єднаної палати.
Суддя ОСОБА_4