Ухвала
10 вересня 2019 року
м. Київ
справа № 686/27154/18
провадження № 61-16653ск19
Верховний Суд у складі судді Касаційного цивільного суду Коротенка Є. В., розглянувши касаційну скаргу Акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк», яка подана представником Криловою Оленою Леонідівною, на рішення Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 23 травня 2019 року та постанову Хмельницького апеляційного суду від 07 серпня 2019 року у справі за позовом Акціонерного товариства Комерційний банк «Приватбанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,
У листопаді 2018 року АТ КБ «ПриватБанк» звернулось до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення кредитної заборгованості.
Позов обґрунтовано тим, що 29 грудня 2011 року між банком та ОСОБА_1 було укладено договір про надання банківських послуг шляхом підписання відповідачем анкети-заяви про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг.
Позивач зазначав, що за умовами вказаного договору позичальник отримала кредит у розмірі 22 500 грн у вигляді встановленого кредитного ліміту на картковий рахунок. Своїм підписом у заяві відповідач підтвердила, що підписана нею заява разом з Умовами та Правилами надання банківських послуг і Тарифами банку, які викладені на банківському сайті www.privatbank.ua, складає договір про надання банківських послуг.
ОСОБА_1 не виконала свого обов'язку щодо своєчасної та повної оплати коштів за користування кредитом, в зв'язку з чим станом на 30 жовтня 2018 року, з урахуванням періодично внесених на рахунок коштів, розмір заборгованості складав 60 872,60 грн, з яких: 2 168,27 грн - тіло кредиту, 43 803,94 грн - заборгованість по відсоткам за користування кредитом, 11 525,50 грн - пеня та штраф у розмірі 3 374,89 грн.
Посилаючись на викладені обставини, АТ КБ «Приватбанк» просило суд стягнути з ОСОБА_1 заборгованість у розмірі 60 872,60 грн.
Рішенням Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 23 травня 2019 року в задоволенні позову відмовлено.
Постановою Хмельницького апеляційного суду від 07 серпня 2019 року апеляційну скаргу АТ КБ «Приватбанк» задоволено частково.
Рішення Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 23 травня 2019 року скасовано та ухвалено нове рішення у справі, яким позов задоволено частково.
Стягнуто з ОСОБА_1 на користь АТ КБ «Приватбанк» заборгованість за кредитним договором від 29 грудня 2011 року у розмірі 2 168,27 грн (дві тисячі сто шістдесят вісім гривень двадцять сім копійок).
В решті позовних вимог відмовлено.
У вересні 2019 року представник АТ КБ «ПриватБанк» - Крилова О. Л. засобами поштового зв'язку подала до Верховного Суду касаційну скаргу на рішення Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 23 травня 2019 року та постанову Хмельницького апеляційного суду від 07 серпня 2019 року.
В касаційній скарзі заявник просить суд касаційної інстанції скасувати оскаржені судові рішення в частині відмови в стягненні суми та ухвалити нове рішення про задоволення позову у повному обсязі.
Вивчивши касаційну скаргу та додані до неї матеріали, Верховний Суд дійшов висновку про відмову у відкритті касаційного провадження, оскільки вона подана на судові рішення у малозначній справі, що не підлягають касаційному оскарженню.
Стаття 129 Конституції України серед основних засад судочинства визначає забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення (пункт 8).
Згідно з пунктом 2 частини третьої статті 389 ЦПК України не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у малозначних справах, крім випадків, зазначених у цій же нормі ЦПК України.
Відповідно до пункту 1 частини шостої статті 19 ЦПК України для цілей цього Кодексу малозначними справами є справи, у яких ціна позову не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Прожитковий мінімум для працездатних осіб вираховується станом на
1 січня календарного року, в якому подається скарга (частина дев'ята статті 19 ЦПК України).
Ціна позову у даній справі становить 60 872,60 грн, яка станом на 01 січня 2019 року не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (1 921 грн*100 = 192 100 грн).
Отже, зазначена справа є малозначною у силу вимог закону.
Верховним судом не встановлено випадків, передбачених пунктом 2 частини третьої статті 389 ЦПК України, за наявності яких судове рішення у малозначній справі підлягає касаційному оскарженню.
Разом із тим, Касаційний цивільний суд вважає, що наведені скаржником обставини, передбачені пунктом 2 частини третьої статті 389 ЦПК України, не дають підстав як для висновку про те, що касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики, так і для висновку про те, що справа становить виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу.
Відповідно до вимог пункту 1 частини другої статті 394 ЦПК України суддя-доповідач відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.
Зазначене відповідає Рекомендаціям № R (95) 5 Комітету Міністрів Ради Європи від 07 лютого 1995 року, який рекомендував державам-членам вживати заходи щодо визначення кола питань, які виключаються з права на апеляцію та касацію, щодо попередження будь-яких зловживань системою оскарження. Відповідно до частини «с» статті 7 цієї Рекомендації скарги до суду третьої інстанції мають передусім подаватися відносно тих справ, які заслуговують на третій судовий розгляд, наприклад справ, які розвиватимуть право або сприятимуть однаковому тлумаченню закону. Вони також можуть бути обмежені скаргами у тих справах, де питання права мають значення для широкого загалу. Від особи, яка подає скаргу, слід вимагати обґрунтування причин, з яких її справа сприятиме досягненню таких цілей.
Відповідно до прецедентної практики Європейського суду з прав людини, яка є джерелом права (стаття 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини»), умови прийнятності касаційної скарги, відповідно до норм законодавства, можуть бути суворішими, ніж для звичайної заяви. Зважаючи на особливий статус суду касаційної інстанції, процесуальні процедури у суді касаційної інстанції можуть бути більш формальними, особливо, якщо провадження здійснюється судом після їх розгляду судом першої інстанції, а потім судом апеляційної інстанції (рішення у справах: «Levages Prestations Services v. France» (Леваж Престасьон Сервіс проти Франції) від 23 жовтня 1996 року; «Brualla Gomez de la Torre v. Spain» (Бруалья Ґомес де ла Торре проти Іспанії) від 19 грудня 1997 року).
Верховний Суд зауважує, що застосування критерію малозначності у цій справі є передбачуваним, судовий спір було розглянуто судами двох інстанцій, які мали повну юрисдикцію, заявник не продемонстрував наявності інших виключних обставин, які за положеннями кодексу могли вимагати касаційного розгляду справи.
З урахуванням наведеного, оскільки АТ КБ «ПриватБанк» подано касаційну скаргу на судові рішення у малозначній справі, що не підлягають касаційному оскарженню, у відкритті касаційного провадження у справі слід відмовити.
Керуючись статтею 129 Конституції України, пунктом 1 частини шостої, частиною дев'ятою статті 19, пунктом 2 частини третьої статті 389, пунктом
1 частини другої статті 394 ЦПК України, Верховний Суд
Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк», яка подана представником Криловою Оленою Леонідівною, на рішення Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 23 травня 2019 року та постанову Хмельницького апеляційного суду від 07 серпня 2019 року у справі за позовом Акціонерного товариства Комерційний банк «Приватбанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості.
Копію ухвали та додані до скарги матеріали надіслати заявникові.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та оскарженню не підлягає.
Суддя Є. В. Коротенко