Ухвала
Іменем України
09 вересня 2019 року
м. Київ
справа № 352/252/19
провадження № 61-16241 ск 19
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду: Луспеника Д. Д. (суддя-доповідач), Гулька Б. І.,
Кривцової Г. В., розглянув касаційну скаргу представника ОСОБА_1 - ОСОБА_2 , на ухвалу Івано-Франківського апеляційного суду від 01 серпня 2019 року у справі за заявою
ОСОБА_1 , заінтересована особа - Тисменицьке об'єднане управління Пенсійного фонду України Івано-Франківської області,
про встановлення факту перебування у трудових відносинах,
У лютому 2019 року ОСОБА_1 , заінтересована особа - Тисменицьке об'єднане управління Пенсійного фонду України Івано-Франківської області (далі - управління ПФУ), звернувся до суду із заявою про встановлення факту перебування у трудових відносинах із Івано-Франківським обласним ветеринарно-санітарним загоном з 13 лютого 1984 року по 05 жовтня
1998 року.
Рішенням Тисменицького районного суду Івано-Франківської області
від 08 травня 2019 року заяву ОСОБА_1 задоволено.
Встановлено юридичний факт, що ОСОБА_1 перебував у трудових відносинах з Івано-Франківським обласним ветеринарно-санітарним загоном з 13 лютого 1984 року по 05 жовтня 1998 року, де займав посади
з 13 лютого 1984 року по 30 листопада 1988 року старшого ветлікаря,
з 01 грудня 1988 року по 05 жовтня 1998 року ведучого ветлікаря,
згідно із записами № 15-17 у трудовій книжці, заведеній 09 серпня 1973 року на ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1
Ухвалою Івано-Франківського апеляційного суду від 01 серпня 2019 року апеляційну скаргу Тисменицьк ОСОБА_3 об'єднаного управління Пенсійного фонду України Івано-Франківської області задоволено частково.
Рішення Тисменицького районного суду Івано-Франківської області
від 08 травня 2019 року скасовано.
Провадження у справі за заявою ОСОБА_1 , заінтересована особа - Тисменицьке об'єднане управління Пенсійного фонду України Івано-Франківської області, про встановлення факту перебування в трудових відносинах закрито.
У вересні 2019 року до Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду надійшла касаційна скарга представника ОСОБА_1 -
ОСОБА_2 ,на ухвалу Івано-Франківськогоапеляційного суду
від 01 серпня 2019 року.
У касаційній скарзі представник ОСОБА_1 - ОСОБА_2 , посилаючись на порушення апеляційним судом норм процесуального права, просить скасувати ухвалу Івано-Франківського апеляційного суду
від 01 серпня 2019 рокута залишити в силі рішення Тисменицького районного суду Івано-Франківської області від 08 травня 2019 року.
У відкритті касаційного провадження слід відмовити.
Відповідно до частини першої статті 293 ЦПК України окреме
провадження - це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав, свобод та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав.
Суд розглядає в порядку окремого провадження справи, зокрема, про встановлення фактів, що мають юридичне значення.
У частині першій статті 315 ЦПК України наведено перелік фактів, справи про встановлення яких розглядаються судом. За змістом частини другої цієї статті зазначений перелік не є вичерпним.
Суд розглядає в порядку окремого провадження справи про встановлення фактів, якщо: згідно із законом такі факти породжують юридичні наслідки, тобто від них залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав; чинне законодавство не передбачає іншого порядку їх встановлення; заявник не має іншої можливості одержати або відновити загублений чи знищений документ, який посвідчує факт, що має юридичне значення; встановлення такого факту не пов'язується з подальшим вирішенням спору про право.
Аналогічний висновок викладений у постанові Великої Палати
Верховного Суду від 30 травня 2018 року у справі № 761/16799/15-ц (провадження № 14-139 цс 18).
Постановою Пленуму Верховного Суду України від 31 березня 1995 року № 5 «Про судову практику в справах провстановлення фактів, що мають юридичне значення» судам роз'яснено, що вирішуючи питання про прийняття заяви про встановлення факту, що має юридичне значення, суддя, окрім перевірки відповідності поданої заяви вимогам закону щодо форми та змісту, зобов'язаний з'ясувати питання про підсудність та юрисдикційність. Оскільки чинним законодавством передбачено позасудове встановлення певних фактів, що мають юридичне значення, то суддя, приймаючи заяву, повинен перевірити, чи може взагалі ця заява розглядатися в судовому порядку і чи не віднесено її розгляд до повноважень іншого органу.
Якщо за законом заява не підлягає судовому розгляду, суддя мотивованою ухвалою відмовляє у відкритті провадження, а коли справу вже відкрито - закриває провадження у ній.
Основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України (стаття 62 Закону України «Про пенсійне забезпечення»).
Відповідно до пунктів 1, 2 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 № 637 (далі - Порядок), за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами. У разі коли документи про трудовий стаж не збереглися, підтвердження трудового стажу здійснюється органами Пенсійного фонду на підставі показань свідків.
Пунктом 18 Порядку передбачено, що за відсутності документів про наявний стаж роботи і неможливості одержання їх внаслідок ліквідації підприємства, установи, організації або відсутності архівних даних з інших причин, ніж ті, що зазначені в пункті 17 цього Порядку, трудовий стаж установлюється на підставі показань не менше двох свідків, які б знали заявника по спільній роботі на одному підприємстві, в установі, організації (в тому числі колгоспі) або в одній системі і мали документи про свою роботу за час, стосовно якого вони підтверджують роботу заявника.
У тих випадках, коли періоди роботи зараховуються до трудового стажу на підставі показань свідків, один із яких свідчить про роботу заявника за більший період, ніж інші, встановленим вважається період, який підтверджений двома або більше свідками (пункт 25 Порядку).
Крім того, Порядком подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», затвердженого
постановоюправління Пенсійного фонду України від 25 листопада
2005 року № 22-1, орган, що призначає пенсію, розглядає питання про призначення пенсії, перерахунок та поновлення виплати раніше призначеної пенсії, а також про переведення з одного виду пенсії на інший при зверненні особи з відповідною заявою.
Враховуючи вищевказане,підтвердження трудового стажу здійснюється органами Пенсійного фонду України, а не судами.
Таким чином, суд апеляційної інстанції прийшов до правильного висновку про наявність підстави для закриття провадження у цій справі, так як спірні правовідносини не підлягають розгляду в порядку цивільного судочинства, оскільки фактично стосуються рішень та дій управління ПФУ та його посадових осіб щодо непризначення заявнику пенсії.
Отримавши відмову органу, який призначає пенсії, у разі незгоди з його рішенням, на підставі статті 105 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» та частини другої статті 124 Конституції України, ОСОБА_1 має право звернутися за захистом свого права в суд, але не із заявою про встановлення факту трудових відносин, що дають право на призначення пенсії, а зі скаргою на рішення органу Пенсійного фонду Україниза правилами адміністративного судочинства.
Аналогічний висновок викладений у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду
від 19 червня 2019 року у справі № 542/572/16-ц (провадження
№ 61-15958св18).
Наведені у касаційній скарзі доводи висновки суду апеляційної інстанції, які ґрунтуються на вимогах чинного законодавства, і з якими погоджується суд касаційної інстанції, не спростовують, на законність судового рішення не впливають.
Відповідно до вимог частини другої статті 389 ЦПК України підставами для касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Згідно з положеннями пункту 5 частини другої статті 394 ЦПК України суд в порядку, передбаченому частинами четвертою, п'ятою цієї статті, відмовляє у відкритті касаційного провадження, якщо касаційна скарга є необґрунтованою.
Відповідно до пункту 2 частини четвертої статті 394 ЦПК України у справі з ціною позову, що не перевищує п'ятиста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (крім справ, які відповідно до цього Кодексу розглядаються за правилами загального позовного провадження), а також у випадку оскарження ухвали (крім ухвали, якою закінчено розгляд справи) суд може визнати касаційну скаргу необґрунтованою та відмовити у відкритті касаційного провадження, якщо: правильне застосовування норми права є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо її застосування чи тлумачення.
Із змісту касаційної скарги, оскаржуваного судового рішення та доданих до касаційної скарги матеріалів убачається, що вона є необґрунтованою, правильне застосовування норм процесуального права є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо її застосування чи тлумачення, а наведені в ній доводи не дають підстав для висновків щодо незаконності та неправильності судового рішення.
Керуючись пунктом 5 частини другої, частинами четвертою, п'ятою та шостою статті 394 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду,
У відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою представника ОСОБА_1 - ОСОБА_2 ,
на ухвалу Івано-Франківського апеляційного суду від 01 серпня 2019 року
у справі за заявою ОСОБА_1 , заінтересована особа - Тисменицьке об'єднане управління Пенсійного фонду України Івано-Франківської області, про встановлення факту перебування у трудових відносинахвідмовити.
Копію ухвали та додані до скарги матеріали направити особі, яка подавала касаційну скаргу.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Судді: Д. Д. Луспеник
Б. І. Гулько
Г. В. Кривцова