Ухвала
11 вересня 2019 року
м. Київ
справа № 734/1790/18
провадження № 51-3376ск19
Верховний Суд колегією суддів Другої судової палати Касаційного кримінального суду у складі:
головуючого ОСОБА_1 ,
суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,
розглянувши касаційну скаргу засудженого ОСОБА_4 на судове рішення постановлене щодо нього,
встановив:
Засуджений ОСОБА_4 звернувся до суду з касаційною скаргою на постановлене щодо нього судове рішення.
Перевіривши касаційну скаргу на відповідність вимогам ст. 427 КПК, колегія суддів дійшла висновку, що її слід залишити без руху, встановивши строк для усунення недоліків.
Так, згідно зі вказаною статтею в касаційній скарзі має бути вказано судове рішення, що оскаржується, наведено вимоги особи, яка подала касаційну скаргу,
з їх обґрунтуванням і зазначено, у чому полягає незаконність чи необґрунтованість судового рішення.
Засуджений вказує що скаржиться на вирок Чернігівського апеляційного суду
від 25 червня 2019 року, однак до касаційної скарги долучає копію ухвали Чернігівського апеляційного суду від 18 червня 2019 року, чим допускається суперечності.
Крім того, відповідно до вимог ч. 1 ст. 438 КПК підставами для скасування або зміни судового рішення судом касаційної інстанції є: істотне порушення вимог кримінального процесуального закону; неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність; невідповідність призначеного покарання ступеню тяжкості кримінального правопорушення та особі засудженого.
При вирішенні питання про наявність зазначених у ч. 1 ст. 438 КПК підстав
суд касаційної інстанції має керуватися статтями 412 - 414 КПК.
За змістом ст. 412 КПК істотними порушеннями вимог кримінального процесуального закону є такі порушення вимог КПК, які перешкодили чи могли перешкодити суду ухвалити законне та обґрунтоване судове рішення. В частині 2 зазначеної статті визначено перелік підстав за наявності яких судове рішення у будь-якому разі підлягає скасуванню.
Відповідно до ст. 413 КПК неправильним застосуванням закону України
про кримінальну відповідальність, що тягне за собою скасування або зміну судового рішення, є: незастосування судом закону, який підлягає застосуванню; застосування закону, який не підлягає застосуванню; неправильне тлумачення закону, яке суперечить його точному змісту; призначення більш суворого покарання, ніж передбачено відповідною статтею (частиною статті) закону України про кримінальну відповідальність.
Статтею 414 КПК встановлено, що невідповідним ступеню тяжкості
кримінального правопорушення та особі обвинуваченого визнається таке покарання,
яке хоч і не виходить за межі, встановлені відповідною статтею (частиною статті) закону України про кримінальну відповідальність, але за своїм видом чи розміром
є явно несправедливим через м'якість або через суворість.
Отже, посилаючись на незаконність судових рішень, особа, яка подає касаційну скаргу, повинна вказати на конкретні порушення закону, передбачені у ст. 438 КПК,
що є підставою для їх зміни чи скасування, а також належним чином обґрунтувати свої доводи.
Всупереч указаним вимогам закону засуджений ОСОБА_4 не вказує на конкретні порушення закону, передбачені у ст. 438 КПК, що є підставою для скасування
судового рішення, а також належним чином свої доводи не обґрунтовує. Крім того, у касаційній скарзі засуджений ОСОБА_4 зазначає про невідповідність висновків суду фактичним обставинам справи, не погоджується оцінкою доказів, наявних у матеріалах провадження, що відповідно до вимог вищевказаної статті
не є підставою для скасування чи зміни судових рішень судом касаційної інстанції.
Також, повноваження суду касаційної інстанції за наслідками розгляду касаційної скарги визначено ст. 436 КПК. Відповідно до її змісту суд касаційної інстанції за наслідками розгляду касаційної скарги має право: залишити судове рішення без зміни, а касаційну скаргу - без задоволення; скасувати судове рішення і призначити новий розгляд у суді першої чи апеляційної інстанції; скасувати судове рішення і закрити кримінальне провадження; змінити судове рішення.
Засудженийу касаційній скарзі не зазначає яке саме рішення повинен прийняти суд касаційної інстанції, з урахуванням положень ст. 436 КПК, за результатами розгляду його скарги.
Наявність вказаних недоліків та відсутність у скарзі належного обґрунтування, зважаючи на те, що суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах касаційної скарги, перешкоджає вирішенню питання про відкриття касаційного провадження.
Відповідно до ст. 429 КПК суд касаційної інстанції, встановивши, що касаційну скаргу подано без додержання вимог, передбачених ст. 427 КПК, постановляє ухвалу
про залишення касаційної скарги без руху, в якій зазначаються недоліки скарги
і встановлюється строк, необхідний для їх усунення, що не може перевищувати п'ятнадцяти днів із дня отримання ухвали особою, котра подала касаційну скаргу.
Врахувавши вищенаведене, керуючись положеннями ст. 429 КПК, з огляду
на те, що касаційну скаргу подано без додержання вимог, передбачених ст. 427 КПК, колегія суддів дійшла висновку, що скаргу необхідно залишити без руху і надати строк на усунення недоліків.
Керуючись ст. 429 КПК, Суд
постановив:
Касаційну скаргу засудженого ОСОБА_4 залишити без руху та встановити строк
для усунення зазначених в ухвалі недоліків касаційної скарги - п'ятнадцять днів
із дня її отримання.
Роз'яснити, що касаційна скарга повертається в разі, якщо особа в установлений строк не усунула недоліків касаційної скарги, залишеної без руху.
Ухвала оскарженню не підлягає.
ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3
Судді: