Ухвала
06 вересня 2019 року
м. Київ
справа № 520/7941/15-ц
провадження № 61-13664ск19
Верховний Суд у складі судді Касаційного цивільного суду Сердюка В. В., вирішуючи питання про відкриття касаційного провадження за касаційною скаргою Акціонерного товариства «Райффайзен Банк Аваль» на рішення Апеляційного суду Одеської області від 08 вересня 2016 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства «Райффайзен Банк Аваль», ОСОБА_2 , третя особа - приватний нотаріус Одеського міського нотаріального округу Юрасова Алла Миколаївна, про визнання іпотечного договору недійсним,
У червні 2015 року ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до Публічного акціонерного товариства «Райффайзен Банк Аваль» (далі - ПАТ «Райффайзен Банк Аваль»), ОСОБА_2 , третя особа - приватний нотаріус Одеського міського нотаріального округу Юрасова А. М., про визнання іпотечного договору недійсним.
В обґрунтування позову позивач зазначала, що 19 червня 2006 року на забезпечення виконання зобов'язань за кредитним договором
№ 014/0044/81/57163 від 19 червня 2006 року вона уклала з Акціонерним поштово-пенсійним банком «Аваль», правонаступником якого є ПАТ «Райффайзен Банк Аваль», іпотечний договір, згідно з умовами якого передано в іпотеку не виділені в натурі 3/10 частин житлового будинку
АДРЕСА_1 . Вказувала, що при посвідченні спірного іпотечного договору
ОСОБА_2 , не відчужував належну йому частку, а тільки дав згоду співвласнику на передачу в іпотеку майна, що було сумісною власністю, не відповідають обставинам справи, оскільки зміст зазначеної заяви ОСОБА_2 свідчить про те, що останній надав згоду не тільки як співвласник спільного сумісного майна, але й як повноправний співвласник спільної часткової власності.Право власності на 7/10 частин будинку ОСОБА_2 набув за договором довічного утримання, а відповідну згоду на передачу в іпотеку ОСОБА_1 не виділеної в натурі частки - надав за життя відчужувача.Вважає, що не виділена в натурі частка об'єкта нерухомості не могла бути предметом іпотеки, з урахуванням обмежень щодо прав іншого співвласника на розпоряджання спільною частковою власністю.
Рішенням Київського районного суду м. Одеси від 06 серпня 2015 року відмовлено ОСОБА_1 у задоволенні позову.
Рішенням Апеляційного суду Одеської області від 08 вересня 2016 року рішення Київського районного суду м. Одеси від 06 серпня 2015 року скасовано, ухвалено нове рішення, яким позовом ОСОБА_1 задоволено. Визнано недійсним іпотечний договір за реєстровим № 1710, укладений між ОСОБА_1 та ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» 20 червня 2006 року, на забезпечення виконання зобов'язань за кредитним договором № 014/0044/81/57163 від 19 червня
2006 року. Скасовано заходи забезпечення позову у вигляді арешту на
3/10 частини житлового будинку з надвірними спорудами під
АДРЕСА_1 , вжиті ухвалою Київського районного суду
м. Одеси від 08 червня 2015 року. Вирішено питання про розподіл судових витрат.
11 липня 2019 року АТ «Райффайзен Банк Аваль» звернулось до Верховного Суду із касаційною скаргою на рішення Апеляційного суду Одеської області від 08 вересня
2016 рокуз пропуском строку на касаційне оскарження, встановленого статтею 390 ЦПК України.
Ухвалою Верховного Суду від 26 липня 2019 року касаційну скаргу залишено без руху до 28 серпня 2019 року для усунення недоліків, зокрема запропоновано навести інші підставі для поновлення строку на касаційне оскарження судового рішення із зазначенням поважності їх пропуску та доплатити судовий збір в розмірі 487,20 грн.
27 серпня 2019 року на адресу Верховного Суду надійшли матеріали на усунення недоліків, в яких заявником вказується причина пропуску строку на касаційне оскарження судового рішення, яка підтверджена відповідними документами, та додано платіжне доручення на суму 487,20 грн.
У клопотанні, яке міститься у заяві про усунення недоліків, заявник порушує питання про поновлення строку на касаційне оскарження. При цьому вказує, що на адресу банку не надходило рішення Апеляційного суду Одеської області від
08 вересня 2016 року, в матеріалах справи відсутні докази направлення та отримання банком такого рішення. Крім цього, вказує, особи, які супроводжували дану справу не мали фактичної можливості отримувати та поставити до відома банку про наявність оскаржуваного рішення. У зв'язку із структурними змінами Департаменту проблемної заборгованості роздрібних клієнтів Банку, була здійснена перевірка стану судових рішень щодо проблемних позичальників, за результатами якої було виявлено оскаржуване рішення, а тому тільки 11 червня 2019 року представник банку ознайомився з матеріалами справи.
Відповідно до частини третьої статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Згідно з вимогами частини третьої статті 394 ЦПК України незалежно від поважності причин пропуску строку на касаційне оскарження суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у разі, якщо касаційна скарга подана після спливу одного року з дня складення повного тексту судового рішення, крім випадків: 1) подання касаційної скарги особою, не повідомленою про розгляд справи або не залученою до участі в ній, якщо суд ухвалив рішення про її права, свободи, інтереси та (або) обов'язки; 2) пропуску строку на касаційне оскарження внаслідок виникнення обставин непереборної сили.
У статті 44 ЦПК України закріплено обов'язок особи, яка бере участь у справі, добросовісно здійснювати свої процесуальні права і виконувати процесуальні обов'язки.
Право особи на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку кореспондує обов'язок добросовісно користуватися наданими законом процесуальними правами, утримуватись від дій, що зумовлюють затягування судового процесу, заявник зобов'язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються його безпосередньо та вживати надані процесуальним законом заходи для скорочення періоду судового провадження (ALIMENTARIA SANDERS S.A. V. SPAIN, № 11681/85, § 35, ЄСПЛ, від
07 липня 1989 року).
З інформації на сайті Єдиного державного реєстру судових рішень, вбачається, що оскаржуване рішення Апеляційного суду Одеської області від 08 вересня 2016 року зареєстроване 21 вересня 2016 року, а 27 вересня 2016 року воно було оприлюднене під реєстраційним № 61428573.
Тобто з 27 вересня 2016 року АТ «Райффайзен Банк Аваль» та його представники мали можливість ознайомитись із змістом оскаржуваного рішення апеляційного суду та подати касаційну скаргу.
Суду не надано логічного та зрозумілого пояснення тому, що перешкоджало
АТ «Райффайзен Банк Аваль» та його представникам ознайомлюватись із оскаржуваним судовим рішенням.
Крім того, зі змісту оскаржуваного судового рішення апеляційного суду вбачається, що представник відповідача ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» позов не визнав.
Європейський суд з прав людини зауважив, що норми, які регулюють строки подачі скарг, безсумнівно, спрямовані на забезпечення належного здійснення правосуддя і юридичної визначеності. Зацікавлені особи мають розраховувати на те, що ці норми будуть застосовані (PERETYAKA AND SHEREMETYEV v. UKRAINE,
№ 17160/06 та N 35548/06, § 34, від 21 грудня 2010 року).
Таким чином, оскільки касаційна скарга АТ «Райффайзен Банк Аваль» подана після спливу одного року з дня постановлення рішення Апеляційного суду Одеської області від 08 вересня 2016 року, виключні випадки передбачені частиною третьою статті 394 ЦПК України для поновлення строку на касаційне оскарження заявником у касаційній скарзі не обґрунтовані, то у відкритті касаційного провадження у справі необхідно відмовити.
Керуючись статтею 127, частиною третьою статті 394 ЦПК України,
Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Акціонерного товариства «Райффайзен Банк Аваль» на рішення Апеляційного суду Одеської області від 08 вересня 2016 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства «Райффайзен Банк Аваль», ОСОБА_2 , третя особа - приватний нотаріус Одеського міського нотаріального округу Юрасова Алла Миколаївна, про визнання іпотечного договору недійсним.
Копію ухвали та додані до скарги матеріали направити особі, яка подала касаційну скаргу.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя В. В. Сердюк