Постанова
Іменем України
04 вересня 2019 року
м. Київ
справа № 361/6026/16-ц
провадження № 61-4576св19
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого - Кузнєцова В. О. (суддя-доповідач),
суддів: Жданової В. С., Ігнатенка В. М., Стрільчука В. А., Тітова М. Ю.,
учасники справи
позивач - Публічне акціонерне товариство по газопостачанню та газифікації «Київоблгаз»,
відповідач - ОСОБА_2,
розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації «Київоблгаз» на ухвалу Київського апеляційного суду від 08 лютого 2019 рокуу складі судді Гаращенко Д. Р.,
Описова частина
Короткий зміст позовних вимог
У жовтні 2016 року Публічне акціонерне товариство по газопостачанню та газифікації «Київоблгаз» (далі - ПАТ «Київоблгаз») звернулося до суду з позовом до ОСОБА_2 про відшкодування вартості спожитого необлікованого об'єму та обсягу природного газу.
Позов мотивовано тим, що під час проведення підготовки газотранспортної системи до роботи в осінньо-зимовий період та перевірки на щільність та герметичність підземної газової системи представниками позивача за адресою: АДРЕСА_1 було виявлено наявність несанкціонованого газопроводу, що кваліфікується як несанкціонований відбір природного газу про що було складено відповідний акт від 06 липня 2016 року № 102.
Позивач зазначає, що вказаний акт було розглянуто на засіданні комісії у присутності відповідача про що складено відповідний протокол засідання комісії з розгляду актів про порушення вимог від 14 липня 2016 року № 22, яким задоволено акт про порушення від 06 липня 2016 року № 102, розраховано суму збитків, завданих порушенням відповідача за період з 05 липня 2014 року по 30 червня 2016 року у розмірі 337 612,20 грн та складено акт-розрахунок необлікованого (донарахованого) об'єму та обсягу природного газу та його вартості.
Ураховуючи викладене, ПАТ «Київоблгаз» просило стягнути з відповідача на їх користь вартість необлікованого (донарахованого) об'єму та обсягів природного газу за несанкціонований відбір природного газу в розмірі 337 612,20 грн.
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
Рішенням Броварського міськрайонного суду Київської області від 07 грудня 2018 року у задоволенні позову відмовлено.
Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що позов є безпідставним та необґрунтованим. При цьому зазначено, що газові прилади, які знаходяться у житловому будинку відповідача не приєднано до газопостачання. Газової колонки немає, а котел, який було встановлено у 1998 році жодного разу не підключався та не запалювався, що підтверджується висновком спеціаліста від 28 серпня 2018 року № 111.
Короткий зміст рішення апеляційного суду
Ухвалою Київського апеляційного суду від 08 лютого 2019 року апеляційну скаргу ПАТ «Київоблгаз» повернуто заявнику без розгляду на підставі пункту 15.5. Перехідних положень ЦПК України.
Повертаючи апеляційну скаргу без розгляду, апеляційний суд виходив із того, що вона подана безпосередньо до суду апеляційної інстанції, тоді як відповідно до підпункту 15.5 пункту 1 Розділу ХІІІ «Перехідні положення» ЦПК України, до створення і функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи її необхідно було подавати за правилами, що діяли до набрання чинності редакції ЦПК України від 15 грудня 2017 року, тобто через суд першої інстанції.
Короткий зміст вимог касаційної скарги та узагальнення її доводів
У березні 2019 року ПАТ «Київоблгаз» звернулося до Верховного Суду з касаційною скаргою, у якій просить скасувати ухвалу апеляційного суду, обґрунтовуючи свою вимогу порушенням норм процесуального права, та справу передати до апеляційного суду для вирішення питання про відкриття апеляційного провадження.
Касаційна скарга мотивована тим, що апеляційний суд безпідставно повернув йому апеляційну скаргу, позбавивши його доступу до суду. Відповідно до висновку Верховного Суду у складі Об'єднаної Палати Касаційного цивільного суду, викладеному у постанові від 20 червня 2018 року у справі № 61-12112сво18, застосування принципу пропорційності при здійсненні судочинства вимагає такого тлумачення підпункту 15.5 пункту 1 розділу XIII «Перехідні положення» ЦПК України, яке б гарантувало особі право на безпосереднє звернення із апеляційною скаргою до апеляційного суду, передбачене статтею 355 ЦПК України, оскільки держава не вправі обмежувати права особи без певної мети для захисту якогось суспільного інтересу. Ураховуючи зазначене, висновок апеляційного суду про повернення апеляційної скарги ґрунтується на помилковому тлумаченні підпункту 15.5 пункту 1 розділу XIII «Перехідні положення» ЦПК України та свідчить про те, що суд апеляційної інстанції виявив надмірний формалізм та непропорційність між застосованими засобами та поставленою метою.
Ухвалою Верховного Суду від 12 березня 2019 року відкрито касаційне провадження у вказаній справі.
Ухвалою Верховного Суду від 25 липня 2019 року справу № 361/6026/16-ц за позовом ПАТ «Київоблгаз» до ОСОБА_2 про відшкодування вартості спожитого необлікованого об'єму та обсягу природного газу призначено до судового розгляду.
Станом на час розгляду справи Верховним Судом відзив на касаційну скаргу не надходив.
Мотивувальна частина
Позиція Верховного Суду
Відповідно до частини третьої статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Згідно з частиною першою статті 402 ЦПК України у суді касаційної інстанції скарга розглядається за правилами розгляду справи судом першої інстанції в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи з урахуванням статі 400 цього Кодексу.
За правилами частини першої статті 400 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційного скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
Частиною другою статті 389 ЦПК України передбачено, що підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим (частина перша статті 263 ЦПК України).
Вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи касаційної скарги, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду дійшов висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню, а судове рішення апеляційного суду скасуванню.
Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права
Ухвалою Київського апеляційного суду від 08 лютого 2019 року апеляційну скаргу ПАТ «Київоблгаз» повернуто, з посиланням на те, що відповідно до підпункту 15.5 пункту 1 Розділу ХІІІ «Перехідні положення» ЦПК України, до створення та початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи її необхідно було подавати за правилами, що діяли до набрання чинності редакції ЦПК України від 15 грудня 2017 року, тобто через суд першої інстанції, а не безпосередньо до суду апеляційної інстанції.
Згідно з підпунктом 15.5 пункту 1 розділу XIII «Перехідні положення» ЦПК України до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу. У разі порушення порядку подання апеляційної чи касаційної скарги відповідний суд повертає таку скаргу без розгляду.
Європейський суд з прав людини (далі ЄСПЛ) зауважує, що національні суди мають вибирати способи такого тлумачення, які зазвичай можуть включати акти законодавства, відповідну практику, наукові дослідження тощо (VOLOVIK v. UKRAINE, № 15123/03, § 45, ЄСПЛ, 06 грудня 2007 року).
Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру.
ЄСПЛ зауважує, що процесуальні норми призначені забезпечити належне відправлення правосуддя та дотримання принципу правової визначеності, а також про те, що сторони повинні мати право очікувати, що ці норми застосовуються. Принцип правової визначеності застосовується не лише щодо сторін, але й щодо національних судів (DIYA 97 v. UKRAINE, №19164/04, § 47, ЄСПЛ, від 21 жовтня 2010 року).
Отже, особа, яка подає скаргу, вправі очікувати застосування норм процесуального законодавства (статті 355 ЦПК України, підпункту 15.5 пункту 1 розділу XIII «Перехідні положення» ЦПК України), які надають їй право як безпосереднього подання апеляційної скарги до апеляційного суду, так і подання апеляційної скарги через місцевий суд. Протилежне тлумачення норм процесуального законодавства (статті 355 ЦПК України, підпункту 15.5 пункту 1 розділу XIII «Перехідні положення» ЦПК України) матиме наслідком порушення судами статті 6 Конвенції ЄСПЛ в контексті «права на справедливий суд».
Відсутність функціонування на момент подання апеляційної скарги Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи не створює перешкоди учасникам провадження та апеляційному суду в поданні та прийнятті апеляційних скарг у паперовій формі безпосередньо до апеляційних судів.
Відповідно до статті 129 Конституції України, суддя, здійснюючи правосуддя, керується верховенством права та застосовує засади судочинства, серед яких забезпечення права на апеляційний перегляд справи, розумні строки розгляду справи судом. Також згідно з частинами 2, 3 статті 2 ЦПК України, суд та учасники судового процесу зобов'язані керуватися завданнями цивільного судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі. Основними засадами (принципами) цивільного судочинства є, зокрема: верховенство права, пропорційність, забезпечення права на апеляційний перегляд справи.
Застосування принципу пропорційності при здійсненні судочинства вимагає такого тлумачення підпункту 15.5 пункту 1 розділу XIII «Перехідні положення» ЦПК України, яке б гарантувало особі право на безпосереднє звернення із апеляційною скаргою до апеляційного суду, яке визначене статтею 355 ЦПК України, оскільки таке обмеження порушувало б право особи на справедливий суд.
Висновок апеляційного суду грунтується на помилковому тлумаченні підпункту 15.5 пункту 1 розділу XIII «Перехідні положення» ЦПК України, дійшовши якого апеляційний суд виявив надмірний формалізм та непропорційність між застосованими засобами та поставленою метою, що позбавило заявника права апеляційного оскарження рішення суду.
Зазначене узгоджується з правовим висновком, викладеним у постанові Верховного Суду у складі Об'єднаної Палати Касаційного цивільного суду від
20 червня 2018 року у справі № 61-12112сво18.
Суд апеляційної інстанцій наведеного не урахував, а тому оскаржувана ухвала не може вважатися законною та обґрунтованою.
Висновки за результатами розгляду касаційної скарги
Згідно з частиною четвертою статті 406 ЦПК України у випадках скасування судом касаційної інстанції ухвал суду першої або апеляційної інстанцій, які перешкоджають провадженню у справі, справа передається на розгляд відповідного суду першої або апеляційної інстанції.
Відповідно до частин четвертої та шостої статті 411 ЦПК України справа направляється на новий розгляд до суду апеляційної інстанції, якщо порушення норм процесуального права допущені тільки цим судом. Підставою для скасування судових рішень суду першої та апеляційної інстанцій і направлення справи для продовження розгляду є порушення норм матеріального чи процесуального права, що призвели до постановлення незаконної ухвали суду першої інстанції та (або) постанови суду апеляційної інстанції, що перешкоджають подальшому провадженню у справі.
Зважаючи на викладене, Верховний Суд вважає, що апеляційний суд дійшов помилкового висновку про наявність підстав для повернення апеляційної скарги, а тому оскаржуване судове рішення підлягає скасуванню. Підстав для направлення справи для продовження розгляду до суду апеляційної інстанції немає, оскільки ухвалою Київського апеляційного суду від 11 березня 2019 року відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою ПАТ «Київоблгаз» на рішення Броварського міськрайонного суду Київської області від 07 грудня 2018 року.
Керуючись статтями 400, 406, 409, 411, 415, 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду
Касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації «Київоблгаз» задовольнити.
Ухвалу Київського апеляційного суду від 08 лютого 2019 року скасувати.
Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.
Головуючий В. О. Кузнєцов
Судді: В. С. Жданова
В. М. Ігнатенко
В. А. Стрільчук
М. Ю. Тітов