Ухвала
10 вересня 2019 року
м. Київ
справа № 740/1461/18
провадження № 51-3705ск19
Верховний Суд колегією суддів Третьої судової палати Касаційного кримінального суду у складі:
головуючого ОСОБА_1 ,
суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,
розглянувши касаційну скаргу представника потерпілого ОСОБА_4 в інтересах потерпілого ОСОБА_5 на ухвалу Чернігівського апеляційного суду від 03 червня 2019 року щодо ОСОБА_6 ,
встановив:
У касаційній скарзі порушується питання про перегляд вказаного судового рішення у касаційному порядку.
Перевіривши касаційну скаргу на відповідність вимогам ст. 427 Кримінального процесуального кодексу України (далі - КПК), суд касаційної інстанції дійшов висновку, що скаргу подано без додержання вимог пунктів 4, 5 ч. 2, ч. 3 цієї статті.
Згідно з пунктами 4, 5 ч. 2 ст. 427 КПК касаційна скарга, зокрема, повинна містити обґрунтування заявлених скаржником вимог із відображенням того, у чому полягає незаконність чи необґрунтованість судового рішення та вимоги особи, яка подає касаційну скаргу, до суду касаційної інстанції.
Відповідно до вимог ст. 438 КПК підставами для скасування або зміни судових рішень при розгляді справи в суді касаційної інстанції є: 1) істотне порушення вимог кримінального процесуального закону; 2) неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність; 3) невідповідність призначеного покарання тяжкості кримінального правопорушення та особі засудженого, при вирішенні питання про наявність яких суд касаційної інстанції керується статтями 412-414 цього Кодексу.
Проте всупереч законодавчим приписам, у поданій скарзі, представником потерпілого не викладено обґрунтування вимог та не конкретизовано, з посиланням на норму закону, в чому полягає незаконність чи необґрунтованість судового рішення. Не відображено підстав для скасування судового рішення передбачених ст. 438 КПК, які на думку представника потерпілого підтверджують істотне порушення вимог Кримінального процесуального закону.
Зокрема, з касаційної скарги неможливо зрозуміти, які порушення допустив суд апеляційної інстанції, як ці порушення вплинули на законність і обґрунтованість ухваленого судового рішення та чому їх з огляду на положення статей 370, 412-414 КПК слід відносити до безумовних підстав для скасування судового рішення касаційним судом відповідно до ст. 438 КПК.
З огляду на викладене, особа, яка подає касаційну скаргу, повинна вказати на конкретні порушення закону, передбачені ст. 438 КПК, що є підставою для зміни чи скасування рішення, а також належним чином обґрунтувати свої доводи. Зокрема представнику потерпілого необхідно належним чином обґрунтувати свою позицію, щодо неправильного застосування закону України про кримінальну відповідальність з посиланням на відповідний пункт частини 1 статті 413 КПК.
Так, у скарзі представника потерпілого не наведено обґрунтування допущення апеляційним судом таких порушень норм права, які тягнуть за собою обов'язкове скасування оскаржуваної ухвали на підставі, передбаченій пунктом 2 частини першої статті 438 КПК, з огляду на положення статей 370, 414, 419 цього Кодексу та статей 50, 65 КК у їх взаємозв'язку. Звідси і немає обґрунтування необхідності скасування ухвали на підставі пункту 2 частини першої статті 438 КПК.
Відповідно до ст. 436 КПК суд касаційної інстанції за наслідками розгляду касаційної скарги має право: 1) залишити судове рішення без зміни, а касаційну скаргу - без задоволення; 2) скасувати судове рішення і призначити новий розгляд у суді першої чи апеляційної інстанції; 3) скасувати судове рішення і закрити кримінальне провадження; 4) змінити судове рішення.
Однак, всупереч вищевказаним положенням ст. 436 КПК представник потерпілого оскаржує лише ухвалу Чернігівського апеляційного суду від 03 червня 2019 року та просить її скасувати, в той же час просить залишити без змін вирок Ніжинського міськрайонного суду від 03 січня 2019 року, що у даному випадку виходить за межі повноважень суду касаційної інстанції.
Відповідно до ч. 3 ст. 427 КПК, якщо особа не бажає брати участі у касаційному розгляді, вона зазначає про це в касаційній скарзі. Однак, подана касаційна скарга не містить жодних застережень щодо цієї обставини.
Оскільки касаційна скарга не відповідає вимогам, передбаченим ст. 427 КПК, колегія суддів вважає за необхідне на підставі ч. 1 ст. 429 цього Кодексу залишити скаргу без руху й установити строк для усунення допущених недоліків. Представнику потерпілого також необхідно надати докази дотримання встановленого судом строку усунення недоліків.
Враховуючи викладене, керуючись ч. 1 ст. 429, ст. 441 КПК, Верховний Суд
постановив:
Касаційну скаргу представника потерпілого ОСОБА_4 в інтересах потерпілого ОСОБА_5 на ухвалу Чернігівського апеляційного суду від 03 червня 2019 року щодо ОСОБА_6 , залишити без руху та надати їй строк для усунення недоліків протягом семи днів з дня отримання ухвали.
У разі невиконання вимог касаційну скаргу буде повернуто особі, яка її подала.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Судді:
ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3