Ухвала
29 серпня 2019 року
м. Київ
справа № 279/3579/18
провадження № 61-13310 ск19
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:
Білоконь О. В. (суддя-доповідач), Осіяна О. М., Сакари Н. Ю.,
учасники справи:
позивачі: ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
відповідач - товариство з додатковою відповідальністю «Коростенський щебзавод»,
розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження клопотання ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_5 про закриття провадження у справі за позовом ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_5 до товариства з додатковою відповідальністю «Коростенський щебзавод» про відшкодування моральної шкоди, за касаційною скаргою товариства з додатковою відповідальністю «Коростенський щебзавод» на рішення Коростенського міськрайонного суду Житомирської області від 27 лютого 2019 року та постанову Житомирського апеляційного суду від 27 травня 2019 року,
У серпні 2018 року ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_5 звернулися до суду з позовом до товариства з додатковою відповідальністю «Коростенський щебзавод» про відшкодування моральної шкоди.
Рішенням Коростенського міськрайонного суду Житомирської області від 27 лютого 2019 року, залишеним без змін постановою Житомирського апеляційного суду від 27 травня 2019 року, позов ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_5 задоволено частково. Стягнуто з товариства з додатковою відповідальністю «Коростенський щебзавод» на користь ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_5 по 200 000 грн кожній на відшкодування моральної шкоди. Вирішено питання про розподіл судових витрат.
У липні 2019 року до Верховного Суду від товариства з додатковою відповідальністю «Коростенський щебзавод» надійшла касаційна скарга на вищевказані судові рішення.
Ухвалою Верховного Суду від 19 липня 2019 року відкрито касаційне провадження у цій справі.
У серпні 2019 року до Верховного Суду надійшло клопотання ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_5 про закриття провадження у справі на підставі пункту 2 частини першої статті 255 ЦПК України, оскільки постановами державного виконавця відкриті виконавчі провадження з виконання оскаржуваних судових рішень.
Відповідно до пункту 2 частини першої статті 255 ЦПК України суд своєю ухвалою закриває провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.
Суд касаційної інстанції при розгляді касаційних скарг діє в межах цивільно-процесуального законодавства України, зокрема повноважень, визначених главою 2 розділу V ЦПК України«Касаційне провадження».
Відповідно до змісту статті 400 ЦПК України суд касаційної інстанції перевіряє законність та обґрунтованість судових рішень в межах доводів та вимог касаційної скарги на час їх ухвалення.
З матеріалів справи вбачається, що позовна заява ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_5 до товариства з додатковою відповідальністю «Коростенський щебзавод» про відшкодування моральної шкоди вже розглянута по суті з ухваленням 27 лютого 2019 року Коростенським міськрайонним судом Житомирської області та 27 травня 2019 року Житомирським апеляційним судом судових рішень. Таким чином, на момент подання товариством з додатковою відповідальністю «Коростенський щебзавод» касаційної скарги між сторонами існував спір, який був вирішений судами, а надані позивачами постанови про відкриття касаційних проваджень прийняті у серпні 2019 року, тобто після ухвалення судами першої та апеляційної інстанцій судових рішень у цій справі.
Поняття «юридичного спору» має тлумачитися широко, виходячи з підходу Європейського суду з прав людини до тлумачення поняття «спір про право» (пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод). Зокрема, Європейський суд з прав людини зазначає, що відповідно до духу Конвенції поняття «спору про право» має розглядатися не суто технічно, йому слід надавати сутнісного, а не формального значення.
Відповідно до частини першої статті 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
Таким чином, відсутність предмета спору унеможливлює вирішення справи по суті незалежно від обґрунтованості позову, та, відповідно, і здійснення ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів осіб.
Про відсутність предмета спору можуть свідчити певні дії сторін чи настання обставин, за яких між сторонами не залишилося неврегульованих питань, або самими сторонами врегульовано усі спірні питання.
Відповідач товариство з додатковою відповідальністю «Коростенський щебзавод» жодних дій, які б свідчили про урегулювання спору між сторонами, не вчинив.
Оскільки у касаційного суду відсутні підтверджені обома сторонами спору відомості щодо узгодження ними питання про вирішення спору, існує невизначеність у правах і обов'язках сторін, що не дає підстав стверджувати про відсутність предмета спору у справі.
Крім того, надані позивачами постанови про відкриття виконавчих проваджень з виконання оскаржуваних судових рішень не свідчать про виконання цих рішень.
З урахуванням вищевикладеного, колегія суддів не вбачає підстав для задоволення клопотання ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_5 про закриття провадження у справі у зв'язку із відсутністю предмета спору.
Керуючись статтями 255, 400 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду
У задоволенні клопотання ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_5 про закриття провадження у справі відмовити.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Судді: О. В. Білоконь
О. М. Осіян
Н. Ю. Сакара