Постанова
Іменем України
29 серпня 2019 року
м. Київ
справа № 629/4280/14-ц
провадження № 61-27153св18
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:
Шиповича В. В. (суддя-доповідач), Синельникова Є. В., Хопти С. Ф.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1 ,
відповідач - Квартирно-експлуатаціний відділ м. Харкова Міністерства оборони України,
треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору: виконавчий комітет Лозівської міської ради Харківської області, військова частина НОМЕР_1 , в особі керуючого (ліквідатора) Собчук Олександра Олександровича,
розглянув у попередньому судовому засіданні в порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Апеляційного суду Харківської області, у складі колегії суддів:
Хорошевського О. М., Кіся П. В., Кружиліної О. А., від 03 жовтня 2017 року,
Короткий зміст позовних вимог
У жовтні 2014 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Квартирно-експлуатаційного відділу м. Харкова Міністерства оборони України про визнання права на постійне користування квартирою, зобов'язання вчинити певні дії.
Позовні вимоги обґрунтував тим, що в період із 06 серпня 1987 року
по 30 грудня 2013 року він проходив військову службу у Збройних Силах України.
Вислуга на військовій службі складає понад 26 років.
Рішенням виконавчого комітету Лозівської міської ради Харківської області за № 527 від 27 червня 2006 року йому виділено 3-кімнатне службове житлове приміщення за адресою: АДРЕСА_1 , загальною площею 42,4 кв. м, для проживання з сім'єю у складі чотирьох осіб.
Також, між ним та військовою частиною НОМЕР_1 укладено договір про користування службовим житлом, який діє на весь період служби.
Після того як він був звільнений в запас зазначений договір припинив свою дію. Проте, він сумлінно виконує свої обов'язки наймача, а саме: утримує квартиру в належному стані, сплачує всі комунальні послуги. З метою виключення квартири із числа службових звернувся із відповідною заявою до Квартирно-експлуатаційного відділу м. Харкова Міністерства оборони України, в задоволенні якої йому відмовлено.
Посилаючись на положення Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», Інструкцію про організацію забезпечення військовослужбовців Збройних Сил України та членів їх сімей жилими приміщеннями, затверджену наказом Міністерства оборони України 30 листопада 2011 року № 737, та Порядок забезпечення військовослужбовців та членів їх сімей житловими приміщеннями, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 03 серпня 2006 року №1081, позивач просив суд:
- визнати за ним право на постійне користування квартирою АДРЕСА_2 на умовах житлового найму;
- зобов'язати Квартирно-експлуатаційний відділ м. Харкова Міністерства оборони України звернутися до виконавчого комітету Лозівської міської ради Харківської області про виключення квартири АДРЕСА_2 з числа службових.
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
Заочним рішенням Лозівського міськрайонного суду Харківської області
від 12 грудня 2014 року позовні вимоги задоволено.
Визнано за ОСОБА_1 право на постійне користування квартирою АДРЕСА_2 на умовах житлового найму.
Зобов'язано Квартирно-експлуатаційний відділ м. Харків звернутись із клопотанням до виконавчого комітету Лозівської міської ради Харківської області про виключення квартири
АДРЕСА_2 з числа службових.
Висновки суду першої інстанції обґрунтовані тим, що ОСОБА_1 як військовослужбовець, який має вислугу на військовій службі 26 років, та члени його сім'ї забезпечуються житлом для постійного користування.
Ухвалою Лозівського міськрайонного суду Харківської області від 07 червня 2017 року заяву Квартирно-експлуатаційного відділу м. Харків про перегляд заочного рішення від 12 грудня 2014 року по справі № 629/4280/14-ц залишено без задоволення.
Короткий зміст рішення суду апеляційної інстанції
Рішенням Апеляційного суду Харківської області від 03 жовтня 2017 року апеляційну скаргу Квартирно - експлуатаційного відділу м. Харків Міністерства оборони України задоволено.
Заочне рішення Лозівського міськрайонного суду Харківської області
від 12 грудня 2014 року скасовано.
У задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 відмовлено.
Рішення апеляційного суду мотивовано тим, що ОСОБА_1 на квартирному обліку не перебуває, а сам по собі факт проживання в службових жилих приміщеннях не є підставою для виключення цих приміщень із числа службових. Порядок виключення квартир із числа службових встановлений Інструкцією про організацію забезпечення військовослужбовців Збройних Сил України та членів їх сімей жилими приміщеннями.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
У касаційній скарзі, поданій у жовтні 2017 року до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ, ОСОБА_1 , посилаючись на порушення судом апеляційної інстанції норм процесуального права, просить скасувати рішення суду апеляційної інстанції, залишивши в силі заочне рішення суду першої інстанції.
Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції
Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 03 листопада 2017 року відкрито касаційне провадження у вказаній справі та витребувано матеріали цивільної справи
№ 629/4280/14-ц з місцевого суду.
Статтею 388 ЦПК України в редакції Закону України від 03 жовтня 2017 року № 2147-VIII «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України), Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів», який набув чинності 15 грудня 2017 року, визначено, що судом касаційної інстанції у цивільних справах є Верховний Суд.
У травні 2018 року справу передано до Верховного Суду.
07 червня 2019 року на підставі протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями Верховного Суду справу № 629/4280/14-ц передано судді-доповідачеві.
Аргументи учасників справи
Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
Касаційна скарга ОСОБА_1 мотивована тим, що Квартирно-експлуатаційним відділом м. Харків Міністерства оборони України пропущено строк на апеляційне оскарження заочного рішення Лозівського міськрайонного суду Харківської області від 12 грудня 2014 року. Клопотань про поновлення пропущеного строку до суду апеляційної інстанції відповідач не подавав, а апеляційний суд прийняв до розгляду апеляційну скаргу відповідача, не вирішивши питання про поновлення зазначеного строку.
Учасниками справи відзив (заперечення) на касаційну скаргу не подано
Представник третьої особи виконавчого комітету Лозівської міської ради Харківської області - Івченко Д. Ю. подав до суду касаційної інстанції клопотання про розгляд справи № 629/4280/14-ц без участі третьої особи, вказавши, що при вирішенні справи покладається на розсуд суду.
Фактичні обставини справи, встановлені судами
ОСОБА_1 з 1987 року проходив військову службу та відповідно до наказу командира військової частини НОМЕР_1 від 30 грудня 2013 року за № 962 звільнений в запас зі Збройних Сил України.
Рішенням виконавчого комітету Лозівської міської ради Харківської області за № 527 від 27 червня 2006 року ОСОБА_1 виділено 3-кімнатне службове житлове приміщення за адресою:
АДРЕСА_1 , загальною площею 42,4 кв.м, для проживання із сім'єю у складі чотирьох осіб.
Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права
Заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши доводи касаційної скарги та матеріали справи, колегія суддів дійшла наступних висновків.
Згідно з положеннями частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Згідно з частиною першою статті 400 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
Статтею 213 ЦПК України 2004 року передбачено, що рішення суду повинно бути законним та обґрунтованим. Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилалися як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Частиною першою статті 15 ЦК України визначено право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.
Перевіряючи в межах доводів касаційної скарги оскаржуване судове рішення апеляційного суду, колегія суддів не встановила підстав для його скасування.
Цивільний процесуальний кодекс України, в редакції чинній на час ухвалення судових рішень судами попередніх інстанцій у даній справі, передбачав певні особливості оскарження відповідачем заочного рішення.
Так, за змістом частини четвертої статті 231 ЦПК України 2004 року заочне рішення могло бути оскаржене в загальному порядку, встановленому цим Кодексом лише у разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.
Згідно частини першої статті 294 ЦПК України 2004 року апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.
Заява Квартирно - експлуатаційного відділу м. Харків Міністерства оборони України про перегляд заочного рішення була залишена без задоволення ухвалою Лозівського міськрайонного суду Харківської області від 07 червня 2017 року.
Представник відповідача не був присутній у судовому засіданні під час проголошення ухвали від 07 червня 2017 року.
Копія ухвали суду від 07 червня 2017 року про залишення заяви Квартирно - експлуатаційного відділу м. Харків Міністерства оборони України про перегляд заочного рішення без задоволення направлена відповідачу 08 червня
2017 року (а.с. 175).
Апеляційна скарга на зазначене заочне рішення подана відповідачем
19 червня 2017 року (дата подачі документів на пошту), а отже, з урахуванням того, що 17 та 18 червня 2017 року були вихідними днями (субота, неділя), строк на апеляційне оскарження заочного рішення Лозівського міськрайонного суду Харківської області від 12 грудня 2014 року відповідачем не пропущений, про що суд апеляційної інстанції обґрунтовано вказав в ухвалі про відкриття апеляційного провадження від 03 серпня 2017 року.
Інших доводів щодо неправильного застосування апеляційним судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права касаційна скарга ОСОБА_1 не містить.
Доводи касаційної скарги висновків суду апеляційної інстанції не спростовують, на законність та обґрунтованість оскаржуваного судового рішення не впливають, а ґрунтуються на неправильному тлумаченні позивачем норм процесуального права.
Суд касаційної інстанції дійшов висновку про відсутність підстав для скасування оскарженого судового рішення, оскільки суд апеляційної інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, що відповідно до частини третьої статті 401 ЦПК України є підставою для залишення касаційної скарги без задоволення, а оскарженого судового рішення без змін.
Наявність підстав, за яких відповідно до частини першої статті 411 ЦПК України судові рішення підлягають обов'язковому скасуванню, касаційним судом не встановлено.
Щодо розподілу судових витрат
Підстави для нового розподілу судових витрат, понесених у зв'язку з розглядом справи у судах першої та апеляційної інстанцій, відсутні.
Керуючись статтями 400, 401, 415, 416, 418, 419 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду
Касаційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.
Рішення Апеляційного суду Харківської області від 03 жовтня 2017 року залишити без змін.
Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.
Судді:В. В. Шипович Є. В. Синельников С. Ф. Хопта