Справа № 202/5728/19
Провадження № 1-кс/202/9817/2019
ІНДУСТРІАЛЬНИЙ РАЙОННИЙ СУД м. ДНІПРОПЕТРОВСЬКА
10 вересня 2019 року м. Дніпро
слідчий суддя Індустріального районного суду м. Дніпропетровська ОСОБА_1 ,
за участю секретаря - ОСОБА_2 ,
прокурора відділу прокуратури Дніпропетровської області - ОСОБА_3 ,
слідчого СУ ГУНП в Дніпропетровській області - ОСОБА_4
підозрюваного - ОСОБА_5 ,
адвоката - ОСОБА_6
розглянувши клопотання слідчого СУ ГУНП в Дніпропетровській області ОСОБА_4 , погоджене з прокурором відділу прокуратури Дніпропетровської області - ОСОБА_3 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який народився в с. Олександрівка, Покровського району, Дніпропетровської області, є громадянином України, має на утриманні неповнолітню дитину, одружений, який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , та мешкає за адресою: АДРЕСА_2 , підозрюваний у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 307 КК України, -
У провадженні СУ ГУНП в Дніпропетровській області перебувають матеріали кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12019040000000258 від 19 березня 2019 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 307 КК України.
Згідно з матеріалами клопотання, досудовим розслідуванням встановлено, що у невстановлений слідством час, але не пізніше 04 вересня 2019 року, ОСОБА_5 , перебуваючи у невстановленому в ході проведення досудового розслідування місці, маючи умисел, спрямований на незаконне придбання з метою збуту особливо небезпечного наркотичного засобу, обіг якого заборонено, розуміючи та усвідомлюючи в повній мірі протиправність та караність своїх дій, посягаючи на встановлені та охоронювані законодавством України суспільні відносини у сфері обігу наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів і прекурсорів, діючи умисно, незаконно придбав з метою збуту з невстановленого слідством джерела речовини - канабіс, який відноситься до особливо небезпечних наркотичних засобів, обіг яких заборонено, маса канабісу (в перерахунку на висушену речовину) становить 45,095 г., 45,104 г., які ОСОБА_5 , діючи умисно, з того ж часу незаконно розпочав зберігати з метою збуту за адресою: АДРЕСА_2 .
04 вересня 2019 року в період часу з 07 год. 15 хв. до 11 год. 25 хв., під час проведення обшуку за місцем проживання ОСОБА_5 за адресою: АДРЕСА_2 , були виявлені та вилучені: заздалегідь розфасовані у індивідуальні пакування речовини масами 50,106 г., 50,116 г, на загальну масу 100,222 г, які є канабісом, який відноситься до особливо небезпечних наркотичних засобів, обіг яких заборонено. Маса канабісу (в перерахунку на висушену речовину) становить відповідно 45,095 г, 45,104 г. на загальну масу 90,199 г., які ОСОБА_5 , діючи умисно, з метою збуту особливо небезпечного наркотичного засобу, за викладених вище обставин та у зазначений вище проміжок часу незаконно придбав та зберігав за місцем свого мешкання, а саме за адресою: АДРЕСА_2 .
Органом досудового розслідування дії ОСОБА_5 кваліфіковані за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 307 КК України.
09 вересня 2019 року ОСОБА_5 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 307 КК України.
10 вересня 2019 року слідчому судді Індустріального районного суду м. Дніпропетровська надійшло клопотання слідчого СУ ГУНП в Дніпропетровській області ОСОБА_4 , погоджене з прокурором відділу прокуратури Дніпропетровської області - ОСОБА_3 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Слідчий в обґрунтування клопотання зазначила про наявність ризиків, передбачених п. 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, оскільки враховуючи, що ОСОБА_5 вчинив тяжке кримінальне правопорушення, пов'язане з незаконним обігом наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів і прекурсорів, існує ризик, що підозрюваний ОСОБА_5 з метою уникнення від кримінальної відповідальності може переховуватися від органів досудового розслідування та суду. Крім того, орган розслідування вважає, що ОСОБА_5 в подальшому може як у спосіб погроз так і реально незаконно впливати на свідків за провадженням, а саме на ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 .
Поряд з цим, орган досудового розслідування вважає, що існує ризик, передбачений п. 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, в тому, що підозрюваний ОСОБА_5 може вчинити інше кримінальне правопорушення.
Слідчий у своєму клопотанні звертає увагу слідчого судді на те, що запобіжні заходи не пов'язані із триманням під вартою не зможуть забезпечити належної процесуальної поведінки підозрюваного та запобіганню ризикам, у зв'язку із чим просила застосувати запобіжний захід у вигляді тримання під вартою до підозрюваного ОСОБА_5 терміном на 60 (шістдесят) діб.
У судовому засіданні прокурор підтримав клопотання слідчого та просив його задовольнити, наголошуючи на наявності ризиків, передбачених п. 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України.
Вказані обставини на думку прокурора виправдовують тримання підозрюваного під вартою, оскільки інші запобіжні заходи не зможуть запобігти вказаним ризикам.
Підозрюваний ОСОБА_5 заперечував проти застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та просив відмовити у задоволенні клопотання слідчого, посилаючись на необґрунтованість пред'явленої підозри.
Захисник підозрюваного адвокат ОСОБА_6 в судовому засіданні також заперечував проти задоволення клопотання слідчого, наголошуючи на необґрунтованості підозри, що пред'явлена ОСОБА_5 . Просив відмовити у задоволенні клопотання слідчого. Просив обрати підозрюваному більш м'який запобіжний захід не пов'язаний з триманням під вартою.
Слідчий суддя, заслухавши пояснення прокурора, підозрюваного, захисника підозрюваного, дослідивши матеріали кримінального провадження № 12019040000000258, дійшов наступного висновку.
Слідчим суддею встановлено, що ОСОБА_5 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.307 КК України, за яке законом передбачено покарання у вигляді позбавленням волі на строк від шести до десяти років з конфіскацією майна, що відповідно до ч. 4 ст. 12 КК України є тяжким злочином.
Обґрунтованість підозри ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення, підтверджується матеріалами кримінального провадження у їх сукупності.
Частиною 2 ст. 29 Конституції України передбачено, що ніхто не може бути заарештований або триматися під вартою інакше як за вмотивованим рішенням суду і тільки на підставах та порядку, встановлених законом.
Відповідно до ч. 1 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 КПК України.
Згідно із п. 4 ч. 2 ст. 183 КПК України запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як до раніше не судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п'ять років.
Відповідно до положень ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
Вирішуючи питання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, слідчий суддя враховує тяжкість кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_5 , суспільну небезпеку інкримінованого ОСОБА_5 кримінально протиправного діяння, яке пов'язане з незаконним виробництвом, виготовленням, придбанням, зберіганням, перевезенням, пересиланням чи збутом наркотичних засобів, психотропних речовин або їх аналогів.
Також, слідчий суддя враховує обставини, передбачені ст. 178 КПК України, а саме вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання підозрюваного, обвинуваченого винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється, обвинувачується; вік та стан здоров'я підозрюваного, обвинуваченого.
За таких умов, слідчий суддя, за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин провадження, керуючись законом, оцінюючи сукупність зібраних доказів, лише щодо пред'явленої підозри, - з точки зору достатності та взаємозв'язку, дійшов висновку про наявність у провадженні доказів, які свідчать про обґрунтованість підозри ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення, тобто підтверджують існування фактів та інформації, які можуть переконати об'єктивного спостерігача в тому, що підозрюваний, міг вчинити дані правопорушення.
Вирішуючи питання про доведеність існування ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України, слідчий суддя виходить з наступного.
В ході судового розгляду встановлено, що є підстави вважати, що ОСОБА_5 буде переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду, оскільки ОСОБА_5 вчинив кримінальне правопорушення, пов'язане з незаконним виробництвом, виготовленням, придбанням, зберіганням, перевезенням, пересиланням чи збутом наркотичних засобів, психотропних речовин або їх аналогів, що я тяжким злочином.
При вирішенні питання про наявність ризику з приводу того, що ОСОБА_5 , може впливати на свідків, слідчий суддя виходить з того, що останній може в подальшому як у спосіб погроз так і реально незаконно впливати на свідків за провадженням, а саме на ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 .
При вирішенні питання про наявність ризику того, що підозрюваний може продовжувати здійснювати кримінальне правопорушення у вчиненні якого підозрюється, слідчий суддя враховує, що підозрюваний офіційно не працевлаштований, також враховуючи об'єктивну сторону кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 307 КК України, вважає, що слідчим доведено існування ризику, передбаченого п. 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, оскільки існують обґрунтовані підстави вважати, що підозрюваний у випадку застосування більш м'якого запобіжного заходу продовжить вчиняти кримінально протиправні дії.
З приводу доводів підозрюваного та захисника щодо необґрунтованості підозри, слідчий суддя зазначає про те, що поняття «обґрунтована підозра» не визначене у національному законодавстві та, виходячи з положень ч. 5 ст. 9 КПК України, необхідно взяти до уваги позицію Європейського суду з прав людини, відображену у пункті 175 рішення від 21 квітня 2011 року у справі «Нечипорук і Йонкало проти України», відповідно до якої «термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об'єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення, те що вимога розумної підозри передбачає наявність доказів, які об'єктивно зв'язують підозрюваного з певним злочином і вони не повинні бути достатніми, щоб забезпечити засудження, але мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування або висунення звинувачення (рішення у справі «Мюррей проти Об'єднаного Королівства» від 28 жовтня 1994 року, «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» від 30 серпня 1990 року).
Таким чином, слідчий суддя, із врахуванням того, що тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, дійшов висновку про доведеність існування ризиків, зазначених у клопотанні слідчого, неможливість застосування більш м'якого запобіжного заходу, оскільки тільки запобіжний захід у вигляді тримання під вартою зможе забезпечити належну процесуальну поведінку підозрюваного та дотримання покладених на нього процесуальних обов'язків.
Відповідно до ч. 3 ст. 183 КПК України слідчий суддя при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов'язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним обов'язків передбачених цим Кодексом.
Отже, задовольняючи клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, слідчий суддя вважає за необхідне визначити підозрюваному розмір застави.
Відповідно до рішень ЄСПЛ у справі «В. проти Швейцарії» (W. V. Switzerland), 14379/88, 26 січня 1993 року, у справі «Мангурас проти Іспанії» (Mangouras v. Spain), 12050/04, 8 січня 2009 року розмір застави повинен бути належною гарантією того, що заявник вирішить не зникати через побоювання втратити цю заставу, при визначенні розміру застави виправданим є врахування серйозності обставин справи.
Відповідно до вимог ч. 5 ст. 182 КПК України розмір застави щодо особи, підозрюваної у вчиненні тяжкого злочину, має встановлюватися в межах від двадцяти до вісімдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб. У виключних випадках, якщо слідчий суддя, суд встановить, що застава у зазначених межах не здатна забезпечити виконання особою, що підозрюється, обвинувачується у вчиненні тяжкого або особливо тяжкого злочину, покладених на неї обов'язків, застава може бути призначена у розмірі, який перевищує вісімдесят чи триста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Згідно практики Європейського суду з прав людини, зокрема, справу «Мангурас проти Іспанії» від 20.11.2010 року, відповідно до якої розмір застави повинен визначатися тим ступенем довіри, при якому перспектива втрати застави буде достатнім стримуючим засобом, щоб відбити у особи, щодо якої застосовано заставу, бажання будь-яким чином перешкоджати встановленню істини у кримінальному провадженні.
Виходячи з прецедентної практики Європейського суду з прав людини, уповноважені органи влади повинні приділити визначенню суми застави стільки ж уваги, скільки і вирішенню питання про необхідність тримання обвинуваченого під вартою. Визначаючи суму застави, суди повинні брати до уваги ризик того, що підозрюваний може ухилитися від покарання, обставини особистого життя та тяжкість злочину, у вчиненні якого підозрюється особа.
Враховуючи положення ст. 182 КПК України та практику Європейського суду з прав людини, слідчий суддя вважає, що достатнім стримуючим засобом, який здатен забезпечити гарантії належної процесуальної поведінки підозрюваного у даному кримінальному провадженні є застава в розмірі 200 розмірів прожиткового мінімуму (401 400,00 грн.)
Такий розмір застави, на думку слідчого судді, є справедливим, здатним забезпечити високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів в даному кримінальному провадженні, не порушує права підозрюваного.
На підставі викладеного і керуючись ст. ст. 3, 42, 176, 177, 181, 182, 183, 186, 193, 194, 196, 197 КПК України, -
Клопотання слідчого СУ ГУНП в Дніпропетровській області ОСОБА_4 , погоджене з прокурором відділу прокуратури Дніпропетровської області - ОСОБА_3 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 - задовольнити.
Застосувати до ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 307 КК України, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, помістивши його до Державної установи «Дніпровська установа виконання покарань № 4» до 16:00 год. 07 листопада 2019 року.
Визначити відносно підозрюваного ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , заставу у кримінальному провадженні у розмірі 401 400,00 (чотириста одна тисяча чотириста) грн. 00 коп.
У випадку внесення підозрюваним ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , встановленої застави у розмірі 401 400,00 (чотириста одна тисяча чотириста) грн. 00 коп., вважати, що до нього обрано запобіжний захід у вигляді застави.
Зобов'язати підозрюваного ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , виконувати обов'язки на строк до 07 листопада 2019 року влючно:
- прибувати до слідчого, у провадженні якого перебуватиме кримінальне провадження, прокурора та суду за викликом;
- не відлучатися з місця проживання за адресою: АДРЕСА_2 , без дозволу слідчого, прокурора або суду;
- здати на зберігання до відповідних органів державної влади паспорт (паспорти), для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд із України та в'їзд в Україну.
Роз'яснити підозрюваному, що у разі внесення застави у визначеному у даній ухвалі розмірі, оригінал документу з відміткою банку, який підтверджує внесення на вказаний депозитний рахунок коштів має бути наданий уповноваженій службовій особі установи в якій підозрювана тримається під вартою.
У разі внесення застави та з моменту звільнення підозрюваного з-під варти внаслідок внесення застави, визначеної у даній ухвалі, підозрюваний зобов'язаний виконувати покладені на нього обов'язки, пов'язані із застосуванням запобіжного заходу у вигляді застави.
Роз'яснити заставодавцю обов'язок із забезпечення належної поведінки підозрюваного.
У разі невиконання обов'язків заставодавцем, а також, якщо підозрюваний, обвинувачений будучи належним чином повідомленим, не з'явився за викликом до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду без поважних причин чи не повідомив про причини своєї неявки, або якщо порушив інші покладені на нього при застосуванні запобіжного заходу обов'язки, застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України й використовується у порядку, встановленому законом для використання коштів судового збору.
Застава, що не була звернена в дохід держави, повертається підозрюваному, обвинуваченому, заставодавцю після припинення дії цього запобіжного заходу. При цьому застава, внесена підозрюваним, обвинуваченим, може бути повністю або частково звернена судом на виконання вироку в частині майнових стягнень. Застава, внесена заставодавцем, може бути звернена судом на виконання вироку в частині майнових стягнень тільки за його згодою.
Визначити строк дії ухвали до 16:00 год. 07 листопада 2019 року.
Контроль за виконанням ухвали покласти на начальника СУ ГУНП в Дніпропетровській області.
Ухвала може бути оскаржена до Дніпровського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її проголошення.
Слідчий суддя ОСОБА_1