11.09.2019
Справа № 744/802/19
Провадження № 2/744/451/2019
06 вересня 2019 року в місті Семенівка Чернігівської області Семенівський районний суд Чернігівської області в складі:
головуючого - судді Гнипа О. І.,
при секретарі Шаповал Ю. В.,
розглянувши цивільну справу № 744/802/19 за позовом
представника позивача: Кушнеренка Євгена Юрійовича
в інтересах
позивача: ОСОБА_2
до
відповідача: ОСОБА_3
про
вимоги позивача: 1) встановлення факту проживання однією сім'єю ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , без шлюбу у період з 01 грудня 2009 року по 01 травня 2019 року; 2) визнання об'єктами спільної сумісної власності подружжя: земельної ділянки, розміром 0,1000 га, кадастровий номер 7424710100:05:006:0017, що знаходяться за адресою: АДРЕСА_1 , вартістю 14120 гривень 00 копійок; житлового будинку, загальною площею 58,4 кв. м., що знаходяться за адресою: АДРЕСА_1 , вартістю 97586 гривень 00 копійок; нежитлової будівлі загальною площею 129,6 кв. м, що розташована за адресою: АДРЕСА_2 , вартістю 890093 гривні 00 копійок; квартири, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_3 , вартістю 127823 гривень 00 копійок; автомобіля марки Volkswagen LT, 2000 року випуску, номерний знак НОМЕР_1 , вартістю 106880 гривень 00 копійок; автомобіля марки ГАЗ-33021, 2003 року випуску, номерний знак НОМЕР_2 , вартістю 54545 гривень 00 копійок, а всього на загальну суму 1291047 гривень 00 копійок; 3) визнання права власності, виділивши у власність ОСОБА_2 : земельну ділянку розміром 0,1000 га, кадастровий номер 7424710100:05:006:0017, що знаходяться за адресою: АДРЕСА_1 , вартістю 14120 гривень 00 копійок; житлового будинку, загальною площею 58,4 кв. м., що знаходяться за адресою: АДРЕСА_1 , вартістю 97586 гривень 00 копійок; автомобіля марки ГАЗ-33021, 2003 року випуску, номерний знак НОМЕР_2 , вартістю 54545 гривень 00 копійок; 1/2 частини нежитлової будівлі загальною площею 129,6 кв. м., що розташована за адресою: АДРЕСА_2 , вартістю 445046 гривень 50 копійок, на загальну суму 611297 гривень 50 копійок; 4) виділення у власність ОСОБА_3 : 1/2 частини нежитлової будівлі загальною площею 129,6 кв. м., що розташована за адресою: АДРЕСА_2 , вартістю 445046 гривень 50 копійок; квартири, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_3 вартістю 127823 гривні 00 копійок; автомобіля марки Volkswagen LT, 2000 року випуску, номерний знак НОМЕР_1 , вартістю 106880 гривень 00 копійок, на загальну суму 679749 гривень 50 копійок; 5) з метою урівноваження часток у праві власності стягнення з відповідача на користь позивача 34226 гривень 00 копійок; 6) стягнення з відповідача на користь позивача всіх понесених судових витрат, в тому числі, витрат за правничу допомогу в розмірі 14000 гривень 00 копійок; 7) стягнення з відповідача на користь позивача витрат за проведення оцінки вартості нерухомого майна та транспортного засобу в розмірі 2988 гривень 00 копійок,
у відкритому судовому засіданні, проведеному за участі позивача ОСОБА_2 , представника позивача - адвоката Кушнеренка Є. Ю., представника відповідача - адвоката Загальця О. М. при відсутності відповідача ОСОБА_3 ,-
За позовом сторона позивача просить: 1) встановити факт проживання однією сім'єю ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , без шлюбу у період часу з 01 грудня 2009 року по 01 травня 2019 року; 2) визнати об'єктами спільної сумісної власності подружжя: земельну ділянку, розміром 0,1000 га, кадастровий номер 7424710100:05:006:0017, що знаходяться за адресою: АДРЕСА_1 вартістю 14120 гривень; житловий будинок, загальною площею 58,4 кв. м., що знаходяться за адресою: АДРЕСА_1 вартістю 97586 гривень; нежитлову будівлю, загальною площею 129,6 кв. м., що розташована за адресою: АДРЕСА_2 , вартістю 890093 гривень; квартиру, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_3 , вартістю 127823 гривень; автомобіль, марки Volkswagen LT, 2000 року випуску, номерний знак НОМЕР_1 , вартістю 106880 гривень; автомобіль марки ГАЗ-33021, 2003 року випуску, номерний знак НОМЕР_2 , вартістю 54545 гривень; 3) визнати право власності, виділивши у власність ОСОБА_2 : земельну ділянку розміром 0,1000 га, кадастровий номер 7424710100:05:006:0017, що знаходяться за адресою: АДРЕСА_1 вартістю 14120 гривень; житловий будинок, загальною площею 58,4 кв. м., що знаходяться за адресою: АДРЕСА_1 , вартістю 97586 гривень; автомобіль марки ГАЗ-33021, 2003 року випуску, номерний знак НОМЕР_2 , вартістю 54545 гривень; 1/2 частини нежитлової будівлі загальною площею 129,6 кв. м., що розташована за адресою: АДРЕСА_2 , вартістю 445046,5 гривень, на загальну суму 611297,5 гривень; 4) виділити у власність ОСОБА_3 : 1/2 частину нежитлової будівлі загальною площею 129,6 кв. м., що розташована за адресою: АДРЕСА_2 , вартістю 445046,5 гривень; квартиру, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_3 , вартістю 127823 гривень; автомобіль, марки Volkswagen LT, 2000 року випуску, номерний знак НОМЕР_1 , вартістю 106880 гривень, на загальну суму 679749,5 гривень; 5) з метою урівноваження часток в праві власності стягнути з відповідача на користь позивача 34226 гривень; 6) стягнути з відповідача на користь позивача всі понесені судові витрати, в тому числі витрати за правничу допомогу в розмірі 14000 гривень; 7) стягнути з відповідача на користь позивача витрати за проведення оцінки вартості нерухомого майна та транспортного засобу в розмірі 2988 гривень. В обґрунтування наведених вимог у позові зазначено про те, що 23 листопада 2006 року між позивачем та відповідачем було зареєстровано шлюб. За час перебування у шлюбі у сторін народилася спільна дитина - ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 . 18 листопада 2009 року шлюб між сторонами було розірвано. Згодом позивач та відповідач вирішили знову жити разом. Починаючи з грудня 2009 року, вони жили однією сім'єю та вели спільне господарство без реєстрації шлюбу. Відповідач займався бізнесом, а позивач працювала медичною сестрою й допомагала чоловікові вести бізнес, був спільний бюджет, вони спільно займалися вихованням дитини. 13 березня 2014 року в результаті співжиття однією родиною у сторін народилася спільна дитина - ОСОБА_3 . Зараз позивач вагітна третьою дитиною від відповідача. На цей час стосунки позивача з відповідачем суттєво погіршилися, що призвело до розпаду сталих сімейних відносин та припинення спільного проживання. Таким чином, встановлення факту проживання однією сім'єю чоловіка та жінки без шлюбу необхідне позивачеві для підтвердження її права спільної сумісної власності на придбане майно. В добровільному порядку розділити майно з відповідачем не вдалося, оскільки останній не бажає вести перемовини з даного приводу. Крім того, за час спільного подружнього життя сторонами було набуте на підставі договорів купівлі-продажу таке майно: 21 грудня 2012 року придбано земельну ділянку, розміром 0,1000 га, кадастровий номер 7424710100:05:006:0017, що знаходяться за адресою: АДРЕСА_1 , вартістю 14120 гривень та житловий будинок, загальною площею 58,4 кв. м., що знаходяться за адресою: АДРЕСА_1 , вартістю 97586 гривень; 11 листопада 2015 року придбано нежитлову будівлю загальною площею 129,6 кв. м., що розташована за адресою: АДРЕСА_2 , вартістю 890093 гривень. За час перебування в офіційному шлюбі, 24 липня 2007 року була придбана квартира, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_3 . Вказане майно було придбане на ім'я ОСОБА_2 Вартість - 127823 гривні. Крім того, у власності сторін знаходяться: автомобіль марки Volkswagen LT, 2000 року випуску, номерний знак НОМЕР_1 , вартістю 106880 гривень; автомобіль марки ГАЗ-33021, 2003 року випуску, номерний знак НОМЕР_2 , вартістю 54545 гривень, а всього загальною вартістю 1291047 гривень. Все майно (крім квартири, оформленої на ім'я ОСОБА_2 ) зареєстроване за відповідачем, ОСОБА_3 .. Через те, що загальна вартість спільного майна подружжя складає 1291047 гривень, частка позивача у цьому майні складає 645523,5 гривень. Усе зазначене майно було придбане в період шлюбу та перебування у фактичних шлюбних відносинах, було отримане від провадження сторонами підприємницької діяльності (позивач допомагала відповідачеві в здійсненні підприємницької діяльності, також тривалий час перебувала у відпустці по догляду за дитиною). У період перебування в шлюбі з відповідачем позивач постійно працювала та мала дохід. Так, згідно записів у трудовій книжці позивача вона з 21.06.2004 по 12.03.2019 працювала в Семенівській центральній районній лікарні на посаді сестри медичної з масажу фізіотерапевтичного відділення. З 01.02.2019 ОСОБА_2 зареєстрована як фізична особа-підприємець. Вказані обставини свідчать про наявність постійного доходу у позивача та участь у сімейному бюджеті.
Відповідач ОСОБА_3 після відкриття провадження у цивільній справі не погодився з позовом й подав на нього відзив, де зауважив, що він просить відмовити у задоволенні позову повністю здебільшого з тих причин, що після розірвання шлюбу майно між сторонами було розподілене й позивач претензій із цього приводу раніше не висловлювала. Позивачеві було залишено квартиру по АДРЕСА_3 , яку позивач за позовом просить визнати спільною сумісною власністю, хоча квартира і так належить їй на праві власності. Після розірвання шлюбу кожен з його учасників став жити самостійним життям, спільних рішень про придбання майна не приймалося, відповідач бачився з позивачем тільки через дитину. Фінансових справ з позивачем він не мав, майно після цього придбавав за власні кошти через те, що почав займатися підприємницькою діяльністю, якою позивач стала займатися тільки з 01.02.2019. Позивач взагалі не цікавиться станом майна, яке бажає поділити (а.с. 85-90).
У судовому засіданні позивач ОСОБА_2 позов підтримала повністю та пояснила про те, що вона вважає свої вимоги за позовом очевидними.
Представник позивача, адвокат Кушнеренко Євген Юрійович, у судовому засіданні позов підтримав повністю та пояснив про те, що зазначені у позові обставини він вважає слушними.
Відповідач ОСОБА_3 у судове засідання не прибув, але направив в суд свого повноважного представника Загальця О. М ..
Представник відповідача, адвокат Загалець Олександр Миколайович, у судовому засіданні позов не визнав повністю та пояснив про те, що у справі не присутні, на його погляд, аніякі правові підстави для задоволення позову.
Допитані як свідки ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 та ОСОБА_10 у судовому засіданні відомості про істотні обставини щодо обсягу та характеру спільних прав та обов'язків позивача та відповідача у період часу з 01 грудня 2009 року по 01 травня 2019 року, які мають значення для вирішення спору, суду не сповістили, не навели конкретних безсумнівних прикладів ведення сторонами протягом цього періоду спільного бюджету.
Суд, вислухавши учасників справи, допитавши свідків, вивчивши матеріали цивільної справи, вважає за потрібне у задоволенні позову відмовити за наступних установлених судом обставин.
У судовому засіданні з'ясовано, що приведені вище обставини нібито спільного проживання позивача та відповідача не знайшли свого повного підтвердження відомостями досліджених судом доказів.
Зокрема, з даних наведених вище показань всіх свідків не убачається, що ними сповіщено суду безсумнівні відомості про обставини безперечно спільного життя сторін, а також ведення ними спільного сімейного бюджету протягом заявленого позивачем за позовом періоду часу.
Натомість з даних наявного у матеріалах цивільної справи офіційного листа Управління соціального захисту населення Семенівської районної державної адміністрації Чернігівської області від 28 серпня 2019 року № З 1-6/3330 слідує, що позивач, яка зареєстрована по АДРЕСА_3 за період часу з 01 грудня 2009 року по 30 квітня 2018 року отримувала субсидію на оплату житлово-комунальних послуг, але відповідач за вказаною адресою був не зареєстрований й до складу сім'ї та до розрахунку сукупного доходу не враховувався. Також з тексту цього ж листа убачається, що позивач у період часу з 01 листопада 2009 року по 30 жовтня 2010 року отримувала допомогу по догляду за дитиною до трьох років з урахуванням доходів сім'ї на сина ОСОБА_4 . Втім, згідно поданих позивачем заяв про призначення усіх видів соціальної допомоги та Декларації про доходи та майновий стан осіб, які звернулися за призначенням усіх видів соціальної допомоги до складу сім'ї та до розрахунку сукупного доходу при призначенні зазначеної вище допомоги відповідач не враховувався (а.с. 135).
Таким чином, суд переконаний, що у справі стороною позивача не надано суду в достатньому обсязі належних доказів, котрі б дозволяли прийти до недвозначного висновку про можливість встановлення у судовому порядку факту проживання однією сім'єю позивача та відповідача без шлюбу у період часу з 01 грудня 2009 року по 01 травня 2019 року.
Крім цього, приписами ст. 74 Сімейного кодексу України обумовлено, якщо жінка та чоловік проживають однією сім'єю, але не перебувають у шлюбі між собою, майно набуте ними за час спільного проживання, належить їм на праві спільної сумісної власності, якщо інше не встановлено письмовим договором між ними.
Проте, відповідно до роз'яснень, наведених в п. 20 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 21 грудня 2007 року № 11 «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя», котрі суд вважає правильними, при застосуванні Сімейного кодексу України, що регулює поділ майна осіб, які проживають у фактичних шлюбних відносинах, слід враховувати, що правило зазначеної норми поширюється на випадки, коли чоловік та жінка не перебувають у будь-якому іншому шлюбі і між ними склалися усталені відносини, що притаманні подружжю.
Отже, майно, набуте під час спільного проживання особами, які не перебувають у зареєстрованому шлюбі між собою, є об'єктом їхньої спільної сумісної власності, якщо: 1) майно придбане внаслідок спільної праці таких осіб як сім'ї (при цьому спільною працею осіб слід вважати їхні спільні або індивідуальні трудові зусилля, унаслідок яких вони одержали спільні або особисті доходи, об'єднані в майбутньому для набуття спільного майна, ведення ними спільного господарства, побуту та бюджету); 2) інше не встановлено письмовою угодою між ними.
У зв'язку із цим, під час вирішення спору щодо поділу майна, набутого сім'єю, необхідно установлювати не лише факт спільного проживання сторін у справі, а й обставини придбання спірного майна внаслідок спільної праці.
Також суд вважає, що сам по собі факт перебування сторін у незареєстрованих шлюбних відносинах без установлення обставин ведення спільного господарства, побуту та бюджету не є підставою для визнання права власності на половину майна за кожною зі сторін.
До такого тлумачення закону схиляється й судова практика, як це випливає з аналізу сутності постанов Верховного Суду України від 01 липня 2015 року в справі № 6-612цс15 та ухвали суду касаційної інстанції від 31 серпня 2016 року у справі № 521/20202/13-ц.
Отже, за викладеним, оскільки у справі судом не встановлено наявність підтвердження доказами безсумнівного проживання позивача та відповідача разом як сім'єю у період часу з 01 грудня 2009 року по 01 травня 2019 року, ведення сторонами спільного бюджету у цей період часу, а також існування будь-яких письмових угод між ними із приводу спірного майна, суд вимушений, зважаючи, поряд із наведеним, ще й на категоричну правову позицію сторони відповідача щодо не визнання позову, ухвалити рішення у даній справі про відмову у задоволенні позову з усіх заявлених вимог на основі сутності положень ч. 2 ст. 3, ч. 1 ст. 74 Сімейного кодексу України, ч. 1 ст. 81 Цивільного процесуального кодексу України.
При вирішенні таким чином позову суд не бере до уваги певною мірою та відкидає приведені вище дані обґрунтування підстав позову, відомості пояснень позивача та її представника у судовому засіданні у частині підтримання позову, адже вони за своїм характером є переважно оціночними судженнями, які відповідними доказами у справі не підтверджуються.
Керуючись ст. ст. 4, 12, 13, 81, 259, 263-265 Цивільного процесуального кодексу України, суд, -
У задоволенні позову Кушнеренка Євгена Юрійовича в інтересах ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про встановлення факту проживання однією сім'єю, визнання майна спільною сумісною власністю подружжя та поділ майна подружжя - відмовити повністю.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене шляхом подачі в тридцятиденний строк з дня проголошення рішення апеляційної скарги безпосередньо до Чернігівського апеляційного суду. До початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи до суду апеляційної інстанції через Семенівський районний суд Чернігівської області.
Дата складення повного рішення - 11.09.2019.
Суддя: О. І. Гнип