печерський районний суд міста києва
Справа № 757/24841/15-ц
10 вересня 2019 року Печерський районний суд міста Києва
у складі: головуючого судді - Писанця В.А.,
при секретарі судових засідань - Ясеновенко К.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у місті Києві скаргу ОСОБА_1 на постанови державного виконавця Печерського районного відділу державної виконавчої служби міста Київ Головного територіального управління юстиції у місті Києві щодо встановлення тимчасового обмеження у праві виїзду за межі України, праві полювання, користування вогнепальною мисливською, пневматичною, та охолощеною зброєю, пристроями вітчизняного виробництва для відстрілу патронів, спорядженими гумовими чи аналогічними за своїми властивостями метальними снарядами несмертельної дії, праві керування транспортними засобами у виконавчому провадженні № 55031655, -
ОСОБА_1 звернувся до суду зі скаргою на постанови державного виконавця Печерського районного відділу державної виконавчої служби міста Київ Головного територіального управління юстиції у місті Києві щодо встановлення тимчасового обмеження у праві виїзду за межі України, праві полювання, користування вогнепальною мисливською, пневматичною, та охолощеною зброєю, пристроями вітчизняного виробництва для відстрілу патронів, спорядженими гумовими чи аналогічними за своїми властивостями метальними снарядами несмертельної дії, праві керування транспортними засобами у виконавчому провадженні № 55031655, мотивуючи її тим, що дії державного виконавця суперечать закону з огляду на те, що касаційною інстанцією розглядається скарга на рішення судів попередніх інстанції на підставі яких видано виконавчий лист № 757/24841/15-ц та на підставі ухвали Вищого спеціалізованого суду з розгляду цивільних і кримінальних справ від 30 жовтня 2017 року зупинено їх виконання, однак державним виконавцем не вчиняються дії щодо зупинення виконавчого провадження та виносяться постанови, які обмежують права боржника.
Будучи належним чином повідомленими стягувач, боржник та державний виконавецьв судове засідання не з'явились, що в силу положень ч. 2 ст. 450 ЦПК України не перешкоджає розгляду скарги, а тому суд, вивчивши скаргу з додатками, дослідивши матеріали справи, дійшов до наступних висновків.
У відповідності до ст. 129-1 Конституції України судове рішення є обов'язковим до виконання.
У п. 9 ч. 1 ст. 129 Конституції України передбачено, що до основних засад судочинства віднесено обов'язковість судового рішення.
Виконання судових рішень у цивільних справах є складовою права на справедливий суд та однією з процесуальних гарантій доступу до суду, що передбачено статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року.
Відповідно до ч. 1 ст. 18 Закону України «Про виконавче провадження» виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.
Обов'язки і права виконавців визначені ст. 18 Закону України «Про виконавче провадження».
У відповідності до ст. 447 Цивільного процесуального кодексу України сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їх права чи свободи.
Відповідно до ч. 1 ст. 74 Закону України «Про виконавче провадження», рішення, дії чи бездіяльність виконавця та посадових осіб органів державної виконавчої служби щодо виконання судового рішення можуть бути оскаржені сторонами, іншими учасниками та особами до суду, який видав виконавчий документ, у порядку, передбаченому законом.
Судом встановлено, що рішенням Печерського районного суду міста Києва від 10 лютого 2017 року залишеним без змін ухвалою апеляційного суду міста Києва від 10 жовтня 2017 року позов ОСОБА_2 задоволено. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 заборгованість по сплаті аліментів у розмірі 91 145,62 грн. та неустойку (пеню) у розмірі 18 684,40 грн. У задоволенні зустрічного позову ОСОБА_1 відмовлено.
Ухвалою Верховного Суду від 14 лютого 2019 року у справі № 757/24841/15-ц справу призначено до розгляду в складі колегії з п'яти суддів у порядку спрощеного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у ній матеріалами.
06 березня 2019 року ухвалою Верховного Суду зупинено касаційне провадження у справі № 757/24841/15-ц за позовом ОСОБА_2 , до закінчення розгляду Великою Палатою Верховного Суду справи № 333/6020/16-ц.
Ухвалою Верховного Суду від 22 травня 2019 року поновлено касаційне провадження.
Постановою Верховного Суду від 12 червня 2019 року рішення Печерського районного суду міста Києва від 10 лютого 2017 року та ухвалу апеляційного суду міста Києва від 10 жовтня 2017 року залишено без змін.
У відповідності до ч. 8 ст. 394 ЦПК України в ухвалі про відкриття касаційного провадження зазначається строк для подання учасниками справи відзиву на касаційну скаргу. Якщо разом з касаційною скаргою подано заяви чи клопотання, суд в ухвалі про відкриття касаційного провадження встановлює строк, протягом якого учасники справи мають подати свої заперечення щодо поданих заяв чи клопотань, якщо інше не передбачено цим Кодексом.
За наявності клопотання особи, яка подала касаційну скаргу, суд у разі необхідності вирішує питання про зупинення виконання рішення (ухвали) суду або зупинення його дії.
З означених процесуальних рішень Верховного Суду не вбачається застосування норми ч. 8 ст. 394 ЦПК України.
Поряд із цим, як вбачається з матеріалів справи 27 жовтня 2017 року ОСОБА_2 було видано один виконавчий лист, який пред'явлено до примусового виконання до Печерського районного відділу державної виконавчої служби міста Київ Головного територіального управління юстиції у місті Києві.
Означений виконавчий документ видано на підставі рішення Печерського районного суду міста Києва від 10 лютого 2017 року та ухвали апеляційного суду міста Києва від 10 жовтня 2017 року, яка того ж дня набрала законної сили в силу положень ч. 1 ст. 319 ЦПК України в редакції від 18 березня 2004 року.
Рішення або ухвала апеляційного суду набирають законної сили з моменту їх проголошення, що передбачає ч. 1 ст. 319 ЦПК України.
Судом встановлено, що в ході примусового виконання виконавчого листа № 757/24841/15-ц, виданого 27 жовтня 2017 року Печерським районним судом міста Києва про стягнення з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 заборгованості по сплаті аліментів у розмірі 91 145,62 грн. та неустойки (пені) у розмірі 18 684,40 грн., державним виконавцем у виконавчому провадженні № 55031655 вчинено ряд виконавчих дій та прийнято ряд рішень щодо встановлення тимчасового обмеження у праві виїзду за межі України, праві полювання, користування вогнепальною мисливською, пневматичною, та охолощеною зброєю, пристроями вітчизняного виробництва для відстрілу патронів, спорядженими гумовими чи аналогічними за своїми властивостями метальними снарядами несмертельної дії, праві керування транспортними засобами.
Відповідно до ч. 1 ст. 35 Закону України «Про виконавче провадження» виконавець зупиняє вчинення виконавчих дій у випадках, передбачених п.п. 1, 4, 6, 8, 11 ч. 1 ст. 34 цього Закону, до закінчення строку дії зазначених обставин, а у випадках, передбачених пунктами 2, 3 і 5 ч. 1 ст. 34 цього Закону, - до розгляду питання по суті.
Зокрема, але не виключно на підставі п. 2 ч. 1 ст. 34 Закону виконавець зупиняє вчинення виконавчих дій у разі зупинення судом стягнення на підставі виконавчого документа.
У відповідності до ч. 2 ст. 34 Закону виконавець не пізніше наступного робочого дня, коли йому стало відомо про обставини, зазначені в ч. 1 цієї статті, а з підстави, передбаченої п. 9 ч. 1 цієї статті, - у день надіслання виконавчого документа до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, зупиняє вчинення виконавчих дій, про що виносить відповідну постанову.
Фактично заявник, як на підставу своїх вимог щодо зобов'язання зупинити виконавче провадження та скасувати постанови державного виконавця про встановлення тимчасового обмеження у праві виїзду за межі України, праві полювання, користування вогнепальною мисливською, пневматичною, та охолощеною зброєю, пристроями вітчизняного виробництва для відстрілу патронів, спорядженими гумовими чи аналогічними за своїми властивостями метальними снарядами несмертельної дії, праві керування транспортними засобамипосилається на те, що вони винесені всупереч дії ухвали Вищого спеціалізованого суду з розгляду цивільних і кримінальних справ від 30 жовтня 2017 року, якою відкрито касаційне провадження та на думку боржника зупинено виконання рішень судів попередніх інстанцій, чого не вбачається з матеріалів справи.
Таким чином, встановлено, що оскаржувані рішення та дії були прийняті та вчинені відповідно до закону, в межах повноважень державного виконавця і право заявника не було порушено, а тому суд приходить до висновку, що в задоволенні скарги слід відмовити.
На підставі наведеного, керуючись ст.ст. 447-451 ЦПК України, Закону України «Про виконавче провадження», суд,-
Відмовити ОСОБА_1 у задоволенні його скарги на дії та постанови державного виконавця Печерського районного відділу державної виконавчої служби міста Київ Головного територіального управління юстиції у місті Києві щодо встановлення тимчасового обмеження у праві виїзду за межі України, праві полювання, користування вогнепальною мисливською, пневматичною, та охолощеною зброєю, пристроями вітчизняного виробництва для відстрілу патронів, спорядженими гумовими чи аналогічними за своїми властивостями метальними снарядами несмертельної дії, праві керування транспортними засобами у виконавчому провадженні № 55031655.
Апеляційна скарга на ухвалу суду першої інстанції подається протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення безпосередньо до Київського апеляційного суду.
Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Суддя В. А. Писанець