Ухвала
10 вересня 2019 року
м. Київ
справа № 200/8550/18
провадження № 61-16495ск19
Верховний Суд у складі судді Касаційного цивільного суду Сердюка В. В., вирішуючи питання про відкриття касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Дніпровського апеляційного суду від 23 липня
2019 року у справі за позовом ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» про визнання договору іпотеки припиненим,
30 серпня 2019 року ОСОБА_1 звернулася до Верховного Суду із касаційною скаргою на постанову Дніпровського апеляційного суду від 23 липня 2019 року з пропуском строку на касаційне оскарження, встановленого статтею 390 ЦПК України.
Відповідно до частин першої, другої статті 390 ЦПК України касаційна скарга на судове рішення подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину судового рішення, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне судове рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження, якщо касаційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому такого судового рішення.
Згідно із частиною першою статті 127 ЦПК України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.
В касаційній скарзі заявник порушує питання про поновлення строку на касаційне оскарження судового рішення з посиланням на те, що копію постанови апеляційного суду вона не отримала, про її існування їй стало відомо лише 29 серпня 2019 року з інтернет порталу «Єдиний державний реєстр судових рішень».
Згідно з частиною першою статті 127 ЦПК України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.
Наведені заявником підстави для поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження не можуть бути визнані судом поважними, оскільки відсутні докази на їх підтвердження.
Відповідно до частини п'ятої статті 272 ЦПК України учасникам справи, які не були присутні в судовому засіданні, або якщо судове рішення було ухвалено поза межами судового засідання чи без повідомлення (виклику) учасників справи, копія судового рішення надсилається протягом двох днів з дня його складення у повному обсязі в електронній формі у порядку, визначеному законом, - у випадку наявності у особи офіційної електронної адреси, або рекомендованим листом з повідомленням про вручення - якщо така адреса відсутня.
У рішенні від 07 липня 1989 року у справі «Юніон Аліментаріа Сандерс С. А. проти Іспанії» Європейський суд з прав людини вказав, що заявник зобов'язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, які пов'язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.
Отже, вжиття заходів для прискорення процедури розгляду справ є обов'язком осіб, які беруть участь у справі і безпідставне поновлення строку на оскарження судового рішення, що набрало законної сили, є порушенням вимог статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Відповідно до частин першої та третьої статті 4 Закону України «Про доступ до судових рішень» судові рішення, внесені до Реєстру, є відкритими для безоплатного цілодобового доступу на офіційному веб-порталі судової влади України. Для реалізації права доступу до судових рішень, внесених до Реєстру, користувачу надаються можливості пошуку, перегляду, копіювання та роздрукування судових рішень або їхніх частин.
З інформації на сайті Єдиного державного реєстру судових рішень, вбачається, що оскаржувана постанова Дніпровського апеляційного суду від 23 липня 2019 року, зареєстрована в Єдиному державному реєстрі судових рішень 25 липня 2019 року, а 26 липня 2019 року оприлюднена.
Разом з тим, як зазначено в постанові Дніпровського апеляційного суду від 23 липня 2019 року, представник позивачів - ОСОБА_3 був присутній в судовому засіданні, оскільки подав клопотання про залишення апеляційної скарги АТ КБ «ПриватБанк» без розгляду.
Суду не надано логічного та зрозумілого пояснення тому, що перешкоджало заявнику та його представнику подати до Верховного Суду касаційну скаргу протягом тридцяти днів з дня його проголошення, як то передбачено частиною один статті 390 ЦПК України.
У справах «Осман проти Сполученого королівства» та «Креуз проти Польщі» Європейський суд з прав людини роз'яснив, що реалізуючи пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо доступності правосуддя, держави-учасниці цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони й обмеження, зміст яких полягає в запобіганні безладного руху у судовому процесі.
Водночас Верховний Суд враховує, що відповідно до частини першої статті 400 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
Крім того, в касаційній скарзі ОСОБА_1 порушує питання про звільнення її від сплати судового збору.
Розглядаючи клопотання ОСОБА_1 про звільнення її від сплати судового збору, Верховний Суд приходить до висновку, що воно підлягає частковому задоволенню, виходячи з наступного.
Відповідно до положень пункту 1 частини першої статті 8 Закону України «Про судовий збір», враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за умови, що розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік.
За правилами частини другої статті 8 Закону України «Про судовий збір» суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.
Особа, яка заявляє клопотання про звільнення від сплати судового збору, повинна навести доводи і подати докази на підтвердження того, що її майновий стан перешкоджав (перешкоджає) сплаті нею судового збору у встановленому законодавством порядку і розмірі.
Заявник у клопотанні про звільнення від сплати судового збору навела обставини, які свідчать про незадовільне (скрутне) матеріальне становище заявника, а також подала до суду відповідні докази, зокрема довідку про доходи, видану Центральним об'єднаним управлінням ПФУ в м. Дніпрі в Дніпропетровській області
№ 1727 3173 2671 1785 від 30 серпня 2019 року, у зв'язку з чим суд вважає за можливе частково задовольнити заявлене клопотання, виходячи з наступного.
Із наданої заявником довідки вбачається, що розмір доходу заявника з липня
2018 року по серпень 2019 року становить 20 782, 00 грн, при цьому розмір судового збору за подання касаційної скарги на судове рішення у цій справі становить
2 819, 20 грн (200 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви), що перевищує 5 відсотків розміру річного доходу заявника.
Європейський суд з прав людини неодноразово вказував, що положення пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо зобов'язання забезпечити ефективне право доступу до суду не означає надання права на безкоштовні провадження у цивільних справах. Особливо це стосується порушення заявником процедури касаційного провадження.
У той же час, гарантією реалізації права на судовий захист в аспекті доступу до правосуддя є встановлення законом помірного судового збору для осіб, які звертаються до суду.
При вирішенні питання про відстрочення, розстрочення або звільнення від сплати судового збору майновий стан сторони (належні стороні майнові права та обов'язки) має визначатися судом у світлі конкретних обставин певної справи, включаючи спроможність заявника сплатити судовий збір та стадію, на якій перебуває розгляд справи на певний момент. Якщо залежно від рівня майнового стану сторона позбавлена можливості сплатити судовий збір, то такі обставини є підставою на відстрочення та розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення сторони від сплати судового збору.
Враховуючи, що однією із засад судочинства визначено рівність усіх учасників судового процесу перед законом та судом, і приймаючи до уваги те, що сплата судових витрат не повинна перешкоджати доступу до суду, суд касаційної інстанції вважає за справедливе зменшити заявнику розмір судового збору до 967, 35 грн, що не перевищує 5 відсотків розміру річного доходу заявника.
Судовий збір за подання касаційної скарги до Касаційного цивільного суду
у складі Верховного Суду має бути перераховано або внесено до УК у Печерському р-ні/Печерс. р-н/22030102, код ЄДРПОУ: 38004897, банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), МФО: 899998, рахунок отримувача: 31219207026007, ККДБ: 22030102 «Судовий збір (Верховний Суд, 055)».
На підтвердження сплати судового збору необхідно суду надати документ, що підтверджує його сплату.
Відповідно до вимог частини другої статті 393 ЦПК України у разі, якщо касаційна скарга оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 392 цього Кодексу, застосовуються положення статті 185 цього Кодексу, про що суддею постановляється відповідна ухвала.
Отже, касаційна скарга підлягає залишенню без руху з наданням заявникові строку для усунення її недоліків.
Керуючись статтями 185, 393 ЦПК України,
Касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Дніпровського апеляційного суду від 23 липня 2019 року залишити без руху та надати для усунення зазначених вище недоліків строк до 10 жовтня 2019 року, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення цієї ухвали.
У разі невиконання у встановлений строк вимог цієї ухвали в частині подання заяви про поновлення строку на касаційне оскарження із наведенням інших підстав для поновлення строку у відкритті касаційного провадження буде відмовлено.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя В. В. Сердюк