Справа № 569/16262/14-ц
11 вересня 2019 року м.Рівне
Рівненський міський суд Рівненської області у складі:
головуючого судді Гордійчук І.О.,
секретар судового засідання Михайленко О.С.,
представник позивача ОСОБА_1 ,
відповідача ОСОБА_2 ,
представника відповідача ОСОБА_2 - ОСОБА_3
третіх осіб ОСОБА_4 , ОСОБА_5
представника третьої особи ОСОБА_6 - ОСОБА_7
розглянувши у підготовчому судовому засіданні в залі суду у м. Рівне цивільну справу за позовом Управління містобудування та архітектури виконавчого комітету Рівненської міської ради до ОСОБА_2 , треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору - ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_8 , про зобов'язання провести перебудову прибудови та за позовом третіх осіб із самостійними вимогами ОСОБА_6 , ОСОБА_8 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 до ОСОБА_2 про визнання будівництва самочинним, зобов'язання здійснити перебудову, відшкодування матеріальної та моральної шкоди,
встановив:
09 жовтня 2014 року Управління містобудування та архітектури виконавчого комітету Рівненської міської ради звернулося до суду з позовом до ОСОБА_2 , треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору - ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_8 , про зобов'язання відповідача за власний рахунок провести перебудову прибудови до квартири АДРЕСА_1 під балкон згідно вимог СНиП 2.08.01-89 «Жилые здания»
В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що прибудоване приміщення не є балконом, а є розширенням квартири АДРЕСА_1 , що не відповідає розпорядженню міського голови від 31 березня 2004 року №752-р, що є істотним порушенням будівельних норм і правил. Під час добудови до квартири АДРЕСА_2 були допущені відхилення від ескізного проекту добудови, а саме проектом передбачено ширина балкону 1,5 м, а фактично ширина становить 1,8 м, покрівля виконана з метало черепиці, а не з руберойду чи ондуліну, як зазначено в проекті, фактичний похил покрівлі становить близько 5,5%, що є порушенням вимог таблиці №1 ДБН В2,6-14-95 «Конструкції будинків і споруд», де передбачено мінімальний похил 10%, що створює антисанітарний стан покрівлі. Відмітка рівні покрівлі добудови квартири АДРЕСА_2 в місці примикання до лоджії та зовнішньої стіни квартири АДРЕСА_3 є АДРЕСА_4 нижчою плити перекриття лоджії квартири АДРЕСА_3 .
АДРЕСА_5 листопада 2014 року треті особи ОСОБА_6 , ОСОБА_8 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 звернулися до суду з позовом до ОСОБА_2 про визнання будівництва самочинним, зобов'язання здійснити перебудову, відшкодування матеріальної та моральної шкоди.
Відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 26 лютого 2019 року вказану справу розподілено для розгляду судді Рівненського міського суду Рівненської області Гордійчук І.О.
Ухвалою суду від 28 лютого 2019 року позовну заяву було прийнято до розгляду, призначено підготовче засідання.
У підготовчому судовому засіданні представник позивача у вирішенні питання про закриття провадженняза первісним позовом, оскільки даний спір не підлягає до розгляду в порядку цивільного судочинства поклалася на розсуд суду.
Представник відповідача просив роз"єднати позовні вимоги за первісним позовом та позовні вимоги за позовом третіх осіб. Вважає, що провадження у справі за позовом Управління містобудування та архітектури виконавчого комітету Рівненської міської ради до ОСОБА_2 , треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору - ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_8 про зобов'язання провести перебудову прибудови слід закрити провадженням, оскільки вже є рішення в аналогічній справі.
Треті особи ОСОБА_4 , ОСОБА_5 та представник третьої особи ОСОБА_6 - ОСОБА_7 заперечували щодо роз"єднання первісного позову та позову третіх осіб, а також заперечували щодо закриття провадження у справі за первісним позовом.
Заслухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступних висновків.
Згідно зі статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 4 листопада 1950 року кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.
Європейський суд з прав людини у пункті 24 рішення від 20 липня 2006 року в справі "Сокуренко і Стригун проти України" зазначив, що фраза "встановлений законом" поширюється не лише на правову основу самого існування "суду", але й на дотримання таким судом певних норм, які регулюють його діяльність. Термін "суд, встановлений законом" у пункті 1 статті 6 Конвенції передбачає усю організаційну структуру судів, включно з питаннями, що належать до юрисдикції певних категорій судів.
Відповідно до ч.1 ст.2 ЦПК України, завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
Згідно із частиною першою статті 19 ЦПК України суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім випадків, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства. Суди розглядають у порядку цивільного судочинства також вимоги щодо реєстрації майна та майнових прав, інших реєстраційних дій, якщо такі вимоги є похідними від спору щодо такого майна або майнових прав, якщо цей спір підлягає розгляду в місцевому загальному суді і переданий на його розгляд з такими вимогами.
Відповідно п.5 ч.1 ст. 19 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах за зверненням суб'єкта владних повноважень у випадках, коли право звернення до суду для вирішення публічно-правового спору надано такому суб'єкту законом.
Згідно ч. 4 ст. 46 КАС України громадяни України, іноземці чи особи без громадянства, громадські об'єднання, юридичні особи, які не є суб'єктами владних повноважень, можуть бути відповідачами лише за адміністративним позовом суб'єкта владних повноважень у випадках, коли право звернення до суду надано суб'єкту владних повноважень законом.
Суб'єкт владних повноважень - орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їх посадова чи службова особа, інший суб'єкт при здійсненні ними публічно-владних управлінських функцій на підставі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, або наданні адміністративних послуг (п.п. 7 п. 1 ст. 4 КАС України).
Отже, до компетенції адміністративних судів належать спори за зверненням суб'єкта владних повноважень у випадках, коли право звернення до суду для вирішення публічно-правового спору надано такому суб'єкту законом.
При цьому визначальною ознакою справи адміністративної юрисдикції є суть (зміст, характер) спору. Публічно-правовий спір, на який поширюється юрисдикція адміністративних судів, є спором між учасниками публічно-правових відносин і стосується саме цих відносин.
Відповідно до підпункту 3 пункту «б» частини першої статті 31 Закону України від 21 травня 1997 року № 280/97-ВР «Про місцеве самоврядування в Україні» (у редакції, чинній на час звернення до суду) до відання виконавчих органів сільських, селищних, міських рад належать делеговані повноваження, зокрема, здійснення в установленому порядку державного контролю за дотриманням законодавства, затвердженої містобудівної документації при плануванні та забудові відповідних територій; зупинення у випадках, передбачених законом, будівництва, яке проводиться з порушенням містобудівної документації і проектів окремих об'єктів, а також може заподіяти шкоди навколишньому природному середовищу.
Аналогічна норма закріплена у статті 14 Закону України від 16 листопада 1992 року № 2780-XII «Про основи містобудування».
Відповідно до статті 7 вказаного Закону державне регулювання у сфері містобудування здійснюється, зокрема, органами місцевого самоврядування, а також центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері містобудування, центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері містобудування, центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань державного архітектурно-будівельного контролю, іншими органами в порядку, встановленому законодавством.
Згідно з підпунктом 2 пункту 2 Розділу 2. Положення про Управління містобудування та архітектури виконавчого комітету Рівненської міської ради, затвердженого рішенням Рівненської міської ради від 25 жовтня 2013 року №3389, до повноважень Управління, делегованих державою, належать в тому числі, здійснення в установленому порядку державного контролю за дотриманням законодавства, затвердженої містобудівної документації при плануванні та забудові території міста; повідомлення органів, до компетенції яких належить зупинення у передбачених законом випадках будівництва, яке проводиться з порушенням містобудівної документації і проектів окремих об'єктів.
Управління містобудування та архітектури виконавчого комітету Рівненської міської ради звернулося до суду з позовом, в якому просило суд зобов'язати відповідача за власний рахунок провести перебудову прибудови до квартири АДРЕСА_1 під балкон згідно вимог СНиП 2.08.01-89 «Жилые здания».
Отже, спірні правовідносини в цій справі обумовлені реалізацією позивачем передбачених Законом України «Про місцеве самоврядування в Україні» делегованих повноважень щодо здійснення державного контролю за дотриманням законодавства у сфері містобудівної діяльності. Здійснення такого державного контролю означає обов'язковість прийнятих за його результатами рішень для підконтрольного суб'єкта, що свідчить про владно-управлінський характер, а відтак і публічно-правову природу таких правовідносин.
Більше того, звертаючись до суду з позовом про зобов'язання відповідача за власний рахунок провести перебудову прибудови до квартири, суб'єкт владних повноважень діє з метою захисту прав та інтересів громади або невизначеного кола осіб від можливих порушень їхніх прав та з метою запобігти можливим суспільно значимим несприятливим наслідкам порушення відповідних норм і правил, а не з метою захисту своїх приватних прав та інтересів.
З огляду на викладене, суд прийшов до висновку про належність такого спору до юрисдикції адміністративних судів.
Вказане відповідає правовій позиції Верховного Суду, яка сформульована ним у постановах Великої Палати Верховного Суду від 10 квітня 2018 року у справі № 14-48цс18, від 11 квітня 2018 року у справі № 11-96апп18 та від 15 травня 2018 року у справі № 11-346апп18, від 22.04.2019 року у справі №11-1456апп18.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 255 ЦПК України суд своєю ухвалою закриває провадження у справі, якщо справа не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.
Враховуючи викладене, позов Управління містобудування та архітектури виконавчого комітету Рівненської міської ради до ОСОБА_2 , треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору - ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_8 , про зобов'язання провести перебудову прибудови, не підлягає до розгляду в порядку цивільного судочинства, а провадження у справі в цій частині підлягає до закриття.
Разом з цим, відповідно до ч.4 ст.188 ЦПК України, не допускається об'єднання в одне провадження кількох вимог, які належить розглядати в порядку різного судочинства, якщо інше не встановлено законом.
Таким чином, у справі, що розглядається об'єднані вимоги Управління містобудування та архітектури виконавчого комітету Рівненської міської ради, які підлягають розгляду в порядку адміністративного судочинства, та вимоги третіх осіб ОСОБА_6 , ОСОБА_8 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 до ОСОБА_2 про визнання будівництва самочинним, зобов'язання здійснити перебудову, відшкодування матеріальної та моральної шкоди, які підлягають розгляду в порядку цивільного судочинства.
Згідно ч.6 ст.188 ЦПК України, суд за клопотанням учасника справи або з власної ініціативи вправі до початку розгляду справи по суті роз'єднати позовні вимоги, виділивши одну або декілька об'єднаних вимог в самостійне провадження, якщо це сприятиме виконанню завдання цивільного судочинства. Розгляд позовних вимог, виділених у самостійне провадження, здійснює суддя, який прийняв рішення про роз'єднання позовних вимог.
Крім того, як убачається з п.22 Положення про автоматизовану систему документообігу суду, затвердженого рішенням Ради суддів України №30 від 26 листопада 2010 року, у разі ухвалення судом рішення про роз'єднання кількох поєднаних в одному провадженні вимог у самостійні провадження чи виділення вимоги в окреме провадження виділена судова справа реєструється як така, що надійшла вперше, та розподіляється суду, що ухвалив відповідне рішення на підставі підпункту 6) пункту 3 цього Розділу.
За наведених обставин, суд прийшов до висновку про необхідність роз'єднання позовних вимог Управління містобудування та архітектури виконавчого комітету Рівненської міської ради та позовних вимог третіх осіб ОСОБА_6 , ОСОБА_8 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 до ОСОБА_2 про визнання будівництва самочинним, зобов'язання здійснити перебудову, відшкодування матеріальної та моральної шкоди, виділивши останні в самостійне провадження.
На підставі ч.6 ст.188 ЦПК України та п.22 Положення про автоматизовану систему документообігу суду, затвердженого рішенням Ради суддів України №30 від 26 листопада 2010 року, виділену цивільну справу передати для реєстрації та здійснення розподілу судді, який прийняв рішення про роз'єднання позовних вимог.
Керуючись ст. ст. 13, 142, 158, 188, 255, 258, 260 ЦПК України, суд
постановив:
Роз'єднати позовні вимоги Управління містобудування та архітектури виконавчого комітету Рівненської міської ради до ОСОБА_2 , треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору - ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_8 , про зобов'язання провести перебудову прибудови та позовні вимоги третіх осіб із самостійними вимогами ОСОБА_6 , ОСОБА_8 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 до ОСОБА_2 про визнання будівництва самочинним, зобов'язання здійснити перебудову, відшкодування матеріальної та моральної шкоди.
Провадження у справі в частині позовних вимог Управління містобудування та архітектури виконавчого комітету Рівненської міської ради до ОСОБА_2 , треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору - ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_8 , про зобов'язання провести перебудову прибудови - закрити.
Позовні вимоги ОСОБА_6 , ОСОБА_8 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 до ОСОБА_2 про визнання будівництва самочинним, зобов'язання здійснити перебудову, відшкодування матеріальної та моральної шкоди виділити в самостійне провадження.
На підставі ч.6 ст.188 ЦПК України та п.22 Положення про автоматизовану систему документообігу суду, затвердженого рішенням Ради суддів України №30 від 26 листопада 2010 року, виділену цивільну справу за позовом ОСОБА_6 , ОСОБА_8 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 до ОСОБА_2 про визнання будівництва самочинним, зобов'язання здійснити перебудову, відшкодування матеріальної та моральної шкоди передати для реєстрації та здійснення розподілу судді, який прийняв рішення про роз'єднання позовних вимог.
Апеляційна скарга на ухвалу суду може бути подана безпосередньо до Рівненського апеляційного суду або через Рівненський міський суд Рівненської області (відповідно до пп. 15.5 п.15 ч.1 Перехідних положень Цивільного процесуального кодексу України в редакції Закону № 2147 VIII від 03 жовтня 2017 року) протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення.
Повне судове рішення складено 11 вересня 2019 року.
Суддя І.О. Гордійчук